Сельма Лагерлеф (1858–1940) — видатна шведська письменницяперша жінкаяка отримала Нобелівську премію з літератури (1909). Її творчість поєднує казкові мотивиглибокий психологізм та фольклорні традиціїнайвідоміша робота — «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми». Вона також була першою жінкою-членом Шведської академії.
Дитинство та освіта: Народилася в садибі Морбакка (швед. Mårbacka) у ВермландіШвеція. Через вроджений дефект стегна більшу частину дитинства провела за книгамизахоплюючись читанням.
Педагогічна діяльність: Десять років працювала вчителькою в школі для дівчаток у Ландскроні.
Літературний успіх: Дебютний роман «Сага про Єсту Берлінга» (1891) приніс їй славу.
Громадська позиція: Під час Першої світової війни писала антивоєнні творизаймалася благодійністюдопомагала єврейській письменниці Неллі Сакс.
Останні роки: Померла у 1940 році у своїй садибі.
Творчий доробок Лагерлеф вирізняється казковістюмагічним реалізмом та фольклорною основою.
«Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» (1906–1907): Спочатку задумувалася як навчальна книга з географії Швеції для дітейале перетворилася на всесвітньо відому казку.
«Сага про Єсту Берлінга» (1891): Романщо відродив романтичні традиції шведської літератури.
Психологічні та історичні твори: «Король Португалії» (1914) — глибока психологічна драма.
Трилогія про Левеншельдів (1925–1928): Історична сагащо охоплює кілька поколінь.
Лагерлеф майстерно поєднувала реалістичний опис шведського побуту з містикою та легендами.
