Сценарій заходу "Рідна хата"

Танець з рушниками

В: Ми сердечно вітаємо вас у своїй родині,

У співучій, солов’їній Україні!

Тож гостей дорогих ми вітаєм щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю та миром

Для гостей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі!

Ми дуже раді вітати вас у нашій невеличкій, але затишній світлиці, яка сповнена гостинністю та добром. Наше свято присвячене найріднішому кожній людині місцю – батьківській хаті. Рідна домівка – колиска нашого життя, наша мала батьківщина. З нею пов’язані найсвятіші спогади і почуття кожної людини. Тому й оспівана хата в піснях, легендах, опоетизована письменниками і художниками.

Відео «Укр.Хата»

В: Кожна українська хата, як окрема людина, має свою біографію. Вона може бути маленькою, а може, навпаки, великою. Може бути старенькою, як ми називаємо Шевченківською, а може – новою спорудою. Але головним є те, що рідна домівка – це той куточок всесвіту, до якого ми линемо і думками, і серцем.

Відео «Українські хати»

Я люблю свою хату

І подвір’я, й садок,

Де сонця багато,

І в жару – холодок.

Все для мене тут рідне:

Стіни – білі, як сніг,

І віконце привітне,

І дубовий поріг.

Хата моя, біла хата,

Рідна моя сторона.

Пахне любисток і м’ята,

Мальва, калина цвітуть край вікна. Лазебна В.

Пісня «Одна калина»

Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти. Третяк І.

Є в усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім. Середа К

Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити,

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти. Говорова А.

Різні в світі є країни,

Гарні є і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті. Третяк І.

Відео «Хай наша хата буде багата»

В: Таким гарним, колоритним та багатим є український інтер’єр. Хата – це не лише дах над головою, це й осередок свого роду, що зберігає давні й прекрасні традиції. Усе, що наповнювало українську домівку, - стіл, піч, колиска, рушники, скриня – усе було пов’язане з певними народними віруваннями та звичаями.

Наші пращури вірили, що для того, щоб в оселі завжди панували злагода та добробут, вікна хати мають бути прикрашені рушниками, стіл обов’язково вкритий скатертиною, а покут оздоблений свяченою писанкою. Проте, щоб дізнатися, яку обрядову роль відігравали ті чи інші хатні речі, ми запрошуємо вас до нашої світлиці.

Сценка «Дівчата з рушниками» 7 клас

Пісня «Рушничок»

В: Своєрідна святиня оселі була піч. Її вибілювали по суботах, її «колупала» дівчина, коли до неї приходили сватись, з неї брала вогонь молода дружина, коли переходила в хату до чоловіка. Як до живої істоти, зверталася жінка до печі, коли пекла хліб.

Піч – центр житла, його душа. Де тепло, там і добро, і достаток, і злагода.

А в нашої печі

Золоті плечі,

А срібні крила,

Щоб коровай гнітила.

Давайте заглянемо, як господиня порається біля печі.

Сценка «Біля печі» Душко В., Літохін О.

В: Ще одним незмінним атрибутом української хати була вишита сорочка. Дуже часто її вішали на стіну замість картини – вона була оберегом сім’ї.

Уставала моя матінка ранесенько,

Вишивала руту-м’яту зеленесеньку,

Ще й казала, промовляла: «Люба донечко.

Хай для тебе запалає щастям сонечко». Петрова Н.

Уставала моя матінка мов веселочка,

Квіточок та й насукала веретенечко.

Погукала мене ніжно на світаночку –

Дарувала мені білосніжну вишиваночку. Лазебна К.

Вишивкою ніжною, на білім полотні,

Вишивала щастя й долю, мамо, ти мені.

Кольорами ясними, всі лягли нитки,

В кожнім своїм хрестику, усміхнешся ти. Нікіфорук В.

Скільки серця й радості вишивці дала,

Щоб щаслива донечка й радісна була.

Щоб життя веселкою між роками йшло,

Щоб квітками й зеленню вмаяне було. Пузач Л.

Мама вишила сорочку –

Одягла у неї дочку:

Є на ній червоні рожі,

Колосочки, маки гожі.

А ще є на тій сорочці

Материнські добрі очі,

Що з любов’ю поглядали

І рученькам помагали. Літохіна А.

Пісня «Мамина сорочка»

В: Прилинь, прилинь до рідного села

Приїдь, приїдь, тебе чекає хата

Тут вишня соловейком зацвіла

І в нього будуть солов’ята.

Не скупіться не теплі слова,

У світі й так мало тепла.

Лиш лине воно від рідної хати

Та лагідних рук мами і тата.

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата

Та встигни тепле слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Відео «Душі криниця»

В:Хата, моя рідна батьківська хата! Усім найкращим, що є в нашій душі, завдячуємо тобі! Що навчила ти цінувати хліб і сіль, навчила змалку поважати старших, шанувати батьків, бути терплячими, чесними і роботящими.

Рідна домівка – виток життя нашого, навчила знати і поважати свій рід. І щастям ми наповнюємося через край, коли за столом у батьківській хаті ллється пісня.

Пісня «Зеленеє жито, зелене»

Маленькі сіни та ясна світлиця

Всюди чистенько, чи й так годиться.

Стукає в вікна груша крислата –

Се наша хата, се наша хата. Лазебна В.

Дубові лави, з ясеня скриня –

Білля ховає в ній господиня.

Вимиті вікна, писана стеля,

Біла та свіжа постеля. Прокопенко Л.

Трійця, Спаситель! Божа Мати,

А там Михайло, опікун хати.

Святий Микола глядить з-під ока

На нас з висока. Пономаренко І.

Немов говорить: «Тіштеся діти! –

Маєте хату, є де сидіти.

За батька-матір Богу моліться

І пильно, старанно Учіться!» Кулик О.

В: Живіть Щасливо і багато

Хай радість буде в вашій хаті,

Здоров’я, сила і удача,

І вірні друзі на додачу.

Нехай життя ваше щоденне

В добрі і радості минає,

І труд ваш буде лиш натхненним,

А в домі щастя не вгасає!»

Пісня «А ми бажаєм вам добра!»