Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
»
Взяти участь Всі події

Сценарій заходу "Коли ви вмирали, вам сурми не грали..."

Історія України

Для кого: 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас

17.08.2020

366

5

1

Опис документу:
Святково прибрана сцена. На сцені Державний Герб України, Державний Прапор України, червоно-чорний прапор, напис «1942-2017», портрети Степана Бандери, Романа Шухевича, кошик з чорнобривцями, квітами-символами України, калиною, вербою. Під кошиком і портретами девіз заходу: “Зродились ми великої години З пожеж війни і полум'я вогнів. Плекав нас біль по втраті України, Кормив нас гніт і гнів на ворогів”.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

СЦЕНАРІЙ ЗАХОДУ «КОЛИ ВИ ВМИРАЛИ, ВАМ СУРМИ НЕ ГРАЛИ…»

Святково прибрана сцена. На сцені Державний Герб України, Державний Прапор України, червоно-чорний прапор, напис «1942-2017», портрети Степана Бандери, Романа Шухевича, кошик з чорнобривцями, квітами-символами України, калиною, вербою. Під кошиком і портретами девіз заходу:

“Зродились ми великої години

З пожеж війни і полум'я вогнів.

Плекав нас біль по втраті України,

Кормив нас гніт і гнів на ворогів”.

Звучить 1 куплет пісні «Коли ви вмирали, вам сурми не грали».

До мікрофонів підходять ведучі.

Ведучий 1: Крізь вічність із ясних зір і свічадо тихих вод в усій земній красі та зболеній печалі світить нам материнський образ нашої України. Багато поколінь пішло на страждання, муки, смерть, щоб засвітилася зірка вільної, незалежної суверенної Держави нашої, яка вже впродовж 26 років, з 24 серпня 1991 року, існує та займає належне місце серед світових держав.

Ведучий 2: Сьогодні, маючи свою державу, ми повинні пам’ятати, що для того, щоб синьо-жовтий Державний Прапор України вільно тріпотів над державними установами і закладами та вирізняв український народ серед інших, поклали свої голови мільйони українців. І найбільша заслуга у цьому тих, хто поліг за неї в середині минулого століття, тих замордованих у в’язницях і на каторжних роботах у 60-80-ті роки.

ЗАПОРІЗЬКИЙ МАРШ (бандуристи)

Читець 1:

Не рік, не два, а довгими роками

Підрубували корінь наш під нами,

Топтали нашу думку, нашу мову

Імперії чужинської підкови.

Навік народ хотіли загубити,

Та він живе і буде вічно жити!

ЗГОЛОСИВСЯ КОМАР ДО ПОВСТАНЦІВ (бандуристи)

Ведучий 1. Ми сьогодні зібралися у цій залі для того, щоб вшанувати пам'ять воякам Української Повстанської Армії, армії, яка не має аналогів у світовій історії, армії, яка впродовж більше як 10 років вела нерівну героїчну боротьбу з ворогом, який переважав її в десятки чи в сотні разів, армії, яка вкрила себе невмирущою славою в боротьбі за створення Української незалежної держави. і яка до цього часу відстоює свої кордони на Сході України.

Ведучий 2. Шлях українського народу до здобуття своєї державності важкий і тривалий. На цьому шляху було все: сльози і зітхання, підступність і зрада, героїчне і трагічне. Але в 40-50-х роках минулого століття цей шлях був так густо вкритий трупами і так щедро залитий кров’ю українців, як ніколи раніше. Десятки, сотні тисяч найсвідоміших українських синів і дочок поклали своє життя на жертовник України.

Ведучий 1. А все починалося, здавалось би, так добре. Вересень 1939 року. Майже всі українські землі об’єдналися нарешті в одній державі, та, на превеликий жаль, не самостійній, а в союзі радянської імперії, в керівництва якої сама думка про незалежність викликала неймовірну лють, жорстокість, ненависть і бажання вбити цю думку в самому зародку.

ЇХАЛИ ПОВТАНЦІ З ПОЛЯ (бандуристи)

Ведучий 2. Дуже скоро нова влада показала свою справжню суть: переповнені тюрми не могли вмістити всіх ув’язнених; в далекі простори Сибіру поповзли довгі ешелони, заповнені сім’ями «ворогів народу». В перші дні радянсько-німецької війни відступаючі частини Червоної Армії фізично знищили більшу частину ув’язнених у Львові, Станіславі, Стрию, Дрогобичі, Самборі, Бережанах і багатьох інших містах, де утримувалися в’язні.

Ведучий 1. Тисячі замордованих, покалічених середньовічними знаряддями тортур людей побачили на тюремних подвір’ях Львова бійці українського батальйону «Нахтігаль», які увійшли до Львова разом з німцями для того, щоб перебрати в свої руки всю повноту влади. Побачили і жахнулися…

Демонстрація. Фільм Олеся Янчука «Нескорений». Фрагмент 1 (в тюрмі).

Ведучий 2. 30 червня 1941 року в приміщенні Львівської «Просвіти» народними зборами було проголошено «Акт відновлення української державності», на підставі якого розпочався процес державотворення на місцях. Але активність українців ішла врозріз з планами німецького командування, для якого відновлення Української держави стало більмом в оці.

Ведучий 1. Ярослав Стецько, Степан Бандера та багато інших провідників ОУН і міністрів відновленої Української держави були заарештовані і відправлені в концтабори, а відновлена Українська держава була ліквідована і поділена на окремі частини.

Ведучий 2. Цей факт відкрив очі всім свідомим українцям на справжню суть фашизму і спричинив її різкий поворот від співпраці з німцями до різкого протистояння з ними і війни на два фронти. В лісах почали формуватися перші відділи УПА.

Читець 1:

Шляхом твердим повстанським йду,

Хай називає кат мене бандитом.

Туди іти сказав Великий Дух,

У серці голос чую той щомиті.

Немає в мене іншої мети,

Ми в ореолі щастя, Україно.

Хай на шляху цім смерть, не кину йти,

Постане месник на святих руїнах.

Ведучий 1. Історія і діяльність Української Повстанської Армії, яка своєю боротьбою не тільки запалила надію на вільне життя в серцях мільйонів українців, але й показала безприкладний героїзм та самопожертву всім країнам Європи, є найяскравішою сторінкою національно-визвольних змагань українців у минулому столітті.

Вірш «Всім тим ……»

Всім тим, що з крісами стояли

На полі битви чи в лісах.

І тим, що в тих боях упали

Або, що мучились в тюрмах,

І тим, які страху не знали,

За Україну в бій ішли,

Хатини рідні покидали,

Щоби на волі ми жили.

І тим яким ворожа куля

Прошила молоду ще грудь.

І закривавилась шинеля,

Хреста ніде не покладуть.

І тим, що їх могила стала

У травах, в лісі десь чужім,

І Україна не співала

Ще «Вічну пам’ять» навіть їм.

Всім тим, що в бій ішли завзято,

Щоби нам волю принести,

Що мучив їх десь ворог клятий,

До кволості щоб довести.

Ще тим, які живі сьогодні,

Але в рядах борців були,

Які нескорені і горді,

З путі своєї не зійшли!

Ведучий 2. Народжена у важкі часи найжорстокішої з воєн в історії людства, втративши надію на підтримку світовими державами своїх ідеалів, Українська Повстанська Армія стала єдиним захисником українського народу, його прав і свобод. На боротьбу з гітлерівським фашизмом і більшовицьким тоталітаризмом піднімалися і падали кращі сини і дочки України.

Пісня «Гей там, далеко, на Волині» або «Червоні маки»

Ведучий 1. Перші відділи УПА були організовані на Волині і Поліссі в жовтні 1942 року. Організатором і командиром їх був Військовий референт Крайового Проводу ОУН Сергій Качинський. Свої військові відділи створює Поліська Січ Тараса Боровця («Бульби»).

У лютому 1943 року сотня УПА в містечку Володимирець провела під командуванням Григорія Перегійняка (Коробки) першу успішну операцію, що й послужило початком активних бойових дій УПА проти німців.

Ведучий 2. Чому саме на Волині і Поліссі виникли перші відділи УПА? Пояснення дуже просте. Саме тут німецький окупаційний режим проводив особливо жорстоку політику проти місцевого населення: масові розстріли, спалення і винищення цілих сіл. Окрім того, тут активно діяли червоні партизани, які змушували населення організовувати загони самооборони.

Ведучий 1. Повстанський рух грізною хвилею поширився по всій Україні. Але найбільшого розмаху він набув на Поліссі і в Галичині. Під ногами ворогів горіла земля. Ось слова із звернення керівництва УПА до населення: «У кожному селі нехай кожна хата, клуня, погребник, пліт буде фортецею, з яких бити ворога кулею, сокирою, вилами, окропом і гарячою смолою».

Ведучий 2. У результаті успішних бойових дій і підтримки місцевого населення повстанці стали контролювати цілі райони, на які ворог не смів зазіхати, а якщо й пробував, то неминуче терпів поразку, а воїни УПА і далі встановлювали свою владу.

Пісня «Присягу двічі не дають»

Ведучий 1. В апогеї своєї сили (кінець 1943 – початок 1944 рр.) УПА налічувала в своїх рядах близько 100 тисяч вояків. Порівняно з іншими підпільними рухами окупованої фашистами Європи Українська Повстанська Армія практично не мала чужоземної допомоги. Тому зростання її сили свідчило про дуже відчутну масову підтримку з боку населення.

Ведучий 2. Швидке зростання УПА викликало необхідність розширення її політичної і національної бази. Вона перетворилася в загальнонародну армію, що об’єднала прихильників всіх політичних структур, які боролися за незалежну Україну. Враховуючи те, що у складі УПА були національні відділи узбеків, азербайджанців, грузинів і навіть росіян, УПА можна вважати міжнаціональною, антикомуністичною армією, бійці якої приймали присягу на вірність Україні.

Фільм Олеся Янчука «Нескорений». Фрагмент 2 (прийняття присяги)

Ведучий 1. З 1944 року головним ідейним ядром Українського руху Опору стала новостворена Українська Головна Визвольна Рада, а військове керівництво бойовими відділами УПА взяв у свої руки Роман Шухевич – генерал Тарас Чупринка.

Роман Шухевич все своє свідоме життя присвятив Україні. Ще будучи студентом Львівської політехніки вступив до Української військової організації, з 1929 року – член ОУН. У 1938-39 роках бере участь в організації і керівництві Збройних Сил Карпатської України «Карпатська Січ».

Ведучий 1. В 1941 році на чолі батальйону «Нахтігаль» вступає до Львова і стає віце-міністром військових справ у проголошеній 30 червня Українській державі. З 1943 року він – голова проводу ОУН і головний командир УПА аж до своєї трагічної смерті 5 березня 1950 року в селі Білогорща, що біля нас.

Демонстрація. Фільм Олеся Янчука «Нескорений». Фрагмент 3 (загибель Шухевича)

Ведучий 2. Ці слова про Романа Шухевича сказав керівник Організації українських націоналістів Степан Бандера відразу після його смерті.

Вірш Миколи Яцківа «Роману Шухевичу»

Ти присвятив життя запеклiй боротьбi

За волю рiдного тобi народу.

Ти був тим променем в пiтьмi,

Що освiтив для всiх дорогу.

Ти свято вiрив в перемогу

Вiддавши сили боротьбi,

Ти висував солдатам лиш одну вимогу

В бою загинути нiж жити у ярмi.

Ти не тiкав вiд складнощiв нiколи

А з гiднiстю їх завжди зустрiчав.

Так було у Карпатськiй Українi

Де ти з мадяром воював.

Вже маючи свою родину

Ти за кордон нiколи не тiкав,

А у важку хвилину

Без страху труднощi долав.

Ти "Нахтiгаль" вiв за собою

I надихав хоробрiстю солдат своїх.

Ти готував їх всiх до бою

Який мав стати головним для них.

Ти смерть зустрiв свою в бою

Як це належить командиру,

I совiсть не зганьбив свою

В останньому бою за Батькiвщину.

Такi як ти не помирають

Вони в серцях живуть у нас!

Таких як ти не забувають

Вони героями лишаються для нас!

Ведучий 2. Головним ворогом УПА після повернення більшовиків стали частини НКВС і «стрибки» з числа місцевих жителів, які мордували людей, ґвалтували жінок, переодягнувшись у повстанську форму, щоб посіяти ворожнечу між населенням і повстанцями.

Пісня «Серед диких степів»

Ведучий 1. Більшовицькі варвари не залишали в спокої навіть трупи. Вони по кілька днів валялися на подвір’ях НКВС і ніхто не мав права забрати їх звідти, щоб поховати по-людськи. Потім ці трупи скидали в одну яму і закопували в кінці цвинтаря, не забуваючи при цьому покласти разом з ними вибухівку, щоб ніхто не смів їх перепоховати.

Ведучий 2. Радянська історія мовчала про брудні справи енкаведистів. Лише сьогодні братство вояків ОУН-УПА сторінка за сторінкою пише нову, справжню історію визвольної боротьби. Проводяться розкопки і перепоховання.

Ведучий 1. Незважаючи на те, що боротьба УПА не завершилася (та й не могла завершитися в тих умовах) перемогою, вона зробила величезний внесок в розвиток національно-визвольного руху українського народу. Своїм прикладом вояки УПА запалили вогонь в серцях наступних поколінь українських патріотів, тих, що зараз віддано на Сході захищають наші кордони від окупантів. В цьому їх головна заслуга. В цьому їх історична роль.

Ведучий 1. Запалімо свічки пам’яті у наших серцях, перед людьми і Богом, і вшануймо їх пам'ять хвилиною мовчання.

(Запалюють свічки і кладуть біля портретів Шухевича і Бандери)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.