До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
5
міс.
1
7
дн.
1
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Сценарій виховного заходу до 75-річчя визволення Дніпропетровщини від нацистських окупантів «Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні»

Опис документу:
Година пам'яті «Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні» приурочена 75-тій річниці визволення Дніпропетровщини від нацистських окупантів. Адже 25 та 28 жовтня вся українська спільнота відзначала пам'ятні дні вигнання нацистських окупантів з м. Дніпра та всієї України.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

1

Сценарій виховного заходу до 75-річчя визволення Дніпропетровщини

від нацистських окупантів Час проведення 14.15

«Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні»

«Вічно жива пам'ять» (виставка книжок )

1.Відео «Визволення України від фашистських загарбників»

(учні читають на фоні відео, яке йде спочатку)

1 уч.Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного.
Із ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому…
2 уч.А небо світле закрили чорні хрести!
Господи! Боже! Якщо ти є, захисти!..
Крізь руки у двір гусенята малі…
І кров на травиці… І кров на землі…
3 уч. І шипить у ставку гаряче залізо,
І полум’я дике шугає над лісом…
І мама мовчазно-бліді, мов стіна…
І тато поволеньки кажуть: «Війна…»

Після 1хв 53с (вимкнути звук у відео 1)

4 уч.    Це на світанку сталося колись:

Стривожений із муками і жалем

Світ стрепенувся, кров’ю вмить залився,

Неначе розпанаханий кинджалом.

5 уч.    Війна назустріч молодому дню.

Із гуртком, із брязкотом котилася.

Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалилась.

6 уч.    Пам'ять, стій! Зупинись на хвилинку.

Серце замри…

Це потрібно не мертвим,

Це потрібно живим!

Федосова Яна: Сьогоднішню годину пам'яті «Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні» ми приурочуємо 75-тій річниці визволення Дніпропетровщини від нацистських окупантів. Адже 25 та 28 жовтня вся українська спільнота відзначає пам'ятні дні вигнання нацистських окупантів з м. Дніпра та всієї України.

2. ВІДЕО «Голос Левітана»

Харіна Ліана: На нашому заході присутні діти війни….. Це

  1. Агафонова Ніна Афанасівна

  2. Дорохова Раїса Іванівна

  3. Антонова Тамара Олексіївна

  4. Демчук Катерина Іванівна

  5. Ковальова Анна Андріївна

  6. Кучеєв Микола Павлович

  7. Леонова Тамара Іванівна

  8. Шевлякова Ніна Андріївна

  9. Біндасова Ольга Борисівна

  10. Дулєва Анна Сидорівна

  11. Шубенко Валентина Григорівна

  12. Крайнік Зінаїда Петрівна

  13. Протасова Лідія Григорівна

  14. Кузнєцова Валентина Сергіївна

  15. Урсуляк Сергій Іванович

  16. Іваніченко Ігор Іванович

Дикса: Шановні наші гості! Ми раді зустрічі з вами і прийміть на згадку про зустріч цей святковий пиріг.

3 музика «МІЙ ПЕРШИЙ ВІРШ…»

(Вірш “Мій перший вірш написано в окопі” у виконанні Іванова Станіслава

Іванов С:

Мій перший вірш написаний в окопі,
На тій сипкій од вибухів стіні,
Коли згубило зорі в гороскопі
Моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
Через Дніпро — водою і вогнем.

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і
 кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
Де дві сім’ї тулились кілька діб.

О перший біль тих не дитячих вражень,
Який він слід на серці залиша!
Як
 невимовне віршами не скажеш,
Чи не німою зробиться душа?!

Це вже було ні зайчиком, ні вовком -
Кривавий світ, обвуглена зоря! -
А я писала мало не осколком
Великі букви, щойно з букваря, -

Той перший віршик, притулившись скраю,
Щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам’ятаю.
Снаряд упав — осипалась стіна.

Яна: 75 років... Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ.

Ліана: Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв із сторінок книг; її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

4 відео«Битва за Дніпро» (11хв 51с)

Яна: Вічний вогонь палає,

Дзвонить у долі століть.

Вічний вогонь закликає:

Щастя живих бережіть!

Ліана: Вічний вогонь клекоче:

Люди, не треба війни,

Щоб не вмирали дочки,

Сестри, батьки і сини.

5 Фонограма «Степом, степом...»)

Інсценізація «Сповідь матері»

Маша: Старенька мати йде до свого сина…

Гранітні плити плачуть під ногами,

Стукоче серце в грудях, ниє спина.

Оксана: ˗ Синочку рідний, йди в обійми мами.

Я пригорну до тебе свої руки,

Зцілую рідні-рідні оченята…

Як важко було у часи розлуки

Без тебе жити і без твого тата.

Маша: Тече сльоза і падає на плити.

Із стели очі дивляться хлопяʼчі.

м тільки жити, жити і творити.

Вони ж навік залишаться дитячі.

Стоїть старенька й плаче, ні — ридає!

Перед очима в неї похоронка

І бій, що котрий день вже не згасає,

І у землі — пекуча та воронка.

Оксана: ˗ Синочку, рідний, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони тебе до себе, сину, кличуть,

А ти лежиш в холодній цій землі.

Іванов: ˗ Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні.

Ти не журись, я крила розпростаю

І прилечу до тебе уві сні.

Знайомим рушником зітру сльозу

І поцілую в сивеє чоло.

Оксана: О, сину рідний, мій єдиний сину!

Як хороше тоді б мені було!..

Маша: Стоїть старенька мати на могилі,

І навіть квіти плачуть мовчазні…

Від сина погляд відвести не в силі,

А син довічно житиме у сні.

Ліана: У цей день ми схиляємо голови перед пам'яттю загиблих воїнів-визволителів та вклоняємося живим учасникам тих героїчних подій.

Яна: Оголошується хвилина мовчання, хвилина пам’яті.

6. Відео «Хвилина мовчання»

Яна: Слово надається голові суспільної організації «Діти війни» Агафоновій Ніні Афанасівні (Виступ на 15 хв.).

Ліана: Звучить пісня у виконанні Урсуляка Сергія Івановича

Яна: Послухайте вірш у виконанні Шевлякової Ніни Андріївни

Ліана: Пам'ять про тих, хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині.

Яна: Дорогі наші ветерани, сьогодні ми всі по-особливому розуміємо і цінуємо мир, який у ваші часи, а також і в наші, виборюється дорогою ціною – людським життям.

Учитель: Шановні гості та учні. Гостинно запрошуємо вас до нашого шільного історичного музею імені 305 ШАПЧ дивізії.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стрес і стрес-менеджмент учасників освітнього процесу»
Левченко Вікторія Володимирівна
30 годин
590 грн