і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Сценарій уроку-реквієму «Життя - мов спалах», присвяченого вшануванню пам’яті Мамадалієва Володимира, випускника Новоукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6, учасника АТО

Сценарій уроку-реквієму «Життя - мов спалах», присвяченого вшануванню пам’яті Мамадалієва Володимира, випускника Новоукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6, учасника АТО

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Сценарій уроку-реквієму «Життя - мов спалах»,

присвяченого вшануванню пам’яті Мамадалієва Володимира,

випускника Новоукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6,

учасника АТО

Народу мир потрібен як вода,

Як хліб і сіль

І він його доб’ється.

Ганьба і смерть тому, хто напада,

І вічна слава тим хто, хто не здається!

Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву.

Пам'ять! Що ти залишила? Сльози матерів? Наречених, що не долюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки?

Роки…Скільки б їх не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з АТО.

Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Так і зірка Володимира Мамадалієва спалахнула на небосхилі своїми діями, вчинками , подвигами. Відійшовши в 37 років  за межу вічності, він залишив по собі вагомий спадок, так і недоживши , не долюбивши…

Презентація

Однієї зимової ночі 14 лютого 1977 року в родині Гаїба  Івановича та Галини Олексіївни народився маленький чорнявий хлопчик , якого назвали Вовчиком.

Маленький Вова був енергійним, життєрадісним, із нестримною цікавістю та жагою пізнання.

  • Галино Олексіївно, розкажіть нам про свого сина, яким він був маленьким , чим дивував своїх рідних ?

Свою шкільну дорогу  Володимир Мамадалієв розпочав у Новоукраїнській ЗШ І-ІІІ ст. №6, коли 1983 року пішов до 1 класу. Хлопчина зростав вихованим та дисциплінованим учнем, фізично загартованим юнаком,  який успішно поєднував шкільне навчання, допомогу батькам по господарству та розваги з однолітками, знаходив час для участі в різноманітних шкільних заходах. Спокійним і доброзичливим  запам’ятали його вчителі та однокласники. Зі слів його наставників ,Володимир був хорошим другом. Це можуть підтвердити його найкращі друзі та однокласники – Корінний Олександр та Авраменко Микола.

  • Шановні гості, поділіться з нами секретами справжньої дружби, адже ви, мабуть, чимало пережили різноманітних пригод, у які полюбляють потрапляти хлопчаки. (Виступи )

14 лютого 2018 року, в День Закоханих, Володимиру виповнилося б 41… У День народження імениннику дарують подарунки. А ми ж тобі, Вово, присвячуємо цей вірш:

Тобі було б лише - 41,

Веселе свято з квітами, тортами,

Зійшлися б друзі,  близькі і сім»я…

Не буде свята, адже ти не з нами…

Ти, Вовчику, герой для нас усіх.

Та лише сльози,а не сміх

звання почесне це в нас викликає

І серце гострим болем обпікає.

Завчасно посивіла твоя мати,

А ми всіма словами проклинаєм ката

За те, що змусив рідних так страждати.

Хай згине той, хто нищить наш народ,

Потоне в материнських хай сльозах!

Не буде щастя мати злий урод,

Що так безжально чинить оцей жах!

Ти завжди жив, щоб не завдати болю

Ні рідним, ні своїм товаришам,

А під час бою ти закрив собою

отих солдат, що воювали там…

За тебе інші мстять скаженим ворогам,

Виборюють священну перемогу,

І вірю я: всміхнеться доля нам -

У мирі жити матимемо змогу!

Школу Вова закінчив у 1993 році. І тут перед ним постала дилема: яку ж професію обрати? Адже з дитинства хлопець бачив себе і водієм, і міліціонером, і як справжній чоловік - військовим. Отож, зваживши всі за і проти, рівняючись на старшого товариша, учителя,і просто гарну людину Заворотнього П.М., юнак вирішив стати військовим .

  • Петре Михайловичу , розкажіть, як із звичайних хлопчаків – школярів, зокрема Володимира, виростають справжні воїни – патріоти. Розкрийте свої секрети , адже тут присутні старшокласники, які без п»яти хвилин стоять перед вибором майбутньої професії. (розповідь, як вступив до Одеського училища…)

  • Галино Олексіївно, розкажіть про стежину- професію, яку обрав ваш син, адже саме вона привела Вову до Тетяни , котра стала його долею. Що це за маршрут містами Одеса – Львів – Володимир –Волинський? (виступ матері)

  • Станіслав, син Володимира, уже дорослий 16 – річний хлопчина , зі сформованим світоглядом. Що цікавить його, чим займається, і чи не хоче обрати професію військового.(відповідь матері)

Отож, кар»єра Володимира Мамадалієва була вдалою, довготривалою, він мав дружну сім»ю, люблячих дружину та сина, дослужився до звання підполковника Збройних сил України, його поважали підлеглі , цінило начальство, ця людина мала і в дорослому житті чимало друзів…він завжди і у всьому намагався бути першим.

З перших днів бойових дій на сході України Володимир перебував на передовій. На той час офіцери штабу були залучені до військових частин, які вирушили у зону бойових дій, щоб на місці забезпечити підвищення боєздатності підрозділів. Підполковник Мамадалієв був відряджений до однієї з рот 93-ї окремої механізованої бригади.

Сценка (мати й син)

Проводжала мати сина

На страшну війну:

Мати:Ох. Настала тяжка днина,

           Ні спокою , ні сну!

Син:Не хвилюйся. Любо мамо!

         Не кричи в жалю.

        Часу ще пройде не мало…

         Я ж тебе люблю!

Мати:Повертайся ти мій сину

         Зі Сходу живим,

       Я ж без тебе тут загину

        Розтану мов дим…

Син:Мамо, час мені в дорогу..

        «Град» Вкраїну гне.

        Хлопцям понесу підмогу.

         Батьківщина жде!

Мати:Щоб могла я полетіла

           Слідом за дітьми!

         Мала б крила – захистила

          Від кулі в пітьмі.

         Оповила,укутала

         Від снігу й біди…

         Хай ніколи в Україні

         НЕ БУДЕ ВІЙНИ!

4 липня 2014 року офіцер Мамадалієв Володимир Гаїбович героїчно загинув під час мінометного обстрілу позицій АТО та штурму блокпосту на горі Карачун під Слов’янськом. О 4 год. 40 хв. на блокпост, на якому Володимир знаходився з особовим складом, було здійснено напад бойовиків. Розпочався мінометний обстріл позицій та стрільба зі всіх видів стрілецької зброї та з різних напрямків. На вогневий рубіж противник вивів танки. Прикриваючи своїх солдатів, Володимир вів вогонь з озброєння БМП-2 по танку і бойовикам. Другий танк бойовиків вийшов з іншого напрямку на рубіж 300 метрів та прямою наводкою влучив в БМП. Внаслідок враження БМП додатково вибухнув бойовий комплект. )

Володимир загинув як Герой, до останньої миті виконуючи свій військовий обов’язок, рідна Новоукраїнська земля прийняла його в свої обійми, щоб навіки зберегти пам»ять про гідного сина .

Не стало професійного офіцера, прекрасного чоловіка, сина, батька, друга та товариша. Такі люди не мають права вмирати молодими…

Разом із Володимиром загинули старші солдати Руслан Рущак, Андрій Крилов, Олександр Савенков, Дмитро Чабанов.

Тиша, цілковита тиша навкруги, навіть повітря застигло, тільки чутно, як б’ється в унісон у такт метроному сотні сердець це хвилина мовчання.

(Звучить «Реквієм». Вихід юнаків у військовій формі зі свічами пам’яті)

Хай горять свічки, як болючий щем про наших героїв, які навічно стали ангелами…

Найвищою нагородою тих, хто уцілів, -  є життя, а для загиблих – пам'ять.

Вічна пам'ять героям нашого часу.

Давайте вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання 
            (хвилина мовчання під відлік часу, на відео свічка )

Не плач за мною, мамо, не ридай,

Я не хотів війни, я боронив свій край…



Не плач за мною, мамо, я –
герой

Стояв я гордо, коли снайпер той

Стріляв у голову й таранив груди –


Тоді не думав я – «а що ж з тобою буде?»...



Не плач за мною, рідна, не лий сліз,

Пишайся мною, бо я патріотом виріс,

Ти, мамо, лиш за мене помолись,

І не вини себе –
у цьому я, напевно, винен..

Я винен, що любив свою країну,

Я винен, що хотів здобути волю…

Але я не хотів стояти на колінах,

Пробач за стільки завданого болю…

Не плач за мною, мамо, я у Бога,

Бо кожен, хто загинув за Вкраїну йде до Нього

Я вже не повернуся, мамо, але знай –

Я стану ангелом і боронитиму свій край

( Пісня «Прошу в неба»)

Володимир Мамадалієв має відзнаку Кіровоградської області «За мужність і відвагу», медалі «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» II ступеня, «За сумлінну службу» III ступеня.

Указом Президента України №640/2014 від 8 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм , виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)

Указом №6 від 23 липня 2015 року нагороджений орденом «Народний Герой України» (посмертно)

Має відзнаку «Почесний громадянин міста Новоукраїнка»(посмертно)

Військові 93-ої бригади встановили пам'ятний знак, аби не забути подвиг своїх побратимів. Бійці зробили це самостійно - без держави. І ми також пам'ятаємо перших героїв, завдяки яким Україна боролася в перші, найважчі дні агресії Російської федерації на Донбасі. 

У Дніпрі за підтримки волонтерів відкрили пам’ятний знак загиблим офіцерам управління оперативного командування «Схід»

9 вересня 2014 року в його рідному місті Новоукраїнка на честь нього перейменували вулицю Панфілова. Тепер вона називається Вулиця Мамадалієва.

У лютому 2016 року у Новоукраїнці на фасаді ЗШ № 6 відкрили меморіальну дошку випускнику Володимиру Мамадалієву.

Його ім»я занесено до Книги пам»яті полеглих за Україну.

На завершення хочеться сказати : «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

Ще раз хочемо подякувати всім , що прийшли до нас , щоб разом згадати наших Героїв, Героїв України!

 

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Захід актуальний для проведення вшанування загиблих героїв АТО
  • Додано
    25.02.2018
  • Розділ
    Виховна робота
  • Клас
    7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    2565
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер материала
    FF190387
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання