Сценарій уроку-реквієму «Життя - мов спалах»

Опис документу:
Сценарій написаний для вшанування пам’яті Ярослава Куришка, випускника Карасинської ЗОШ І-ІІ ступенів, учасника АТО, щоб ознайомити учнів із трагічною сторінкою історії нашого рідного села. Віддати данину пам'яті юному герою та всім полеглим.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сценарій уроку-реквієму «Життя - мов спалах»,

присвяченого вшануванню пам’яті Ярослава Куришка,

випускника Карасинської ЗОШ І-ІІ ступенів,

учасника АТО

Урок – реквієм

Мета: ознайомити учнів із трагічною сторінкою нашої історії, розповісти про односельця, випускника нашої школи Ярослава Куришка, який служив і загинув  у зоні АТО, віддати данину пам'яті юному герою та всім полеглим воїнам.

Звучить пісня «Журавлі»

Марина

 Мені наснилося, немов солдати,

Які не повернулися з боїв,

Не полягли, а залишились жити,

Перетворившись в білих журавлів…

Альона  Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо: «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!»

Марина Ще мало літ минуло з часів Великої вітчизняної війни, але рани кровоточать і досі, зберігаючи подвиги батьків і дідів.

Альона Сьогодні на нашу рідну землю прийшло нове лихо -  біль утрат в зоні АТО. Третій рік ми не можемо спати спокійно: знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які не задумуючись пішли боронити кордони держави. На території області загинули 103 учасника бойових дій, на Сарненщині – Ярослав Куришко, Сергій Баранов-Орел та Степан Криворученко.

Марина

 Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищали,

Бились на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливали.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддали найцінніше – життя,

України найкращі сини!

Альона Ярослав… Не судилося повернутися живим. Він поліг навіки.

Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву.

Марина Пам'ять! Що ти залишила? Сльози матерів? Наречених, що не долюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки?

 Найвищою нагородою тих, хто уцілів, -  є життя, а для загиблих – пам'ять.

Альона Роки…Скільки б їх не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з АТО. Схилимо ж голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя.Сьогодні Ярославу виповнилося б 23…

Лєна: Так йому сьогодні 23… У день народження імениннику дарують подарунки. Я ж тобі, Ярославе, присвячую цей вірш:

(читає вірш)

Марина

В історію нашого славного села Карасин вписано чорним рядком

8 серпня 2014 року в селищі Степанівка Донецької області під час виконання бойового завдання героїчно загинув наш земляк - Ярослав Куришко. Попрошу всіх встати та хвилиною мовчання вшанувати пам'ять нашого Ярослава.

Хвилина мовчання

Пісня Аліна

Альона Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Згасає зірочка на небі, а на землі втрачаємо людину, які й би жити й жити. Особливо тяжко, коли це молодий юнак, в якого були свої мрії і сподівання, які Він плекав з дитинства, бо мріяв захищати Батьківщину. Він хотів щоб над його рідними та близькими світило ясне сонце, було мирне небо, сяяла радісна усмішка. Але, на жаль, цього вже не буде, бо в їхніх серцях і душах поселився глибокий, тяжкий сум. Молоде життя обірвала непрохана ворожа куля…

Вірш (читає Вікторія)

Можливо, знову загримлять гармати,

І танк зімкне пшеницю на лану,

І буде плакать і журитись мати,

Коли сини ітимуть на війну.

І хтось востаннє поцілує милу,

І хтось сльозу непрохану змахне,

А може, дехто втратить віру й силу,

Своє життя рятуючи одне.

Але не я… Я киснути не стану,

Хоч як не буде боляче мені,-

За нашу землю, дорогу, кохану,

Я рад прийнять на себе всі вогні.

За тих дітей, що бігають до школи,

За матерів, змарнілих у труді,

За наші верби довгополі,

За наші дні, прекрасні й молоді.

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,

І тут не треба страху і ниття –

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

Вірш (читає Настя)

Бійці, військові, просто люди,

Гарнюні хлопці і серця.

На вічно мертві дужі груди

Зарано йтимуть до Творця

Такі безмежні невагомі.

Тяжкий для них бронежилет.

Їх так чекають в ріднім домі,

Поки стріляє кулемет.

Багато хто вже не вертає

Із місць недолі і війни.

Там їх дитинство помирає,

Але зникають й кайдани.

Навіки пам'ять. Пам'ять жаху,

Кривавих рук, кривавих днів.

А ті, хто не верне під дахи,

Стають гостями наших снів.

Занадто юні, надто щирі

У бій ідете в мирний час.

На вас чекають рідні в тилі.

Живими приїздіть до нас!

(Квіти до портрета)

Ці квіти для тебе Ярославе, а святковим пирогом, ти нас на жаль не пригостиш.

 Марина Школу залишають учні, немов пташенята, на повернення яких завжди чекають. А Ти Ярославе, відлетів від нас у вічність. Проте світлі спогади про учня нашої школи, який чесно та гідно прожив своє коротке життя, залишивши по собі плоди добрих справ, завжди будуть сильнішими за смерть.

Вірш (читає Марія)

З очей мільйонів сльози потекли,

Серця мільйонів болем умивались…

Серце ж Героя вже битись не могло

Й очі його вже більш не відкрились.

Коли Герой в передсмертний крок

Так віддано цю волю здобував,

Свідомо вбивця, тиснучи курок,

У пекло свою душу віддавав.

І вже не чути стукіт серця молодого,

Що билося, щоб жити в волі разом з нами.

Лиш чути материнський плач за Нього,

Який блукає довгими ночами.

На небі спокій Його чекає вже

І Вічна Пам'ять на землі настала.

За Нього ми Богу молимось лише,

Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!

Відео. «Життя - мов спалах»

Альона А зараз попрошу всіх пройти до меморіальної дошки Ярослава.

Покладання квітів

Марина З початком цієї проклятої війни до нас прийшли два вічних її супутники – смерть і відчай, оточили горе, страждання… На сході України вона забирає життя синів, які гинуть за нас, бо наші душі благають про мир і спокій

Альона Вічну пам'ять і царство небесне нехай Господь пошле Ярославові, Сергієві й Степану. Нам головне не втрачати милосердя та людяності, а їх подвиг хай слугує прикладом відданості рідній країні. Слава Україні - Героям слава!

Підготувала шкільний бібліотекар Надія Яковець

  • 26.02.2019
  • Позашкільна освіта
  • 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас
  • Інші методичні матеріали
  • 210
  • 0
  • 3
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
2
міс.
0
5
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!