Сценарій театралізованої вистави "Легенда про надзвичайну силу і характерництво отамана Івана Сірка"

Опис документу:
Наводиться сценарій театралізованої вистави, що була представлена на ХІ Всеукраїнському зльоті юних туристів краєзнавців (Закарпаття). Розповідається про славетного отамана Війська Запорозького Низового Івана Сірка.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ХІ Всеукраїнський зліт юних туристів краєзнавців

Конкурс-захист краєзнавчо-дослідницької роботи за темою:

«Легенди української землі»

Легенда про надзвичайну силу і характерництво отамана Війська Запорозького Низового Івана Сірка

Запоріжжя, 2017 р.

Дія перша.

На сцені з´являється хлопчина, який йде вулицею; зустрічає діда, що сидить обабіч шляху, опершись на палицю.

Хлопець (зупиняється вітається з дідом):

Доброго дня, діду! Яка у вас гарна черешенька росте, а чи можна скуштувати?!

Дід під черешнею: Доброго дня, хлопче! А чого ж не можна, Мелітопольська солоденька, сам виростив!

Хлопець бере черешню.

Хлопець: Дякую! Смачна черешенька! Діду, а скільки ж вам років!

Дід під черешнею: Ой, хлопче, давно вже по світі ходжу… Сідай, тобі розкажу…

На сцену виходять 3 учасники і виконують пісню «Отаман»

Розлива сонце ручаї рожеві,

Розвива вітер вуса кобзареві.

Ой сідай, кобзарику, під курганом,

Заспівай на могилі отамана.

Пригадай, діду, думи старовинні,

Повертай славу рідній Україні.

Не мовчи, дзвінкострунна кобза в полі,

Знов звучи, пісня про козацьку долю, гей, гей!

Приспів: (2)

Пам'ятають кручі, Славутич-ріка

Славнії діла отамана Сірка −

Там, за порогами, степом-дорогами

Досі гуляє душа козака. (2)

Дід під черешнею:

Ще за буремних часів, коли степи були дикі, коли Великий Луг шумів густими дубами, була тут вольниця козацька – Січ Запорозька!

Пролітали чорні вихорі над нашою землею, тяжкі часи були для України, всілякі отамани й отаманці вели ватаги збройні проти власних братів, а справжні лицарі, вірні народу, для рідної землі зробить нічого не могли…

Та був один отаман – славетний Сірко Іван!

Його козаки шанували, вірили у його відданість, розум та відвагу, обирали кошовим не менше 15 разів і 55 великих битв провів і всі виграв, взяв «ключ від Ла-Манша» неприступну фортецю Дюнкерк.

А легенда розповідає, що Сірко силу мав дужу, розум ясний і характерником був знатним. На світ народився із зубами, і зразу ж схопив пиріг і з´їв його – то судилося йому по тому увесь свій вік ворогів гризти. У тих краях, звідки Сірко родом, козаків бачили нечасто. Та коли побачив малий Іван, як козак зупиняє кров пораненому товаришу, то й попросився на Січ науки набиратися.

Дія друга.

Вчення Івана Сірка. Старий дід-характерник вчить юнака.

Дід-характерник:

Оце, синку, пройдеш випробування, то й кулі зможеш руками впіймати, час зупиняти і смерть оминати, бачити все довкола очима сокола!

Зав’язує очі Івану і примушує так ходити. Хлопець трохи проходить, потім дід йому затуляє вуха, а до руки прив’язує шаблю. Івану це подобається в нього це виходить. З зав’язаними очима, Сірко розрубує яблуко.

Хлопчина з дідом йдуть за лаштунки

З´являється кошовий отаман

Дід під черешнею:

Запорожці були рицарями і великими характерниками, куля їх не брала, шабля не рубала.

Сірко читає замовляння, присідає, встає і промовляє голосно, розпорошує навколо зілля і голосно кричить.

Сірко:

Ярило з силою вогняною, Ярило з силою земною,

В мій будинок йди і Силу мені принеси,

Хай мої руки стануть швидкі як гаки,

Хай мої ноги стануть міцні як остроги.

Зброю козацьку мою освяти, і військовий дух за собою поведи.

Я славлю тебе наш Ярило і в бій, я сміливо йду на ворогів за тобою.

Дід під черешнею:

Сірко – воїн славний був і в ратній справі великий мастак. Спритний, хоробрий, відважний козак! Справжній запорожець. Любив подеколи погуляти і під чаркою своє козацьке завзяття показати! Його куля не брала і самого чортяку вмів окульбабити і заставити собі служити. А коли треба, то й у вовкулака перекинутися вмів.

Сірко:

«За віру православну себе не шкодуючи і славу безсмертну собі заробляючи, ми перси свої кров´ю ворожою бусурманською обагряємо!»

«Я ніколи не ходив Україною з тим, щоб плюндрувати вітчизну мою, не хвалюсь – істину кажу!»

Розгортається сцена, коли Сірко у запеклій сутичці, перетворюється на вовкулака. На сцені 3 учасника.

Сірко відбивається від двох бурурманів, які з голосними криками «Şeytan kötülük oğludur!» (шайтана син лихий!), «şeytani oğul»! (Бісівський син!), «kötü düşman) (Лихий ворог!), «Güçlü Aynı köpek!» (Сильний же собака!) б´ються з ним, Сірко зриває з себе свиту і кидає на них, ніби накриваючи. В той же час промовляє замовляння

Сірко:

Даною стелюсь, Стрибогом кручу, Велесом ламаю, Ярилом обпалюваю, Триглавом крию, рудою вражою землю омию!


обертається навколо себе, розсипає зілля і голосно гарчить на ворогів. Вони знімають з себе плащ, бачать Сірка і з криком «Allah kurtarmak!» (Аллах, врятуй!) «Allah yardım» (Аллах допоможи!) розбігаються в боки.

Дід під черешнею:

Захищав Іван Сірко рідний край від загарбників. Недарма ж його прозвали турки і татари «Семиголовим драконом», «урус-шайтаном».

І ходили козаки з ним у війни далекі, боронили своїх земляків.

Воювали з поляками й турків ганяли,

Били нещадно усіх ворогів.

Із неволі дочок своїх визволяли.

Ой, не прості, а часом і трагічні були походи проти бусурманів. Увірвався Іван Сірко в Крим і у битві при Сиваші розгромив військо кримського хана

Дія розгортається у ханському палаці. Сидить (лежить) хан спочиває, а 2 бранки-полонянки танцюють навколо. Тут забігають козаки з отаманом хватають хана і виводять, а танцівниці припадають ниц:

Танцівниці-полонянки:

Славний козаче порятуй нас! Багато літ живемо в неволі, бусурманських звичаїв навчились, але віри православної не зреклись! Забери нас із собою, дай нам волі торкнутися, рідної неньки побачити!

Сірко:

Ходімо, дочки дорогії, не личить вам вбрання заморське…

Скидає жупан і накриває плечі дівчатам, підтримуючи їх під руки виводить.

Дід під черешнею:

І звільнив з неволі понад 7 тисяч бранців. Коли козацьке військо стало на перепочинок, 3 тисячі звільнених бранців забажало повернутися в Крим. Та щойно вони пішли, наказав воїнам своїм:

Сірко:

«Козаки мої молодії, сідайте на коней і рубайте всіх, хто Батьківщину зрадив!»

Козаки з шаблями ідуть за лаштунки.

Дід під черешнею:

Потому, як його веління було виконане Кошовий Сірко вклонився тілам невільників

Сірко:

«Простіть нам, браття, а самі спіть тут до страшного суду Господнього замість того, щоб розмножуватись вам у Криму між бусурманами на наші християнські молодецькі голови і на свою вічну без хрещення погибель!»

Сірко повертається до козаків своїх, низько вклоняється їм.

Сірко:

«Простіть і ви, браття, що обагрив кров´ю душі ваші! Вина перед Богом на мені одному, а вам жити й дітей народжувати, котрі мають своїм дітям розповісти, якою страшною ціною виборювали Україну!»

Дід під черешнею:

Свою силу Сірко так нікому і не передав, а заповів братчикам:

«Хто сім років поспіль перед Великоднем носитиме на мою могилу землю, отримає таку ж силу, як і я,

А хто з вас, хлопці, мою могилу поливатиме водою до схід сонця, той буде знать стілько, як і я…

Правицю мою візьміть та носіть її під час воєнних походів та великої скрути. Хай рука буде вами руководствувати!»

Дід під черешнею:

Як помер кошовий Сірко, то не знало тіло його спочину, а душа спокою, бо не годиться чоловіку суд Божий вершити за вибір людський!

Говорили, що запорожці п’ять років не ховали Івана Сірка, а возили його за собою в походи і здобували перемогу. А праву руку в тяжку хвилину бою виставляли перед собою, як прапор, і перемагали ворога. Рука його має надзвичайну силу, оскільки «де рука, там і удача».

Хоча хто його знає… був же він характерником і, кажуть, що й не вмер зовсім…, а перетворився на вовкулака і оселився в лісі, хоча й повертається до людської подоби раз на 100 років, коли знову настають скрутні години для України…

О так-то, юначе, було-було за часів козацьких…

Дід під черешнею поволі піднімається, розвертається і йде від хлопця, а з під-сорочки вовчий хвіст вислизує… Хлопець зойкає і здивовано дивиться вслід діду.

Вся команда стає перед суддями

Всі:

Від козаків до кіборгів історія триває…

Хай дух Сірка наповнює душі наших воїнів хоробрістю і мужністю,

світлом і правдою, щоб прибуло в роді нашому воїнів сильних, воїнів праведних!

Хай дух Сірка – славетного отамана наших воїнів в боях оберігає!

Завіса

Кінець

Джерела та література

  1. Жуковський М. Слава за життя – безсмертя після нього: стислий перелік походів і боїв І. Д. Сірка. – Нікополь: СПД Фельдман О. О., 2016. – 5-е вид., доп. – 86 с.

  2. Іван Сірко [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://incognita.day.kiev.ua/ivan-sirko-dijsnist-i-legendi.html

  1. Іван Сірко. (Кошові Запорозької Січі): Зб.: Для середнього та старшого шкільного віку/ Упоряд. В. Л. Чуйка. – К.: Веселка, 1992. – 151 с.

  2. Каляндрук Т. Б. Загадки козацьких характерників. – Львів : ЛА «Піраміда», 2006. – 272 с.

  3. Киценко М. П. Хортиця в героїці і легендах. – Дніпропетровськ: Січ, 1992. – 148 с.

  4. Куліш П. Чорна рада. Хроніка 1663 р. – К., 2003. – 390 с.

  5. Новицкий Я. Острів Хортиця на Дніпрі, його природа, історія, старожитності. – Запоріжжя: РА «Тандем У», 1997. – 88 с.

  6. Новицкий Я. П. Народная память о Запорожье: Предания и рассказы, собраные в Екатиринославщине. 1875 – 1905 г. – Рига: Спридитис, 1990. – с. 118. – /Репринтное издание/

  7. Лях С. Р., Лях О. К. Історія рідного краю: Запорізький край у козацьку добу (ХVІ- ХVІІІ ст.): Підручник для 8 класу середньої загальноосвітньої школи. – Запоріжжя: Премʼєр, 2000. – 192 с.

  8. Чабаненко В.А. Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини. – К.: Дніпро, 1990. – 261 с.

  9. Новицкий Я. П., Сокульский А. Л., Шевченко В. И. Народная память о казачестве. – Запоріжжя: СП «Интербук», Запорожский центр. 1991. – 176 с.

  10. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. – К.: Наук. думка, 1990-1991. – Т. І-ІІІ

ДОДАТКИ

Додаток 1

Іван Дмитрович Сірко Іван Сірко

(художник Олег Маслов) (художник Наталія Павлусенко)

Додаток 2

Кошовий отаман Війська Запорозького Низового Іван Сірко

(графічна та скульптурна реконструкції Г. Лебединської)

Додаток 4

Сучасне зображення козака-характерника

9

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Воркшоп як інноваційна освітня технологія»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.