Сценарій театралізованого дійства "Найкраще місто на Землі".

Опис документу:
Сценарій театралізованого свята "Найкраще місто на Землі" створений до Дня Львова. Він написаний на основі історичний фактів, легенд та байок про Львів. Використані вірші поетів, які живуть та пишуть у Львові. У сценках звучить діалект старого Львова.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

«Найкраще місто на Землі для мене ти, мій, Львове»

Декорації міста. Посеред сцени стіл вкритий скатертиною. За столом мати вишиває, а дочка читає книжку про Львів

Дочка (відриваючись від читання)

- Мамо, а хто такий Данило? Розкажи мені про нього.

Мати(відкладаючи вишивку)

- Іди до мене, донечко. Я розкажу тобі дуже давню історію про короля Данила Галицького. (Звучить фонограма )

На мальовничих берегах Дністра і Бугу лежить прадавня земля — Галичина, де живе працьовитий і гарний народ, що зветься Галичанами.

Дочка. Мамо, а чи правда, що, Данило Галицький заснував наше місто7

(Непомітно з'являється ангел, стає за плечима дівчинки)

Ангел. Вже не одне літо стріча древній красень Львів,

У зелені і буйні квіти ховаючи

Зморшки віків.

Історії грози шуміли над містом

Упродовж років,

Та змити вони не зуміли слідів

Перших мудрих князів.

Дочка. А що ти тут робиш, ангелику?

Ангел. Я твій ангел — охоронець, а прийшов я тому, що тобі, час уже у ліжечко.

Мати. (Разом з дитиною встає і веде у ліжечко).

І нехай, дитино, тобі насниться у золотому сні мудрий король Данило, спробуй у сні полічити усіх левів і левенят, які вночі сходять зі своїх п'єдесталів і охороняють сни львів'ян.

Звучить фонограма “Колискової”

Королева. Ваша Величносте Ваша душа, напевне, ніколи не матиме спокою. Ви так уболіваєте за свій народ, що нехтуєте власним сном і відпочинком.

Король. Не можу, моя королево. Це — наш народ, наше - місто. Ось, і зараз, я хочу оглянути місто. Ходімо разом, моя королево. Ми пройдемо вечірніми вуличками, піднімемось на Високий замок і звідти побачимо, яке чарівне місто носить ім'я нашого сина.

(Король подає руку королеві, обоє повільно виходять. Звучить фонограма. Учень читає вірш. )

Учень. Закоханий я в тебе, рідний Львове

Усе мені знайоме з давніх літ.

Життя твоє безмежно кольорове

Алей і скверів ніжний цвіт.

Мене приваблює твоє старе барокко,

архітектура вмерлого часу,

Твоє життя, яке невпинним кроком

Іде через бруківку кам'яну.

Ці вулиці розсипаного люду,

Серед розпухлих барів і крамниць,

Тебе любити, місто моє, буду,

В тобі історія віків і кам'яниць.

Учень. Приїзджають звідусюди -

З-за кордону, з-за морів...

Оглядають місто люди -

Всім подобається Львів.

Місто людям до вподоби,

А для мене — дім, житло!

Я не знаю, що було би,

Як би Львова не було.

Знаю гарних міст багато -

І великих, і малих...

Як життя нового свято -

Львів наш рідний серед них.

Наче сонячна вершина серед пагорбів — холмів,

Наче батечко для сина — отакий для мене Львів.

Ведуча. Визначною подією у житті львів'ян стала поява на вулицях Львова дзвінкого червоненького трамвайчика, за порядком у якому стежить строгий контролер.

(Міні — інсценівка “Випадок у трамваї”)

Звучить фонограма “Старенький трамвай” у виконанні Пікардійської терції.

Контролер звертається до пані:

К: - Прошу пані, ваш квиток?

П: (спокійно відповідає) - У Касі.

К: (контролер знервовано) - Пані, певно не почула, де ваш квиток?

П: - Та в Касі!!!

К: - Або пані показує свій квиток, або прошу платити штраф!!!!!!!!!!!!

П: - Касю, та врешті решт , покажи йому наші квитки!!!!!!!!!!!!!!!!.

Учень. Скрип трамвая, тінь туману,

нічні сльози, голос твій,

запах листя, шум світанку —

Все це мій барвистий Львів.

Учень. Чи бували ви у Львові?

Тут будови пречудові!

Тут палаци, вежі, брами.

Вікна сяють вітражами

На горі камінні кряжі,

На валах ростуть дерева,

На горбах чатують леви.

Учень. Тут каменярі Франкові

Подвиги вершить готові.

Тут заводи, школи, вузи,

Тут повсюди щирі друзі,

Вас зустрінуть, привітають,

І одразу запитають:

Діти: “Чи бували ви у Львові?

Провести ми вас готові”

Учень. Горджуся Львовом і росту для нього

Не знаю міста іншого такого.

Це тут по Львівськім посивілім бруку

Ходити вчився з мамою за руку.

Слова найперші вимовляв за татом,

Щоб гарним львів'янином зростати.

Пісня “Тільки у Львові”

Ведуча. В давнину біля підніжжя міста текла бурхлива річка Полтва. Коли річка міліла її одягнули у бетонні кільця. Тепер на цьому місці стоїть оперний театр.

Учень. Тиха річка Полтва

Хвиль блакитних повна,

А по горбах все дерева.

Там наш князь Данило

Місто звів на диво

По імені сина Лева.

Ведуча. Саме на Високому Замку була збудована Данилом фортеця, що захищала місто від ворогів. Сьогодні ж там споруджено телевишку.

Учень. Зовсім не казка, ані сон це,

В подолок шиба ловить сонце,

А клен з каштаном щоднини нишком,

Свій ріст рівняють на телевишку!

Шумлять дерева, весни знамена.

Високий Замок — гора зелена,

Гора зелена, трава шовкова...

Все місто видно навколо Львова.

Учень. Біля Замку ви були?

Львівські бачили вали?

В давніх мурах є віконця,

В них щілини не для сонця -

Ці віконця — знай бійниці!

Били з них порохівниці.

Вилітали стріли гострі,

Аж відлуння гахкав простір.

Воїни насмерть стояли -

Ворогів від мурів гнали.

Ведуча. Вірними захисниками для людей були ті вали. Особливого значення для Львова має площа Ринок. Давня її назва Старий Ринок. Чому її так назвали7 А тому, що була основним майданом міста. На місці Домініканського монастиря був палац князя Лева.

Учень. Кам'яниста, квадратова , у саміській середині,

Площа Ринок — серце Львова

З давніх — давен і по нині.

Вулички біжать від неї на усі чотири боки,-

Є тут статуї, музеї, серед площі — дім високий,

Не так дім, як сіра вежа

Із годинником у мурі...

Біля входу леви стежать

День і ніч очей не жмурять.

В цей будинок, треба знати,

Поспіша львів'ян громада!

Тут працюють депутати

І зоветься він — міськрада.

Ведуча. Оточують Площу Ринок 44 будинки, над парталами яких можна бачити вирізьблених з каменю левів. Зображення лева — складова частина герба міста.

Учень. Тінь грайлива від дерев,

Кам'яний у тіні лев,

В ніздрях вітер, жар в очах,

Буйна грива, що аж страх.

Так стоїть лев день і ніч,

Протягом цілих сторіч.

В тінях — затінках дерев

Не один у Львові лев.

Може сотня, може й дві,

І всі леви вартові.

Як зачепить хто-небудь,

Леви зразу заревуть!

Ведуча. Місто — фортеця, місто -ринок зазнало понад 30 війн та 40 пожеж, та попри це зуміло вистояти, стати ше кращим та приваблюючим.

Учень. Моєму другові завидно, -

Признався сам, сказав:

- Дивись, з твого вікна пів Львова видно!

З мого — подвір'я лиш чиєсь...

Широка, справді панорама -

по центру з Княжої гори...

Дахів червоних тепла гама

Пірна в зелені кольори.

Садів і парків...

Давні храми,

Найвищу взявши висоту,

Вписали велич панорами

Хрестів достойність золоту.

Квартира наша не завидна,

Як на сім'ю — малий метраж,

Зате з вікна пів Львова видно -

Неперевершений пейзаж.

Пісня “Йду я вулицями Львова”

Учень. Зеленим літом місто оповите,

вітають затінки віконцями осель.

По львівських вулицях ходити та ходити,

немає щастя більшого либонь.

Учень. Може тут і вузько є,

але як без Руської?

Вулиця та, що струна -

дзвонить нею давнина.

Є на Руській кам'яниці,

де вмуровані таблиці

з написами “древні мури, пам'ятки архітектури!”

всі будинки тут і брук -

праця прадідівських рук.

Берегтиму, доки віку

спадщину дідів велику.

Учень. До серця мого тулиться

рідна львівська вулиця.

Вулиця весела і дзвінка,

і проспект Шевченка,

давня Городецька,

і стара підвальна,

й вулиця Франка.

Кожна щось нагадує,

спогадами радує,

навіває смуток,

родить щирий сміх.

Скільки дум родилося,

скільки тут ходилося

по камінних сірих

вулицях моїх.

Я люблю вас, вулиці,

львівські мої вулиці,

за казковість вашу,

за красу

тиху, не яскраву,

ніжну і ласкаву, -

ту, якій я пісню,

пісню цю несу!

Пісня

Учень. В Стрийському парку що не крок -

відкриття цікаві

кожне дерево — урок,

дуже цінний., навіть!

Де тут явір, клен чи в'яз?

Щоб не помилитись,

найзручніше тут якраз

у природи вчитись.

Мов склади у Букварі,

радісно й тривожно

пальчиками по корі

теж читати можна...

Ніжна туя, гарний тис

стануть перед вами..

Стрийський парк — неначе ліс

знається з вітрами.

Взимку свищать і шумлять.

І сичать, мов змії,

у зелених гніздах сплять

влітку вітровії.

Та зате пташки весь день

галасують вперто,

вчать мелодії пісень -

виступлять з концертом.

Учень. Селом карпатським я весь день ходив,

і ні на мить не розлучавсь зі Львовом.

Ви скажете, таких немає див?

Є! Повірте, моє чесне слово!

Я гори — доли бачив немалі.

Мені хдавалось, ніби я в Карпатах!

І ліс шумить у дивнім цім селі,

і мов картина, гарна кожна хата.

Коли від хати повернути в бік

стоїть обора, в ній і ціп і вила,

і глиняний, твердий, широкий тік .

Снопи колись на тоці молотили.

Нелегко нашим прадідам було,

тут кожна річ про це розповідає.

Під львівським небом є таке село,

воно Шевченківським зоветься гаєм.

Ведуча. А який чудовий Львів, коли цвітуть каштани, п'янять своїм ароматом тюльпани і нарциси. Та все це ніщо перед дівочою красою львів'янки. Львівські батяри задивившись на цю красу нераз втрачали голову.

Фонограми “Львівські батяри”,

А ми панночки зі Львова”

Ведуча. Прекрасний .львів не тільки навесні, а й в будь — яку іншу пору року, при будь — якій погоді. Львівська погода, як та львівська пані — мінлива, за спекотним сонцем ллє проникливий дощ і навпаки. Та телебачення радить: “Нехай проблеми і незгоди не роблять вам в житті погоди”

Учень. Знову падав дощ,

І музику осінню

заграли краплі

на брудному склі.

Знов падав дощ,

десь гілку непомітно

поцілували губи дощові.

Байдужі краплі скачуть по калюжах.

І тет-а-тет я й пожовтілий сад.

Застигли краплі, дощові сюжети,

Й маестро вітер на вогких очах.

Танець “Дощик у Львові”

Пісня “Дощик”

Ведуча. Чому ти сумуєш? Поглянь, дощик закінчився. Знову на небі сонечко.

Ведуча Так, дощ закінчився, змивши весь порох з львівських бруківок, дерев, будинків. Змив сміття, але чи надовго?

Ведуча. Ти, знаєш, мені дуже прикро дивитись, як після такої чистоти дехто з львів'ян, проходячи вулицями, недбайливо кине огризок від яблука, чи обгортку від морозива ...

Учень. Моя бабуся пам'ятає,

яким був Львів у давнину,

коли вона розповідає,

я, навіть, оком не моргну!

Чистенькі, рівні тротуари...

Щоб десь папірчик чи стебло....

Щоб хтось когось

штовхнув чи вдарив -

Такого бути не могло!

Найменші поважали старших,

знімали шапки з голові.

І говорило не інакше

як через “прошу”, через “ви”.

Поганих написів на мурах

не зустрічались в ті часи.

В людей тоді була культура

Й велика тяга до краси.

Наслухаюсь - бере зажура...

А що це з нами сталось враз?!

Куди поділася культура?

Коли повернеться до нас?

Учень. Львів — моє місто рідне,

гарне, як небо погідне...

Місто троянд і садів

Я полюбити зумів.

Школи, театри, музеї,

пам'ятки, церкви, оселі,

місто зелені та небес -

вольності дух тут воскрес!

В кожному серці живе

місто моє дороге.

Львів мій я дуже люблю,

бо тут народивсь і живу.

Учень. Ти сьогодні ще малий львів'янин,

виростеш — і будеш громадянин.

Я не знаю: агрономом в полі,

а чи станеш вчителем у школі...

Добрій справі місце є усюди.

Та дивись, щоб поважали люди

все життя ти мусиш пам'ятати,

що у тебе батько є і мати.

На яких не був би ти дорогах

не цурайся рідного порогу.

Пісня “Найкраще місто на Землі!”

НАЙКРАЩЕ МІСТО НА ЗЕМЛІ...”

Сценарій свята

Підготувала і провела

вчитель початкових класів

НВК СШ “Дзвіночок”

Стецька Світлана Ярославівна

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
1
міс.
1
9
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!