Сценарій: « Свято букваря

Опис документу:
Сценарій: « Свято букваря

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сценарій: « Свято букваря»

Вчитель: Якщо говорити між нами, то все починається з мами. І казочка перша у світі, і сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки і сяюча диво-ялинка. Від мами — і літери, й слово, і зроблена разом обнова...
Дитина приходить у світ і її зустрічає ніжна мамина усмішка, лагідний дотик її рук та щире серце. Саме від мами звучить колискова пісня, яку дитина пам'ятає все своє житія. Якщо говорити між нами, то все починається з мами.

Звукозапис. Танець.

Матусю наша, ми це знаєм:

Багато ангелів є в Божім раю,

Та на землі лише один між нами:

Це наша мама!

За вас ми молимося Богу,

За вас благаєм Пресвятого,

Щоб вам здоров’я, силу дав,

Щоб щастя-радість вам послав,

Щоб обминало лихо і пригоди злі.

Матуся наша – ангел на землі!

Мама з татом так сумували,
Так сумували в тиші.
Але зникли всі печалі,
Варто було народитися мені!

Тата з мамою я люблю,
Їх весь час веселю!
Загалом, став мій День Народження
День-від нудьги-визволення!

Пісня

Скоро ми підростали,

Малюками нас прозивали

Та мами за нами так доглядали

Що ми швидко першокласниками стали.

Букварі прочитали,
сто задач розвязали,
кожну букву виводили ми.
наші татки й матусі,
ви були для нас - як друзі,
разом знами учились ви.

Ясне сонечко проміння

Посилає щедро в клас,

Це воно, напе6вно, знає,

Що сьогодні свято в нас.

В’язанка українських народних пісень про навчання у 1 класі

Цвіте терен
цвіте терен,терен цвіте,а цвіт опадає,
хто до школи ще не ходить,той горя не знає.

посилала мене мати

посилала мене мати:іди грамоту вивчати,
будеш вміти рахувати,і читати,і писати,
будеш все на світі знати.

ти ж мене підманула
грицю,грицю ,до роботи,
одягай мерщій чоботи
і бери портфель у руки
та мерщій вивчать науки.

несе галя воду
беру я портфеля,руки відпадають,
очі мої чорнії на ходу дрімають.

ой джигуне джигуне
а як дзвоник продзвенів, всім сказали встати.
не встає наш друг Дмитро,ми дававй питати:

чом ти не прийшов
чом ти не вставав,як дзвоник лунав,вчителька ж просила.
чи дзвінка не чув,чи вставать забув,чи немає сили.


і дзвінок я чув,зовсім не забув,маю сили встати.
ось мобілка є-щастячко моє-хочу погуляти.

гімн козаків
тож давайте ,браття,грамоту вивчати,
щоб пишались нами
і матуся й тато,і вкраїна-мати!
гей-гей!!!

Є святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними – й наше свято –

вшанування букваря.

День вітання і прощання ,

Свято перших букварів

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

Є книг багато – радісних, печальних,

Тонких, товстих, барвистих, наче жар,

Але одна – усім книжкам начальник,

І звуть її просто – Буквар!

Хай кожен гість перевіря,

Чи знають учні Букваря?

Чи можна нам, школярикам,

Прощатися з Буквариком?

Ми покажемо вам казку

Нас підтримайте будь-ласка.

Шановне товариство,наша казка

На честь Свята Букваря,

Тож слухайте, будь-ласка.

Просим строго не судити

З нас артисти невеликі.

А як трохи підростемо

Всім артистам носа втремо.

Ведуча.

В країні Української Мови,

На вулиці Алфавітній Буквар проживав

Газдиню-дружину Азбуку і 33 доні-букви мав.

Був дуже розумний і дуже любив вас

Малих діточок, які приходять у перший клас.

Бо 1-го вересня першокласники

Букваря у школу запросили

І з його дочками дуже подружили

Та їх імена завчили.

А нині за працю велику Букварю наші малята

Підготували веселе, прощальне свято.

Та коли Буквар з Азбукою поспішали на нього,

То трапилась біда.

( На сцені сидить Азбука і плаче)

Азбука: Ой-ой-ой! Я на свято поспішала

З ютуба сюрприз вам приготувала

Та коли для цього програму скачала

То вірус в комп’ютер закачала

Та всі літери з азбуки позникали .

Танець «Вірус

Азбука Зараз прийдуть діти милі,

Що ці букви довго вчили.

Ой-ой-ой!Хто може знати,

Як ці букви позбирати?

Буквар Азбуко,що ти наробила?

Співає: Бідний я Букварик, що мені робити?

Як малят тепер без літер грамоти учити?

Як? Як? Ой скажіть, грамоти учити?

Мишка: Шкряб, шкряб,крізь дірочку бачу

Хтось у класі гірко плаче.

Та це ж Азбука – цариця,

Що у неї клас мій вчиться.

Чим тобі допомогти,

Щоб не плакала тут ти?

Азбука: Я всі букви розгубила.

Що робити, мишко сіра?

Мишка: Ша-шо-ши,ше ші-шу,

Букву «Ша» візьми, прошу.

Котик: Мяв, я тут шукаю мишку,

Та що бачу? Плаче книжка.

Я – найкращий, найдобріший,

Я є котик найгарніший.

Мяв! Великий розум маю.

М’яв! Усім допомагаю.

Мудра Азбуко,скажи,

Як тобі допомогти?

Азбука.

Я всі букви розгубила,

Допоможи , кицю мила?

Котик.

Букву «КА» тобі залишу

Та ще Півника покличу:

«Мій Півнику, мій братику!

Сюди швидше біжи ,

Азбуці допоможи!»

Півник.

Несе мене Лисичка за високії ліси,

За синії гори, За бистрії ріки.

Порятуй мене!

Лисичка.

(Співає пісню лисички)

Я Лисичка, я сестричка,

Не сиджу без діла,

Півника спіймала,

Хитро обдурила.

А тепер же мені треба добре відпочити,

А ще треба на вечерю півника зварити.

Ой хто це?!Відпусти!

Котик.

Ось,злодійко ти спіймалась.

А чого ти так злякалась?

Лисичка.

Прошу тебе, відпусти!

І що хочеш – попроси.

Котик.

Ти і Півник, йдем у клас,

Азбука чекає нас.

Лисичка.

Я Лисичка, я хитренька,

Букву «ЕЛ» віддам тихенько,

Хвостом пишним поведу,

Слід з дороги замету.

Півник.

А я Півник – співунець,

Маю гарний гребінець.

Ку-ку-рі-ку нагадую,

Вранці Котику співаю.

Азбуку дуже шаную,

Букву «ПЕ» їй подарую.

Дощик.

Швидко я сюди примчався ,

Бо дізнався ,бо дізнався,

Що у Азбуки біда - усіх букв не вистача

Кап-кап-кап,співаю я,

Помию вулиці й поля,

Помию я усе довкола.

І заблищить як нова школа.

А я загляну у вікно

Де букву «ША» вже ждуть давно,

Щоб провести щасливо свято,

Я хочу букву «ЩА» віддати.

Та не сам я до вас прийшов,

А привів із собою свою сестричку – Хмаринку.

Хмаринка.

Я – хмаронька-хмаринка,

Неба пухнаста дитинка,

Закрила сонця промінці,

Тримаю букву «ХА» в руці.

Хай «ХА» залишиться у вас ,

Хай весело сміється клас.

А я ще трошки пожартую .

І дощиком вас почастую.

Танець «Краплинок»

Метелик.

Веселий метелик під дощик попав,

І крильця мені вітерець обламав.

Метелику прикро.

Та я не сумую –

і Азбуці букву свою подарую.

Це гарненька буква «Е»

В мене є іще одне

Боровик.

Тільки дощик закінчився

Із землі я появився,

Я - боровик ,

Я – найсмачніший гриб на світі,

Я – білий,

Мене шукати слід уміло.

Коло пенька в траві високій

Знайти боровика морока

Я ріс ,дрімав коло пеньочка,

Накритий дубовим листочкам

Сьогодні ж на мою шапчину

Злетіла буква «БЕ» - дитина.

Прошу, Азбуко, букву взяти,

Боровика добром згадати.

Їжак.

Ох, як страшно я втомився,

Поки сюди прикотився.

Маю піджак з голочок,

Звуся просто – Їжачок.

Пісня їжачка

Їжак.

Мудрі букви «Ї» та «ЖЕ» віддам.

Пригодяться вони вам.

А тепер же побіжу,

Може , ще й грибок знайду.

Азбука.

Дуже дякую тобі

Що знайшлися Ж та Ї.

Колобок.

Я по засіку метений

І на яйцях спечений.

Я від баби втік, я від діда втік.

А у клас прибіг , букву «О» приніс.

Чув , що Азбука сумує ,

То я «о» їй подарую.

Я кругленький і смачненький ,

Всім звіряткам потрібненький.

Дітки всі про мене знають.

І казочку пам’ятають

Зайчик.

Колобок, колобок, я тебе зїм.

Колобок.

Не їж мене, Зайчику – побігайчику,

Краще поміркуй і букву Азбуці подаруй.

Зайчик.

Є у заячому світі

така буква на приміті

З нею все на світі є

Подарую букву «Є».

Є у мене шубка сіра,

Яка взимку стає біла,

Є зайчиха,є зайчата

Є де в полі поганяти.

Заєць життя знає своє,

Побіжу,бо ,діло є .

Ведмідь.

Колобок, колобок, я тебе зїм.

Колобок.

Не їж мене, клишоногий,

тобі мене не спіймати.

Я побіг, а ти не йди,

Азбуці допоможи .

Ведмідь.

Помагати всім готовий.

І тому прийшов до школи.

Буквар.

Ведмедику, стривай,

Цю літеру, будь ласка мені віддай.

Ведмідь.

Спершу , Букварику, мене медом пригости,

А потім букву мою бери.

Буквар.

Меду, ведмедику, у нас нема.

Ведмідь.

Шкода. Та сумувать не буду я.

Враз усіх розвеселить пісенька моя дзвінка.

Пісня ведмедика

Ведмідь.

Приніс сюди букви «І» і «ВЕ»

Нехай Азбука буде.

А мені вже час у ліс,

Але хто ж це там бреде?

Це дюймовочка іде.

Дюймовочка.

Яке було життя славне

На вікні моєї мами,

В гороховій шкарлупці,

На трояндовій пелюстці

А тепер одна блукаю

Свою ластівку шукаю.

Казка далі мене кличе,

Вам же букву «ДЕ»і «Йот» позичу,

Щоб дюймовочка мала

Завжди в памяті жила.

Але що це за покривало

На мене з гори впало?

Осінь

Це я осінь золота

Що у вирій відліта,

Проминули мої дні:

І веселі ,і сумні

Цілу осінь вчились діти

Як читати як сидіти.

Тож хотіла їх вітати,

Добре слово їм сказати.

Але бачу: лихо сталось

Букви десь порозлітались.

Часом це буває так.

Що ж ,залишу …

М’який знак

І скажу всім по-секрету,

Що вже передала зимі естафету.

Зима.

Я, зима білосніжна ,

Загорну все в сніги.

На дерева, на квіти напущу холоди.

Все замерзне у тиші, заніміє, замре.

А на спогад залишу Азбуці букви «ЗЕ» і «ЕМ»

Весна

Я - весна,- цариця ясна.

Ніжна, пишна і прекрасна.

Ніби дівчина в вінку.

Все довкола оживає,

Птах з вирію прилітає ,

Радість і тепло несу.

Розцвітають сад і поле.

Зелень,ніби буйне море.

В тебе серденько сумне,

Щоб відчула щедрість мою.

Віддам одну твою я доню

Це гарненька буква ЕН

А тепер іди зі мною

Помилуєшся красою.

Найгарнішим місцем в світі,

Його звуть Долина Квітів

Квіти.

Ми просто з саду, ще в росі,

Погляньте, які гарні всі.

По букві віддамо сьогодні ,

Всі квіти будуть з нами згодні.

Фіалка.

Як ніч спаде на землю покривалом,

Я зачарую запахом своїм.

Фіалка букву «ЕФ» дарує славну,

Щоб колір фіолетовий розцвів.

Ромашка.

Жовтіє сонце всередині,

Біленькі пелюстки голубить,

Ромашка на тонкій стеблинці

Скаже «Любить чи не любить»

Всміхаюсь небу, вітру, хмарам,

Люблю весну і тепле літо,

цвіту в саду і в полі гарно

Мене в вінки вплітають діти.

Чуйне й добре серце маю.

То ж Азбуці скажу тепер

Що про твою тривогу знаю

І пропоную букву «ЕР»

«Айстра.»

Опівночі айстра в саду розцвіла…

Умилась росою,вінок одягла

І стала рожевого ранку чекати

Бо дуже хотіла на свято попасти.

Я від родичів і від себе

Букву «А» принесла для тебе.

Звеселю своє серце піснями

Порадію разом з вами.

Червона шапочка.

Які чарівні і чудові квіти!

І навіть вміють говорити

Я з вами познайомитись готова ,

Хоч усі знають,

Що я Шапочка Червона.

Із казки поспішала букву «ЧЕ» принесла

Щоб читалась азбука і вічно жила

Успіхів усім вам зичу

А тепер сюди покличу Івасика – Телесика.

Івасику - Телесику приплинь, приплинь сюди,

Букву для Азбуки допоможи знайти.

Івасик – Телесик.

Пливи пливи човнику просто в к клас

Я букву «ЕС» зловив для вас

Човником по річечці я мандрую

Бабу й діда рибкою годую.

Літо.

З далекої дороги до вас я прийшло

Я – літо

Володарка сонця тепла і краси

Хмар пухнастих й дощу веселкового

Квітів всіх кольорів і рясної роси

Вишень стиглих і меду липового

Дзюркотливих річок і засмаглих облич

І волошок і лип і хлібного лану

Букву «ТЕ» є у літа

Тож клич її клич

Бо без неї теж свято в дітей не настане.

А тепер йдемо на город

Там чекає на вас народ.

(Виходять овочі й співають пісню»Ходить гарбуз по городу»)

Овочі.

Господиня сіяла буряк

Посадили гарбузи і огірочки

І цибулю, і часник, і мак

Все посходило в рівненькії рядочки.

На городі кожен раз

Дба господар наш про нас

Бурян поле й поливає завжди вчасно

То й вродилося нас на городі рясно

Гарбуз.

Я- гарбуз у жовтім жупані

Я найбільший і найстарший в цьому роді

Сонце гріє боченьки мої,

Мене батьком називають на городі.

Добре серце в гарбуза і шкуринка золота,

Буквареві букву «ГЕ» і «у» віддам сердечно,

Хай іде до первачків безперечно.

Диня.

Я на грядці сонцем сяю

Родичів багато маю.

Усі знають жовту диню-

Гарбузову господиню.

На свято я до вас прийшла

Букву «И» вам принесла.

Цибуля.

Одягла спідничок двадцять сім,

Бант зелений зав’язала мов на свято,

Ох, не плачте, витріть сльози всім,

У цибулині вітамінів так багато.

А ти , Азбуко, не журися ,

Я подарую тобі букву «Це».

Буряк.

В мене чуб густий , немов трава,

Я , буряк, дою усім здоровя й силу,

Сонце гріє , дощик полива,

Ну хіба козак із мене некрасивий?

Бурячок – це я, й дружна буряків сімя

Між рядочків букву «Я» знайшли чудову

У борщі – я, у салаті – я.

Тож хай «Я» моє іде сьогодні в школу.

Плюс.

Я – плюс.

З іншої держави довго добирався.

Стомив свої ноги , страшно настраждався.

Але бачу тут не вистачає букви «Ю»

Яку я справді дуже- дуже люблю

Ось вам буква любима.

Без якої Азбука не буде ціла.

Даруйте, але мені вже час повертатись,

Бо в математиці числа не будуть додаватись.

Ведуча.

Вже могла б йти Азбука на свято

Та не знала ,де одну букву шукати,

Й тут з’явилася Газдиня, Українська господиня.

Газдиня.

Без мене вам не обійтися,

Хочу громаді прислужиться.

Вже напекла і наварила,

У гості дуже б всіх просила.

Але спочатку букву «Г»

Нехай у мене Азбука візьме

Ге - наймолодша в алфавіті,

Дуже потрібна всім, звичайно,

І учні знають її гарно.

Візьми Азбуко, я спішу,

Дітям у святі поможу.

Азбука.

Як добре, що я так багато друзів мала

І всі літери так легко повернулись на своє місце.

Пісня

Учні.

Недавно дуже дивно

Здавалося мені:

І як писати рівно

Ці літери трудні.

І навіть з паличками

Я впоратись не міг.

Криві та з карлючками,

Ну, просто як на сміх.

А далі знав рядочок,

Мов бублик, кругле «о».

Мені аж серед ночі

Ввижалося воно.

Пишу – виходить криво,

Неначе пада вбік.

А потім я, на диво,

Писав, писав – і звик.

Старався я не марно –

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно,

Виписує сама.

Пісня «Букви в зошиті писать»

Ведуча.

Скільки всього траплялося з ними,

Скільки всього ми дізналися.

Деяким з нас здавалося,що у школі

Є лише довгі нескінчені уроки

Та маленькі перерви.

Юра твердить, що перерва –

Втричі більша від уроку,

Бо встига Юрко за неї

Купу справ зробить нівроку.

За перерву Юра встиг

Насмішити в класі всіх.

Ще й на Славі покататись,

Десь залізти встиг у фарбу,

Гулю встиг набить об парту

Й на портфель Руденко Лізи

Причепить якусь мар мизу,

Ще Юрко – герой! – зумів

Поплювати в горобців.

В двір помчав – аж тут дзвінок:

Знову треба на урок!

Та в Юрка спокійні нерви,

Бо урок мине за мить,

Ну, а потім знов перерва:

Встигне купу справ зробить!

Ведуча.

Всякого бувало з нами.

І ось ще трохи – і перший клас стане спогадом.

За цей рік ми багато чого навилися,

і не тільки читати й писати,

а й рахувати, розв’язувати задачі.

Буквар

Що ж, шановна Азбуко! Як бачимо, діти добре навчилися читати,писати,знають цифри.

Азбука

Так, Букварю,початкову грамоту діти засвоїли добре.

Та їм треба вчитися далі і поглиблювати свої знання .

Буквар

Що я скажу вам од душі,мої малі товариші!

Я цілий рік вас учив, ви тепер письменні

Літеру за літерою вчили ви щодня,

підійшли до справжнього світлого знання.

За науку в перші дні що ви скажете мені?

Пісня про книжку

Дитина 1

Добрий Букварику!Перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися , хоч і треба,

ми не забудем ніколи про тебе!

Дитина 2

Спасибі тобі за добру науку,

за паличку першу, і першу букву ,

за перше слово, і першу казку ,

за першої вчительки добру ласку.

Ми пам’ятатимем довгі роки,

мудрі й повчальні твої уроки.

Прощавай , Букварику,

в школі перший друже ,

ми тобі Букварику

дякуємо дуже!

Буквар

Дякую вам за добрі слова,

але перш ніж піти від вас ,

я познайомлю вас з тими ,

хто вестиме вас далі країною Знань.

Читанко добра ,бери естафету,

веди школярів шляхами планети .

Читанка

Я-ваша перша читанка-

красива в мене свитонька ,

цікаві сторінки ,

є вірші та казки.

Вам даватиму щодня

і забави, і знання.

Рідна мова.

Як найчарівніша колискова

Плекає з дитинства вас рідна мова.

То піснею злине , то гарною казкою.

То словом догани, то ніжною ласкою.

Під мамине слово ви й виросли нишком,

Шануйте, малята, цю добру книжку.

Буквар.

Цих діток я прошу навчити

того, що знаєте самі,

а вас прошу не лінуватись

і вчить уроки день при дні.

І берегти книжки –

Віднині найперші друзі

Вам вони.

Всі разом.

Обіцяємо не лінуватись,

На «відмінно» і «добре» навчатись.

Діти .

Ось і прочитана сторінка,

Котра вінчає нашу книгу,

в ній і зайчик , і ялинка,

і перший пролісок з-під снігу.

І ще цікавого багато –

Про землю рідну, хліб, калину,

Як треба матір шанувати,

І як любити Україну.

Ми завтра підем знов до школи,

Бо у знаннях краса і сила.

Та не забудемо ніколи ,

Що нам ця книжка світ відкрила.

Пісня Наша книжка .

Ведучий . Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з нами були наші батьки, вони допомагали нам вчитися . Вони будуть з нами поруч ще 11 шкільних років і все життя. Побажаємо їм сили , наснаги і здоровя .

Діти .

Матусю рідненька, найкраща , єдина ,

Щоб ти не хилилась ніколи в журбі ,

І сонце , і зорі , що недоспали,

Коли задачі ви рішали.

За вірність прикладів і вправ,

І за малюнки з малювання,

Тут кожен батько участь брав.

Це перший крок,

Попереду ще 10 років,

Отож, навчайтеся ,батьки,

І кожен день робіть уроки

Перший раз у перший клас!

Рік тому зустрів він нас

Скоро підем в клас наступний ,

Вітер хай нам дме попутний.

Один одного ми любим ,

Станем всі за одного.

Вчитись в другім класі будем ,

Всі ми хочемо цього.

Ну , а вчителька як буде?

Що ,покине усіх нас?

Ні,вона разом із нами

Переходить в другий клас.

Цей рік непомітно зовсім пролетів,

І всі підросли ми, дорослими стали.

А попереду ще стільки днів ,

Відкриття нові і пєдистали/

Пісня За партами

Ведуча.

Свято закінчилось для всіх нас .

Ми дуже раді зустрічі із вами .

Якщо приємно ви провели час ,

Ми дякуєм, нам гарно було з вами.

Пісня ведмедика (коломийки)

Хоч на святі Букваря весело гуляти

Але меду тут нема, щоб покуштувати.

Приспів

Я – великий! Я – ведмідь!

Вмію танцювати.

Ваше свято голосне

Буду пам’ятати!

Усі знають: я ласун, люблю ласувати,

Чом же меду не несуть, ну хоча б на свято!

Туп, туп, туп, туп, туп, туп –

Трохи погуляю

І на пасіку піду – меду пошукаю.

Пісня Їжачка (Вийшли в поле косарі)

Їжачок, я хитрячок

Пошив собі піджачок.

І у цьому піджачку

Я гуляю по ліску.

Натикаю на голки

Шишки, яблука, гриби.

Щоб до себе на обід

Скликать весь їжачий рід.

А сьогодні що за диво

Накололось на голки,

Думав яблука смачні.

Ні, це букви Ж та Ї.

Азбука: Ой-ой-ой! Я на свято поспішала

Посковзнулася і впала

Із рук випав мені кошик-

Вітер букви порозносив.

Зараз прийдуть діти милі,

Що ці букви довго вчили.

Ой-ой-ой!Хто може знати,

Як ці букви позбирати?

20

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн
590 грн