Сценарій свята "Родинне свято"

Опис документу:
Сценарій "Родинне свято" проводила в 3 класі. Запропоновані цікаві пісні, танці, слова вдячності матерям, бабусям, сестрам , братам, татові і дідусеві,.Цікава інсценізація легенди «Байдужість до батька-матері не прощається».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Родинне свято

Учень1. Шановні гості! Дорогі батьки, наші рідні, вітаємо вас на

нашому святі.

Учень 2. Нехай для вас не згасне сонце, Нехай не віють в душу холоди.

Хай жито на столі і Бог на небі Вас завжди порятують від біди. 

Учень 1. Ми, діти, не обділені батьківською любов’ю і увагою. Отже,

Сьогодні ми зібралися для того, щоб подякувати всім вам за

вашу любов і ласку, за тепло ваших сердець, за недоспані ночі,

за все, що можна скласти в одне слово — турбота.

Учень 1. Ми до батьків сказати хочем слово, Сповнене ніжності й

любові.  Бо без батьків чого ми в світі варті? Без маминої ласки

і тепла, Без батьківської строгості і жарту, Без нашого

родинного гнізда.

Учень 2. Недаремно образи батьків опоетизовано у віршах, оспівано у

піснях, прославлено у казках, легендах. І недаремно наше

родинне свято сьогодні саме для них — наших любих, дорогих

батьків.  

Учень 1. Ми любим вас, кохані мами й тата, І вам бажаємо здоров’я ми

багато, Ми хочемо, щоб завжди ви раділи І щоб в житті ніколи не

хворіли. Хоч часом ми буваємо нечемні, І дуже ви хвилюєтесь за

нас, Але у серці, знаємо напевно, Ми більше радуємо вас. 

Учень 2. Хай Бог охороняє вас від злого, Хай світить сонце і колосяться

жита,  Щоб ви були щасливі і здорові На многії і многії літа. Хай

щастя і радість вам ллються рікою, Щоб ви не стрічались ніколи з

журбою. Хай пісня дзвінка виграє на вустах. Хай смутку ніколи не

буде в очах. 

Учень 1. Родина, дорога родина!

Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським, міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом ?

Учень 2. Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти.

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

Отож: зібралися ми нині

На святі нашім гомінкім,

Щоб поклонитися родині

І побажати щастя всім.

Учень1. Мати й батько — найрідніші, найближчі кожному з нас

люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських

правил, оживлюють наш розум, вкладають в наші вуста добрі

слова.

Учень 2. Ми хочем радо привітати

Бабусь з дідусями, сестер, братів

Ну і, звичайно, наших любих

І дорогих усім батьків.

Давайте хоч би на хвилину

Забудем клопоти усі

І об’єднаємось в міцну родину

І заспіваємо забуті вже пісні.

1 Пісня « Наша родина»

Учень 1. Розкажу вам, друзі, я

Що таке моя сім’я

Разом дружно проживаєм

І пісні про це співаєм.

Учень 2. Ми вдячні Вам за Ваше ніжне серце, що зігріває нас теплом

сьогодні, за лагідну посмішку і щирі, хоч часом засмучені очі. Для

вас звучить пісня «Мама і я».

Учень1 . Найдорожча в світі для кожної людини - мама.

Її серце завжди відчуває наші болі, її слова розрадять, її ласкаві

руки знімуть утому й пожаліють, її поцілунок заспокоїть, її очі

скрізь тебе супроводжують, її думки завжди поруч.

Учениця2. Люба матінка моя

Як пишаюсь нею я

В неї руки золоті

Серцем кожного зігріє

Учень1. Нема без батька батьківщини,

Нема історії без нас.

Одне життя в одній краплині,

В одній секунді — цілий час.

Учень2. Мамо люба, мамо мила!

Звідки ж в тебе стільки сили,

Щоб сім’ю всю доглядати,

Одягати, годувати?

Учень1. Матусю, мамо, люба моя ненько,

Тобі на свято квіти я дарую.

Ти моє серце, матінко рідненька,

Ти над усе для мене у житті!

Інсценізація легенди  «Байдужість до батька-матері не прощається»

Живе у народі хвилююча бувальщина про материнську любов.

У маленькій лікарні на околиці великого міста лежали дві матері- Чорнокоса та Білокоса.

Вони народили синів у один і той же день. Обидві матері були щасливі.

Вони мріяли про майбутнє своїх синів. — Я хочу, щоб мій син став видатною людиною, музикантом або інженером космічних кораблів, — сказала Білокоса мати.  
  — А я хочу, щоб мій син став доброю людиною, — сказала Чорнокоса мати.

Щоб ніколи не забував матері й рідного дому, любив Батьківщину і ненавидів ворогів.

Щодня до молодих матерів приходили чоловіки, затамувавши подих, дивились на личка своїх синів, а в очах сяяло щастя, подив, замилування.

Минуло 30 років. У ту саму лікарню прийшли дві жінки — Чорнокоса та Білокоса.

В їхніх косах уже сріблилася сивина, але жінки були такими ж гарними. Їх обох поклали в одну палату, щоб лікувати серце.

Жінки впізнали одна одну, розговорилися. — Ким же став твій син? — спитала Чорнокоса. — Видатним музикантом. Він тепер диригує оркестром, виступає у найбільшому театрі, буває за кордоном. — А твій ким став? — спитала Білокоса. — Хліборобом. Механізатором. Син мій оре землю й сіє хліб, збирає врожай. Живемо ми в селі, у сина двоє дітей.

— А проте щастя тебе обминуло, — сказала Білокоса. Твій син став простою, нікому не відомою людиною, таких мільйони... І дня не минуло, а до Чорнокосої матері приїхав син. В очах неньки світилася радість — здавалося, вона в цю мить забула про болі.

— Видужуйте, мамо, — сказав син і на прощання поцілував її.

— У мого сина зараз концерт... Якби не концерт, він, звичайно, прийшов би.

На другий день до Чорнокосої матері знову прийшов син-хлібороб. Привіз меду, паляницю, яблука. Від щастя обличчя матері засвітилося і зморшки розправились.

До Білокосої матері ніхто не приходив. Чорнокоса усміхалася, а Білокоса тихо зітхала, боячись, щоб її зітхання не почула сусідка. 

Так повторилось і вдруге, і втретє. Минув місяць. До Білокосої матері так ніхто і не прийшов.

Лікарі сказали Чорнокосій матері: «Тепер ви зовсім здорові». А Білокосій лікар тихо повідомив: «Вам ще треба полежати. Звичайно, ви теж станете зовсім здоровою».

Говорячи це, лікар чомусь дивився убік. За Чорнокосою матір’ю приїхав син. Він привіз букет великих червоних троянд. Прощаючись із Чорнокосою матір’ю, Білокоса попросила побути з нею кілька хвилин наодинці.

Коли з палати всі вийшли, Білокоса мати зі сльозами на очах сказала: — Скажи, люба, як ти виховала такого сина? Ти щаслива, а я...  — Ми розлучаємося з тобою і ніколи більше не побачимось, бо не може бути втретє такого збігу. Тому я тобі скажу всю правду. Син, якого я народила в той щасливий день, помер... Помер, коли йому не було ще й року... А це... не кровний мій син, але рідний. Я усиновила його трирічним хлопчиком. Але для нього я — рідна мати. Я щаслива. А ти нещасна людина, і я глибоко співчуваю тобі. Якби ти знала як я страждала за тебе в ці дні. Вийдеш з лікарні, піди до сина і скажи: його байдужість повернеться проти нього. Як він ставиться до матері, так і його діти ставитимуться до нього. Байдужість до батька-матері не прощається. 

Учень 1. Мама! Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері

добрі й ласкаві руки, найвірніше й найчутливіше серце — в

ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається

байдужим. І скільки б тобі не було років — п’ять чи п’ятдесят,

— тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша

твоя любов до матері, тим світліше й радісніше твоє життя.

Учень 2. Мама — перший учитель і друг, найближчий і вірний порадник.

Народ завжди високо цінував матір. Вона наділена

найсвітлішими рисами, вона — берегиня домашнього затишку,

вірна дружина, захисниця своїх дітей. 

Учень 2 . У багатьох родинах із покоління в покоління передаються

традиції. Недарма кажуть, що кожна сім’я унікальна по своєму.

Учень 1. Свого тата поважаю

Він же голова сім’ї

Все уміє і все знає

Допоможе він мені.

Тато сильний і завзятий

Він - господар в нашій хаті

Все майструє, все ладнає

Бо до всього хист він має

Учень2. Татова любов до нас стримана. Недарма у народі кажуть, що

дитину треба любити так, щоб вона про це не знала. Саме такою і

є батькова любов. 

Учень 2. Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно разом грати:
М’яч від тата не втече!
Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в хату
Нам до свята принесе

Учень1. Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш знає,
Як побудувати дім!
З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний тато,
Нам ніколи не знайти!

Учень 2. Тату, рідний, мусиш знати – 
Ти найкращий в світі тато! 
Добрий, сильний та стрункий: 
Хіба є де ще такий? 

Будь упевненим, мій тату, 
Що тебе я буду вартий. 
Все робитиму, як ти, 
Треба тільки підрости! 

Пісня « Таточку татусю»

Учень 1. В мене є маленький братик,

З ним я граюсь залюбки.

Цілий день він звик гуляти,

Мабуть, тому і прудкий.

Як по стежці розбіжиться,

То ніхто не здожене.

В чемпіони він годиться,

Не здолає лиш мене.

Учень 2. У мене є сестриця,

Це Марічка красуня.

Вона, як наша киця,

Ріднесенька манюня.

Сестричку я навчаю

Лічити і читати,

А ще подружку кицю

Любить, не ображати.

Росте сестра зі мною

Родині всій на диво.

Коли дивлюсь на Машку,

І я стаю щаслива….

Учень1. Є прислів’я „,Поки діда, поки хліба, поки баби - поки й ради"

Найбільше люблять дідусів і бабусь онуки, а вони, зокрема, ладні

віддати своє життя, аби їхнім любим онучатам було легше в житті.

Учень 2. Бабуся дуже працьовита. Вона ніколи не сидить без діла. А ще вона

завжди весела й усміхнена.

Учень 1. Дід і бабця у пошані -

Вони праці ветерани.

Всіх онуків ніжно люблять.

І як пташенят голублять.

Учень 2. Бабусенько,

Бабусю, коли я прокинуся.

Милуюся тобою.

Твоєю добротою.

Учень 1. Я своїй бабусі пісню заспіваю, 
Вона для мене – сонечко й краса, - 
Подібної до неї я не знаю, 
Коли б зшукав всю землю й небеса. 

Пісня « Бабуся сонечко»

Учень 2. Чому так багато довкола тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки у бабусі сонця і тепла

Скільки в неї радості, щедрого добра!

У душі бабусі — почуттів глибінь,

А в очах бабусі — неба ніжна синь

У руках невтомних — праця без кінця,

А в устах ласкавих — мова мудреця.

Як же не любити бабцю дорогу?

Я перед бабусею завжди у боргу.

Учень 1. І ти мене дуже любиш

Хоч я неслухняна

Частенько і шкоду роблю

Та все ти пробачиш

Мене поцілуєш

Бо я тебе дуже люблю!

Танець дівчат під музику «Дівчина Весна»

Учень2. Дідусь мій вигадує різні дива

Навпроти на стінці - зайча ожива

Це пальці у діда якісь чарівні

Тепер ось ведмедик живий не стінці

Долоня праворуч - і раптом за мить

Вже кішка за мишкою прудко біжить.

Сміється дідусь і мене обійма

Ні кішки, ні мишки, ні зайця нема.

Учень1. Наші дідусі теж бувало

з гірки падали чимало

їх бабусі гнали в дім

і штанці латали їм.

Учень 2. А сьогодні вже вони

он які поважні

тільки й думають, як нам

дати зауваження.

 

Учень 1. Дорогий дідусю!

В день цей урочистий

ти прийми від мене

вірш цей голосистий.

Ще й тобі рідненький

Розкажу я казку,

Подарую квіти

й найніжнішу ласку.

Пісня « Бабуся і дідусь»

Учень 2. Спасибі за все ми говоримо знову

За вашу ласку і любов

І вся вкраїнська дітвора

Вам зичить щастя і добра.

Щастя, здоров’я, золота міхи,

А ще крім того, в домі потіхи.

Хай радість у вашому домі вирує,

А внуки за працю і щирість шанують.

Учень1 . Любий, добрий мій дідусь,

Я - твоя онучка

Прибігаю я до тебе

Як поради треба.

Я твої слова розважні

Пам’ятати буду

У житті твою науку

Пронесу я всюди.

Танець хлопчиків « Джентильмени»

Учень 2. Спасибі за все ми говоримо знову

За вашу ласку і любов

І вся вкраїнська дітвора

Вам зичить щастя і добра.

Щастя, здоров’я, золота міхи,

А ще крім того, в домі потіхи.

Хай радість у вашому домі вирує,

А внуки за працю і щирість шанують.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація інклюзивного середовища в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн