Сценарій свята "Прощавай, Букварику!"

Опис документу:
Сценарій вміщує вірші, назви пісень до свята "Прощавай, Букварику!" Він включає як і авторський матеріал, так і матеріал запозичений у кращих педагогів. Свято, за даним сценарієм, розраховане на 19 учнів. Тривалість свята - приблизно 1 год.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Свято Букварика

Ведуча 1. В небі сонечко сіяє,

Заглядає в перший клас,

І воно, напевне, знає,

Що сьогодні свято в нас!

Ведуча 2. Є святкових днів багато

На листках календаря,

І між ними гарне свято –

Вшанування Букваря.

Ведуча 1. Добрий день! Раді вас вітати

На нашім урочистім святі!

Ну що, усі зібрались в залі?

Ведуча 2. Та ні, когось не вистачає.

А кого, вгадають наші гості.

Ведуча 1. До школи радо хто спішить?

Хто старанно уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать?

Уміє вже читать, писать?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Ведуча 2. Хто радує і тат, і мам?

Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі. Шко-ля-ри-ки!

Ведуча 1. Що ж, вітайте! Ось він – наш веселий, дружний 1 клас.

(Під мелодію пісні «Буратіно» заходять учні першого класу)

1. У нашій школі

Дуже гучне свято.

І прийшло до нас у гості

Друзів так багато.

2. Любі гості, мами й тата,

В нас Букварикове свято!

Добре, що прийшли до нас,

У наш рідний перший клас.

3. В першім класі урочистий

День прощання з Букварем.

Світить сонце урочисто.

Всіх вітаємо з цим днем.

4. Всіх запрошуєм до нас,

Виступає перший клас.

Вже на рік ми підросли,

Друзів безліч здобули.

5. Та найкращим другом став

Нам усім Букварик.

Брав до рук його щодня

Кожен наш школярик.

6. Хто з Буквариком не дружить

Й букв не хоче вчити,

Тому буде дуже тяжко

В цьому світі жити.

7. Та сьогодні ми йому

Скажем: «До побачення!»,

І за вчинки нехороші

Просимо пробачення.

8. Усі зібрались в цьому залі,

Бо нині свято Букваря.

Нам трішки сумно, трішки шкода,

Прощання надійшла пора.

9. Ми всіх гостей вітаємо,

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

10. Коли умієш сам читать –

Не треба мамі докучать,

До бабці теж не треба йти,

Ну почитай, мовляв хоч ти.

11. Сестру упрошувать не треба,

Щоб почитала, щось для тебе.

Ані благать, ані чекать,

А просто взять й почитать.

12. День вітання і прощання,

Свято наших Букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

13. Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали Букваря.

14. Хай кожен гість перевіря,

Чи знають учні букваря,

Чи можна нам, школярикам,

Прощатися з Буквариком.

15. І дзвінок веселий кличе

Першокласників на свято:

Не запізнюйтесь! Пошвидше!

Час з Буквариком прощатись!

16. Літера перша і перше слово,

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка і друга сторінка,

Успіхи перші, усмішки й сльозинки.

17. Сьогодні ми вже справжні,

Справді справжні школярі!

Бо читати і писати

Ми навчитися змогли!

18. Навчився читати

Увесь наш клас.

І сьогодні ви можете

Привітати нас!

19. Є книг багато — радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна — усім книжкам начальник,

І звуть її по-простому — Буквар.

(Пісня «Беру до рук Букварик я»)

(Лунає весела музика. На сцені з’являється Пеппі Довгапанчоха з букетом весняних квітів. Вона безтурботно веселиться і танцює)

Пеппі. Усім привіт! Я Пеппі! Який чудовий весняний день! Сьогодні обов’язково має статися щось дивовижне. Якась надзвичайна пригода… Ой! А це що за малявки? Чого ви тут стоїте?

Учениця. Ми не малявки! Ми – першокласники! І ми на шкільному святі!

Пеппі. У школі? На святі? Я школу не люблю. Ну-до-та! Навчання мене цікавить менш за все. І яке там може бути свято?

Учениця. Дуже класне! Свято Букваря! Ми його так довго та старанно готували.

Пеппі. Оце так! Та я ж обожнюю розваги! Ніхто не придумає кращих за мене розваг! А можна мені з вами побути?

Учень. Гаразд. Але пообіцяй, що будеш добре поводитися!

(Пеппі кривиться, але киває)

Пеппі. Буду сьогодні гостею на вашому святі. Зараз усім стане весело!

Учень. Не стане. Бо свята не буде.

Пеппі. Як не буде? Що сталося?

Учениця. Букварик зник… А без нього свято не можна проводити.

Пеппі. А ви хоч пробували його шукати? Чому стоїте, склавши руки? Треба діяти! Зараз я вам допоможу і свято обов’язково буде! Слово Пеппілотти Довгоїпанчохи!

(Діти підбадьорюються і захоплено слухають Пеппі)

Пеппі. Розпочнемо розслідування. Де і коли ви востаннє бачили Букварика?

Учениця. Він лежав учора на парті.

(Пеппі дістає лупу. Вона уважно розглядає «місце злочину»)

Пеппі. Ага! Я зрозуміла! Його треба просто покликати!

Учениця. Букварику! Букварику,

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

(Діти гукають: «Букварику! Запрошуємо тебе на свято!». Під мелодію забігає Незнайко)

Пеппі. Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали?

Учні. Так. Це Незнайко.

Пеппі. А звідки ви його знаєте?

Учень. Він до нас на математику приходив, задачі нам задавав.

Учениця. Йому шматочок Сонця на голову впав.

Учениця. Він машину казкову сиропом заправляв.

Незнайко. Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався! Добрий ранок!

Учень. Який ранок? Адже це день.

Незнайко. А я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір.

Учениця. А чому це ти так репетував?

Незнайко. Та то я від злодія втікав.

Учень. Від злодія? Від якого?

Незнайко. Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку.

Учениця. Твою шапку? А навіщо вона йому?

Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!

Учениця. Ой, Незнайко! Не сміши нас! В тебе розумна голова?

Учень. Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш, що ти вмієш. Ось яка це літера? (Показує букву К)

Незнайко. Півжука.

Учні. Це буква «Ка».

Учень. А оце? (Показує букву О)

Незнайко. Та це ж яйце!

Учні. Це буква «О».

Учень. Ех, Незнайку, нам тебе шкода. Літери ти не знаєш, тому й книжок не читаєш.

Незнайко. Хто? Та я всі книжки давним-давно перечитав. Ось послухайте! Я знаю казку про те, як Капітошка втік від діда й баби. А ще про те, як дід загубив шкарпетку… А ще я читав казки: «Жовта кепочка», «Гидке курча», «Кривенька курочка», «Семеро гусенят», «Курочка сіренька», «Коза-береза», «Солом’яний віслючок».

(«Червона шапочка», «Гидке каченя», «Кривенька качечка», «Семеро козенят», «Курочка Ряба», «Коза-дереза», «Солом’яний бичок»)

Учениця. Усе ти, Незнайку, переплутав! Ці казки навіть маленькі дітки знають.

Учениця. Ти нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Послухай доброї поради: записуйся до школи. Тут тебе навчать читати, та й іще багато цікавого ти зможеш дізнатися, і станеш такий розумний, як ми.

Незнайко. Гаразд. Ви мене переконали.

Учениця. Краще сідай, дивись і вчись на нашому Святі Букваря.

Незнайко. На чому? На чому? На Святі Букваря? А де ж ваш Буквар про якого ти говориш?

Учениця. Ми Букварика чекаєм,

А його усе немає.

Де ж так довго забарився?

Може в лісі заблудився?

Пеппі. Друзі, а давайте піснею запросимо Букварика на свято.

(Пісня «Мій Букварик» Н. Май)

(Стук у двері. Заходить Поштар Пєчкін)

Поштар Пєчкін. Це Мар’янівська школа? 1 клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримуйте листа.

(Діти беруть лист та запрошують Пєчкіна на свято)

Поштар Пєчкін. Дякую вам за запрошення, але я не зможу святкувати з вами. Мені треба доставити листи ще й до інших шкіл нашого району. До побачення!

(Діти читють лист)

Дорогі мої друзі, першокласники!

Я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу прийти на свято, якщо ви пройдете випробування. Злий чарівник хоче, щоб ви переконали його, що знаєте всі букви, що вивчили усю абетку. Покладаю на вас надію. Будьте сміливими. З нетерпінням чекаю визволення.

Ваш Букварик

Пеппі та Незнайко. Впораєтесь?

Учні. Звичайно.

Учениця. Нас 33, нас 33, у нас міцна сім’я,

Складаємо слова нові від «А» до «Я», від «А» до «Я».

Учень. Ми – літери відомі,

Ми кожному знайомі.

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все.

Учениця. Ми – літери незвичні,

Ми дуже симпатичні.

Багато цікавинок

Кожна з нас несе.

Учень. Послухайте, друзі,

Абетку про нас.

Із кожною буквою

Познайомимо вас.

Буква А. Сарафан Ганнуся вбрала,

Букву «А» нам показала.

Братик штангу піднімав,

Нову літеру вивчав.

Буква Б. Брат бобер убрав жупан,

В бубон б’є і в барабан.

Упіймаймо дивака,

Бо розбудить борсука.

Буква В. Вітю повезе вперед

Вірний друг – велосипед.

Щоб не збився із дороги,

Вітя взяв його за роги.

Буква Г. Грізний гусачок гуляв,

Довгу шию вигинав.

Говорив гриб: «Чи не так?

Наче буква «Ге», гусак».

Буква Ґ. Ґедзик ґвалт гукає ґаву,

Кличе ґаву на галяву.

Ґава виглянула з ґанку,

Кличе ґедзя на гулянку.

Буква Д. Віти дужий дуб здіймає,

Білка у дуплі дрімає.

Дмитрик також має дім –

Дах і двері є у нім.

Буква Е. На великому екрані

Левів бачимо в савані.

Зустрічав їх там лелека,

Що летів до нас здалека.

Буква Є. У єхидни та єнота

Є щодня така робота:

Наче «Є», єнот позує,

А єхидна це малює.

Буква Ж. Жук жоржину розважав,

Дуже жваво жартував:

Я живу біля стежини,

Їм варення із ожини.

Буква З. Біля озера чи річки,

Між зеленої травички,

Змійка весело повзе,

Звилась, наче буква «Зе».

Буква И. Ми ходили по гриби

Між осики та дуби.

Мишка нам допомагала,

Букву «и» в грибах шукала.

Буква І. У дворі Ілля гуляв:

М’яч підкинув і піймав.

Коли м’ячик угорі,

То Ілля, як буква «І».

Буква Ї. Запитали в їжачка:

Перша літера яка?

Їжачок дві кульки взяв,

Букву «Ї» нам показав.

Буква Й. Є у Йосипа подвір’я.

Йой! Тут скрізь літає пір’я!

Йосип півня упіймав,

Йодом лапку лікував.

Буква К. Всіх кирпате каченятко

Влітку кликало на грядку:

Зі стеблинки та листка

Утворилась буква «Ка»!

Буква Л. Лесик по драбині ліз,

Весело злітав униз.

Стала гірка у дворі,

Наче «ел» у «Букварі».

Буква М. Маргарита і Марічка –

Нерозлучні дві сестрички.

Як удвох вони ідуть,

Букву «ем» до нас ведуть.

Буква Н. Ось Назарчик та Іванко

Одягнули вишиванки.

Хлопці вправно танцювали,

Букву «ен» нам нагадали.

Буква О. Клоун в цирку виспутає,

Малюків розвеселяє.

Спритно й вміло він жонглює,

Наче букви «О» малює.

Буква П. Спритно пилкою Пилип

Попиляв поліна з лип.

Спорудив він дітворі

Перекладину в дворі.

Буква Р. Раз – ромашки по порядку

Шикувались на зарядку.

Два – праворуч нахилились

І на «ер» перетворились.

Буква С. Місяць хвалиться з небес:

Я віднині буква «ес».

Усміхались сови й слон:

Місяцю наснився сон.

Буква Т. Телефон дзвенить завзято,

Хоче Тані розказати,

Що розквітли маки в полі,

Є листочки на тополі.

Буква У. Жив у Африці удав,

Мав уранці купу справ:

За галузку ухопитись,

Наче буква «У», скрутитись.

Буква Ф. Фіолетові фіалки

Навесні фарбують балки.

Так фізаліс задивився,

Що на «еф» перетворився.

Буква Х. Хокеїсти-відчайдухи

Не ховаються в кожухи.

Хоч морозно надворі,

Їм не холодно у грі.

Буква Ц. Два цеберечка водиці

Ми принесли із криниці,

Бо на грядці працювали

І цибулю поливали.

Буква Ч. Чапля чоботи убрала,

Через річку почвалала.

Чинно чапає у ряд

Череда чап-чапленят.

Буква Ш. Шепотіли шишкарі

На шипшині у дворі:

На вершках, як шишки пишні,

Стиглі ягідки розкішні.

Буква Щ. Лящ зі щукою дружив,

В щуки щітку попросив.

Щиглик щебетав з куща:

Щітка зайва для ляща.

Буква Ь. Лось і кріль та кінь із ними

Увесь день були сумними,

Бо їм окунь не сказав,

Де знак м’якшення сховав.

Буква Ю. Залюбки Юрко малює,

Як у човнику мандрує.

Юний юнга морем марить,

Із в’юнів нам юшку зварить.

Буква Я. З яблука якийсь черв’як

Поясняв Яринці так:

Ти поглянь, будь я не я,

Якщо це не буква «Я»!

(Пісня «33 подружки»)

(Виходить Букварик)

Букварик. А ось і я прийшов до вас.

Це ж, здається, перший клас?

Я – той, хто вас навчив читати,

Мене впізнали ви, малята?

Добрий день, шановні діти!

Ну як же мені не радіти:

Бо прибув я якраз вчасно,

За це дякую вам красно.

Учень. Ми дуже раді тобі, Букварику,

Тому що ти у нас на святі – найголовніший!

Букварик. Спасибі, хлопчики, дівчатка,

Що Букваря на світле свято

Ви не забули запросити.

За шану я вам вдячний, діти.

Рік швидко пролетів,

Ви підросли і помужніли.

Тепер вже знаєте багато

Та гарно вмієте читати.

Учень. Беру Буквар останній раз,

Несу його у рідний клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу: «Дякую тобі!».

Учениця. Букварикунаша перша книго,

Ти – друг і порадник школяра.

Тебе шанує й дуже любить,

Уся весела дітвора.

Учень. Букварику, взяли тебе ми перший раз,

Як прийшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

Тепер вже вміємо читати.

Учениця. Завдяки тобі навчились ми читати,

В слова і речення всі літери складати.

Тебе назавжди запам’ятаємо,

Не раз в житті із вдячністю згадаємо.

Учень. Кілька місяців дружили

З цим веселим Букварем,

Букви добре всі завчили,

Дружно з ними ми живем.

Учениця. Добрий Букварику, перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе.

Учень. Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

Учениця. Ми пам’ятатимем довгі роки,

Мудрі й повчальні твої уроки.

Віднині будеш серед книг,

На місці першому стояти.

Учень. Ти – найдорожчий від усіх,

Бо навчив нас всіх читати.

Учениця. Рідний наш Букварику,

Ми тебе любили,

Ми з тобою весело

Й радісно дружили.

Та прийшла пора прощатись,

Час з тобою розлучатись.

Учні (всі разом). Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже!

Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

(Пісня «Букварик» А. Лиса)

Букварик. Дякую вам за добрі слова! От і настав прощання час. Хочу познайомити вас з тими, хто вестиме вас далі країною Знань.

(Виходить Читанка, Українська мова, Математика)

Читанка. Я ваша перша читанка,

Красива в мене свитонька.

Покажу вам сто земель,

Ще й космічний корабель.

Даруватиму щодня

І забави, і знання.

В мене є казки на різні теми,

Є байки, вірші, легенди.

Стану другом кожному із вас –

Читанку полюбить другий клас.

Українська мова. Як найчарівніша колискова

Плекає з дитинства вас рідна мова.

То піснею злине, то гарною казкою,

То словом докори, то ніжною ласкою.

Під мамине слово ви й виросли нишком

Шануйте, малята, цю добру книжку.

Математика. 1, 2, 3, 4, 5 –

Вміють діти рахувать,

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Дуже точна я наука

І мене всі люди вчать.

Я потрібна всім – це знайте,

Математику вивчайте!

Айболить. Доброго дня! Це ви малята-першачки? Я – лікар Айболить. Я лікую не тільки звірят, а й книги, коли вони старіють і хворіють. А чи знаєте ви, діти, чому старіють книги? (Відповіді учнів)

Айболить. Щоб ніколи не плакали книги ви повинні дотримуватися певних правил.

Ви, напевне, вже знаєте їх. Давайте повторимо ці правила всі разом.

Пограємо гру «Так чи ні».

Книжку потрібно берегти,

Зі мною погоджуєшся ти? (Так)

Книгу лежачи читай,

Сторінки в ній відривай. (Ні)

Як варення ти поїв,

Книгу в руки – і надвір. (Ні)

Перш ніж книгу в руки взяти,

Треба чисті руки мати. (Так)

Книгу ти недочитав,

Олівець у неї заклав. (Ні)

Щоб швидко сторінку знайти,

Користуйся закладкою ти. (Так)

Правою рукою ложку тримай,

Лівою – книгу цікаву перегортай. (Ні)

Книга ця не кольорова,

Візьми олівець – і все готово. (Ні)

Книгу під час читання не перегинай,

Про її чистоту завжди дбай. (Так)

Книги всі ти бережи,

На поличці місце їм знайди. (Так)

Молодці! Я бачу, що ви вмієте поводитися з книгами, а тому я із задоволенням вручаю вам подарунки.

Читанка. А зараз, школярі, настає урочиста мить – ви даєте клятву.

Буду я в школі вчитись читати,

Гарно писати і рахувати.

Буду в альбомі своїм малювати

Твори писати, вірші вивчати.

Учні. Клянусь! Клянусь! Клянусь!

Читанка. Обіцяю не лінитись,

Добросовісно трудитись.

Вчителів всіх поважати

І оцінки гарні мати.

Учні. Клянусь! Клянусь! Клянусь!

Читанка. Книги й зошити любити

Берегти, а не губити.

Акуратним завжди бути,

Щоб нічого не забути.

Учні. Клянусь! Клянусь! Клянусь!

Читанка. Буду вчитись я сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти.

Учні. Клянусь! Клянусь! Клянусь!

Читанка. Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб всі були здорові і щасливі

На многії і благії літа.

Українська мова. У дружбі, радості зростайте,

Хай сонце щастя світить вам щораз.

І перше свято це запам’ятайте.

Нехай щастить вам в добрий час.

Математика. Хай вам щастить на шляху широкім,

Милі діти ясноокі.

Хай підростає ваш перший клас.

У другому чекаємо на вас.

Букварик. Закінчується наше свято.

Мені тепер уже пора – чекає інша дітвора!

Бажаю гарно вам навчатись,

До уроків старанно готуватись.

Учні (всі разом). Ніколи не забудемо ми друга – Букваря.

І завжди вчитись будемо для щастя і добра!

(Пісня «Букварику, прощай!» М. Ровенко)

Учениця. Ми сьогодні вдячні не лише підручникам. Від першого вересня поруч із нами були батьки. Вони допомагали нам вчитися. Побажаємо їм сил і терпіння.

Учень. В мене вдома є підмога,

Труднощів я не боюсь.

Бо зі мною допомога:

Мама й рідний мій татусь.

Учениця. Вам, шановнії батьки,

«Спасибі» хочем ми сказати

За ночі ті, що не доспали,

Коли задачі ви рішали.

Учень. За вірність прикладів і вправ,

І за малюнки з малювання!

За участь в виставках робіт,

За допомогу у навчанні.

Учень. Спасибі за витримку й любов.

За те, що вчились з нами рахувати,

Старанно букви всі писати,

І виразно допомагали нам читати.

Учениця. Це – перший крок.

Попереду ще багато років.

Ми обіцяємо не лінуватись,

І на «відмінно» всі навчатись.

Учень. Ми любимо вас, мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.

Ми хочемо, щоб ви завжди раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Учениця. Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити.

Щоб дарувати радість вам.

Дорогеньким нашим батькам!

Учень. В день цей святковий і чудовий

Нехай Вам сонце ллє тепло до ніг.

Радості Вам, щастя і здоров’я

На роки, на довгий, довгий вік.

Учениця. Добро хай панує у вашому домі

І мир нехай буде завжди.

Здоров’я міцного і щедрої долі

На довгі, довгі роки.

(Пісня «Батькам»)

Незнайко. Побував я на святі цікавому.

Діти, ви всі молодці.

Пеппі. Оце так пригода! І свято чудове! Добре усе-таки у школі. І зовсім не нудно. Дякую усім за цей чудовий день!

Хоч і буде в навчанні можливо важко –

Та хай дванадцятки цвістимуть в журналі як ромашки.

(Роздає першокласникам паперові ромашки з 12)

Ведуча. Дуже весело гуляти

Нам на святі Букваря,

Та прощатися із святом

Нам пора уже, пора!

Ведуча. Вчіться, діти!

І мудра книжка

Скаже вам дуже багато

З того, що колись іншими

І посіяно, й пожато.

Ведуча. Слово для привітання надається класоводу Тетяні Володимирівні.

Ведуча. Слово для привітання надається батькам першокласників.

Ведуча. Слово для привітання надається директору школи.

(Пісня «Не давайте суму жити»)

21

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн