Дорослі стали ми, вчорашні діти.
Дзвінок востаннє нам сьогодні продзвенить.
І можна з цього й справді порадіти,
Але чомусь сумною стала мить.
Останній раз ми сядемо за парти.
І більше не прийдем сюди дітьми.
Відразу стало якось не до жартів.
Враз подорослішали й просвітліли ми.
Дитинство й юність в школі пролетіли.
Ми вчились тут, співали і жили.
Дорослими всі стати так хотіли
Й сьогодні ми до цього підійшли.
І ось поріг. За ним нові дороги.
Розлетимось по них, немов пташки.