Сценарій свята «КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ»

Опис документу:
Захід сприяє формуванню патріотичних рис школярів. Ознайомлення із особливостями життя козаків є важливим етапом у процесі формування гідного громадянина рідної землі, виховування ихпочуття любові та вдячності до захисників України.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сценарій

свята

«КОЗАЦЬКОМУ РОДУ

НЕМА ПЕРЕВОДУ»

Звучить фонограма пісні.

  1. Ведучий: Неозорі степи України,

Чарівливі Дніпра береги

Синя хвиля за хвилею рине

Крізь розлогі квітчасті луги.

Там і Січ Запорізька стояла

Мов орлине гніздо серед скель,

Ворогам-хижакам не давала

Українських топтати осель

2 Ведучий: Хто кохав рідний край до загину,

Мав у серці синівську любов,

Той на Січ в злу і добру годину

Батьківщині служити пішов.

І козацька озброєна лава

Рідний край берегла день і ніч.

І світами котилася слава

Про стару Запорізьку Січ.

1 Ведучий: У кожного народу є своє найвеличніше історичне свято. І, мабуть, найпрекраснішим, неповторним, унiкальним i легендарним явищем для українського народу була Запорiзька Сiч. Це про неї Гоголь писав: „Так ось вона — Сiч! Ось те гнiздо, звiдки вилiтають усi цi гордi й дужi, як леви! Ось звiдки розвивається воля й козацтво на всю Україну!” Навіть у наш час, якщо хочуть підкреслити вроду людини, її кращі риси, то говорять, що вона «козацького роду». Або про хлопчика кажуть: «З нього буде добрий козак».

2 Ведучий: А ми з вами живемо на славнiй Україні і повиннi знати її минуле. Минуло все: уже нема тепер на Сiчi нi старшин, нi Запорiжжя. Нема та й не буде! То давайте ж хоч згадаємо тих лицарiв чесних, якi колись безкрайнiми степами вiтром лiтали, шаблями ворогiв змiтали, що як лебедi на Чайках по Дніпру гуляли, Крим руйнували , в Стамбул завертали. Пройшло все: одна слава зосталась, i слава та не вмре, не поляже, про лицарство козацьке людям розкаже. Розкаже вона i про Байду, i про Сагайдачного Петра, i про Сiрка, і про славного i грiзного отамана кошового.

1 Ведучий: З давніх – давен в Україні існує така традиція: після трудового дня проводити свій вільний час, зібравшись разом, в єдине коло з піснями, танцями, іграми, розвагами, змаганням. Ось і у нас сьогодні також незвичайне козацьке коло.

Отож уявіть собі сільську місцевість на Запоріжжі. Біля старенької хатини готує вечерю господиня і чекає старого козака додому.

Дія відбувається біля сільської хати. На подвір’ї поза тином стоїть накритий стіл, посередині двору горить вогнище, навколо дерев’яні лави.

Господиня: Нарешті дочекалась вже звістки від свого козака, говорять, повертається він з далекого походу.

Господиня співає «Я- козачка твоя»

Чути шум. На сцену виходять гурт хлопців та дівчат із господарем хати ( в укр. костюмах)

Господиня: Заходьте! Заходьте!

1 Хлопець: Доброго дня!

Господиня: Доброго дня добрим людям! Ми дуже раді вас вітати у нашій господі!

2 Хлопець: Нехай у жодній хаті сум не ховається, завжди сонце ясне усміхається!

Господиня: Спасибі. А яким це вас вітром занесло?

3 хлопець: Та йшли вже додому і почули гомін. Я думав, що у когось на цьому кутку весілля справляють, а тоді здогадався, що то ви співаєте.

Господиня: Твоя правда. Так радісно на душі, що співати хочеться!

Хлопці та дівчата виконують веселу народну козацьку пісню

«Ішов козак потайком»

1 Ведучий: Козаки мали веселу вдачу, вони славилися веселістю й охотою до насмішок, анекдотів. Особливо любили вигадувати прізвища товаришам. Це і Кашовар і Корж, і Черепаха.Вміли вони оцінити й чужий дотеп.

2 Ведучий: Козаки любили товариство, любили погуляти. Коли в них трапиться золото, не ховали його, все прогуляють. Танцюють по вулиці гопака, співають, поки не пропустять усе до копійки.

1 Ведучий: А чи ви знаєте, що до фортеці Запорізької Сiчi під страхом смерті заборонялося приводити жінок. Крім того, запорожці вважали небажаним одружуватися. В основі цих звичаїв була по-перше: необхiднiсть мати регулярне військо з високою бойовою готовністю, по-друге, у козака було дуже небезпечне життя, над ним повсякчас кружляла смерть, i мати дружину та дiтей за таких обставин — означало свідомо прирікати їх на сирiтство.

2 Ведучий: Але, на жаль, дуже помилялися козаки, бо у кожного була мати, були сестри, коханi, нареченi, були й дружини з дiтьми. Вони чекали роками їх повернення, а не дочекавшись, знову чекали... Вели без чоловiкiв господарство, ростили, й виховували синiв.

Хлопці та дівчата виконують козацьку пісню «Гей, десь там, де чорні води»

Господиня: Проходьте до нашої вітальні.

Чоловік: Приїхав з Січі, дивлюсь, хтось у нас гостює!

Господиня: Подивись, які у нас справжні козаки ростуть.

Чоловік: Оце козаки, зразу видно, а ви, друзі, на козаків не дуже схожі. Та цій біді допомогти неважко.

  1. конкурс (з глядачами) „Обернення на козаків”.

( Виносять все необхідне: шаровари, сорочку, пояси.)

Господиня: Що ж ти бачив, козаче, у своєму далекому поході?

Чоловік: Та бачив я багато:
За дніпровськими порогами,

За південними дорогами,

За степами за широкими,

Наші козаки живуть.

Мають Січ козацьку, сильную,

І цінують волю – вільную,

Україну нашу рідную,

як зіницю бережуть!

1 Ведучий: То хто ж вони – козаки? Давайте спробуємо на хвилину замислитись над змістом слова „козак”. Мабуть, у вашій уяві спалахнув образ сильних, мужніх і відданих рідній землі людей. Мабуть, через віки до нас дійшов шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї.

2 Ведучий: Запорізький козак завжди залишався лицарем честі і мужнім захисником незалежної країни. На своїх кораблях, галерах і великих човнах „Чайка” вони досягли берегів Туреччини. Палили її столицю, громили військо, визволяли полонених.

Дія відбувається на Січі. Біля вогнища сидить кошовий із козаками

Отаман (звертається до гурту)

А що, козаки, дайте слово сказать! Чи не час до коша козаків прийнять?

Писар Саме час! Саме час!

В самий раз!

Одержавши на раді згоду,

Дітей козацького народу

На наше коло викликаю,

Їх перевірити жадаю!

Отаман Поведу таку я річ:

- Що ви знаєте про Січ

І про нашу Україну?

Козак 1. Знаю, батько, славна Січ?

Ворогам ішла навстріч,

Рідну землю захищала

І народ наш прославляли!

Козак 2. Золотою ниткою історії

Сшиємо козацтва сторінки,

Хоч часи минулого суворі,

В спадщину ж лишили козаки.

Козак 3. Від Січі ведемо родовід свій,

Козаків звитягу поважаєм.

Відродивши чистоту традицій

Єдність із минулими відчуваєм.

Козачка 4. Вірна дочка я народу,

Бо з козацького я роду

Щиро я свій рід кохаю,

Роду іншого не знаю.

Козак 5 . Так завжди я буду жити,

Рідний край буду любити,

Українцям помагати,

Україна – моя мати.

Отаман Що говорить вам “козак” –

Це крилате горде слово?

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

Козак 6 Козаки – це вільні люди.

Козаки – безстрашні люди.

Козак 7. Козак – чесна, смілива людина.

Найдорожча йому – Батьківщина.

Козак 8. Козак усім народам друг.

І лицарськй у нього дух!

Отаман. Присягайте, що Вкраїну

Будете любити,

Що ввіллєте в неї силу,

Щоб розвеселити!

Козаки. Присягаємо, присягаємо, отамане!

Отаман. А тепер мені треба перевірити, чи не перевелися у нас козаки? Для цього ми тут із писарем грамоту написали. Дозвольте її зачитати.

Козаки. Читай, отамане! Ми слухаємо!

Писар. Слухайте уважно, братове.

Отаман(читає грамоту). «Ми, козаки славної України, лицарі війська Бриківського НВК грамотою, що надумали 2013року перевірити все військо. Як воно про народ свій дбає, як мову й звичаї охороняє, як козацьку славу захищає.

Стверджуємо цією грамотою, що кожен із загону війська козацького, не щадячи життя свого, шануючи творчість народу українського, з великою шаною продемонструє перед тутешнім товариством вічні й славні, як сама історична пам’ять, козацькі змагання на сміливість, винахідливість і розум, а також заспіває козацькі пісні й таким чином докаже, що козацькому роду нема переводу!

Писано року 2013 від Різдва Христового,Місяця травня, дня ,

В Бриківському НВК Кошовий отаман із усім кошем………. »

Ну як, братове, згода позмагатись?

Козаки. Давно пора повеселитись! Згода! Згода!

Отаман(звертається у залу до учнів). Усі ви добре знаєте, що наші предки-запорожці були прекрасними воїнами не тільки на суходолі, а й на морі. Вони самі будували судна, човни, стрімкі чайки, були багаті на витримку й хитрощі. Не один раз доводилося їм просиджувати в холодній воді Дніпра під боком ворожого табору, дихати при цьому за допомогою звичайної соломинки й чекати слушного часу, щоб зненацька попасти на ворога й розгромити його.

Звідси випливає моє перше завдання курінним. Щоб його виконати, вам треба якнайдовше протримати пір’їну у повітрі.

Отже, конкурс на витримку!

(Проведення конкурсу.)

Писар. Друге завдання—конкурс «Як козаки за сіллю ходили» Як бачите наші козаки вправні та моторні. Вони люблять смачно поїсти.

Отаман. А чого ж, пригостили би. Та в хаті солі немає. Давайте відправимо козаків, хай мерщій принесуть.

Писар. Отож, перший учасник бере на плечі великий мішок і біжить до своєї кеглі, оббігає її, повертається назад передає мішок наступному учаснику і т.д.

(Проведення конкурсу.)

Отаман. Швидко впоралися із завданням. Вистачить тепер солі на цілий рік.

Звучить пісня «Гей, там на горі Січ іде…».

Писар. Наступне завдання, яка має назву «За рідний край, хоч помирай». Запрошуємо два курені для перетягування канату. Виграє той, хто перетягне суперника.

Писар. Четверте завдання. А хто ж не знає, якими кмітливими були козаки у розвідці. Чого вони тільки не видумували!

Отаман. Ось вам наступне завдання «Без зброї, слабкі герої» По команді перші козаки кожного куреня одягають мішок на ноги, беруть у руку шаблю і, стрибаючи в мішку, розмахують шаблею. Дострибавши до кеглі, знімають мішок і, тримаючи в руках мішок та шаблю, передають іншим учасникам, і т.д. (Проведення конкурсу.)

Отаман. Ну як ви вважаєте, чи переконали наші молоді козаки, що вони є гарною зміною?

Писар. Я думаю, що так. Вони із честю витримали всі випробування.

Отаман. Кожен козак повинен знати і виконувати заповіді козаків. А нумо писарю, зачитай їх нашим козакам.

Писар. (читає з грамоти)

Заповіді козаків

1.Честь і добре ім’я для козака дорожчі за життя.

2.По тобі судять про все козацтво і народ твій.

3.Козаки всі рівні у правах. Пам’ятай: “Немає ні князя, ні раба, але всі раби Божі”

4.Будь працьовитий, не ледарюй.

5.Служи вірно своєму народу, а не керманичам.

6.Дотримуйся слова. Слово козака багато важить.

7.Поважай старших, шануй старість.

8.Тримайся віри предків, живи за звичаями свого народу.

9.Загинь, а товариша виручай.

10.Бережи свою сім’ю. Служи їй прикладом

Господиня: Люди добрі, пора ж і честь знати, гостей пригощати!

Чоловік: Воно й правда, щось уже їсти хочеться. Та й наче варениками запахло.

Господиня: Пахне, пахне! Так ти вареників хочеш?

Чоловік: А хто ж їх не хоче та не любить? Наші вареники й пісні у всьому світі люблять!

Виконується пісня „А мій милий вареничків хоче”

1 Ведучий: Козаки всі господарські діла виконували самі. Сорочки і штани самі прали, самі латали, самі вони й куховарили.

2 Ведучий: Їли вони, що Бог дасть: і хліб святий, і рибу і м’ясо. Варили галушки юшку, куліш. А варили в казанах з червоної міді прямо на вогні.

Чоловік: О, які смачні вміють готувати вареники, наші козаки, то невже ми не пригостимо наших гостей?

Під супровід музики пригощають гостей свята.

Отаман. Вітаю! Тепер упевнено можна сказати, що козацькому роду ніколи не буде переводу! Славним козакам Бриківського НВК —слава!

Козаки. Слава!

Писар. Ось і закінчилось свято,

Хотілося б усім вам побажати

Добра, здоров’я, злагоди, краси.

Раді будемо бачити всіх вас наступного разу.

Отаман. Народу українському—слава!

Козаки. Слава!

Отаман і писар(разом). Вільній і незалежній Українській державі—слава!

Козаки. Слава! Слава! Слава!

Козачка 1.

Розквітай прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя,

Хай лунає мова солов’їна

Пісня неповторная твоя.

Козачка 2

Ми веселі і завзяті діти України

дуже любим поспівати пісню солов’їну.

Гей хто любить наш козацький край

З нами пісню дзвінко заспівай.

Усі співають пісню «Сяяли на сонці шаблі запорожців»

КІНЕЦЬ!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток цифрового інтелекту учителя: путівник по цифрових інструментах в ефективній організації і проведенні освітнього процесу»
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн