Сценарій свята "Її Величність - Книга!"

Опис документу:
Виховний захід для учнів 3 класу. Його мета - закріпити знання дітей про історію виникнення книги. Розвивати інтерес до художньої літератури і реставрування книг, удосконалювати усне мовлення. Виховувати любов до книги, потребу в читанні, культуру читання, прищеплювати знання та вміння бережливого поводження з нею.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ТЕМА: Її Величність – Книга!

МЕТА: Закріпити знання дітей про історію виникнення книги. Розвивати інтерес до художньої літератури і реставрування книг, удосконалювати усне мовлення. Виховувати любов до книги, потребу в читанні, культуру читання, прищеплювати знання та вміння бережливого поводження з нею. З’ясувати, чи уважно діти слухають і читають казки, а також як казка впливає на розширення світогляду. Активізувати розумову діяльність шляхом використання пошукових запитань, розвивати мовлення , кмітливість.

ОБЛАДНАННЯ: Презентація. Вислови про книгу, прислів’я. Ілюстрації до казок.

Вчитель: Дорогі діти, вчителі, гості! Сьогодні в нашій школі Свято Книги.

23 квітня – Всесвітній день книги. У всьому світі люди відзначають цей день.

Безмежна сила книги. Без неї людина сліпа. З дитячих літ книжка допомагає зрозуміти світ, що нас оточує. Розповідає нам про історію рідного краю, звичаї, традиції. Книга – мудрий друг і порадник, не вміючи говорити, вона розповідає нам про пригоди і подорожі, про чудеса, про весь світ. В ній зібрана мудрість усього людства, яка передавалася із покоління в покоління і дійшла до наших днів.

  1. Дорогі гості, в нас сьогодні книжки свято!

Разом будем відзначати, Книгу – друга шанувати!

  1. За всі віки життя на цій Землі
    Знання і досвід, мрії променисті
    Збирало людство у книжки малі
    І берегло їх свято й урочисто.

  1. У книгах тих записано усе,
    Що людське серце болем наповняло.
    І те, що радість сонячну несе,
    Що на заваді розвитку стояло.

  1. Шалені успіхи і радість відкриття,
    Важкі невдачі, біль утрат і зраду.
    З прадавньої пори і так усе життя
    До книжки йшла людина на пораду.

  1. Бо книга — вчитель, добрий друг вона,
    Завжди порадить щиро й допоможе.
    В ній людства мудрість зібрана земна,
    Тому вона — усе на світі може!

  1. Це знань могутнє й чисте джерело,
    Що не міліє — повниться з роками!
    І як би там людині не було,
    А мудра книжка завжди поруч з нами.

  1. В часи тривог і в зоряні часи,
    Коли від щастя хочеться літати.
    Як промінь світла, книгу в світ неси,
    Щоб мудрість в серці й світлий розум мати.

Пісня «Марш книголюбів»

Вчитель: Діти, протягом всього навчання в школі ми говоримо про роль книги в житті людини. А як же виникла книга? Звідки вона прийшла до нас?

  1. Колись давно, багато тисячоліть тому, у людей не було книжок. Але люди завжди були допитливі, мали жвавий розум. Вони протягом усього життя на Землі робили відкриття і ділилися ними з найближчими людьми і знання передавали з покоління в покоління. Сторінками найдавнішим книгам служили камені, стіни печер, сокири, посуд, щити.

  1. Згодом люди додумалися писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Та хіба на сторінках – цеглинах багато напишеш? До того ж ці книги важкі і незручні. Коли б, скажімо, якийсь учений збирався у дорогу і брав із собою дві – три такі “ книги”, йому потрібен був…віз.

  1. З часом стали виробляти зручні і легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книгу виготовили у старовинному грецькому місті Пергамі – тому й папір із цієї шкіри назвали пергаментом. Але вони були дуже дорогі.

  1. На виготовлення однієї книги потрібні були шкури з цілої череди телят. Отже, люди шукали матеріал, з якого можна було б творити книги, щоб вони були дешеві і простіші.

  1. У Африці вздовж річок є густі зарості болотяної рослини папірусу. Спочатку його використовували лише на будівництві. А згодом додумалися так обробляти волокна рослин, що почали виготовляти з них папір. Відтоді і з’явилися сувої з папірусу. Писати на його сухих стеблах було зручніше, але через кілька років такі “ книги” ламалися і розсипалися.

  1. Справжній папір, на якому пишуть і сьогодні, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді й почали у багатьох країнах писати на папері, саме писати, бо книги були рукописними, й одну книжку переписували, бувало, кілька разів. Минуло ще багато років, поки зявилося книгодрукування. У нашій країні це сталося у 16 столітті.

Діти декламують вірші.

  1. Ось так книжки з’являлися на світ,
    Цікавий шлях пройшли вони віками.
    Пролинуло земних багато тисяч літ,
    Як книжка опинилась перед нами.

  1. Така, як зараз на столі лежить.
    Легка, красива, звична, паперова.
    А час нестримно в космосі летить
    І щось мінятись, певно, буде знову.

  1. Комп’ютерний настав нестримний час,
    Прогрес такий, що годі і встигати.
    І щось, звичайно, зміниться для нас,
    Але не зможе людство не читати.

  1. Можливо, книжка змінить власний вид,
    Сторінки не стиратимуться вічно.
    Та поки на Землі живе наш людський рід,
    То й книжка буде жити — це логічно.

  1. Книги, книги на полицях, завше тихо поміж книг.

Та яку ти не розгорнеш — то й легенда в кожній з них,

То в одній синіє море,в іншій криється тайга.

А ось в тій — Північний полюс, де морози і пурга...

Все, що серце і що розум вік творили не один,

Повизбирувало людство в книги — перли із перлин.

  1. Книжка – добрий вірний друг,

Книжка знає все навкруг:

Про старі й нові країни,

Космос та морські глибини,

Хто нам написав “ Кобзар”,

І який де правив цар,

З чого роблять коровай,

Чим прославлений наш край.

  1. В мене книжок багато – і новенькі, і старі,

Як пішов у школу з татом, всі книжки віддав сестрі.

Хай вона сама читає про лисичку й журавля,

Хай вона тепер узнає, як багато знаю я.

  1. Коли вмієш сам читать – не треба мамі докучать

І до бабусі вже не йти: «Ну прочитай, мовляв, хоч ти!»

Сестру упрошувать не треба, щоб прочитала щось для тебе.

Ані благать, ані прохать, а просто взять і прочитать.

  1. Книги дружать з дітворою. Полюби їх у житті –

І улюблені герої будуть друзями в путі.

Сторінки книжок завітних всіх нас доброго навчать –

Працювати і учитись, і Вітчизну шанувать.

  1. Усе, чим ви цікавитесь,

Ви знайдете в книжках.

На всі питання – відповіді

На їхніх сторінках.

  1. Сторінки, немов могутні крила,

Читай , лети на горду висоту.

Відкрили книгу – значить, ми відкрили

Нову країну – мрію золоту.

Пісня «Голубими небесами»

Вчитель: Сьогодні на наше свято завітають гості. Але хто вони – не скажу . Ви повинні їх впізнати.

Звучить музика. Заходить Попелюшка

Попелюшка: Добрий день, любі мої! Ви впізнали мене? Так я Попелюшка. Я прийшла, щоб привітати Вас зі святом.

Чути крик “ Допоможіть”, “ Рятуйте” . Вбігає Незнайко

Незнайко: Ой, насилу врятувався!

Вчитель: Діти, у нас зявився несподіваний гість. Ви впізнали його? Так, це Незнайко. Здрастуй, Незнайко.

Незнайко: Добрий день.

Вчитель: А чому ти так галасував?

Незнайко: То я від злодія втікав.

Вчитель: Від якого злодія?

Незнайко: Від звичайнісінького. Хотів у мене капелюха вкрасти.

Вчитель: А навіщо йому твій капелюх?

Незнайко: Як навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова.

Попелюшка: Ой, Незнайко, не спіши. Ти ж нічого не знаєш. Тому тебе й прозвали Незнайком. Ти ж зовсім книжок не читаєш.

Незнайко: Хто , я не читаю?

Хто придумав, що Незнайко не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте: жить не можу я без них.

Я читаю без зупинки пєси, вірші та казки.

Від картинки до картинки. Ну , а потім навпаки!

Я про хлопчика Мізинця памятаю назубок:

Він, купуючи гостинця, продавцю давав свисток!

А Кощій ганяв ворону, Колобок спав у норі.

І збирали шампіньйони 33 богатирі.

Карабас спіймав дельфіна, а король замерз в снігу,

І крилатий Буратіно покохав Бабу Ягу!

Я читаю без зупинки пєси, вірші та казки.

Від картинки до картинки. Ну, а потім навпаки!

Попелюшка: Ну й Незнайко! Ну й насмішив! Ти ж усе переплутав!

Незнайко: Ну от, знову з мене смієшся.

Вчитель: Досить вам сперечатися. Давайте краще зустрінемо ще одну гостю.

Заходить Червона Шапочка і співає:

Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежинці бігать, тупать і стрибать,

То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,

То можливо, то можливо можна в школу нам прийти!

А – а – вчиться там діти великі й малі.

А – а – знань їм багато дають вчителі.

А – а – там навчаються читати,

А – а – і писати , й рахувати.

А – а – там цікаво нам завжди.

Вчитель : Діти, ви впізнали хто це? Так, це наша улюблена Червона Шапочка. Здрастуй, Червоно Шапочко!

Червона Шапочко: Привіт усім. Я дуже рада побувати у вас на святі. Вгадайте, що в мене в кошику?

Незнайко: Відомо що. Пиріжки бабусі несеш.

Червона Шапочка: А от і не вгадав. Ніякі там не пиріжки, а загадки для дітей.

Незнайко: О! Я так люблю відгадувати загадки. Це для мене дрібниці.

Червона Шапочка:Тоді слухай.

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а розповідає.

Незнайко: Що ж це таке? Не кущ – значить дерево. Не сорочка – значить – торбинка. А у торбинці – плеєр. Вгадав?

Червона Шапочка: Ну ти й нагородив. Діти що це? (Книга)

Незнайко: А може ще одну?

Червона Шапочка: Гаразд. Слухай.

Невеличкий мокрий птах

Ходить дзьобом по грядках.

Незнайко: Знаю, знаю. Це сусідчине курча після дощу червяків на грядці шукає.

Червона Шапочка: Неправильно. Діти, що це? ( Ручка)

Ти Незнайко, краще помовчи, а діти хай відгадують.

Білий зайчик стрибає по чорному полю. ( Крейда по дошці).

Стоїть дім: увійдеш у нього сліпим, а вийдеш зрячим. ( Школа)

Незнайко: От молодці. Звідки вони про все знають?

Вчитель: Це тому, Незнайко, що вони люблять книги читати.

Незнайко: Знаєте що я вирішив? Я теж буду багато читати – і тоді стану розумним.

Вчитель: Молодець, Незнайко. Всі казкові герої повинні бути розумними. Дякую вам за загадки. А зараз проходьте до залу будете нашими почесними гостями. А ми продовжуємо наше свято.

Вчитель: Я розповім вам історію, яка трапилася з однією дівчинкою. Звати її Мартуся. Їй вісім років, вчиться у 2 класі. Мартуся була дуже старанною ученицею.

З’являється учениця з портфелем

Мартуся

Я дуже добре в школі вчусь, уроків зовсім не боюсь.

Всі завдання вдома я роблю, бо учитись добре я люблю.

Я люблю книжки читати, і писати, й рахувати,

І задачу я зумію розвязати. Математику й читання,

І письмо, і малювання. Все завжди старанно буду я вивчати.

Вчитель: Так продовжувалось три місяці. Вчителі хвалили Мартусю, а мама з татом не могли натішитися донечкою. Та одного разу трапилось ось що…

Ганнуся сидить за столом, ліниво гортає сторінки

Мартуся: Ой, знову ці уроки! Як мені вже набридло. Піду краще погуляю.

На дванадцять й досі я учусь, Вчителів я більше не боюсь.

Вже не стану слухати я їх, бо читаю краще від усіх!

Я не хочу вже читати, і писати, й рахувати

І в альбомі я не хочу малювати. Всі уроки остогидли

Краще я піду на вулицю гуляти!

Раптом зявляється Лінь

Лінь: Яка хороша дівчинка! А як вона правильно міркує. Якраз мені і потрібні такі діти. Здрастуй, дитинко!

Мартуся: Здрастуйте, бабуню. Ви хто? І як сюди потрапили?

Лінь: О, моє ім’я ти дізнаєшся пізніше. Головне те, що ми зустрілися. А що це в тебе? Книжечки? Зошити? Який жах! Почекай, ти ж втомилася. В тебе оченята хворі, щічки бліді. Яке нещастя!

Співає на мотив пісні з мультфільму про Крокодила Гену і Чебурашку

Ти не бійся, Мартусю,

Я - старенька бабуся,

І лихого тобі не зроблю.

Я любязна й ласкава,

Уладнаю всі справи,

Бо гарненьких дівчаток люблю!

Приспів

Ну, навіщо ті уроки!

Їх так довго й нудно вчить!

Та у тебе ж від навчання

Голова болить!

Та покинь вже читати

І не треба писати,

Прибери ці огидні книжки!

Краще йди погуляти.

Там стрибають дівчата,

З ними можеш погратись і ти.

Приспів:

Мартуся: Ні, ти не бабуся, ти – Лінь. А я не лінива дівчинка. Я буду краще вчитися. Геть звідси.

Лінь: Що??? Ах ти , дівчисько. Треба звати на допомогу подругу. Двієчко! Двієчко! Ходи сюди

Зявляється Двійка, співає на мелодію «Кузнечик»

Двійка:

Я дуже гарна дівка. Зовусь я просто Двійка.

У ледарів завжди я в щоденнику живу.

І вдень, і вночі , і в день , і в ночі в щоденнику живу.

Люблю я погуляти, погратись і поспати

А от уроки вчити я зовсім не люблю.

Ні вдень, ні вночі, ні вдень, ні вночі я зовсім не люблю.

Ну, що, Мартусю, будемо дружити з тобою?

Мартуся: Звичайно, ні. Більше не позволю собі лінуватися, щоб ти ніколи не зявлялася в моєму щоденнику. Краще дванадцятки отримувати. А для цього потрібно гарно вчитися, слухатися своїх батьків, поважати вчителів…

Вчитель: Діти, допоможіть Мартусі. Що ще потрібно, щоб отримувати гарні оцінки?

Діти:

  • охайно писати в зошитах;

  • вчасно виконувати домашнє завдання;

  • читати художню літературу;

  • ходити до бібліотеки.

  • берегти книги, вчасно їх лікувати.

Пісня «Книга – вірний друг»

Вчитель: Діти, а що буває з книгами, якщо їх не берегти? Давайте подивимося інсценівку про дві книги «Давно знайомі».

Інсценівка «Давно знайомі»

Автор

Зустрілися в одному домі

Дві книги, вже давно знайомі.

Одна із них новісінька була,

Як дзеркало, блищала,

Немов із магазину тільки – но прийшла.

А друга, навпаки, поганий вигляд мала:

Була стара, пошарпана, брудна…

Книга 1. Яка ж бо ти красива! Молода! – звернулась до колишньої сусідки.

А ми з тобою однолітки. Скажи, як ти себе так вберегла?

Книга 2. Нічого дивного, – та їй відповіла. – Мене зберіг такою

господар мій, бо дуже шанував.

Він завжди бережно поводився зі мною, а вже коли мене читав,

то тільки чистими руками завжди брав.

Охайним був, вимогливим до себе,

і своєчасно, як була у тім потреба, мене ремонтував.

Як бачиш, все робив обачно. За це йому я дуже вдячна.

Мораль: щоб книги не старіли і повсякчас могли нам слугувати,

Заздалегідь їх треба шанувати.

Книга 1

Дорогі діти! Я – книга, від усього серця прошу вас:

  • не беріть мене брудними руками;

  • коли гортаєте мої сторінки, не слиньте пальців, не загинайте сторінок;

  • не малюйте на мені, і нічого не пишіть;

  • виготовте для мене закладку і не вставляйте між сторінками ручку або олівець – від цього я псуюся;

  • не кидайте мене будь – де, а кладіть завжди на певне місце.

  • А тепер я хочу, щоб ви мені дали обіцянку. Повторюйте за мною.

  • Обіцяю не лінитись, добросовісно трудитись,

  • Педагогів поважати і оцінки гарні мати,

  • Книги й зошити любити, берегти, а не губити.

  • Акуратним завжди бути, щоб нічого не забути.

  • На уроках не жувати, не дрімати, і не спати,

  • І домашні завдання добре готувати.

  • Буду вчитись я сумлінно і поводитись відмінно,

  • Щоб батьки могли радіти, що такі в них гарні діти! Клянусь! Клянусь! Клянусь!

Вчитель: Людина, яка любить читати – щаслива людина. Бо навколо неї завжди багато розумних, вірних друзів. Ці друзі – книги.

Тож будемо читати завжди. І хай не буде у нас жодного дня без книги, жодного дня без прочитаної хоча б однієї сторінки.

  1. Ти можеш із другом своїм посваритись

І навіть, образившись, тиждень мовчать.

А книжка не сердиться, книжка не злиться,

Вона лиш добру тебе буде навчать.

  1. І сонце ясніше засвітить для тебе,

І небо засяє таке голубе!

Тобі подружитися з книжкою треба –

І книжка ніколи не зрадить тебе.

Пісня «Читати чи не читать?»

ВІКТОРИНА

Вчитель: Діти, мабуть, ви всі найбільше любите читати казки. Отже, сьогодні ми проведемо з вами вікторину «Кращий читач казок», і перевіримо чи уважно ви читаєте казки? Для цього нам потрібно поділитися на дві команди. Кожна команда буде отримувати певні завдання. То ж настройтеся на робочий лад і вперед…

Привітання команд

Вам було завдання придумати назву команди і її девіз.

« Книголюби» Девіз: День без книги – що обід без хліба.

« Читайлики» Девіз: Книгу читай – розуму набирай.

Розминка. ( Кожна команда відповідає по черзі)

  • Хто пише книги? ( автор, письменник)

  • Хто оформляє книги? ( Художник)

  • Що написано на обкладинці книг? ( назва)

  • Як називають дітей, які люблять книги? ( Книголюби)

  • В школі ви учні, а в бібліотеці… ( Читачі)

  • Де починається життя книги? ( У лісі)

  • Як називається переписана від руки книга? ( рукопис)

  • Як називаються книги, які знають про все? ( Енциклопедії)

  • Як називаються забудькуваті читачі? ( Боржники)

  • Що починається такими словами “Жили були…”( Казка)

Конкурс “ Заморочки із бочки”. Я називаю групу тварин, а ви повинні назвати казку і сказати, яка тварина потрапила не до своєї казки.

Три сини, женці, кіт, осел, чаклунка, принцеса, король, людожер.

( Кіт у чоботях)

Дівчинка, жаба, жінка, їжак, ластівка, кріт, польова миша, метелик, єнот.

( Дюймовочка)

Конкурс «Склади прислів’я»

  • Книга вчить, як на світі жить.

  • З ручаїв – ріки, з книжок знання.

  • Розум без книги, як птах без крил.

  • Книга не пряник , а дітей до себе манить.

  • Книжка – маленьке віконце, а через нього весь світ видно.

  • Книгу читай – розуму набирай.

  • Одна книга тисячі людей навчає.

  • Золото добувають із землі, а знання із книжок.

  • Конкурс «Юний ерудит»

  • Вчитель задає питання, учні повинні дати відповідь.

  • Дерев’яний хлопчик, якого заманили до країни Дурнів.( Буратіно)

  • Чудові ліки для Карлсона.( Вареня)

  • Він на світі лиш один вилікує всіх тварин.( Айболить)

  • Лисиця пригощала журавля чим? ( Кашею)

  • Хто вкрав Івасика Телесика? ( Баба Яга)

  • На кого перетворюється гидке каченя?( Лебідь)

  • Курка, яка несе золоті яйця. ( Курочка Ряба)

  • Хто прогнав Козу – Дерезу з зайчикової хатинки?( Рак)

  • Замісила баба тісто та й спекла дідові…( Колобка)

  • Мишенят у казці “Колосок” звали…( Круть і Верть)

  • Конкурс «Логічний ланцюжок». Діти одержують картки з логічними ланцюжками і відгадують казку

  • Ішов, загубив, лежить, біжить, питає, стали, жити.( Рукавичка)

  • Посадив, виросла, став, тягне, погукав, витягли.( Ріпка)

  • Конкурс «Казкова скарбниця». Діти відгадують назви казок за малюнками.

  • Пісня «Коли у тебе вільна є година»

  1. Гортаючи книгу – спинись на хвилинку,

  • Не просто папір то, не просто слова,

  • Уважно вдивляйся у кожну сторінку,

  • Й тобі розповість вона справжні дива!

  1. В ній мудрість, порада, знання і натхнення,

  • Що в давній Русі літописець вкладав.

  • В ній розум й повага – підкреслює вчення.

  • Яке залишив по собі Ярослав.

  1. Усе починається з книги, мій друже,

  • То казка бабусі чи, власне, буквар…

  • Ніколи книжки не читайте байдуже,

  • Бо то не провалля, бо то – пишний яр!

  1. То скарб найдорожчий, що предки лишили,

  • Криниця бездонна пізнання віків.

  • Вклонялися їм ті, хто долі вершили,

  • Вклонялися й ті, хто читати не вмів.

  1. Уважно вдивляйся у кожну сторінку,

  • Бо книга – то друг, і душа в ній жива!

  • Гортаючи книгу – спинись на хвилинку,

  • Не просто папір то, не просто слова...

  • Вчитель: А зараз , діти, ми трохи відпочинемо і пограємо у гру. Я починаю речення, а ви його повинні закінчити.

  • Діти, звісно, вчаться в …. школі

  • А комбайн працює в …. полі

  • Ми лікуємось в … лікарні

  • А стрижемось в … перукарні

  • Ліки беремо в … аптеці,

  • А книжки в … бібліотеці.

  • На сцену виходять два учні.

  • Чимало бібліотек є в Україні. Проте цікаво дізнатися, чи існує серед них найбільша?

  • Так. У Києві є Національна бібліотека ім. В.І. Вернадського.Заснована у 1714 р.

  • Чи знаєш, як називається найбільша книга в Україні?

  • Це «Книга побажань», видана 29 вересня 2011 року видавництвом «Самміт-книга», вона потрапила до Книги рекордів України як найбільша книга нашої країни у розділі Євро -2012. До унікального видання увійшло 2012 побажань від вболівальників з усіх куточків України. Та цікаво було б знати, яка найменша книга в Україні. Як ти думаєш, є така?

  • Насправді найменшою книгою у світі є рідний український «Кобзар», виготовлений у 60-х роках минулого століття українським майстром Миколою Сядристим. Площа цієї мікрокнижечки – 0,6 квадратних міліметрів. Сторінки міні-«Кобзаря» настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою. Обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

  • Про книги кажуть: «подарунок на вагу золота». Проте деякі видання давно обігнали ціни на золоті злитки. Які ж древні книги в Україні продають за шалені гроші?

  • 12 липня 1581 р. побачила світ «Острозька Біблія» Івана Федорова, надрукована за кошти князя Острозького. Це було перше повне друковане видання всіх книг Святого Письма церковно-слов`янською мовою. Біблія була надрукована на 628 аркушах, які прикрашали різні заставки, ініціали. За підрахунками вчених, в 1581 році було надруковано 1500-2000 примірників. До наших днів дійшло 250 досконалих зразків друкарського мистецтва України. 18 з них зберігаються в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського. Яка ж ціна цієї Біблії?

  • 500 тисяч доларів - так оцінюють на сьогодні Біблію першодрукаря І. Федорова.

  • До наших днів дійшла книга «Апостол», надрукована Федоровим в 1574 році у Львові, це найстаріша книга, видана на території України.

  • А яка її ціна,ти знаєш?

  • На сьогодні збереглось біля 130 екземплярів «Апостола». Букіністи книгу оцінюють в межах 30 тис. доларів.

  • Я вважаю, що важливою має бути не ціна, а цінність книги, її величезна роль в житті людини. Книги залишаються основним джерелом мудрості. Час і практика довели людству, що ніщо не приносить такого духовного задоволення як книга.

  • Вчитель. А зараз будемо добирати останнє слово кожного рядочка і разом складемо вірш про книжки.

  • Книжки у світі різні є, і в кожної ім’я своє.

  • А люди всі книжки читають, тому і розум світлий мають.

  • За розмірами є тоненькі, малі, великі і товстенькі.

  • Гіганти і мікроскопічні, прозові є і поетичні.

  • Всі на Землі книжки чудові. Є історичні й наукові.

  • Поради є в книжках практичні. Книжки бувають фантастичні.

  • З малюнками є і без них, й такі, що викликають сміх.

  • Усякі є, а як інакше? Є для дорослих, є – дитячі.

  • Їх для людей – силенна сила, аби читати їх хотіли!

  • Якщо дитина їх читає, вона уже багато знає.

  1. Дороги всі ведуть до Риму, - колись казали мудреці.

  • До нас ведуть шляхи незримі завжди із книгою в руці.

  • Тут джерело і знань, і сили, і дна морського глибини,

  • Часописи Петра Могили, вірші Шевченка і Франка.

  1. Цей світ напуває свідомість,

  • Запалює думку як жар.

  • Бо книжка — найвища коштовність,

  • Навіки володар і цар!

  1. То ж не минайте наш поріг,

  • Беріть скарби нетлінні в руки:

  • Нема прекрасніших доріг,

  • Ніж в цей вселюдський храм науки!

  • Пісня «А ми любимо читати»

11

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток ключових компетентностей педагога Нової української школи в умовах безперервної освіти»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
30 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись