Жінка – величне, дивне, ніжне слово.
Тобі вклоняємось сьогодні знову.
Ти – господиня гарна,
Добра, ніжна мати,
Яка не може жити в світі марно,
Все вміє і все хоче знати…
Готує, миє і прасує,
Страждає, вірить і сумує,
В світи незвідані мандрує.
Дітей і онучат плекає,
Кому і що потрібно добре знає.
Ти, жінко, – ціла академія наук,
Сприймати вмієш все – і радості, і безліч мук.