На сцені – ті ж три стільці, тепер зображують автомобіль. За кермом – Богдан, на передньому сидінні – Остап, з мапою в руках. На задньому – Григорій. Судячи з поведінки Кузьми – видимість дуже погана.
Остап: Ну що ти змушуєш себе йти як черепаха? Сто двадцять коней!
Богдан: Так не видно ж нічого, дощ!
Остап: Казав я тобі – не тягни! Полагодь двірники! “Гаразд, гаразд!!” Вже годину тому на місці були б!