Поезія Б. Лепкого належить до перших проявів модернізму в українській літературі, але вони виступають не як протистояння традиції, а виростають з неї. Передусім, зміщення площин, переакцентування паропозицій: туга — естетична домінанта настрою, культ осені — як щасливої пори тощо. Ці зміщення психологічно вмотивовані.