Сценарій Останнього дзвоника у початковій школі"

Опис документу:
Свято - це особливий стан душі, емоційний радісний підйом, викликаний переживаннями будь-яких урочистої події. Дитяче свято - важлива частина життя дитини, це радісна подія, яка дозволяє розслабитися, здригнутися, забутися, а часом і просто відпочити від буднів. І вже майже афоризмом стали слова:" Без свят не буває дитинства!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

СВЯТО ОСТАННЬОГО ДЗВІНКА

1. У цю травневу світлу днину

Школа зібрала свою всю родину

Гляньте навколо, як квітів багато.

Розпочинається шкільне прощальне свято

2. Травень. Сонце.

І посмішки квітів недаремні,

Бо свято у нас.

Найсвітліші обличчя у світі

І на мить зупиняється час.

ПІСНЯ

3. Увага, школо, мить ця особлива,

«Останній дзвоник» дійсно свято з свят!

Хвилюються випускники щасливі,

Бо зараз починають свій парад.

Яка хвилина! Зупинися час!

Іде 4й ,найголовніший клас

На урочисту лінійку запрошуються наші випускники, 4 класники.

4. В нашій дружній родині

Що школою зветься

Є присутні гості

Бо так здавна ведеться

Ми їх бачити раді

На нашому святі,

Бо на теплі слова

Наші гості багаті.

(Запрошення гостей, вручення квітів).

5. Останній дзвоник –незабутнє свято,

Мов спомин про шкільний веселий час…

І ,як завжди, гостей у нас багато

Здається,зараз місто все у нас!

Нехай же буде свято в нас на славу

Шикуймось! Струнко! Лунає Гімн держави!

Лінійка присвячена закінченню (2012-2013 н.р.) оголошується розпочатою

Вже весни не вперше травою покрили

Відмітки війни, навіть цятки малі.

Лиш братські могили, солдатські могили,

Болять не стихаючи рідній землі.

Сльоза зорі стоїть над обеліском,

Сховавши клопоти людські і сни,

Сьогодні ми вклоняємося низько

Усім,хто не прийшов з війни.

Право покласти квіти до березової алеї памяті в честь загиблих в роки Великої Вітчизняної війни вчителів і учнів нашої школи надається учням 3-Б класу разом з класним керівником .

6. Рідна школа - дитинства країна

Де ми вперше усе пізнаєм

Тут навчається кожна дитина

Разом дружимо всі і ростем.

7. Школа - це пісня,

Це мамина ласка.

Це наше дитинство,

І радість і казка.

(Під музику заходять Тарас і Саша)

1 Вже закінчилась ця школа,

Літечко прийшло до нас.

На канікулах ми знову

Й 5-й клас чекає нас.

(На сцену вибігає Лінь, вона ловить учня,ще одного, пригортає до себе. Один хоче вирватись, а інший притулився до неї. Але Лінь не відпускає ні одного ні другого)

Лінь. Ось ти, мій молодець! Іди до мене, мій постійний пацієнте. Як же я люблю таких діток, що одне говорять,але ніколи цього не виконують. Ну, це мої діточки-лінивчики – не щасливчики. Я їх так люблю! Як же я вас можу залишити. Я також з вами іду в 5-й клас.

1й хлопчик. Відчепись від мене, я не твій молодець, ніколи з тобою не дружив! Геть від мене! Іди!

Лінь. Ой, тебе я гарненько пригорнула, міцно затиснула. Ой, а як це пручається! Ти подивись… Але і я не здамся, бо дуже хочу з тобою подружитися. Ну, побудь зі мною, хоч хвилиночку, а там і годиночку, і деньочок, і завжди…

Вибігає дівчинка.

Дівчинка.

Геть від нього відійди!

Іншу жертву десь знайди!

Відпусти, погана Лінь,

Хлопця доброго покинь!

Мало ти дітей скосила,

Що піднятись їм не сила?

Йди від нас за небокрай,

Там лінивчиків шукай.

За слова такі прости,

Але хлопців – відпусти.

Лінь.

А як ні? Що далі буде?

Мене ж люблять усі люди!

Не пущу і не чекай,

Та так грізно не гукай!

Ну, а цих я вподобала

Й назавжди собі придбала!

Дівчинка.

Ах! Не хочеш відпускати?

Значить будем воювати!

Друзів ми не залишаєм!

А з біди їх виручаєм!

Гей! Усі на допомогу,

Вирушайте у дорогу!

Зошити й книжки беріть

Й Ліні дружно доведіть,

Що навчання, праця й труд

Лінь на порох розітруть!

Лінь.

Ой, та нате вже, беріть,

Лиш від мене відійдіть.

Все ще буде в іншім часі.

Я знайду їх в п’ятім класі…

2..Пам'ятаєш…От були ми розбишаки

В початковій школі

Бились, лаялись,крутились,

Так як треба ми не вчились.

3.Що ж у 5му там буде

Будуть сльози в нас і сміх.

Допоможе хто, підкаже,

Що чекає нас усіх?

(Музика…рибка…) Танець…

4.Ти хто така ? І як тут появилась ?

З морської піни, мабуть ,утворилась?

Рибка. В океані знань й науки

Я ,рибка, проживаю.

І мрії всіх і завжди

Я чарівниця знаю.

Знаю ваші всі бажання

І надії й сподівання.

Що вас мучить і хвилює

Вам я зараз намалюю.

4 . Що це?

Рибка. Портрет майбутнього 5 ти класника.

5.А навіщо йому треба

Величезні вуха?

Рибка. Бо багатьох вчителів

Треба гарно слухать.

6.А чому це в нього та й великі очі?

Рибка. Та щоб краще було видно надписи на дошці.

7. А нащо великі зуби в тебе я спитаю?

Рибка. Гризти щоб граніт науки

Від краю до краю.

8. А навіщо ж язик довгий ти намалювала?

Рибка. Довгим язиком жирафа

Звикла їжу доставати.

Ну а вас він інструмент

Вправно щоб дискутувати.

9. Що це за прикид на ньому,

Він банкір чи Президент?

Рибка. Ні, звичайна шкільна форма

І цей учень молодець.

Я портрет намалювала, з вами тут пожартувала.

Хай же буде він на згадку вам усім.

9.Заспокоїлись вже трохи

І не страшно уже нам.

Та на кого ж кину школу,

Кому досвід передам?...

(Мелодія…)

  1. Досвід ваш давно ми знаєм,

Бачили ,які були

Зараз всім отут покажем,

Що від вас перейняли.

  1. А у нас у всіх язик

Лінуватися не звик.

З балачок уже розпух,

Що тепер хвата до вух.

3.Від ласкавих добрих слів

Рот у нас вже почорнів

Щоб хоч трохи відбілити

Треба «Ваніш» нам купити.

4.Не витримує вже стеля

Наших доблесних спортсменів,

На перервах, як в бою силу міряєм свою.

-Ой, хіба ж ми справді такі були?

-Що ми після себе залишаємо? Яку зміну тепер маємо?..

5.Та ми з вас покепкували

Вчителі ж бо нас навчали

Бути справжніми людьми

Та слухняними дітьми.

Тому вас не підведемо

В старшу школу проведемо.

Як мить,минув цей рік навчання

Були і успіхи, були й розчарування.

Завершились великі перегони

Підводить підсумки директор школи.

До слова запрошуємо Директора Комунального закладу (Коло пошани відмінників)

Ми відмінників вітаєм,

Зичим їм здоров'я, сили.

І усім ми вам бажаєм,

Щоб завжди ви так учились.

А зараз слово надаєм батькам,

Щоб побажання висловили нам.

(Слово батьків)

Підходить до завершення вже свято,

Так хочеться багато ще сказати

Випускникам, батькам і вчителям-

Нехай щасливим буде ваше майбуття

Та час вже слово Дзвоникові дать.

Святково,буденно, незвично,

Лунає прискорений крок,

І срібно,і дзвінко й заклично

Продзвенить останній дзвінок.

(Дзвінок….)

1Ну от і все. Закінчується свято

Усіх чекає радісна пора.

І буде й сміху й радості багато,

Бо на канікули йде дітвора.

2Вже чекає нас літечко - літо

І веселі забави та гра,

Ліс та річечка сонцем зігріта,

Це чарівна казкова пора.

3Ми бажаємо всім відпочити,

Сил набратися і підрости.

Оздоровитись і загоріти

Й знову в вересні в школу прийти.

(Пісня « Канікули «)

На цьому урочиста лінійка присвячена закінченню 2012- 2013н.р. оголошується закритою.

Першими залишають свято учні 4х класів.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн