До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
5
міс.
1
8
дн.
1
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Сценарій "На крилах прощального вальсу" (Випускний)

Опис документу:
Мета: сприяти формуванню ціннісного ставлення до традицій школи, виховання почуття поваги до вчителів; підсумувати події, які відбулися з випускниками за роки навчання; вручити атестати про середню освіту.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Випускний!

Ведучий 1. Добрий день, шановні батьки, вчителі, гості! Ось і прийшов цей радісний день. На вулиці буяє зеленим цвітом червень, сонце пестить нас своїми промінцями, а прийдешній день несе нове і незвідане.

Ведучий 2. Час летить і змінює все, що навколо нас. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, та всім неодмінно світитимуть далеким вогником, сповненим солодким спогадом, дитинство і юність.

Ведучий 1. Шкільний годинник працював невпинно,

Уроки і перерви рахував.

Час промайнув, вже звуки вальсу линуть,

У школі вечір випускний настав.

Ведучий 2. Сьогодні в нас значна подія –

Ми проводжаємо своїх випускників.

У кожного із них живе надія –

Свій слід лишити в пам’яті віків.

Ведучий 1. Вони зростали й сили набирались

Для того, щоб полинуть від Землі

В світи нові, над хмари підійнятись,

Як вчили їх батьки і вчителі.

Ведучий 2. Сьогоднішній день проводить межу між дитинством і самостійним життям. Дозвольте мені запросити у цей зал нашу гордість і надію, тих, кому присвячується ця подія, для кого цей вечір – перша сходинка у самостійне життя – випускників 2013 року.

(Заходять випускники)

Зустрічайте Володимир

Він часто на уроках непомітний,

Проте він чемний, людяний, привітний.

Таке ім’я прекрасне має він –

Він мрій своїх блакитних властелін.

Вітайте оплесками Лілія

Не йде вона – пливе лебідка,

Підтвердить це чимало свідків.

Вона і біга, і стрибає,

І дуже хороше співає,

І на обличчі своїм завжди

Цю усмішку приємну має.

Вітайте Віктор

У цього юнака міцна закалка,

Тому такий завзятий він рибалка.

Він – чемний, дуже добрий, гарний, здібний,

Йому медаль вручили б зараз срібну,

Якби охота трохи більше мав

Й частіше за підручники сідав.

Зустрічайте Даша

Колись вона не мала й гадки,

Що у яскраве у вбрання

Вона, замріяна загадка,

Своє одягне майбуття.

У школі досвіду чимало

Вона, навчаючись, дістала

І вибрала одну стежину,

Щоб долі відшукать перлину.

Запрошуємо Дмитра

Серед друзів він такий один.

Стильний, модний чорний лімузин

Він собі придбає, так і знайте,

Ви лише за ним спостерігайте.

Брейк танцює він – ну, просто клас!

І мистецтвом цим дивує нас.

Вітайте оплесками Катерина

Стрункість, витонченість стиль

Дуже личить леді цій.

Тут не тільки гарна врода,

І не завжди діло в моді,

Просто світиться у ній

Вогник щастя і надій,

Що покличе у дорогу

І зігріє серце їй.

Зустрічайте Володимир

Ця особистість – тип неординарний,

Допитливий, на вроду дуже гарний.

І серце добре має він, і добру вдачу.

Як дуже схоче, зробить і задачу,

Тому завзяття він ніколи не втрачає

І вже на витримку він іспити складає.

Вітайте Інна

Задумливий і вишуканий стиль –

Це особистий стиль, її життя.

Вона дорогою складних школярських миль

По дійсності іде у майбуття.

А з усмішкою, мов у Мони Лізи,

Що теплотою зігріває нас,

Вона долала труднощі, капризи

І дивувала стриманістю клас.

Запрошуємо на сцену Сергія

Добротою своєю чарує він нас,

І від цього світлішає рідний наш клас,

А уроки Сергій дуже старанно учить:

Відповів на уроці – і совість не мучить.

Він досягне свого і свого не упустить,

Може в небо свою він ракету запустить.

Вітайте оплесками Денис

Перед вами Дьоня, випускник,

В школі він найперший помічник!

Ну а майстер він на усі руки.

Як попросиш, він тебе послуха,

Прилади такі зробив для школи,

Що не зіпсуються вже ніколи.

Ведучий 1. Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів випускникам – 2013 року, оголошується відкритим.

(Звучить гімн)

Ведучий 2. Слово надається директору школи __________________________________

Ведучий 1. Слово для привітання надається гостям ______________________________

Ведучий 2. Одинадцять минуло вже літ,

Потонуло в буденних тривогах.

І тепер перед вами весь світ,

Лиш немає в дитинство дороги.

Ведучий 1. 11 років разом з учителями, учнями, батьками працював шкільний годинник. Про цей годинник у школі існує легенда.

Ведучий 2. У школі нашій є казкар –

Чарівний годинникар.

Він у башті проживає,

Скарб шкільний охороняє.

Ведучий 1. Таємницю зберігає

Тільки тим свій скарб вручає,

Хто подорожує світом,

Хто отримує освіту.

Ведучий 2. Хто бува в бібліотеках,

Не лише на дискотеках.

Хто про все на світі знає,

Знати більше він бажає.

Ведучий 1. Скарб той доволі легко віднайти,

Докупи треба стрілки дві звести.

Поставити обидві на 12 –

І скарб вже ваш, не треба перейматься.

Ведучий 2. Проблема в тім, що ця годинна стрілка

Крокує вправо лиш,

Та ще й не дуже стрімко.

За рік від поділки до поділки проходить,

Без знань із класу в клас не переводить.

Ведучий 1. Годинникар всім заправляє,

Запитання ставить на відповідь чекає.

Відгадуєш – стрілку пересуває,

Не знаєш – зразу з школи виганяє.

Годинникар. Добрий день. Я – годинникар. Якщо ви справитеся із усіма завданнями ви отримаєте скарб.

Дозвольте вам сьогодні нагадати

Те, що для кожного із вас залишиться святим –

Дитинство, юність, всі важливі дати,

Що в серці житимуть в вас спогадом щемким.

(Звучить музика - хіт 90 років. Сценка «Чомучка». Виходить батько з газетою в руках та донька)

Годинникар. Далекі 90 – ті… До школи, здається, іще так далеко.

Донька. Тату, а чому йде дощ?

Батько. Підеш до школи, дізнаєшся.

Донька. Тату, а у Баби – Яги є бабенятка?

Батько. Звідки я можу знати?

Донька. Тату, а нащо конячці коси на плечах?

Батько. Запитай у конячки.

Донька. Тату, а мотоцикл любить цукерки?

Батько. Не знаю, я його не запитував.

Донька. Тату, а куди поділися мамонти?

Батько. Спитай у мами, вона завжди все так заховає, що потім не знайдеш!

Донька. Тату, а звідки я взялася? Тільки не кажи про капусту і лелеку, бо взимку капуста не росте і лелеки не літають.

Батько. Ну – у, розумієш, донечко… Як би тобі пояснити? Знаєш що, іди краще до мами, вона в школі була відмінницею, вона тобі все розкаже.

Донька. Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все запитую?

Батько. Ну що ти, моя дитино! Як можна? Адже, чим більше ти будеш питати, тим більше будеш знати!

(Батько і донька виходять)

(Пісня «Дитинство босоноге»)

Ведучий 1. Дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лиш один раз. Згодом дорогу туди заступають дорослі турботи й проблеми. І скільки б не шукали цю країну на карті – не знайдете. Лиш приємні, щемливі спогади і мрії мають чарівну здатність повертати нас у Дитинство.

Годинникар. Запитанням першим починаю лік:

Чим став для вас 2002 рік?

Випускник. Для нас запитання ваше не складне,

Найбільше запам’ятали ми одне:

Як в році тім дзвенів дзвінок,

І в перший клас нас кликав на урок.

(Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку 1)

Годинникар. Я радий, що змогли ви це згадати.

А хто навчив читати вас й писати?

Випускник. Запитання зовсім це легке для нас.

Коли батьки вели малечу в перший клас,

Коли в руці ще ручка не трималась,

Нічого не умілось, не вдавалось.

На стрілок хід ми разом поглядали,

Сторінки букваря перегортали.

Та підросли і зрозуміли дітки –

За сонечком веде годинник стрілки.

Коли ж на небі сонця не ставало,

Його нам Ольга Миколаївна заміняла.

Любила, пестила, знання міцні давала,

Її ми сонечком своїм всі називали.

Ми з нею літеру до літери складали

І слово «мама» вперше написали.

(Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку 2)

Ведучий 2. З молодшою школою ви розпрощалися,

Змогли на усе правильну відповідь дать.

Питання легкі у дитинстві зостались,

Пора вже настала дорослими стать.

Годинникар. Слідуюче запитання моє таке -

Хто поруч був ці роки з вашим класом

Не рахувався зовсім з власним часом?

Випускники. Це наш класний керівник!

Ведучий 1. Слово надається класному керівнику .

(Виступ класного керівника)

Випускники. Дорога, Олена Григорівно!

Ось уже як сьомий рік

Ви наш класний керівник.

Скільки ж сили треба мати,

Щоб із нами працювати.

Ви ж тендітна та маленька,

Як сувора справжня ненька.

Хоч із – за нас і клопіт мали,

Але нас в руках тримали.

Ми не янголи небесні,

Серед нас були безчесні,

Навіть соромно згадати.

Ви ж для всіх були як мати:

Як мати лаяли і захищали,

Як мати нам усе прощали!

Випускник. Нам разом всім побути залишилася мить.

Для вас лиш друга мамо, ця пісня тут звучить.

(Пісня «Класний керівник»

Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку 3)

Годинникар. Добре, молодці, справилися із завданням,

А чи до снаги вам відповісти на таке питання.

Були вони з вами поруч у кожній справі порадники суворі і ласкаві?

Випускник. Це звичайно, наші рідні вчителі.

Випускник. Як не старалися невтомні вчителі, як не намагалися нас дисциплінувати, та інколи ми мужньо долали всі перепони і вигадували для себе хвилинку, що зовсім не були пов’язані ні з темою уроку, ні з його навчальною метою. Ми сподіваємося, що ніхто не відмовиться від п’яти хвилин жартівливих висловів, які ми підготували для вас.

Пішов по крейду – шукай вітра в полі.

Ябеда – співробітник СБУ.

Оцінка «7» - ні риба ні м'ясо.

Фізкультура – пробудження від летаргічного сну..

Думка про дискотеку – основна мета уроку.

Зірваний урок – операція «ы» та інші пригоди Дердуля.

Дзвінок на урок – завжди невчасно, хоч і своєчасно.

Перерва – промінь світла в темному царстві.

Виклик в учительську – всі на одного

Канікули – координати невідомі

Долоня учня – кишеньковий довідник

Контрольна робота – стихійне лихо, або іронія долі.

Учень без підказки – вершник без голови.

Школа – інтернат – мій дім, моя Фортеця.

Випускник. Сьогодні ми хочемо подякувати нашим милим, добрим, чудовим, неперевершеним учителям, директору школи та його заступникам.

Ми вам дякуємо за турботу і нелегку вашу роботу.

Тому вам зараз хочемо віддячити

Й присвоїти звання почесні тут–

Для класного керівника багато вони значать.

І нагороди вчителя на випускнім знайдуть.

(Нагородження грамотами)

Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку 4

Годинникар. Дорогі випускники!

У вашому житті – вагома нині дата,

І це сьогодні вже незаперечний факт.

У цей прекрасний літній вечір

Ви отримаєте ваш перший атестат.

Ведучий 1. Наступає урочиста мить!

Має бути тихо, як ніколи.

Щоби атестати вам вручить,

Слово має директор школи.

Ведучий 2. Право зачитати наказ про випуск учнів зі школи надається заступнику директора з навчально – виховної роботи

(Зачитує наказ)

Ведучий 1. Слово для вручення атестатів надається директору школи

Ведучий 2. Як птах, шкільні промчали роки, 
Їх будете згадувать стократ. 
Старанно вчив ти всі уроки — 
Тобі вручили атестат...

Ведучий 1. Ти заслужив його по праву, 
Та це початок лиш путі — 
Трудом прослав свою державу, 
Щоб спільній послужить меті.

Ведучий 2.Десь успіх є, а десь невдачі, 
Бо радість ця часто не сама, 
Й не раз натрапиш на задачі, 
Яких в підручнику нема.

Ведучий 1.І в справах тих, що їх вершити 
Ти будеш, роблячи буття, 
Не класний вже ласкавий вчитель — 
Атестуватиме життя.

Ведучий 2.Як світле золото росинки, 
Що скрашує весняний сад, 
Лягають вищі хай оцінки 
У твій життєвий атестат.

(Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку 5)

Годинникар. Ви подумайте не поспішайте

І відповідь на шосте запитання дайте.

Це ваш порадник й вірний друг

Ви завжди відчували тепло її рук.

Випускники. Це наш любий вихователь.

Ведучий 1. Слово надається вихователю одинадцятого класу

Випускник. Дорога, Ольга Дмитрівна

Ви вчили нас добра,

Порядку кожен раз,

І скільки вистачало сили,

Людей порядних з нас ростили.

І до дверей нас провели,

Щоб ми в життя іти могли –

Дорослі, добрі, повні сили,

Щоб вже самі добро творили.

Та ми в житті вас не забудемо,

І слово, й усмішку ласкаву.

І ту любов, що віддавали,

Серця дитячі зігрівали –

За все ми вдячні вам без ліку,

Спасибі ніжне і велике!

(Пісня «Мама»)

(Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку 6)

Годинникар. Запитання сьоме: для кого лишаєтесь,

Були і завжди будете всі ви дітьми?

Випускник. Тато й мама, бабуся й дідусь –

Наші рідні найкращі люди.

Найщиріші слова для вас,

Ми вас любим, так завжди буде.

Ведучий 2. Справжня любов не підвладна рокам,

Слово тепер надається батькам.

Ведучий. Слово для привітання надається

(Виступ батьків. Пісня «Батьківській поріг»)

(Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку 7. Годинникар віддає випускникам: дипломат з віником, ополоник, молоток, гвинтівка, стетоскоп, книжка і зошит. Випускники по черзі демонструють речі)

Годинникар. Кому належать речі ці, згадайте

І відповідь на це запитання дайте.

Випускники. Чітко розписана в школі кожна година:

Техперсонал за порядком слідкує невпинно.

Кухар щоранку чаклує біля плити,

Щоб нам смачненьке зварити, спекти.

Анатолій Анотолійович у стінки весь час забиває гвіздки,

Треба ж роботу для нього Василю Івановичу знайти.

Віктор Сергійович з гвинтівкою школу охороняє,

Нікого чужого вночі не пускає.

Тамара Іванівна медична сестра від ліні лікує,

Наталія Олексіївна в бібліотеці керує.

Ручку чи зошит забувся – немає проблем,

Підем до Люби Павлівни і в неї візьмем.

Розписані чітко години, робота не стала,

Без цих людей школа б не існувала.

Бажаєм щастя, і удачі,

Та ще здоровя зичим вам.

Натхнення, радості, терпіння

Усім шкільним працівникам.

Ми не часто приносили квіти,

А сьогодні прийміть і повірте:

То не квіти, то наші серця,

Бо знаменна хвилина оця.

(Вручення квітів працівникам школи. Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку 8 )

Годинникар. Традицій в Україні є багато,

Одна з яких – на згадку щось лишить.

І наступне моє запитання: чи є вам, щось про себе

В школі залишить.

Ведучий 1. Вже декілька років в нашій школі є традиція прикрашати «Символічне дерево» своїми побажаннями. Отож, ми пропонуємо Вам продовжити цю традицію залишивши про себе згадку у вигляді листочків – побажань.

(Випускники вішають листочки. Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку 9 )

Годинникар. Традиції і звичаї народу…

У них життя, характер і душа.

Тож короваєм починається дорога,

Коли дитя дім батьківський лиша.

Ведучий 2. У нім духмянім, теплім і рум’янім –

Турбота класного керівника й вихователя сльоза.

Це захист від недолі і обманів,

Щоб не спіткала нас в житті гроза.

Ведучий 1. Сьогодні від класного керівника і вихователя прийміть це диво –

Наш український пишний коровай.

Шановна дружна шкільна родино!

Своїх дітей зі святом привітай!

(Виходять класний керівник і вихователь з рушником і короваєм)

Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку 10

Випускник 1. Пролітають так швидко літа.

За плечима одинадцять років.

Закінчилась пора золота,

А в доросле життя – кілька кроків.

Випускник 2. Позаду залишилися уроки,

Щоденники, екзамени, дзвінки.

Разом були ми стільки років.

Усе скінчилось. Ми – випускники.

Випускник 3. І радісне, й сумне сьогодні свято:

Ми школу залишаєм назавжди.

Отримали в ній знань дуже багато

І впевнено підемо до мети.

Випускник 4. Так гірко з вами розлучатись

До болі, сліз і німоти.

Тепер ми хочемо навчатись.

Але нам час уже іти.

Випускник 5. Не треба сліз, в цей день не плачуть,

Це перший крок в дорослий світ.

Нехай наставники пробачать

Нас за помилки юних літ.

Випускник 6. Нізащо в світі не забути,

Як ви виховували нас!

Якби це зараз повернути,

Уроки ті і світлий клас.

Випускник 7. Одинадцять років ви мучились з нами,

Старалися в люди нас провести.

Зараз для нас ви татусі і мами.

Ми вдячні безмежно, та треба іти.

Випускник 8. Ми учитись ніяк не хотіли,

І з уроків тікали не раз.

Жаль, що пізно вину зрозуміли.

І пробачення просим у вас.

Випускник 9. Ви для нас так багато зробили:

Дарували знання, вільний час,

І так старанно жити учили.

Пам’ятати ми будемо вас.

Випускник 10. Розстаємося з тобою,

Ти нас, школо, пам’ятай.

Гірко, зі слізьми й тугою,

Просимо прости й прощай.

Одинадцятикласники дарують школі подарунок

Пісня «Дякую тобі!»

(Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку11)

Годинникар. Пролине вечір цей, настане новий ранок.

Незвідані шляхи чекають вас.

Та поки що хай музика лунає

І всіх кружляє легкокрилий вальс.

(Випускники танцюють вальс).

Годинникар. На всі запитання відповідь дали,

Всі труднощі пройшли.

Не марно в школі вчилися –

І скарб знайшли.

(Б’є годинник, Годинникар переводить стрілку годинника на поділку 12, на циферблаті відкривається скарб - Знання)

Ведучий 2. 12 уже на годиннику,

І відкривається скарб.

Знання. що отримали в школі,

Підуть на користь випускникам.

Ведучий 1. Годинник тихенько цокає,

А нам з тобою не віриться,

Що місця не буде за партою,

Життя ніби навпіл ділиться.

Ведучий 2. Годинник тихенько цокає

І кличе в дорослі світи.

Щасливі там будемо, віримо,

З тобою ми: я і ти!

Ведучий 1. Хай завжди буде - літо і прощання,

Легенький смуток і веселий сміх.

Останній вечір і палкі бажання.

Разом. Вітаєм, друзі, з святом вас усіх!

Ведучий 2. У добру путь, дорогі випускники!

Разом. Щасливої дороги!

15

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Google-сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
390 грн