Сценарій до Всеукраїнського уроку "Тендітна моя синьоока Перлина"

Опис документу:
Виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю; формувати переконання у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до символів України, до своїх батьків-мета мого прешого уроку.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Державний

навчальний

заклад

«Мелітопольський професійний

аграрний

ліцей»

Тендітна моя синьоока Перлина, ми-майбутнє твоє –люба моя Україно!

Мета:

виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю;

формувати переконання у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до символів України, до своїх батьків;

формувати національну самосвідомість й гідність, відповідальність за долю нації та держави;

формувати повагу до конституції та устрою України;

прищеплювати любов до культурно-історичних традицій;

спонукати учнів до усвідомлення ними необхідності бути корисними своїй державі.

Обладнання:

святково прибрана зала:

стіл з вишитою скатертиною, хліб-сіль, калина, рушники на стінах, плакати, ноутбук, мультимедійний проектор, екран.

До зали з обох сторін входять учасники в українських костюмах.

Лунають позивні…Музика стихає

Ведучий: :Вклоняємось всім вам доземно,

Як батьківській хаті з далеких доріг,

Як хлібу, що матінка чемно

Кладе на вкраїнський рушник.

Ведучий: : Бо ж нашому роду нема переводу,

Хай пісня єднає коріння святі,

Дай, Боже, нам віру і братню згоду

На довгії роки, на вічні віки!

(НОМЕР ХУДОЖНЬОЇ САМОДІЯЛЬНОСТІ)

Ведучий: Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу,

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне,

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне!

Ведучий: Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує голопу.

Життя іде і все без коректур.

І як напишеш, так уже і буде.

Ведучий: Над землею сонце встало,

Путь-дорогу осіяло.

Добрий ранок, Чорне море,

Добрий день, Карпатські гори!

Над землею пісня лине.

Це для тебе, Україно!

Гарна путь, славна путь —

МПАЛівці співатимуть

(НОМЕР ХУДОЖНЬОЇ САМОДІЯЛЬНОСТІ)

Ведучий: В обличчя нам вітри століть
Свинцем і пилом віяли,
Щоб побороти, спопелить
І по світах розсіяти.
Одні хлопами звали нас,
А інші мазепинцями,
Та ми були — були весь час
Із вами українцями.

Ведучий: Зійшла Вкраїна, мов зоря,
Понад шляхами сивими.
Чому серця в нас не горять
Єдиними поривами?

Ведучий: Чого вагаємось тепер:
Чи бути, чи не бути нам?
Невже козацький дух помер
Той, що воскрес під Крутами?

Скажімо світу, хто ми єсть,

Ведучий: Якого роду-племені,
Що не згубили власну честь
Під бурями шаленими.
А хто зломивсь, як олівець,
Хто відцурався рідного,-
Погасне, наче каганець,
Загубиться безслідно він.

О, Боже, нас благослови,

Ведучий: Зміцни серця надіями.
Як на дорогах життєвих
Стрічаємося з мріями.
І землю нашу вбережи,
Закалечену калиною

Щоб на планеті і в душі
Була лиш Україною.

(Моя країна-червона калина)

https://youtu.be/EJ1FZM2vjoQ

  (Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача»

Ведучий: запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )

голос за кадром…

(Мамо, знаєш, як хочеться жити,

вірив, що боремось не даремно,

не хотілося бути убитим

бездиханним упасти на землю.

Iз останніх я сил намагався,

як люблю тебе розказати,

та вони не залишили шансів,

щоб життя моє врятувати.

Ця нестерпна біль,моя ненько,

усе тіло моє пронизало,

клята куля попала в серденько,

і в очах усе світло згасало.

За країну, за честь, за свободу,

ми прийшли на Майдан відстояти,

та прийшлося простому народу

у нерівнім бою воювати.

Що покинув тебе, пробач ненько,

така в мене життєва дорога,

помолися за мене, рідненька,

бо тепер я у сотні у Бога.)

Учні зі свічкою

Учень:А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий...
І рани їхні вже не їм болять...
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло...
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…      

Учень1: Всі ми хочемо жити у мирі,

      щоб здіймались у вись журавлі

      І дитячі хай посмішки щирі

      завжди сяють на нашій землі!

Учень 2: Щоб не сліз не було, ані болю,

      щоб не чути нещадних гармат,

      Щоб на нашу не випало долю

      ні страждань, ні воєнних утрат.

 

Учень :3 Щоб нас сонечко вранці будило,

      заколисували солов’ї,

      Щоб зростали ми в мирі щасливо

і для нас гомоніли гаї.

(інсценізаця на фоні української хати –мати та син)

(Лунає Квітка-душа)

Мати: Виростеш ти сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги …

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

( Син звертається до матері)

Син: Є багато країн на землі,

В них – озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина!

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

(фон Козацький марш)

Ведучий: Україно, соборна державо,

Сонценосна колиска моя,

Ще не вмерла і не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Твій Богдан й вінценосна Софія

Повернулись до тебе з віків.

Ще не вмерла й не вмре твоя мрія,

Як не вмер солов’їний твій спів.

(фон Андрій Хливнюк Злива)

Ведучий: На Сході плаче наша Батьківщина,

Ворожі танки все кордони рвуть,

Щодня солдати українські гинуть,

Свої життя за нашу волю віддають.

( учень у формі солдата) фон музики- Невідомий патріот «Війна за Україну)

Солдат: Збіжить лиха, прокотиться година,

Розплата гряне громом перед ним.

Ми ж ні за що не станем на коліна

І не впадем в ході ні перед ким!

Герої України не вмирають,

У пам’яті завжди вони живуть.

Пташками їхні душі відлітають,

І з неба дивляться на нас вони, мабуть.

А ми живем і будем жити, люди,

В краю своїм співатимем пісні!

І буде мир, і злагода в нас буде,

І щастя на Українській землі!

Колись історія назве

Нащ час народженням людини,

Бо поки серце в нас живе

– Ми не стояли на колінах.

(УЧНІ-ЗВЕРТАЮТЬСЯ ДО СОЛДАТА)

Учні:Народу мир потрібен як вода,

Як хліб і сіль,

І він його доб'ється.

Ганьба і смерть тому, хто напада,

І вічна слава тим, хто не здається.

(ДО ЗАЛУ)

Учень:Ми – патріоти – дочки і сини,

Для твого блага все в житті здолаєм!

Бо ти найкращий, краю мій ясний,

Вітчизну й матір ми не вибираєм!

Учень: Я − українець, я не малорос,

Пишаюсь родом тисячокорінним.

Тарас за мене мучивсь і боровсь,

Щоб я зродився зерням України.

( фон пташиний спів)

Ведучий: Я щиро так люблю усе навколо мене,
Усе, що є й було багато сотень літ...
Люблю чарівний ліс і житечко зелене,
Увесь казковий, неповторний світ! 
Усе мені тут рідне: і поля, й джерельця,
Я міцно на своїй землі стою.
Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю. 

(дівчина у довгій вишиванці,віночку-на фоні сопілки)

Учениця: Україно, лагідна і мила!

Водночас велична і проста!

Ти мене з дитинства полонила,

Закохала в сонячні жита.

У Дніпрову воду синю-синю,

У небес невичерпну блакить,

В шум гаїв, у пісню солов’їну,

Що не мовкне в вихорі століть.

Я зросла між вишень та калини,

Назбирала райдужних надій

У садів травневій хуртовині

І в жовтневій казці золотій.

Я зросла, не знаючи печалі,

Мов трава безжурна, степова.

Тут мене в дитинстві колисали

Шепіт нив і тиша лісова.

Україно, краю милий!

Тут знайшла я розуму і сили.

Ця прекрасна лагідна земля

Дивним зіллям серце напоїла,

Щось мені у спадок віддала.

Я без неї — ластівка безкрила,

Я без неї — то уже не я.

Україно! Лагідна і мила,

Солов’їна спадщино моя!

(Перлина Україна)

Ведучий: Не забувайте незабутнє,

воно вже інеєм взялось!
І не знецінюйте коштовне,
Не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі!

Ведучий: Хай же вам добробуту прибуде,

Мир і праця будуть навіки.

Щастя вам, здоров’я, добрі люди,

Успіхів, натхнення, наші земляки.

(всі учасники)

Всі разом:Ми будемо вчитись, щоб знання здобути,

Нові зробити в світі відкриття.

Аби корисними своїй державі бути,

І щоб прекрасним в нас було життя. (разом)

(фінальна пісня «Сонце нам сяє» і танець під неї)

Гумореска П.Глазовий

УКРАЇНА - ВІЧНА!
На екрані голубому
Виступа мужчина,
А за ним - великі букви:
„НОВА УКРАЇНА".
Після нього - другий, третій
З жаром молодецьким
Викладають кислі мислі
Суржиком донецьким.
Що ж це, браття, за країна —
„Нова Україна"?
Із якого вона роду,
Племені й коліна?
Чом про неї не чував я
На школярській парті?
Де вона, в якій півкулі? -
Покажіть на карті.
Покажіть мені, будь ласка,
Де її столиця.
Виявляється, на карту
Нічого й дивиться.
Це зійшлися десь на з'їзді
Ринкові герої,
Щоб творити Україну
Нову зі старої.
Так, немов би Україна -
То для них, як шапка.
Зняв з макітри рвану-драну,
Викинув, і - крапка!
Люблять щирі українці
Україну-неньку,
А комусь вона набридла —
Подавай новеньку...
Чи можлива у сусіда
Схожа чудасія,
Щоб зібрались під девізом
„НОВАЯ РОССИЯ"
Діячі, які не знають
Корінної мови?
Там їх зразу ж запитали б:
- Вьі откуда? Кто вьі?
Беленьї обвелись, что ли? -
По какому праву
Создаете в государстве
Новую державу?
Діячі гуртків і фракцій,
Члени й активісти!
Улаштовуйте конгреси
І скликайте з'їзди,
Засідайте, викидайте
Гроші на наради,
Щоб пробитись, проштовхатись
Ліктями до влади,
В боротьбі за привілеї
Лізьте хоч на стіни –
Та при тім не поминайте
Всує України,
Бо вона - не знак на карті,
А творіння Боже.
Ні новою, ні старою
Звать її негоже.
Вас не стане й нас не буде
В цім безладнім світі,
А Земля її нестиме
На своїй орбіті.
Що для неї колотнеча
Й метушня одвічна?
Ви тут гості тимчасові,
Україна - вічна!
( гумореска про мову) або сценка «Вчителька української замінює фізкультуру»)

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Географічні задачі»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.