Сценарій до свята "Андріївські вечорниці"

Опис документу:
Мета. Поглиблювати знання учнів про звичаї, обряди, що виробилися українцями впродовж століть. Захоплюватися невичерпним джерелом яскравої неповторності українського народу, його унікальної культури і високої духовності. Розкрити світ народних звичаїв та обрядів, сприяти вихованню любові до Батьківщини, патріотизму.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

АНДРІІВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ. СВЯТО КАЛИТИ

МЕТА: 
Ознайомити учнів з   традиціями українського народу, виховувати повагу і любов до народної пісні, народної творчості; вчити розуміти значущість того, що створено народом; розвивати інтерес до рідної землі ,творчі здібності, артистичність.

Вчитель. 
Сьогодні, 13 грудня, в Україні відзначають чудове свято – день Андрія Первозванного. За старовинними літописами він був одним з дванадцяти апостолів Христа і приніс слов»янським народам християнство.
Але на 13 грудня припадає й інше свято – молодіжне свято Калити, тобто зимового сонця. Свій початок воно бере ще з дохристиянських часів і славиться надзвичайно веселими вечорницями, красивими і цікавими обрядами.
Готувалися до святкових вечорниць гуртом. Ще заздалегідь молодь зносила до однієї господині борошно. Крупи, сушені яблука та груші. Господиня ж готувала своїм гостям вечерю.

Ведуча:

Співа Дніпро, відлунюють Карпати

Цей голос чути селам і містам

Ми хочемо усіх вас привітати

Здоров’я й щастя побажати Вам.

Ведучий:

Ласкаво просимо! Ласкаво просимо!

Моя Вкраїно щиро промовля.

Ласкаво просимо!! Ласкаво просимо!!

Братерством наша славиться земля.

Ведуча:

Добрий вечір, добрим людям

Радо вас вітаємо.

Українські вечорниці

Ми розпочинаємо!

Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой – ой – йой! Куди все поділося?

(чути сміх, Господиня схоплюється. Заходять дівчата)

1 дівчина:

Добрий вечір вашій хаті,

Уклін господині,

Чи веселі вечорниці в нашій Україні.

Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.

2 дівчина:

Аби щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті,

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі.

3 дівчина:

Будем з вами добрі, щирі,

То і будем жити в мирі.

Тоді всім нам допоможе

Матір світу – Мати Божа.

Господиня: Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!

Просимо, просимо.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Зваримо вареників

Біленьких, смачненьких,

Та й запросим до нас в гості,

Хлопчиків гарненьких,

Щоб вони разом із нами

Дружно працювали,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

(Дівчата співають пісню «Вишиванка»)

З вечора тривожного аж до ранку

Вишивала дівчина вишиванку.

Вишивала дівчина, вишивала,

Чорну та червоную нитку клала.

Ой, та чорна ниточка — то страждання,

А червона ниточка — то кохання.

Тому чорна ниточка часто рвалась,

А червона ниточка легко слалась.

Господиня: Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?

Дівчата: Хочемо!

Господиня: Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може і я помолодію біля вас.

Господиня: Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стани та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата,спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Ти, Оксано, перша, і так капчик за капчиком. Потім перший знову переставляє вперед і так аж до порога.

(Дівчата, сміючись, міряють чоботи підлогу. Токи вітають першу і другу “відданиць”, хлопці крадуть з порога перший капець)

4 дівчина: О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт?

(Виглядає за двері, там хлопці, заходять у хату).

4 дівчина: Відразу наречений об’явився. Прошу віддати, а то в ноги зимно.

1 хлопець: Може, ще й взути?

4 дівчина: Це я вже сама вмію. Бач, заміж першою збираюсь!

2 хлопець: А чого ж то нас ніхто не кличе? Зірка перша вже зійшла!

5 дівчина: Ходіть, ходіть ворожити будемо.

(Хлопці, заходять і співають пісню «Їхав їхав козак містом» ).

3 хлопець: Добрий вечір, добрим людям!

Господиня: А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

4 хлопець: Добрий вечір вам, а то дівчата слова не дадуть сказати.

6 дівчина: А тепер найголосистішому співаку дамо смоктунця, щоб бульки не пускав і ще голосніше співав.

5 хлопець: А давайте, хлопці, небилиць розкажемо, тільки не перебивати і не казати «брешеш».

6 хлопець: В раю річка сметани тече. Над річкою дерева, замість листя – гречані вареники: пухкі та свіжі, ніби щойно з печі. Під тими деревами люди лежать, і як тільки котрий їсти захоче – рота роззявив, а вареник з дерева та в сметану – бовть! Винирнув, перевернувся, а тоді прямісінько в рот, тільки встигай жувати. Вирішив я і собі пристати до них. Підходжу до крайнього – таке розпаслось, що й дихати йому важко, питаюсь: « Чи не можна, пане-брате, й мені коло вас тут прилягти?»

А він – луп очима та й каже: «А ти хто такий, твій батько чим займався? »

- Та звісно, хлібороб. А він як визвіриться на мене: «Іди звідси, тут самі нероби лежать».

7 хлопець: Це ти про рай розказував, а ось послухайте про пекло! Іду я, іду, дійшов до самісінького пекла. Дивлюсь: скрізь темно і смола ніс забиває. Давлюся: сидять чоловіки і смола в них із носа, і з рота сиплеться. Я питаю, що це з вами. А один каже: «Це через те, що на тім світі табак курив і полюбляв сміятися». Я скоріше від них, а далі ще гірше. Тут людей стільки, та все в казанах зі смолою вариться, а сморід такий іде, що аж в носі крутить. «За що вам така кара?» – питаю. « А через те, що колись брехали, уроки в школі пропускали, людей старших не поважали». Я як злякався, так одразу і прокинувся, та скоріш до вас, на вечорниці.

5 хлопець: Ми так замучилися, проголодалися, може нам би чого з’їсти?

(пісня «Наші хлопці вареників хочуть»)

Господиня: Милі гості, просим сісти,

1 дівчина: Вареники будем їсти.

2 дівчина: Вареники непогані,

3 дівчина: Вареники у сметані.

4 дівчина: Вас чекають у макітрі

5 дівчина: Вареники дуже ситні.

6 дівчина: Білобокі, круглолиці,

7 дівчина: З української пшениці.

8 дівчина: Їжте, їжте, просим щиро

9 дівчина: Вареники наші з сиром

10 дівчина: Вареники непогані

11 дівчина: Вареники у сметані.

Господиня: Дівчата, почастуйте хлопців.

12 дівчина: Вареники мої великомученики!

Велику муку терпіли,

В гарячій воді кипіли.

Сиром були понапихані,

Маслом очі позаливані.

Як є сметана, то вмочайте,

А як нема – вибачайте!

(Бере пиріг і підходить до хлопця)

З’їж, Андрійку, пиріжок,

Він дуже смачненький,

А у нього всередині

Сирочок дрібненький.

5 хлопець: (кусає пиріг і кривиться)

Чи ти, дівча, з роду-віку

Пирогів не їла,

Що ти свої пироги

Клоччям начинила?

Нехай тебе лихий знає

З цими пирогами,

Ти би краще розкидала їх помежи псами.

12 дівчина: Чи я не хазяйка, чи не господиня,

Сім днів в хаті не мела, печі не топила.

Сватай мене, хлопче, премудрую швачку.

Рушник на кілочку, сміттячко в куточку.

Туди – хить, сюди – хить ,за сміттячко вісім кіп.

А дев’ята кіпка, щоб вимела тітка.

Ідуть люди з міста та й з мене сміються,

Що на моїх подушках ворони несуться!

Не смійтеся, люди, якось воно буде,

Обскубаю вороння, ще й перина буде.

1 дівчина:

Ви хлоп’ята гонорові,

файно заходили.

Все одно наше буде зверху,

Щоб ви не робили.

7 хлопець: Та нехай же ваше буде зверху!

(Голос з коридору « Хлопці, допоможіть мені!» Відчиняються двері і на порозі стоїть з великим гарбузом в руках Роман. В’язанка бубликів у нього на шиї)

8 хлопець: От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.

7 дівчина: Не сумуй, Стецьку!

8 хлопець: Я і не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататись. Я вже чисто замучився.

Чи я, тату, не доріс,

Чи я, тату, переріс,

Чи не рублена хата,

Чом не люблять дівчата?

8 дівчина: Ой , Стецьку, любиш ти гарбузову кашу, а не Уляну.

9 дівчина: Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив пироги, а не дівчину.

Господиня: А зараз всі до праці. Ось борошно, ось тарілка кожній. Зараз дівчата біжать до джерела, набирають повен рот води, прибігають сюди беруть тарілки з борошном і місять паляничку. Кожну свою позначає. Замісите покладете на бляшку і будете випікати. Біжіть дівчата до джерела.

(Дівчата вибігають)

Господиня: А я піду калиту допікати.

9 хлопець: Тітко Вірю! А для чого оті паляниці позначати?

Господиня: Щоб кожна дівчина свою впізнала…

10 хлопець: А що буде як паляниці спечуться?

Господиня: Ми їх покладемо в рядок і приведемо собаку. Чию паляницю собака найшвидше з’їсть, та дівчина найшвидше заміж піде.

11 хлопець: Ото цікаво! Я пішов по собаку. (Пішов).

(Вбігають по черзі дівчата, місять тісто, виробляють паляниці: деякі змушені повернутися назад за водою, бо випустили з рота воду, хлопці їх смішать).

Господиня: В кого паляничка готова, кладіть на бляшку.

- Галино, а йди-но сюди! Віднеси пекти ці паляниці.

(Галина виходить)

12 хлопець: Ви б нам тітко розказали, звідки пішов отой звичай – гадати на Андрія.

Господиня: Розкажу, як від старих людей чула.

Андрій – один з апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозваним, бо саме його та його брата Симона – Петра Ісус зробив своїми першими учнями. Обидва були рибалками, обидва без вагань прийняли вчення Христа і були наділені властивостями зцілителів. В апостолів вірили , бачили їхні надзвичайні вміння зцілювати хворих, калік, незрячі, кволі, кволі після зустрічі з ними ставали здоровими. З роками народ звертатися до Андрія – Первозваного ,як до свого зцілителя. Люди вірили, що саме в ніч народження апостола можуть збутися ті бажання, які омріяв кожен. Особливо дівчата. І ще старі люди кажуть, що все загадане збудеться тільки тоді, коли в нього віриш. Без віри гадання не буде мати ніякої сили. От так мої любі.

Господиня: Дівчата, а ходіть глянемо чи паляниці готові!

Ведуча: 13 грудня-одне з трьох важливих свят передріздвяного посту. Перше – Введення Марії у храм (4грудня), друге – Андрія Первозваного ( 13 грудня) і третє – Миколи Чудотворця (19грудня ) Ці свята ніби регулюють поведінку людини і певною мірою мають дидактичне значення: Саме від Введення починається піст. У цей час молодь навчають різних ремесел, співаючи чи ведучи розмови. Розповідають казки та легенди повчального характеру. В них засуджуються брехня, розпуста.

(Входить господиня)

Господиня: А ось і паляниці готові!

(Дівчата підбігають і забирають кожна свою. Складають їх на дошку по черзі)

Господиня: А де ж наш собака!

(Хлопець приводить собаку)

11 хлопець: Цікаво, чи захоче ще їх їсти!

(Дівчата і хлопці заглядають, чию паляницю взяв собака. Жарти, сміх).

Господиня: Ну, що, дівчата, цікава гра?

Дівчата: Цікава!

Господиня: А зараз ворожба для хлопців. Оце вам макітри, оце вам і перстені.

Наливайте воду і губами дістаньте перстень з макітри. Хто швидше!

Поки вони будуть бавитися, ви дівчата ідіть і принесіть дров.

(Дівчата приносять).

А тепер порахуйте кожна по скільки принесли? Через стільки років і заміж підете. (Сміх).

11 дівчина: Я принесла ось це зілля. Бабця казала, що вони колись сплітали з нього віночок і підкидали в гурті дівчат вгору. На кого віночок впаде, той заміж перший піде.

12 дівчина: А давайте-но до ворожіння пісню заспіваємо!

(Дівчата співають)

11 дівчина: Вінок готовий! Ану, всі до гурту!

(Підкидають вінок догори. Сміх, голоси дівчат)

13 хлопець: А тепер давайте паляницю ділити.

(підвішують калиту на зріст людини)

14 хлопець: А хто ж буде Калитинський ?

1 хлопець: Хай Андрій буде вартовий , а Василь – писар .

2 хлопець: Добрий вечір пане Калитинський !

3 хлопець: Добрий вечір пане Коцюбинський !

2 хлопець: Я приїхав калиту їсти !

3 хлопець: Їж.

2 хлопець: Я кусну.

4 хлопець: А я мазну.

(Всі хлопці беруть участь у кусанні калити. Паляницю одержують ті, хто вкусить і не засміється. Всіх хто засміється мажуть сажею. Дівчата смішать хлопців, щоб вимазати їх сажею.)

Господиня: А ми, дівчата, ворожили ще ось як: натягували стрічку. Кожна дівчина Прив’язувала до неї свою нитку. Чия нитка швидше згорить, то та дівчина першою заміж вийде.

13 дівчина: А давайте й ми так поворожимо!

(Ворожать)

14 дівчина: Дівчата, а давайте погадаємо ще на тарілках. Мені бабця розказувала: під тарілку кладеться лялька, перстень, ключ і інші предмети.

13 дівчина: Давайте, я це все під тарілку покладу, а ви не підглядайте. А тепер йдіть і вгадуйте свою долю.

(Мірт – ще походиш в дівчатах, лялька- зрадить милий, ключ – бути тобі господинею, перстень – скоро весілля).

6 хлопець: Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам за стіл багатий. Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато.

Дівчата: Ми гуляли, веселились,

Усім весело було.

Вечорниці завершились

І здається все пройшло.

Хлопці: Ні, так просто не проходить,

В серці струночка бринить.

Про шкільні ці вечорниці

Спомин в серці буде жить.

Ведуча: Ось і ожили перед нами ігри і забави нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам’ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам’яті!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.