і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »

Сценарій до свята 8 травня

Перегляд
матеріалу
Отримати код

8 травня- 2018

Голос на фоні музика

В1.Починаємо найсвятішу тему,

Вибираємо найщиріші слова,

Скільки світла в імені твоєму,

Скільки в ньому доблесті й тепла.

В2 Перемога! Ясна Перемога...

Свято Миру, Свободи, Весни...

Ми доземно вклоняємось нині

Всім героям, героям війни!

В1: Вітаємо зі святом всіх вас щиро!

У мирне небо хай зліта салют.

День Перемоги – то найкраще свято!

І на землі хай в мирі всі живуть!

В1 -Мітинг приурочений дню пам’яті оголошується відкритим!!!

ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ

В1.Друга світова війна вона все далі і далі від нас, ми всі знаємо, що вона була страшною та кривавою, що загинула на ній невимовна кількість мільйонів людей, які просто хотіли жити. Ми знаємо фронтові пісні, ми знаємо наскільки тяжкою вона була. Знає - старше покоління, але чи знають про неї теперішні хлопчики та дівчатка. Як донести все це, як розповісти про це? Стривожений із муками і жалем світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь, неначе, розпанаханий кинджалом. Війна на зустріч молодому дню із з гуркотом, і з брязкотом котилась, лавиною метану і вогню, на нашу землю й долю навалилась.

В2. Стій! Час замри і озирнися в минуле. Озирнися на тих, кого зараз немає, хто з каменя дивиться на нас з висоти своїх пам'ятників. Стій! Зупинись! Ніколи не проходь байдуже повз гранітної стіни, на якій визолоченими буквами вписані імена тих, що полягли на полі бою, закатованих у фашистських концтаборах, спалених, повішених, знищених, але не скорених. Зупинись — постій мовчки — згадай...

В1Пам'ять... Вона не має початку і не має кінця. Тіла солдат, полеглих у землю, давно стали землею і завдяки одному серцю, яке перестало битися тоді, сьогодні на нашій землі б'ються тисячі сердець!

В2 Війна, що прийшла на українську землю увірвалася до кожної сім'ї, до кожної оселі, відібрала мільйони молодих життів, спотворила нашу чудову природу, перетворила у руїни тисячі міст і сіл. Проте наш народ залишився незламним у титанічній битві, якої ще не знала історія. Він боровся за свободу і переміг. Серед тисяч солдатських автографів на стінах Рейхстагу чимало українських імен.

В1.Вічним вогнем біля обеліску слави говорять солдати. Слухайте, думайте люди у шумі весняних вітрів, у травневому квітуванні, в пречистому сяйві обелісків, біля пам’ятників. Чуєте? До нас живих говорять солдати! Слухайте! Дивіться! Запам’ятовуйте! Уважні будьте, поряд очевидці війни! Сивина лягла на їх скроні, зморшки болю на обличчях!

В2 Вдивляйтеся в них – вдивляйтесь, Вслухайтесь в їхні голоси! Вище піднімайте стяг перемоги, щоб ніхто не міг зробити вигляду, ніби він забув, забув як втрачав найдорожчих людей, забув як чекав першого дня без війни, забув як війна залишала за собою страшні сліди днів і ночей, йшли відважні воїни дорогами війни, не озираючись назад, шли не шкодуючи себе, щоб перемогти.

В1Сьогодні серед нас є очевидці тих подій, ті, хто в воєнний час зустрічав свою юність, дивлячись в очі смерті. Це люди, які проживають у нашому селі.

В2. Один день війни... Чого він коштував – знає тільки той, хто пережив його, хто переживає його знову і знову все своє життя .Що відчували діти, котрі вмить стали дорослими? Чи так само яскраво, як сьогодні, усміхалося сонце? Про це нам сьогодні розповість очевидець тих страшних подій ________________ Розповідь_____________________

В1. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил, могил невідомому солдату. Вони святиня нашої пам’яті.

В2. Кров’ю і пожежами котилася війна по нашій рідній Україні. На окупованій території в роки Другої Світової війни вели боротьбу проти фашистських загарбників .

В1. Майже кожна сім’я втратила годувальника батька. Залишились молоді жінки-вдови, діти-сироти.

Пісня про війну

Уч.Коли мати солдата на війну проводжає, усе навкруги на мить завмирає, годинник не йде і час зупиняється. Ніч та день місцями міняються.

Уч. Ненька рідна зі сльозами на очах, тихесенько так промовляє, низький тобі , сину, уклін! І мрій сину, усім серцем мрій! Що додому повернешся ти - живий! І мрій сину, усім серцем мрій! Що встане країна з колін! І пам’ятай, синку! Пам’ятай! Ти щосили борись, живи – не вмирай! Молися, синку! Усім серцем молися! І знай, синку! Усім серцем, знай! Щосили борись, живи, не вмирай!

Уч.

День за днем і ніч за нічкою минає,

матуся сидить у віконця молитву читає,

і знає вона, усім серцем знає,

що синок живий – не вмирає!

І ворога проклятого

на рідну землю не підпускає!

Уч.

Сидить матуся, молитву читає.

Аж раптом серце її завмирає,

бо мама все відчуває.

Більше живих сина – немає!

Сльоза по щоці на лист солдата спадає,

і мати останні слова сина читає..

Уч..

Мамо, якщо ти читаєш листа,то більше твого сина нема. Я все зробив, як ти казала... мріяв, молився і знав, що землю рідненьку до останнього нікому не віддам.

Звучить пісня «Гей, пливе кача».

На її фоні хлопчик читає слова: «Скажи, дідусю, що діється у нас?» Скажи, дідусь, що діється у нас? Ти – янгол, і тобі з небес видніше: Тут знов настав страшний воєнний час, На Україні вже немає тиші. На Сході – пекло, гинуть хлопчаки, Вони, дідусь, ще зовсім молоденькі, А дехто – без ноги чи без руки. Сліз водоспади виплакали неньки. Ти про війну колись розповідав, А ми , дітьми, то слухали мов казку. І кожен з нас собі не уявляв, Що можемо потрапити в цю пастку, Що може повернутися війна, І змусити нащадків вже страждати. Скажи, дідусю, чия у тім вина? Ми завинили й час прийшов розплати? Ти там у Бога миру попроси Для нас своїх дітей, своїх онуків, Ти ближче там, а в наших голосів Немає сили, загубились звуки. Ти там у Бога правди попитай, Щоб все таємне стало очевидним... Бо знаю, що тобі й привітний Рай Без неба України не потрібний.

Пісня про війну

В2 Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось.

Діти виходять на сцену

«Чому наш край квітучий знову у війні»

Не треба нам війна! О, Боже правий!

За що нам посилаєш біль і сум?

Ти вже не правиш світом, а Лукавий?

Від цього в голові ще більше дум...

Не можна ж так глумитися над нами...

Чому наш край квітучий у вогні?

Не нараділись мирними роками,

Як знову дні болючі і сумні...

Ще та війна не затягнула рани,

Окопи ще на ній не зажили.

Та знов війну розпочали,

І бійню в Україні почали...

Ще й досі мати на шляху чекає

Синів із фронту... Донька тата жде...

А Україна знов в війні палає

Й загиблим дітям доля лік веде...

Й додому не повернеться чийсь тато,

І не пригорне до грудей дитя...

За що нам так біди і сліз багато,

Й таке коротке у дітей життя?

А ми так миру хочемо і світла,

Радіти, мріяти, творити майбуття...

Щоб Україна сонечком розквітла,

Щоб стало чарівне у нас життя...

Ми хочемо у щасті вік прожити,

Учитись, працювати і рости...

А не втрачати цвіт наш, не тужити,

І на війну із ворогом не йти...

Ми хочем хлібом ниви засівати,

Кувати щастя у своїм краю...

А дітям колискової співати,

Шукати з ними казочку в гаю.

А нічкою показувати зорі

І про польоти мріяти ясні...

І, щоб на українському просторі

Лунали чисті й радісні пісні...

Ми хочемо, щоб діти підростали

У мирі, в щасті - радості й красі.

Щоб батька-матір щиро поважали

І бігали по травах у росі.

Не треба нам війна,

О, милий Боже!

Ну, виключи...

Всі війни припини...

Хай зійде вранці сонечко погоже,

Хай людям сняться добрі, світлі сни.

Ну, подаруй нам майбуття крилате,

Хоч жменьку щастя - радості сипни.

Ми просимо ж у тебе небагато —

Криваві, підлі війни припини...

В 1. Мітинг приурочений дню пам’яті оголошується відкритим!!!

Звучить ГІМН УКРАЇНИ

В2: Вклонімося сьогодні пам’ятникам і могилам, устелимо їх квітами, схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто не прийшов із війни, хто не дожив із нами до Перемоги.

В1: Запрошуємо всіх присутніх покласти квіти.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
8 травня день пам'яті та примирення. Свято зі сльозами на очах. «Хай буде мир, хай більше не горить у пеклі війн твоє життя, людино! Ми – люди миру, зранені війною, Заповідаєм покликом святим: Шануймо тих, хто не вернувся з бою! Уклін доземний воїнам живим!
  • Додано
    02.11.2018
  • Розділ
    Виховна робота
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    44
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    OE889761
  • Вподобань
    0
Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
490 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь