Сценарій "День Гідності і Свободи"

Опис документу:
Україна-територія Гідності і Свободи.Метою заходу є :вшанувати патріотизм і мужність громадян України,Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-2014років.Виховувати почуття патріотизму,любові до рідної землі,розвивати бажання стати гідними громадянами своєї Батьківщини.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Розробка виховного заходу до Дня Гідності та Свободи

«Україна єдина соборна держава»»

для учнів 9-10класів

Мета: вшанувати патріотизм і мужність громадян-учасників Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-2014 років; виховувати в учнях почуття патріотизму, любові до рідної країни; розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Обладнання: прапор України, герб України, надрукована на листах А4 фраза «Україна – територія Гідності та Свободи», аудіо записи пісень Н.Бучинської «Це моя Україна», І.Федишин «Україна», аудіо запис метронома.

Хід заходу

Педагог-організатор: Наша захід присвячений святу, яке має назву «День гідності та свободи». Його відзначають в нашій країні з недавніх часів. Сьогодні ми поговоримо про його виникнення, познайомимося з героїчними сторінками історії України, що стали основою для запровадження відзначання цього пам’ятного дня.

Учениця: Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Головний символ Революції Гідності, як і нашої держави – прапор України. Єдиний духовний помічник – національний гімн.

Учень: Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Адже, Україна – це територія гідності і свободи.

Педагог-організатор: тож давайте достойно відсвяткуємо День Гідності та Свободи і розпочнемо наш захід із спільного виконання Гімну України.

Звучить Гімн України.

Учениця:

Пташка – від пташки, від зерня – зернина,

Паросток кожний з коріння батьків.

Ти – Україна і я – Україна,

Іскра вітчизни в горнилі віків.

Учень: Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробили цілих дві революції –Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-2014 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли її громадяни продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.

Учень:
Моя Україна встала з колін,
Вона подолає всі стіни.
І стане країною серед країн,
Відродиться під час руїни.

Всі разом - ми сила,єдина сім"я!
Всі разом - майбутнє держави!
Зберемо насіння з святого зерна,
Розв'яжем важливі всі справи.

Давай допоможемо відсіч всім дать,
Щоб не позирали лукаві.
Нам кожному в світі треба сказать -
Живем ми у вільній державі!

Якщо пам'ятатиме кожен із нас,
Шевченка слова невмирущі,
Настане нової країни час!
Прозріють усі невидющі...

Учениця: Після подій Революції Гідності і до сьогодні на території нашої держави нажаль ідуть військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів.

Учень: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується хвилина мовчання.

Педагог-організатор: Схилимо голови в знак поваги і скорботи по загиблій на Майдані Небесній сотні та всіх солдатах і мирних жителях сходу України.

Хвилина мовчання

(аудіо запис метронома)

Учень: Благословилась Україна –

І помаранчем сяє стяг.

Нарешті, маєм, мамо, сина,

Котрий веде в нове життя!

Учениця: Нам сонце Правди засіяло,

І – день грядущий заяснів,

Щоб Україна вільна стала

Від бандовладної брехні!

Учень: Все нице зблякне в світлі сонця.

Ми ж бо – не натовп, а Народ!

І в вас, у латах охоронці,

Як і у нас – вкраїнська кров.

Учениця: Братайтесь, хлопці, із народом,

Бо ви ж – народу кров і плоть.

Майдан відстоює Свободу.

Свободу ж, хлопці, не збороть!

Учень: Ніхто нас в світі не поділить

На Північ-Захід, Південь-Схід.

І тільки в Правді – наша сила.

Якщо ми – рід, хто зломить рід?

Учениця: Розберемося – що й до чого:

До перемоги – крок один.

Благословенний часом, Богом

Ти – патріот-громадянин!

Учениця: Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії…

Учень:…збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття…

Учениця: …а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина…

Учень: національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні щорічно 21 листопада святкування….

Разом: Дня Гідності та Свободи.

Учениця: Із історичною довідкою про події обох революцій до слова запрошуємо учителя історії.

Слово учителя історії

«Переломним в політичній історії України став 2004 рік, коли всю країну сколихнула помаранчева революція.

Помаранчева революція – це сукупність проведених мітингів протестів, страйків і інших акцій загальної непокори, головними організаторами яких стали прихильники опозиційного кандидата на пост президента країни у виборчій гонці 2004 року – Віктора Ющенка.

Чому масовий рух на Україні отримало назву саме «помаранчева революція»? Швидше за все, підставою для цього стала забарвлення символіки кандидата, на підтримку якого виступав народ, а саме помаранчеві тони.

Що ж до результатів помаранчевої революції, то, перш за все, це демонстрація свободи слова та волевиявлення, так як вона носила мирний характер, і силові методи практично не застосовувалися. Головна перемога була в тому, що люди усвідомили силу свого слова і своїх дій, отримали можливість доносити свою думку до широкого кола осіб, можливість домагатися свого.

Так, як помаранчева революція вирішила далеко не всі питання, слід було очікувати нового рішучого виступу народу. І це сталося у листопаді 2013 року.

Євромайдан, Єврореволюція, Революція Гідності – усі ці терміни сьогодні стали невід’ємною складовою в історії побудови української державності.

Україна перебувала у стані постійної кризи у всіх сферах життя. Все ж українці вірили, якщо Україна стане на шлях європейської інтеграції, то в державі будуть проведені соціально-економічні та політичні реформи. Але сценарій розвивався зовсім по-іншому.

Важливим етапам в історії незалежної України мав стати Вільнюський саміт східного партнерства 28–29 листопада 2013 р. Але незадовго до цього була зроблена неочікувана для всіх заява: Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Такий хід подій аж ніяк не влаштовував українців, які покладали великі надії на співробітництво України із ЄС, а тому зроблена заява стала тим каталізатором, який призвів до перших актів протесту.

Епіцентром основних подій знову ж таки стала столиця України м. Київ. 21 листопада близько 22:00 на Майдані Незалежності почали збиратися перші учасники мітингу, їх чисельність нараховувала близько 1500 осіб. Вони пікетували Адміністрацію Президента, а потім, повернувшись на Майдан, вирішили лишитися на ніч.

Протягом 25–27 листопада в Києві відбулися перші страйки київських студентів. Також мітинги проводились в інших містах України. 28 листопада уже відбувся загальностудентський страйк. Декілька колон студентів з десятків різних вишів Києва об'єдналися у парку Шевченка, після чого рушили на Майдан Незалежності. Увечері 29 листопада на Євромайдані відбувся великий мітинг. Подальші події на Майдані Незалежності набирали більш гострого характеру. Кривавою виявилася ніч на 30 листопада – після розгону протестувальників загонами «Беркуту» близько 35 людей були госпіталізовані, а 37 заарештовано. Застосування сили проти мирних людей викликало хвилю обурення в українській громадськості. Ця подія стала переломним моментом у революційних подіях. Поступово протести перетворилися із проєвропейських на антиурядові і стали значно масштабнішими.

Кривавим для України виявився День Соборності 22 січня. Саме цього дня правоохоронці пішли у наступ на Майдан. Протягом дня близько 200 протестувальників було поранено. Але найстрашніше було те, що саме цього дня загинули перші захисники Євромайдану - Сергій Нігоян, 20 - річний вірменин з Дніпропетровської області та білоруський активіст Михайло Жизневський. Це були, на жаль, перші жертви Майдану.

Події 21 листопада 2013 р. – 22 лютого 2014 р. стали етапом прояву українцями неабиякої сили, мужності, гідності, віри та міцності духу. Вони показали усьому світу, що вищою метою для українського народу є збереження людських цінностей та основ демократії. Проте за відстоювання цих ідей довелося заплатити дорогою ціною – кров’ю «Небесної Сотні» – патріотів, які поклали своє життя на вівтар для захисту рідної Батьківщини.»

Педагог-організатор: Завдяки людям, яким небайдужа доля України в цілому і кожного із нас окремо, ми маємо можливість і досі залишатися незалежною нескореною країною. Тож шануймо тих сміливих, відважних, гідних своєї держави людей і рівняймось на них.

Флеш-моб «Перлина-Україна»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»