Я суржиковий ліс, я ліс!
Я злий такий, неначе біс!
Я всіх таких як ви, ловлю,
Захоплюю, душу, давлю.
Щоб слово рідне забували,
Щоб мови рідної не знали.
Хай краще в світ ідуть німі,
Раз захотіли так самі.
Ви ж мови рідної не вчили —
От суржики вас оточили.
Тепер з’їдять, задушать вас.
О! Це вже ваш останній час!
А суржики од слова «волк»
У неучах тих знають толк!