До ЗНО з НІМЕЦЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
5
міс.
1
6
дн.
1
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Сценарій "А мати вишива мені сорочку"

Опис документу:
Сценарій використовується для проведення свята до дня вишиванки. Виховує у дітей почуття патріотизму, любові до Батьківщини. Вчить цінувати людську працю. адже праця вишивальниць це дуже кропітка та старання робота.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сценарій свята «А мати вишива мені сорочку »

Коридор увінчаний вишивками і рушниками місцевих умільців та дітей. Виставка дитячих виробів. Виставка дитячих малюнків «Мій рідний край». Кімната, де буде проходити захід нагадує інтер’єр селянської хати. Чути позивні, які сповіщають про початок свята. Звучить мелодія української народної пісні.

Голос диктора Земля де ти зростаєш,

Вкраїною зветься

Тут поле, шепіт гаю

Все тішить твоє серце

Тут і верба й калина

Шепочуть в літні ночі

Тут все таке рідненьке,

Все вабить твої очі.

Живи в своєму краї,

Де хата материнська

Вас рушником вітає

Де пісня крізь лунає

І мова українська

(Виконується гімн «Ще не вмерла Україна»)

Виходять хлопець і дівчина

Разом Здорові були, добрі люди.

Хлопець Сьогодні ми вас запросили на захід, присвячений оберегам нашого народу.

Дівчина Все в більшу глибину йде історія нашої Батьківщини. Пізнати історію рідної України нам допомагають книги, а ще чудові джерела творчості нашого народу.

Виходять ведучі

1 ведучий Ми радо вітаємо вас в нашій господі!

2 ведучий Аби щастя було в вашій хаті!

1 ведучий Аби ви були щасливі і багаті!

2 ведучий Ми сьогодні поговоримо про безсмертні символи нашого українського краю, про те, як їх знати і оберігати. І тому тема нашого свята «Наша берегиня». Слово не нове, але маловідоме вам. Бо слова, як люди, мають свою Істрію.

1 ведучий Одні прийшли до нас з молоком матері, інші відкрилися зі сторінок букваря, читанок, книг. І саме слово «берегиня» прийшло до нас від матері, батька, нашої оселі.

(Чути позивні перших акордів пісні «Верба»)

На фоні мелодії пісні «Весняний шум.»

Голос диктора. Ой вербо, вербо, вербиченько,

Чоловічий голос Гнучка та висока,

Де вродилась і зросла ти

Сестро мило ока?

Жіночий голос На Вкраїні народилась,

З Дніпра воду пила,

Людям нашим полюбилась

Шану заслужила.

Виходять два учні

1 учень Верба в Вкраїні в пошані здавна. Ще в давніх слов'ян вона вважалася деревом священним, символ безперервності й постійності життя. Саме верба символізує язичницького бога сонця Ярила, який подарував людям вогонь. До наших днів зберігся звичай: у Вербну неділю освячували і роздавали лозу.

2 учень Здавна вірили, що верба володіє здатністю відганяти всіляку нечисть з людей і тварин. Після освячення, як правило, вербу кладуть за ікону, де вона зберігається цілий рік. Нею благословляють худобу, виганяючи перший раз на пасовисько – «Щоб нечисть не чіплялася».

1 учень Ось цю освячену вербу ми покладемо за ікону, щоб і в нашій світлиці не було зла.

(Кладуть гілочки верби за ікону).

Виконується пісня «Весняний шум»

1 ведучий Шановні друзі, за щоденними турботами ми часто не помічаємо, скільки прекрасного і святого знаходиться поруч з нами. Це наші обереги, які завжди чекають нас з далеких доріг, а далеко від батьківського порогу нагадують нам про рідну домівку.

Звучать перші акорди пісні «Два кольори»

2 ведучий Свято у нас сьогодні незвичайне-ми присвячуємо його невмирущому оберегу - вишитій сорочці. На Україні існують чисельні повір'я, звичаї та обряди пов’язані з шиттям сорочок та їх носінням.

1 ведучий У всіх народів світу існує повір'я, що той хто забув звичаї своїх батьків. Буде покараний і Богом і людьми. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо зрадив свій народ. І щоб не трапилось цього з нами, пригадаймо сьогодні деякі звичаї пов’язані з сорочкою – вишиванкою.

(Чути мелодію пісні «Мамина сорочка»)

2 ведучий Сидячі над сорочкою протягом кількох тижнів, дівчина, жінка чи мати, напевно ж, устигне багато передумати про того хто її носитиме. Ось чому ці вироби мають символічне значення. Нерідко сорочку дарували перед далекою дорогою. Наші пращури вірили, що вона захищає від негоди й від ворожих сил. Вважалося, що сорочка, яка прилягає до тіла є провідником прихованої у людині магічної сили. І водночас – це і оберіг.

Виконується пісня «А мати вишивала рушники»

«Легенда про сорочку»

Учениця Давно це було. Може й тисячу літ тому. І було це в нашому краї. Народила мати сина. Лише навчився ходити, а мати почала шити йому сорочку – оберіг.

Не один рік, не два шилася сорочка. Мала вона вберегти дитину від меча гострого, від стріли ворожої. Тому вибирала мати найміцніші конопляні волокна. Пряла місячним ночами, тому нитки були срібними, блискучими.

Минуло шістнадцять років. Дошила мати сорочку. Пішла з нею до цілющого джерела. Покропила її джерельною водою. Заховала в скриню на саме дно.

Син став дорослим. І силою Бог не обділив його.

І ось запалали хати, засвистіли ворожі стріли. Збирала мати сина на війну. Лук і стріли, коня син вибрав сам. Мати витягла зі скрині сорочку. Одягнув син сорочку і почув у собі силу богатирську.

Битва повинна була розпочатися зранку. Як тільки зійшло сонце, побачили вороги незвичайного воїна в нашому війську. На воїнові була срібна сорочка вкрита дорогоцінними каменями, що сліпили ворогам очі. То мамині сльози стали такими блискучими каменями. Не могли вороги зрушити з місця заніміли всі з дива. І чулася в богатиреві така сила, що випадали із ворожих рук луки з стрілами.

Битва не відбулася. Перемога прийшла без смерті і крові

1 ведучий Так народилася сорочка воїна – богатиря – кольчуга, яка захищала від ворожої стріли і меча.

Наші пращури вважали, що сорочка має чарівну силу.

Мова вишитих сорочок – це і сукупність візерунків, і гра кольорів, і майстерність вишивальниць.

На наше свято ми сьогодні запросили кращих вишивальниць нашого села.

(Розповідь вишивальниць про вишиванку)

1 ведучий Спасибі вам усім за ваші золоті руки, за ваші чудові вишивки. Ми бажаємо усім вам здоров'я, щастя і достатку.

На згадку про нашу зустріч прийміть невеличкі подарунки.

1 учень Колись не було пологових будинків. Новонароджене дитя баби –повитухи частенько приймали на материну чи батькову сорочку, а деколи і кожух «Щоб багатий був».

2 учень Першим одягом дитини була сорочка, яку обов’язково коло пазухи вишивали синім шовчиком: кілька хрестиків на чисте. Щасливе життя присвячене Богу. Ця сорочка зберігалися аж до появи онука. Це мало принести йому щастя, а роду - продовження.

3 учень Перед весіллям родичі молодої несли у дарунок молодому від неї сорочку. А ту сорочку дівчина мала шити ще задовго до весілля, ще навіть не знаючи, хто її носитиме.

Чому ж вона вишивала наперед? Бо як є вже сорочка, то Бог швидко і милого пришле. Дівчина вишивала сорочку здебільшого у Великий піст, коли очищається душа перед великими святими і місяць у повні, щоб зазивав повну долю

2 ведучий А хто не чув з вас українські народні пісні, що барвисті, як вишивки, яскраві, ніби писанки. І в цих дивовижних витворах української душі теж часто співається про вишиванки.

Виконується пісня «Ой у полі нивка»

1 ведучий Але на превеликий жаль не завжди ми чуємо веселі пісні та танці про сорочку. До цього часу оплакують матері своїх синів, які не повернулися з війни. І як біль, як свята пам'ять лежать вишиванки в скринях, чекають своїх господарів. А вони не йдуть і не одягають їх. А скільки їх загинуло на чужій землі матері їх в дорогу благословляли рушниками і вишиваними сорочками. Вони хлопцям були згадкою про рідну оселю, батьків, рідних, друзів, рідну Україну.

Про материнську печаль, біль втрати співається в пісні, яка зараз пролунає.

Виходять ведучі

2 ведучий Сотні років побутували повір'я. яких суворо дотримувалися наші предки.

1 ведучий Починати шити сорочку слід у «мужицький » день, краще у четвер, бо як почнеш у середу, вона не ладиться і воші заведуться.

2 ведучий Коли після купання вдягали дитині чисту сорочку, то перш ніж надіти, брали за комір, били об одвірок і приказували: «Сорочка на тіло, а лінь у двері».

1 ведучий Од переляку сорочку надівали назад пазухою

2 ведучий Із сорочкою хворої людини передається хвороба іншому.

1 ведучий Сьогодні в нашій розмові ми розповіли вам лише маленьку частку, пов’язану із сорочкою

2 ведучий Для нас одяг давно став чимось звичним. Може, це тому, що втратили віру в обереги?

1 ведучий Тож давайте спробуємо, як і наші прабабусі відчути себе трохи чаклунами. Повіримо, що прокладаючи на білому полотні нитяні стібки, ми беремо червоний колір від сонця, чорний - від землі, блакитний –від неба, зелений –від трав і листя.

2 ведучий Одягнемо таку сорочку і відчуємо, як додає вона нам здоров'я і снаги, краси і ніжності.

Будьмо здорові!

Разом Хай вам щастить!

Виконується перший куплет пісні «Пісня рідного краю»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Цифрові практики Нової української школи: створення освітнього відеопроєкту»
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн