Зараз в ефірі:
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Сатирична комедія "Мина Мазайло"

Українська література

Для кого: 11 Клас

27.11.2019

3331

197

0

Опис документу:
Конспект уроку з української літератури для учнів 11 класу (філологічний профіль). Проблема готовності українського суспільства бути українським. Урок критичного мислення. Рекомендовано для використання вчителям-філологам, учням, студентам.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути український (на прикладі позиції, поведінки дійових осіб). Специфіка комедійного жанру: про серйозне легко, грайливо.

Мета: допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст п’єси М.Куліша «Мина Мазайло» , вчити працювати з текстом твору, робити висновки, читаючи уривки з п’єси; розвивати навички критичного мислення,аналізу, увагу, спостережливість, культуру мовлення, вміння висловлювати власні думки; виховувати толерантне ставлення до думок опонентів, почуття національної самоповаги.

Обладнання: плакат «Митці «Розстріляного відродження»», текс п’єси, підручники

Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу ( урок критичного мислення)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Проблемна ситуація .

  • Що це за плакат, і яким чином він пов'язаний із темою сьогоднішнього уроку?

  • Як пов’язати із цим плакатом слово «українізація»?

  • Українізація – це низка адміністративних заходів, спрямованих на підтримку та функціонування української мови.

ІІІ. Формулювання теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

(запис у зошити)

ІV. Вивчення нового матеріалу

  1. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Слово вчителя

Друга половина 20-х років була сповнена різних політичних подій, щоб не двозначно охарактеризувати історичний відрізок часу, який відображено у п’єсі Куліша «Мина Мазайло» давайте звернемося до мови документів: В. Чубарь у квітні 1926 року на сесії ЦВК СРСР сказав: ( читає учень)«Я заявляю со всей ответственностью, что у нас русский язык так же общепринят, как и украинский, но надо добиться того, чтобы, когда в учреждение приходит крестьянин, знающий родной язык, ему ответили на том языке, который он понимает…»

Наче б то досить гуманна ідея, проте з самого початку визначено, що українська мова – це мова селян. Також чітко окреслено завдання: примусити службовців вчити мову. А у що вилилась «українізація» ми дізнаємося з п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло». Свою комедію М.Куліш писав на живому матеріалі, який давав процес українізації, запроваджуваної у 20-х роках ,

Цей герой не літературний привид , а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста.

Дружина М.Куліша зазначає що ще працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Між іншим там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу.»

Мина, тьотя Мотя, Баранова-Козино мали й інших прототипів , які належали до найвищих московських та харківських елітних верств. 

«Філологічна» комедія Миколи Куліша «Мина Мазайло» тріумфально йшла на сценах багатьох театрів України, але після 1930 року, коли «українізація в Україні була згорнута», навколо п’єси тривала дискусія і вона все-таки стала заборонена. У «Літературному Ярмарку» було навіть надруковано лист службовця Мини Мазайла до наркома освіти М.Скрипника зі скаргою на українізацію. Цей лист-фейлетон переносить ситуацію із твору М.Куліша в життя.

Тож перед сучасним читачем постає питання: чи готове було українське суспільство 20 –х років ХХ ст. бути українським?

  • Що потрібно брати до уваги, щоб знайти відповідь? (цитати із твору, аналіз їхньої поведінки, вчинків)

  • Поміркуйте: як «філологічна» комедія стала політичною сатирою?

Орієнтовні відповіді:

Микола Куліш зачепив проблеми, які під час коренізаціі були на слуху не тільки літераторів, а політиків, пересічних громадян.

Проблема ставлення до своєї мови українців зачіпала глибоко завжди, а особливо під час українізації.

Почуття меншовартісності українців – це багатовікова проблема, вона не розв’язана і до нашого часу. А час від часу потріпається політиками.

2. робота з літературними термінами. Сатирична комедія – це …ст.169

3.Робота з таблицею «Готовність українського суспільства бути українським за п’єсою «Мина Мазайло» »

Герой твору

Цитата з тексту

Готовий

Неготовий

Висновок

Висновок: Специфіка п’єси в тому, що жоден із персонажів не може сприйматися серйозно. Всі вони ніби вихоплені з життя, але відірвані від багатовікової національної культури свого народу.

Мина Мазайло – малорос - кар’єрист. Мина, сам того не підозрюючи, продемонстрував три типи чиновників, показавши, що жоден з них не готовий до українізації.

Мазайлиха і Рина – інтриганки, які вважають українізацію непотрібною. Проблеми вирішують чужими руками.

Мокій закоханий лише у мову, тому українізація поверхова. Захоплення українською мовою робить Мокія відірваним від життя. Він ніби не живе , а грається в життя. Такий патріотизм не витримає випробування.

Дядько Тарас – анахронічний націоналіст

Тьотя Мотя із Курська має великодержавницькі погляди зрусифікованої людини.

Друзі-комсомольці мають взагалі свою теорію, що скоро прізвищ не буде, а лише нумери.

Кожен з них хоче зробити щось докорінно важливе, але воно таке далеке від них.

І тут випливає риторичне запитання: чи має право на особисте вільне життя Україна, якщо члени однієї родини не можуть жити мирно?

V. Узагальнення і систематизація виучуваного матеріалу. Консолідація

Техніка «лінія цінностей»

Ця техніка передбачає висловлювання протилежних суджень, які могли б бути висновком уроку.

  • Я вважаю, що всі наші сучасники, як і сучасники Мини Мазайла , не готові стати справжніми українцями…

Орієнтовні відповіді: Я вважаю, що наші сучасники готові стати українцями. Вони відстоюють своє право скрізь, навіть на Майдані…

Я вважаю, що мої сучасники вже готуються бути справжніми українцями, вивчають рідну мову. Для цього їм потрібен час…

  • Займіть ви свою позицію. З ким ви згодні вже зараз? Чию думку підтримуєте?

  • Як добре те , що моя висловлена позиція не знайшла своїх однодумців. Як добре те, що Мокій чи Мина Мазайли змусили вас задуматись над найважливішим питанням багатьох поколінь:

хто ми? Чиїх батьків, чиї ми діти?

VІ. Підсумок уроку

Твір - п’ятихвилинка «Сенкан» Українець

І .Завдання додому

Оправ. ст.. 169-172, скласти літературний паспорт до твору.

Заключне слово вчителя:

П’єса «Мина Мазайло» навчає нас відстоювати свої вподобання та переконання, не боятися сказати вголос думку. Навіть зустрівшись із різними тьотями мотями, минами, ринами, не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчитися не соромитися себе, передусім свого походження та родини. Мокій і Мина, хоча батько й син, але в житті вони є антиподами. Треба вміти слухати один одного, приймати спільні рішення, шукати «золоту середину».

Отже, автор сміється, і над Мокієм, а не схвалює. Чому?

(Його боротьба за українську мову - не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, але не змістом. Любов до свого викликала у нього нехіть до іншого, його ставлення до мови як науковця)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.