Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Самостійна робота учнів на уроках математики

Курс:«Google сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
700 грн
190 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №ZB382254
За публікацію цієї методичної розробки Сєднєва Наталія Володимирівна отримав(ла) свідоцтво №ZB382254
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Самостійна робота учнів на уроках математики

Самостійна робота учнів – це робота, котра виконується ними за завданням вчителя, без його безпосередньої участі (але під його керівництвом) у спеціально відведений для цього час. Для її виконання учні повинні докласти певних зусиль і відобразити в тій чи іншій формі результати своїх дій. Без самостійної роботи учнів неможливий процес оволодіння знаннями на різних етапах уроку – при вивченні нового матеріалу, його закріпленні і т.д.

В теорії і практиці навчання найбільш розповсюдженими є такі підходи до класифікації самостійних робіт:

- за дидактичною метою;

- за рівнем самостійності учнів;

- за ступенем індивідуалізації;

- за джерелом і методом набуття знань;

- за формою виконання;

- за місцем виконання.

Самостійні роботи за своїм дидактичним призначенням поділяються на навчальні та контролюючі. До питання про контролюючі самостійні роботи ми звернемося дещо пізніше. Навчальні роботи призначені для організації самостійної діяльності учнів, орієнтованої на засвоєння знань і вироблення умінь застосовувати їх. У цьому зв’язку навчальні самостійні роботи у свою чергу поділяють на роботи з формування знань і формування вмінь.

В усіх випадках слід намагатися проводити навчальні роботи в безпосередній діловій обстановці, щоб діти привчалися почувати себе вільно. При проведенні навчальних самостійних робіт можна на розсуд учителя скористатися й оцінкою знань і вмінь учнів, але виключно для їх заохочення.

За степенем самостійності учнів виділяють:

1) самостійні роботи за зразком. В цьому випадку учні залишаються в рамках відтворюючої діяльності, направленої на оволодіння основними знаннями, уміннями, способами роботи. Пропоновані при цьому завдання виконуються за зразками і алгоритмами, показаними вчителем чи детально описаними в підручнику. Вони відіграють важливу роль при первинному закріпленні вивченого, оскільки сприяють створенню умов для переходу учнів до виконання завдань, що вимагають більш високого рівня самостійності. Тому вчитель повинен уміти вимагати від учнів їх точного відтворення;

2) реконструктивно-варіативні. Ці роботи зазвичай містять в собі задачі, за умовами яких учням доводиться аналізувати нові для них ситуації, переформульовувати їх, вибирати з відомих способів найраціональніші. Вони відрізняються від робіт за зразком тим, що при їх виконанні необхідно перетворювати вихідні дані, тобто виявляти вищий рівень самостійності;

3) частково-пошукові (евристичні). Ще вищий рівень самостійності учні виявляють при виконанні частково-пошукових (евристичних) робіт, котрі вимагають перенесення знань і вмінь в незвичайні, нестандартні ситуації. Наприклад, при розв’язуванні задачі, яка використовується для вивчення властивостей трапеції: „В рівнобедреній трапеції менша основа дорівнює боковій стороні, а діагональ перпендикулярна боковій стороні. Знайти кути трапеції”. В цій нестандартній ситуації в результаті цілеспрямованого пошуку здійснюється відбір і перенесення саме тих знань (про властивості кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною, про властивості рівнобедреного трикутника, про суму кутів трикутника, про кути при основі рівнобедреної трапеції), з допомогою яких знаходяться шукані кути, що дорівнюють 60°, 60°, 120° і 120°;

4) дослідницькі (творчі) самостійні роботи. Вищий ступінь самостій-ності учнів виявляється при виконанні дослідницьких (творчих) самостійних робіт.

Користуючись набутими знаннями та вміннями, висуваючи і перевіряючи власні гіпотези і судження, вони вчаться відкривати для себе нову інформацію стосовно об’єктів, що вивчаються. Наприклад, у зміст такої роботи при вивченні властивостей чотирикутників може бути включена така задача: „Яку властивість повинна мати трапеція, щоби чотирикутник, утворений відрізками, які послідовно з’єднують середини її сторін, був ромбом?” Для її розв’язку на основі аналізу умов задачі учні виявляють елементи творчості: висувають і перевіряють гіпотезу про те, що утворений чотирикутник є паралелограмом, сторони якого дорівнюють половинам діагоналей трапеції, що і дозволяє вимагати, щоб трапеція була рівнобедреною.

Класифікація за ступенем індивідуалізації має на увазі загальнокласні, групові та індивідуальні самостійні роботи. Їх виконують, тою чи іншою мірою враховуючи індивідуальні особливості кожного учня, в умовах органічного поєднання індивідуальної і колективної діяльності учнів.

Загальнокласні самостійні роботи бувають фронтальними: коли всі учні класу виконують одні й ті ж завдання. Зазвичай всім учням класу пропонують дво- (або й більше) варіантні самостійні роботи, ідентичні за змістом. Нині ж найчастіше застосовуються диференційовані самостійні роботи, що відповідають різним рівням підготовленості учнів одного й того ж класу. Звичайно в навчальній практиці використовується до восьми варіантів різнорівневих завдань. Поряд з ускладненням змісту диференціація самостійних робіт втілюється і шляхом збільшення кількості задач, пропонованих для більш підготовлених учнів. Проте при реалізації кожного з цих підходів доводиться долати певні труднощі, пов’язані як з перевіркою великої кількості варіантів самостійної роботи, так і з організацією обговорення результатів її виконання.

Вирішенню поставлених проблем сприяє використання самостійних робіт, в яких є диференційованою лише допомога, що її надають учням. Основу такої роботи складають одні й ті ж завдання, варіюється лише система вказівок для груп учнів з різним ступенем підготовленості.

Розвиткові співробітництва сприяє проведення групових самостійних робіт. Для цього клас розбивається на групи по 4-6 учнів (оптимальним вважається склад групи із 5 чоловік). Їх очолюють консультанти (асистенти), призначені вчителем або вибрані самим учнями. Склади груп бувають однаковими або змішаними за рівнем підготовленості учнів. Завдання ж, що виконуються в групах, можуть бути як загальними, так і диференційованими.

Індивідуальні самостійні роботи виконуються окремими учнями за власною ініціативою або за поданням учителя. Вони найчастіше використовуються для розвитку індивідуальних нахилів і здібностей учнів, розширення і поглиблення знань у найбільш підготовлених з них, подолання неуспішності або відставання у навчанні. Іншими словами, при проведенні таких робіт враховуються індивідуальні особливості та інтереси учнів.

Класифікація за джерелом і методом набуття знань містить найрізноманітніші види самостійних робіт. Перерахуємо найбільш розповсюджені з них:

  • робота з книгою (підручником, довідковою літературою і т.д.);

  • вирішування і складання задач;

  • лабораторні і практичні роботи;

  • підготовка доповідей, рефератів і т.д.

За формою виконання розрізняють усні і письмові самостійні роботи, а за місцем виконання – класні і домашні.

Успішному виконанню учнями самостійної роботи сприяють чіткі вказівки вчителя стосовно її мети, змісту, способах виконання, формах вираження отриманих результатів.

Вони можуть бути представлені і як пам’ятки, у котрих подаються рекомендації для роботи з математичним текстом, розв’язування задач, виконання лабораторних і практичних робіт, написання доповідей, рефератів і т.д. Не варто при цьому пускати на самоплив процес формування письмового та усного мовлення учнів. При виконанні учнями як усних, так і письмових самостійних робіт, їх слід систематично привчати повно, ясно, аргументовано викладати свої думки.

Зміст, форма, тривалість самостійної роботи, що проводиться в класі, повинні відповідати поставленій меті уроку. Часто вона триває лише кілька хвилин (наприклад, у 5-6-их класах, для проведення усного рахунку), а іноді може продовжуватися протягом усього уроку (зокрема, у старших класах, при виконанні лабораторних робіт).

При цьому варто враховувати, що формування вмінь використовувати отримані знання на рівні обов’язкових вимог до математичної підготовки учнів здійснюється, як правило, на уроках застосування знань і вмінь.

Однак для відпрацювання умінь застосовувати знання для вирішення задач з практичним і прикладним змістом найбільше підходять уроки-практикуми.

Створити сприятливі умови для прояву ініціативи учнів та їхніх можливостей краще вдається на уроках-рольових іграх. Привнесенню ж в учнівські будні атмосфери свята, виробленню почуття взаємодопомоги, комунікативних умінь сприяє проведення театралізованих уроків.

Таким чином, розглянуті питання активізації діяльності учнів на уроках при закріпленні вивченого можна кваліфікувати як орієнтовані на вирішення проблеми успішного засвоєння ними програмних знань та умінь з математики.

Для індивідуальних же домашніх завдань поряд з розв’язанням та складанням задач різного ступеню складності доцільно використовувати такі види робіт, як підготовка рефератів, бібліографій, доповідей, творів на задану тему, анотацій статей із журналів та книг і т.д.

Це можуть бути також пропоновані учням для виготовлення різні креслення, таблиці, моделі геометричних фігур, дрібних виробів для кабінету математики.

Процеси саморегуляції та самоуправління домашньою навчальною роботою, що при цьому стимулюються, істотно зменшують можливість прояву вказаних вище недоліків та, насамкінець, благотворно позначаються на її результативності. Тому їх поглиблення постає як перспективний напрямок вирішення проблеми, що розглядається.

Розвиток цієї ідеї може при певних обставинах привести і до відмови від необхідності поділу домашнього завдання на окремі обов’язкові дрібні порції: в подібних випадках він пропонується для окремих тем як поле для самостійної діяльності учнів. Зокрема, для організації розв’язання задач в домашніх умовах протягом навчального року пропонується не менше чотирьох таких робіт, котрі включають всі задачі з підручника, крім тих, що розв’язуються в класі чи певною мірою дублюють одна одну. На початку вивчення теми учням повідомляються всі номери задач, що містяться в такому домашньому завданні. Тим самим вони самостійно розподіляють свої сили для виконання наміченого. Наприкінці вивчення теми кожен з них в міру готовності зобов’язаний виконати роботу, до якої відбираються будь-які десять задач із вказаних у завданні.

Підготувала вчитель математики: Сєднєва Н. В.

Самостійна робота на уроках

В теорії і практиці навчання найбільш розповсюдженими є такі підходи до класифікації самостійних робіт:

  • за дидактичною метою;

  • навчальні

  • контролюючі.

  • за рівнем самостійності учнів:

  • самостійні роботи за зразком.

  • реконструктивно-варіативні.

  • частково-пошукові (евристичні)

  • дослідницькі (творчі) самостійні роботи.

  • за ступенем індивідуалізації:

  • загально класні роботи

  • групові роботи

  • індивідуальні самостійні роботи

  • за джерелом і методом набуття знань:

  • робота з книгою (підручником, довідковою літературою і т.д.);

  • вирішування і складання задач;

  • лабораторні і практичні роботи;

  • підготовка доповідей, рефератів і т.д.

  • за формою виконання:

  • усні самостійні роботи

  • письмові самостійні роботи

  • за місцем виконання.

  • класні

  • домашні.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
У процесі самостійної роботи в учнів виховується наполегливість, увага, витримка та інші корисні якості. Працюючи самостійно, учні, як правило, глибше вдумуються в зміст опрацьованого матеріалу, краще зосереджують свою увагу, ніж це звичайно буває при поясненнях учителя або розповідях учнів. Тому знання, уміння і навички, набуті учнями в результаті добре організованої самостійної роботи, бувають міцнішими і ґрунтовнішими.
  • Додано
    02.03.2018
  • Розділ
    Математика
  • Клас
    5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    497
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    3
  • Номер матеріала
    ZB382254
  • Вподобань
    0
Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
0 грн
0 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №ZB382254
За публікацію цієї методичної розробки Сєднєва Наталія Володимирівна отримав(ла) свідоцтво №ZB382254
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти