Різдвяний павук – це традиційна українська об'ємна прикраса з соломи, що уособлює Всесвіт, долю та оберіг від злого, яку підвішували під стелею в центрі хати на Різдво, щоб вона рухалася від повітря і вбирала негатив. Цей символ, що нагадує складну павутину з ромбів, символізував достаток, гармонію та захист, а його спалювали наступного Різдва, знищуючи разом з ним накопичений негатив.
Символізм та значення
Оберіг: Вважався захисником дому від зла, вбираючи його в свої солом'яні "тенета".
Символ Всесвіту: Його багатошарова структура символізувала міфологічну будову світу, а рух - плетіння долі.
Пророцтво: Плавний рух віщував добробут, різкі рухи - зміни.
Легенда: Згідно з легендою, павуки сплели павутину біля входу до печери, де ховалась Свята Родина, захистивши їх від воїнів Ірода.
Виготовлення
Матеріал: Традиційно з житньої соломи, яка була гнучкою після замочування.
Структура: Складається з ромбоподібних фігур, що з'єднуються між собою, нагадуючи складну павутинну структуру.
Прикрашання: Могли додавати намистини, пір'я. Сучасні версії — папір, дріт.
Підвішування: Вішали на довгу нитку чи волос кінського хвоста до сволока (центральної балки хати).
Традиція
Походження: Існувала в Україні ще до появи ялинки.
Цикл: Нового павука робили щороку, старого спалювали перед наступним Різдвом.
Схожість: Аналогічні прикраси ("гімеллі") існували в інших народів Північної Європи.
