і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Взяти участь
Поспішайте взяти участь у вебінарі Ефективність методу асоціативних символів на початковому етапі вивчення англійської мови
До початку вебінару залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Самоосвіта вчителя 2

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Кожен день, в який ви не поповнили своєї

 освіти хоча б маленьким, але новим

 для вас шматком знання ... вважайте безплідно

 і не зворотно для себе загиблим.

К. С. Станіславський

 

Самоосвіта вчителя є необхідна умова професійної діяльності педагога. Суспільство завжди пред'являло, і буде пред'являти до вчителя найвищі вимоги. Для того щоб вчити інших потрібно знати більше, ніж всі інші. І ці знання не повинні обмежуватися предметом і методикою його викладання. Учитель повинен бути в курсі передових технологій, мати знання в різних сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці та інше. Учитель повинен вчитися всьому постійно, тому що сама його робота пов'язана з постійним оновленням. Щороку до вчителя приходять нові учні, що несуть із собою новий етап розвитку суспільства. Він перший стоїть на порозі завтрашнього дня.

Саме тому основною метою самоосвіти є досягнення бажаного рівня професійної компетентності шляхом оновлення та удосконалення наявних у фахівця знань, умінь і навичок.

Самоосвіта - це потреба, яка захищає особистість від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, це вдосконалення будь-яких якостей людини або його навичок.

Однак процес самоосвіти вчителя на практиці часто проходить стихійно і безсистемно або ж під тиском адміністрації чи методиста. Ні той, ні інший варіант не дає ефективного результату. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом або за наказом. Цьому теж треба вчитися.

З чого ж треба почати?

Перш за все, вчитель має визначитися зі своїми інтересами. Саме вони повинні стати фундаментом його розвитку. Звичайно, можна змусити людину робити те, що йому не подобатися, але в самоосвіті це буде мов крапля води, що подає у розпеченій пустелі на пісок - вона встигне випаруватися, навіть не досягнувши мети. Інтерес - це те, що задасть тонус всієї самоосвітньої діяльності.

Зрозумівши свої інтереси в даний період часу, вчитель має визначитися з напрямками своєї роботи у поточному році. Ці напрями залежатимуть від навантаження, від того, чи є класне керівництво, гурток, факультатив і т. п. Після цього бажано вивести для себе проблему, яку потрібно опрацювати. Проблема та напрямки роботи повинні визначати напрями самоосвітньої діяльності. Ось деякі з них:

Професійний (предмет викладання)

 Психолого-педагогічний (орієнтоване на учнів та батьків)

 Психологічний (імідж, спілкування, мистецтво впливу, лідерські якості та ін)

 Методичний (педагогічні технології, форми, методи і прийоми навчання)

 Інтелектуальний (орієнтовано на поповнення загальноосвітніх знань)

 Інформаційно-комп'ютерні технології (ознайомлення і придбання навичок роботи з новими технологіями)

 Духовний (мистецтво театральне, образотворче, вокальне, танцювальне, фотографування, відео зйомка)

Охорона здоров'я і спорт (розвиток фізичної форми)

 

Розробляється особистий план самоосвітньої роботи. Саме в цьому допоможе «Кейс бланків для оформлення теки «Моніторинг самоосвіти та саморозвитку учителя». Він містить наступні бланки для заповнення:

 

Загальні відомості про вчителя.

Проблема учителя. Проблема школи. Програми, над якими працює регіон.

Навантаження та розклад занять на поточний учбовий рік.

Напрямки роботи учителя.

Науково-методичний розвиток учителя.

Розробки учителя для учбової діяльності.

Розробки учителя конспектів уроків чи проектів.

Розробки учителя для позаурочної діяльності.

Робота з учнями на поточний рік.

Відвідування уроків та заходів інших вчителів на поточний рік.

Відвідування моїх уроків та заходів іншими вчителями на поточний рік.

Творчий звіт за поточний рік.

Крім перших двох бланків, усі інші заповнюються кожний рік на початку року у графі «План» та протягом року у графі «Втілення». Слід сказати, що вчитель не повинен точно дотримуватися написаного плану. У ході реалізації особистого плану завжди можливе корегування дій. Адже можуть виникнути нові інтереси або розширитися погляди на опрацьовані моменти. Але все це потрібно відображати.

Не треба тягнути заповнення теки до закінчення учбового року. З досвіду знаю, що багато чого забувається, тому краще записувати усе відразу, при чому не залишаючи увагою усякі дрібниці. Саме це допоможе вам зрозуміти, як багато робить вчитель навіть не замислюючись над тим, чи це є його робота. Заповнюючи теку самоосвіти виведіть для себе думку, що це потрібно не будь-кому, а саме вам. Завдяки цьому ви бачите свій розвиток, тому підходьте до цього процесу з натхненням та особистою відповідальністю.

Кожна діяльність безглузда, якщо в її результаті не створюється якийсь продукт, чи немає будь-яких досягнень. Усі результати фіксуються у бланку «Творчий звіт за поточний рік». Розділи цього бланку допоможуть вам впорядкувати ваші досягнення та побачити напрямки діяльності, які були основні для вас у поточному році.

Завершуючи даний етап самоосвіти, вчителю бажано написати звіт з аналізом, висновками і рекомендаціями для своїх майбутніх планів. Бланк «Висновки» дає конструктор такого звіту.

Структура процесу самовдосконалення з 4-ох етапів:

- самоусвідомлення та прийняття рішення здійснювати процес самовдосконалення;
- планування та вироблення програми самовдосконалення;
- безпосередня практична діяльність з реалізації поставлених завдань, пов’язаних із роботою над самим собою;
- самоконтроль та самокорекція цієї діяльності.

Професійне самовдосконалення педагога здійснюється через самоосвіту активну участь у різноманітних методичних заходах, що проводяться в навчальному закладі чи в районі, місті, та самовиховання.

Самоосвіта педагога – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.

Самоосвіта педагога не повинна зводитися до відновлення знань, якими він оволодів у вузі, мова йде про ознайомлення з новітніми педагогічними та психологічними дослідженнями, пошук нових напрямків у методиці та організації навчально-виховного процесу, розгляд на високому науковому рівні педагогічних проблем, що викликають утруднення в практичній роботі.

Методика та техніка самоосвіти безпосередньо пов’язані з рівнем сформованості в педагогів системи основних педагогічних умінь:
- вивчити необхідну літературу та передовий педагогічний досвід;
- виокремлювати з літератури, що вивчається, та передового педагогічного досвіду основні актуальні положення, факти, явища, що піднімають теоретичний та методичний рівень педагога;
- відбирати з прочитаного та побаченого педагогом думки та методичні знахідки для апробації власній педагогічній діяльності;
- систематизувати та розробити науково-методичні узагальнення;
- впроваджувати досягнення психолого-педагогічної науки та шкільної практики у власний досвід роботи з дітьми учнями.

Метою роботи над темами самоосвіти є систематичне підвищення педагогами свого професійного рівня.

Основні завдання:
- вдосконалення теоретичних знань, професійної компетентності вчителя, вихователя;
- оволодівання новими формами, методами, прийомами навчання і виховання дітей;
- вивчення та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної, психологічної наук, нових педагогічних технологій;
- розвиток у школі інноваційних процесі.

Отже, алгоритм роботи вчителя з самоосвіти є таким:
- Підготовчий етап;
- Творчий етап;
- Аналітико-узагальнюючий етап.

Якими джерелами користується педагог? У сучасному світі існує багато різноманітних можливостей отримати знання:
- книжки (наукова, науково-методична, методична, публіцистична, художня та інші літератури);
- фахова періодика (газети, журнали);
- Інтернет;
- телебачення;
- відео, аудіо інформація;
- семінари, круглі столи, конференції;
- майстер-класи;
- курси підвищення кваліфікації;
- екскурсії, театри, виставки, музеї, концерти;
- заходи з обміну досвідом;
- різноманітні курси;
- подорожі тощо.

Форми самоосвіти: індивідуальна та колективна. Ініціатором є сам педагог, хоча та її організацію часто впливають інші: керівники методичних об`єднань, курсів підвищення кваліфікації, які ініціюють та стимулюють діяльність вчителя, вихователя. Групові форми у вигляді діяльності методичного об`єднання, семінарів, практикумів тощо організуються адміністрацією.

Результат самоосвіти може подаватися у формі:
- доповіді, виступи на семінарі, педагогічні раді, методичному об`єднанні;
- реферату;
- програми;
- методичного посібника;
- статті до фахового видання;
- дидактичного матеріалу;
- науково-методичної розробки;
- проекту;
- методичного чи діагностичного кейсу тощо.

З появою в роботі вчителя комп’ютера та Інтернету значно підвищуються можливості педагогічної самоосвіти. З`являються нові теми, цікаві завдання та способи їх розв’язання, нові способи самореалізації, що з`явилися у педагога через появу нових засобів самоосвіти:
- розробка електронних уроків, посібників тощо;
- розробка пакету тестового матеріалу в електронному вигляді;
- розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи тем;
- комплект дидактичного матеріалу з предмета: самоосвітні, практичні, контрольні роботи;
- розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета;
- створення термінологічного словника з предметної теми, розділу;
- кабінет інформаційних технологій;
- розробка тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних заходів;
- розробка навчальних проектів;
- розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учнів;
- проект особистої методичної веб-сторінки;
- база даних питань і задач з предмета;
- створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно програм;
- зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога (результатом самоосвіти повинне стати підвищення якості навчально-виховного процесу).



Систематичність і послідовність самоосвіти, безупинний характер роботи, постійне ускладнення змісту й форми самоосвіти. Принцип безперервності виявляється в трьох напрямках: теоретична підготовка за фахом, практичне удосконалення методів навчання й виховання учнів. Вивчення результатів свого психологічного впливу на учнів.

Комплексний підхід у доборі змісту й організації обраної теми по самоосвіті (крім методичних знань, вивчати інші галузі науки: педагогіку, психологію, фізіологію, культурологію, соціологію, дидактику). Комплексний підхід виявляється також у виборі форм і методів самоосвіти, в орієнтації на самостійність і активність педагога.

Індивідуальний характер самоосвіти як самої гнучкої форми одержання знань. Індивідуальний характер самоосвіти не виключає і колективних форм роботи.

Гласність і наочність результатів самоосвітньої роботи в педагогічному колективі, школі, районі, області. Цим створюються умови, можливості для об’єктивного аналізу досягнень і недоліків у навчально-виховній роботі школи.

Створення в школі певних умов – стимулів звертання педагогів до нових наукових досягнень і фактами передового педагогічного досвіду. Цьому сприяє відвідування й аналіз відкритих уроків, демонстрація позакласної роботи з учнями, наробки етичних бесід.

Завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (участь у семінарах, інформація на засіданні м/о, кафедри, складання доповіді чи реферату, участь у педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях).

Отже, самоосвіта вчителя здійснюється при наявності таких ознак:
- самоосвіта як процес пізнання передбачає не просте закріплення професійних знань і засвоєння уже відомої наукової інформації, а має на меті одержання нових наукових методичних знань, практичних навичок;
- самоосвіта повинна бути безупинною, поповнення нових знань може здійснюватися на основі попередньої підготовки педагогів;
- самоосвіта повинна сприти оволодінню педагогом застосування професійних знань у його практичній діяльності.



Самоосвіта педагога буде продуктивною за наступних умов:
- В процесі самоосвіти реалізується потреба особистості у власному розвитку;
- Педагог уміє визначити свої сильні та слабкі сторони, володіє способами самопізнання та самоаналізу, є відкритим до змін;
- Володіє розвинутою здатністю до рефлексії (діяльності особистості, що спрямована на усвідомлення власних дій, почуттів, аналіз цієї діяльності та формулювання висновків);
- Програма професійного саморозвитку, самоосвіти містить у собі можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності;
- Педагог є готовим до творчості;
- Існує зв'язок особистісного та професійного розвитку і саморозвитку.

В системі внутрішкільного контролю передбачається самоосвітньою діяльністю три основні види контролю адміністрації:

Попередній контроль. Він здійснюється на початку навчального року, коли педагоги готуються до нового навчального року й складають плани самоосвіти. Своєчасні поради та рекомендації адміністрації допоможуть педагогу реально відібрати питання для самостійного опрацювання, зосередити увагу на головних напрямках свого самовдосконалення. Провідний метод контролю – співбесіди з окремими вчителями та керівниками м/о.

Поточний контроль. Протягом навчального року аналізуються відвідані уроки, проведені виховні заходи, контрольні роботи тощо. Вивчається творча лабораторія педагога. Адміністрація допомагає осмислити та обгрунтувати вдалі моменти в роботі, а разом з тим – виявити недоліки в роботі, певні труднощі, проаналізувати причини їх появи. В.О.Сухомлинський писав: «На уроці я бачу перш за все, чим живе вчитель, що він читає, яке місце в його духовному житті займає книга, як він слідкує за досягненням культури». Отже, кваліфікована допомога, надана на підставі аналізу роботи вчителя, надихає його на цілеспрямовану творчу самоосвітню діяльність.

Підсумковий контроль. Здійснюється наприкінці семестру чи навчального року. Частіше за все відбуваються у формі бесіди з педагогами.

Бо, як говорив В.Сухомлинський "Далеко не кожен стане вченим. Письменником, артистом, далеко не кожному судилося винайти порох або велосипед, але майстром своєї справи має стати кожен".

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Матеріали для атестації та самоосвіти вчителя
  • Додано
    13.08.2018
  • Розділ
    Різне
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    373
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    6
  • Номер матеріала
    FH218967
  • Вподобань
    0
Курс:«Картографія та топографія»
Довгань Андрій Іванович
36 години
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь