Уроки предмета «Дизайн і Технології» мають унікальний потенціал для розвитку та соціалізації дитини з дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Практична проєктна діяльність, створення реальних виробів власноруч, робота з різними матеріалами та фактурами є потужним засобом арттерапії, розвитку дрібної та великої моторики, а також формування життєво важливих побутових навичок.
Водночас предмет «Технології» насичений ручною працею та вимагає використання ріжучих чи колючих інструментів, дотримання правильної сили натиску, точної координації рухів «око–рука» та стійкої робочої поузи. Через м'язову спастичність, гіпотонію, тремор чи мимовільні рухи (гіперкінези) дитині з ДЦП може бути складно виконувати стандартні технічні операції.
Як учителю технологій побудувати проєктну діяльність так, щоб вона була безпечною, виготовлений виріб викликав гордість, а освітній простір залишався безбар'єрним?
