Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) — прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.
Наголос в українській мові — вільний і постійний.
Вільний — означає, що у різних словах він може припадати на різні склади. Наприклад, а збука, абе тка, алфа ві т.[3] Вільний наголос буває таким:
рухомим (залежно від того, чи зберігається наголошений склад в різних формах одного й того ж слова; наприклад, може змінювати своє місце в різних формах слова: село — сі л, по ле — поля , сторі нка — сторінки );
нерухомим (залежно від того, чи зберігається наголошений склад в різних формах одного й того ж слова);
Постійний (у всіх формах слова припадає на той самий склад: фа брика, фа брику, фа брикам).
