У статті розглянуто особливості розвитку діалогічної та монологічної компетентності дітей середнього та старшого дошкільного віку засобами ігрової діяльності. Обґрунтовано значення гри як природного для дитини середовища мовленнєвої взаємодії, у якому дошкільник не просто відтворює мовні зразки, а вчиться слухати співрозмовника, ставити запитання, відповідати на них, висловлювати власну думку, описувати предмети та явища, послідовно розповідати про події, домовлятися та враховувати позицію іншого. Особливу увагу приділено дидактичним, словесним, сюжетно-рольовим та комунікативним іграм, які сприяють збагаченню словникового запасу, формуванню граматично правильного мовлення, розвитку зв’язності, логічності та виразності висловлювання. Наведено практичні приклади ігрових завдань, які можуть використовувати вихователі середніх і старших груп у повсякденній роботі.



















