Розвиток творчої особистості учнів початкової школи

Опис документу:
Курсова робота. Однією із актуальних ідей для нової української школи є: активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

29

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

Кафедра початкової освіти

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему « Розвиток творчої особистості учнів початкової школи шляхом використання інтерактивних методів навчання.»

вид випускної роботи: творча курсова робота

Виконав:

слухач курсів підвищення кваліфікації

вчителів початкової освіти

(30.09.2019 – 11.10.2019)

вчитель початкових класів

Запорізької загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів №24

Запорізької міської ради

Запорізької області

Каплій Вікторія Геннадіївна

.

Запоріжжя

2019

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………. ……..3

РОЗДІЛ І. ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ……………………………… 6

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ, ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ………….… 12

ВИСНОВКИ……...……….……………………………………………………….. 23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….26

ВСТУП

Життя — це складне і важке ремесло,

і треба докласти чимало зусиль,

щоб навчитися його"

О. Бальзак

Життя –  це безупинний ланцюг змін. Зміни відчуваються всюди. Разом зі змінами в суспільстві, змінюємося і ми, змінюються і діти.

Виклики часу зумовили зміни в освітній  галузі України.

Школа стає рушієм, що йде попереду суспільства. Тому, щоб не опинитися в замкненому колі буднів, маємо змінювати підхід до організації навчання, ставлення вчителів до дітей, відносин між вчителями, управління школою у своє звичайне життя.

На  сучасному етапі розвитку суспільство ставить перед освітою нову мету. Як завжди реформа освітньої галузі розпочинається саме   з початкової школи.

Нова українська школа – це освіта нових сенсів, дитиноцентризму і поваги до кожної людини. Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів. [21].

Однією із актуальних ідей для нової української школи є: активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини, а також практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом.

НУШ – це цікава, практикоорієнтована, безпечна і дружня для дитини школа.

Головне її завдання — вже не забезпечення знаннями, бо вони дуже мінливі в сучасному світі. Нове завдання школи — навчити дітей, як знання і навички втілювати в життя.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Однією із актуальних ідей для нової української школи є: активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини, а також практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом. [20].

Найціннішим результатом початкової освіти в особистісному вимірі є здорова дитина, мотивована на успішне навчання, дослідницьке ставлення до життя; це учень/учениця, які вміють вчитися з різних джерел і критично оцінювати інформацію, поважати себе та інших людей, усвідомлювати себе громадянином/громадянкою України. [21].

Для батьків вона –націлена на співпрацю, відкрита, чесна.

Ця тема є актуальною, бо:

- забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини— будь-яка дитина має право на здобуття початкової освіти;

- сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самовдосконаленні, самореалізації та самопізнанні;

- формує самостійне та незалежне мислення учнів замість системи непотрібних знань;

- робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку в умовах НУШ - визнається право дитини на навчання через гру та інтерактивні технології навчання;

- дає змогу організувати освітній процес через дослідницьку та проектну технологію, щоб приносити радість дитині,

Мета дослідження полягає у вивченні та теоретичному обґрунтуванні проблеми використання інтерактивних методів, як засобу розвитку творчої особистості.

Завдання дослідження:

  • вивчення методичної документації;

  • аналіз різноманітної наукової літератури з проблеми дослідження;

  • проаналізувати різноманітні наукові підходи до проблеми впровадження інтерактивного навчання в початковій школі;

  • проаналізувати методику використання інтерактивних методів, як засобу розвитку творчої особистості;

  • підвести підсумки дослідження.

Об’єкт дослідження: особистість здатна до активної праці, творчості і співробітництва, взаєморозуміння в колективі, така яка набуває, життєвих компетентностей.

Предмет дослідження: інтерактивні прийоми та методи та їх вплив на організацію та структурування процесу навчання і виховання школярів.

Методи дослідження: спостереження, експеримент, інформаційно - репродуктивні, проблемно - пошукові, інформаційно - комунікативні, демонстраційно - моделюючі.

Професійно-практична спрямованість: В сучасних педагогічних дослідженнях головною освітньою парадигмою визначено орієнтованість освіти на забезпечення сприятливих умов для всебічного розвитку особистості, розкриття і реалізації її творчого потенціалу, задоволення пізнавальних інтересів, збагачення суб’єктивного досвіду за рахунок набуття життєво важливих компетенцій. Оптимальними умовами для розвитку навчального процесу є створення діалогічного педагогічного середовища, яке сприяє активній взаємодії на рівні “учитель-учень” і передбачає впровадження таких інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання..

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

«Треба так перебудувати навчально-виховний процес,

щоб учні не були пасивними об’єктами його;

щоб вони брали активну участь в ньому під керівництвом педагога».

Григорій Ващенко

Відповідно, до загальної мети освіти, місією початкової школи є різнобічний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, формування в неї загальнокультурних і морально-етичних цінностей, ключових і предметних компетентностей, необхідних життєвих і соціальних навичок, що забезпечують її готовність до продовження навчання в основній школі, життя у демократичному суспільстві. [20]

Тому, сучасне навчання переорієнтувалося на розвиток умінь,  відповідає віковим особливостям дітей, їхнім інтересам і потребам.  Формуються компетентності, необхідні для вирішення життєвих проблем. Здійснити це сучасне навчання допомагає вчителеві використання інтерактивних технологій навчання

Інтерактивність – здатність взаємодіяти або знаходитися в режимі діалогу з ким-небудь (людиною) або з чим-небудь (наприклад, комп'ютером).

Завдяки вищезгаданій технології, навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне групове, навчання у співпраці), коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’ єктами уроку. [23].

Вчені дослідники, вчителі-новатори вважають, що у центрі уваги сучасної освіти мають бути не стільки навчальні предмети, скільки способи мислення і діяльності школяра. Тобто, необхідно навчити дитину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми

Нормативним підґрунтям реалізації даної ідеї слугують: Державний стандарт початкової освіти, Закон України «Про освіту», «Концепція Нової української школи, державна національна програма «Діти України» та інші нормативні документи, що стосуються початкової школи.

У Державному стандарті початкової загальної освіти сказано, що " метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. [8].

Проблемі формування творчої особистості присвячено значну кількість досліджень. Так Д.Б. Богоявленська, характеризує творче мислення через поняття творчої активності. Дж. Гілфорд ідентифікує творче мислення виключно з "дівергентним мисленням", що породжує безліч ідей на базі однієї і тієї ж інформації[16]. Але ряд дослідників, всупереч цьому, відзначає також роль конвергентного мислення у творчому процесі [18], [20, С.280].

Проблема творчості, розвитку творчого мислення, є однією з найактуальніших і сьогодні. Вітчизняні вчені, такі як Г.С.Костюк, Д.Ф.Ніколенко, А.В.Петровський, М.М.Поспєлов, В.Д.Шадриков, С.Л.Рубінштейн, Л.М.Фрідман, Б.І. Коротяєв у визначенні таких явищ, як творче мислення, пізнавальна творчість, відштовхуються від слова «творити», яке в загальновідомому розумінні означає знаходити та створювати щось таке, що не зустрічалося у минулому досвіді – індивідуальному або суспільному. [10]

З нашої точки зору, творчість - це процес створення особистістю об'єктивно нового (унікального) або суб'єктивно (особистісно) нового продукту - структури або ідеї. Навчально-пізнавальна діяльність повинна бути спрямована на розвиток творчого мислення учнів, а це є формування готовності до творчості, створення навчального середовища, сприятливого для розкриття творчих якостей особистості, розвитку творчого мислення.

Творче мислення - психічний процес, спрямований на вирішення проблем і нестандартних завдань, пов'язаний з породженням безлічі ідей на базі однієї і тієї ж інформації і пов'язаний зі складним комплексом психічних структур, в тому числі, з креативністю та інтелектом.

Поняття «творчість» невід’ємне від таких понять як «творча діяльність» та «творча особистість». Вочевидь, дослідження вчених, їх зацікавленість проблемою особистісної творчості вказують на її важливість як явища природи, що є недостатньо вивченим. [9].

Тому потребою сучасної системи освіти є впровадження нових форм та методів навчання і виховання, що забезпечують розвиток творчої особистості кожного учня. Розв'язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних технологій навчання в початковій школі.

Ідея цього досвіду базується на творчості класиків педагогічної науки Ш.Амонашвілі, К.Ушинського, В.Сухомлинського, Я.Коменського, Й.Песталоцці, Я.Корчака, Т.Пироженко, О.Пометун, Н.Побірченко, Г.Коберник, О.Захаренка., Г.Балл, І.Бех, Н.Бібік, О.Біляєв, В.Бондар, Є.Бондаревська, Л.Варзацька, М.Вашуленко, А.Каніщенко, Г.Костюк, О.Савченко, В.Сухомлинський, А.Хугорський, І.Якиманська та ін.

Як свідчать наукові дослідження, інтерактивними методами прийнято називати засоби, що забезпечують безперервну діалогову взаємодію суб’єктів освітнього процесу. Так, В.Назарова наголошує, що інтерактивне навчання – це перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія учасників навчального процесу [13].

Інтерактивне навчання, за визначенням О.Пироженко та О.Пометун, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність [14, с.4].

Сутність інтерактивного навчання, як стверджують Н.Побірченко та Г.Коберник,– полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання. [3].

Інтерактивне навчання є безсумнівним різновидом активного навчання. Адже саме, процес навчання в активній формі сприяє напруженій розумовій роботі суб’єкта навчання, стимулює активність, розвиває творче мислення, самостійність.

Дослідження сучасних російських психологів підтверджують думку про те, що старший школяр може, читаючи очима, запам’ятати 10% інформації, слухаючи – 26%, обговорюючи – 70%, навчаючи інших – 95% [10, с.11].

Зародки виникнення інтерактивного навчання можна знайти за стародавніх часів. Так, наприклад, Сократ примушував своїх слухачів шляхом запитань і відповідей знаходити “істину”, Платон пропонував давати освіту дітям з 6-річного віку та розвивати їх за допомогою ігор, пісень казок, бесід тощо. Конфуцій, не дотримувався регламентованих за змістом і часом навчальних занять. Навчання й виховання відбувалось у процесі довільних бесід. В основу групової роботи також покладено ідеї Ж.-Ж.Руссо, Й.Песталоцці, Дж.Дьюї про вільний розвиток особистості, систему групового навчання А.Белла та Дж.Ланкастера, Дальтон-план Е.Паркхерст, систему Йена-план П.Петерсона.

Проблема, «Розвиток творчої особистості через використання інтерактивних методів, як засобу організації навчальної діяльності», знайшла своє відображення у наукових дослідженнях О.Я.Савченко, М.П.Гузика, О. Пометун, С.М.Гончарова, які переконливо доводять важливість системи впровадження інтерактивних методик та гуманної педагогіки в сучасній школі.

Говорячи про процес навчання, О.Я.Савченко кваліфікує його як міру досягнення цілей, що "визначається на основі зіставлення мети і здобутих результатів, внаслідок чого робиться висновок про ефективність навчання. [24].

Творчі здібності формуються протягом усього життя людини, але дослідження Т.Н. Байбари, Д.Б. Богоявленської, Л.С. Виготського, Ю.З.Гільбуха. Л.І. Лозової) показують, що саме молодший шкільній вік є самим сприятливішим для творчого розвитку дітей, їхніх здібностей до творчості. Адже саме в цей період активно розвиваються дар фантазувати, уява, творчо мислити, критично оцінювати діяльність.

Розробку елементів інтерактивного навчання знаходимо у працях В.О. Сухомлинського, учителів – новаторів 70-80 років Ш.Амонашвілі, В. Шаповалова, Є.Ільїна, С. Лисенкової та ін.

Проблема інтерактивного навчання активно розробляється в теоретичному та методологічному аспектах. Слово “інтерактив” походить від англійського слова “interact”, де “inter” – взаємний, “act”- діяти. За визначенням педагогічного енциклопедичного словника Б.М.Бім-Бада [28, с.107] інтерактивне навчання – це навчання, яке побудоване на взаємодії того, хто навчається, з навчальним середовищем, яке є сферою досвіду, що засвоюєть-ся.

Українські методисти й вчені О.І.Пометун та Л.В.Пироженко зазначають, що “суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання” [24, с.9].

М.В.Кларін визначає інтерактивне навчання як переклад англомовного терміну “interactive learning”, який означає навчання (стихійне або спеціально організоване), засноване на взаємодії, та навчання, побудоване на взаємодії.

К.О. Баханов визначає його як навчання, спрямоване на розвиток творчої особистості, активізацію пізнавальної діяльності учнів за допомогою організації спілкування між собою, учнів з учителем, між групами, що спрямоване на розв’язання спільної навчальної проблеми в міні-групах на засадах співробітництва та співтворчості. [30].

У трактуванні поняття “інтерактивні технології” можна помітити певні розбіжності. Наприклад, білоруські науковці Н.В.Фомін і В.Д.Симоненко розглядають інтерактивні технології як активні разом з ігровими та комп’ютерними технологіями, технологіями навчального співробітництва, проблемного навчання, [11, с.10]. О.І.Пометун та Л.В.Пироженко розглядають інтерактивні технології як окрему групу технологій та протиставляють їх активним технологіям завдяки принципу багатосторонньої комунікації [14, с.8].

Російський вчений В.В.Гузєєв бере за основу класифікації характер інформаційної взаємодії та визначає три навчальних режими: інтерактивний – коли інформаційні потоки проходять всередині самого учня (самостійна робота), екстраактивний – коли інформаційні потоки циркулюють поза об’єктом навчання або направлені на нього (лекція) та інтерактивний – коли інформаційні потоки є двосторонніми (діалог) [15, с.11].

Отже, враховуючи визначення поняття “інтерактивні технології” науковцями та психологами, ми розкриваємо сутність інтерактивних технологій навчання так: інтерактивні технології навчання – це технології, що включають в себе чітко спланований результат навчання, що забезпечують активний характер взаємодії учасників навчального процесу на засадах співпраці та співтворчості, учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання.

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ

МЕТОДІВ, ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

«Учителю, будь сонцем, яке випромінює людське тепло, будь ґрунтом, збагаченим ферментами людських почуттів, і сій знання не тільки в пам’яті та свідомості своїх учнів, а й у душах і серцях.»

Ш Амонашвілі.

Мета сучасної початкової школи – розвиток творчої особистості

Школа - місце, де діти отримують не лише знання, а й уміння їх застосовувати та цінності для оцінювання навколишнього світу і дійсності.

Мета сучасної початкової школи – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

Щоб реалізувати цю мету, в сучасній школі має бути більше завдань з відкритим розв’язанням. Важливо, щоб діти виробили навичку самоорганізації, а навчання будувалося так, щоб учні самостійно шукали інформацію, обробляли її, відсортовували факти від вигадок, бо саме це знадобиться їм у житті.

Розвиток творчих, інтелектуальних здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.

Розвиток творчих, інтелектуальних, пізнавальних здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому на кожному уроці ставлю такі завдання:

  • запалити в дитячому серці вогник допитливості;

  • збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

  • розвивати різні види пам'яті;

  • розвивати уяву і фантазію;

  • розвивати увагу, спостережливість;

  • формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності; - пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

  • розвивати творче мислення;

  • навчити працювати з навчальною і дитячою книгою; - виховувати національну самосвідомість, духовність. [14, с.6].

Аналізуючи літературу та виходячи з вимог навчальної програми та нового Державного стандарту , на яких базується розвиток творчої особистості учнів, я для себе визначила застосування методів формування предметних, ключових та міжпредметних компетентностей, які передбачають активну пізнавальну діяльність молодших школярів, а саме:

  • продуктивний (вивчений матеріал застосовується на практиці);

  • евристичні або частково пошукові (окремі елементи нових завдань учень знаходить завдяки розв’язанню пізнавальних завдань);

  • проблемний (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її розв’язання);

  • інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, в ході якої кожний школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).

Повнота і чіткість сприймання можливі лише за відповідної установки, сконцентрованої уваги й активної розумової діяльності, яка виявляється в аналізі, синтезі, порівнянні, конкретизації та інших мовленнєвих операціях, що в свою чергу потребує розвиток пам’яті.

Технологія досвіду

У своїй роботі я використовую різні як засоби організації навчальної діяльності, різноманітні форми, методи, вибір яких стимулює розвиток активності та самостійності учнів. Найкращий ефект дають ситуації, у яких учні самі:

- вибирають завдання за рівнем складності та самостійності;

- вміють відстояти свою думку;

- беруть активну участь в обговореннях та дискусії;

- виправляють помилки товаришів та рецензують їх відповіді;

- з бажанням ставлять питання вчителю та своїм товаришам;

- створюють ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій.

Вироблення таких умінь передбачає активну позицію учня, адже саме він стає суб’єктом навчальної діяльності, а цьому сприяють застосування інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати та розвивають творчу особистість.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємо порозумінні: вчитель – учень, учень - учень. При цьому вчитель і учень рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання.

Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних і кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати. Найбільш поширеними є:

групова робот , що ґрунтується на принципах одночасності і позитивної взаємодії, однакової участі дітей і їх індивідуальної відповідальності;

робота в парах, що дає можливість учням обмінятись ідеями з партнером і лише тоді озвучувати свої думки перед класом;

метод «Мікрофон» привчає дітей по черзі, швидко висловлювати свою думку, позицію чи відповідати на запитання;

«Мозковий штурм» - ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників, де кожен має можливість виконувати різні ролі: партнерів, що вчаться співробітництва, учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми, мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами, співробітників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися, експертів, що аналізують проблему, друзів, які піклуються один про одного, довіряють, допомагають.

Побудова «Асоціативного куща» - це певна стратегія навчання, що спонукає дітей думати вільно та відкрито на певну тему. Спочатку висловлюються і фіксуються найскладніші асоціації, а потім – другорядні. Так «Асоціативний кущ» поступово розростається. У молодшому шкільному віці формуються різні типи й види мислення, їх основні якості та властивості, розумові операції, закладаються передумови для розвитку стилю розумової діяльності. Саме на цьому етапі починає виявлятися творчий потенціал особистості. Найбільший вплив на розвиток пізнавальної сфери дитини, у тому числі її творчого мислення, має організований відповідним чином процес навчання.

Як відомо, інтерактивний урок складається з п’яти етапів:

І. Мотивація.

ІІ. Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів.

ІІІ. Надання необхідної інформації.

ІV. Інтерактивна вправа.

V. Рефлексія (підбиття підсумків), оцінювання результатів уроку.

На етапі мотивації використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, зацікавленість до знань та процесу їх сприймання. Наприклад, проводжу вправу Вилучи зайве: добираю гасло уроку; вставляю в текст гасла окремі слова (назви цифр, тварин, рослин тощо) та записую зашифроване гасло на дошці; пропоную учням вилучити зайві слова і прочитати девіз уроку.

Практика ранкових зустрічей є однією з успішних практик, що допомагає вчителю у створенні спільноти в класі. Ранкова зустріч стає інтерактивною і невимушеною, коли значна частка відповідальності за проведення ранкової зустрічі перекладається на дітей та сприяє їх розвитку

Прийом «Емоційний дзвіночок». «Уявіть, що пролунав дзвінок, який повідомив про початок уроку. Та це незвичайний дзвінок – він кольоровий. Подумайте і відчуйте зараз, якого кольору дзвінок, що розпочинає наш урок? А який звук, яка мелодія цього емоційного дзвіночка? Спробуйте саме так передати свій настрій, внутрішній стан у цю хвилину».

«Парасолька». Прийдіть на урок з парасолькою, якщо за вікном падає дощ. Зверніться до дітей: «У мене в руках парасолька. Як ви думаєте, навіщо вона мені? А парасолька для того, аби ніяка мряка, похмура погода не зіпсувала сонячного настрою, який, я сподіваюся, буде домінувати у нас сьогодні на уроці».

«Паперові човники». . Привітайтеся з дітьми і попросіть їх поки що не сідати на свої місця. Скажіть: «Сьогодні на уроці ми будемо мандрівниками. Щоб почати подорож, нам потрібно сісти в човник. Якого кольору ваш човник? І коли ви назвете колір, можна вже сідати і вважати, що урок розпочато». В кінці уроку спитаєте: «Якого кольору ваш човник зараз – наприкінці подорожі?»

Це важлива рефлексія кольору, яка допоможе з’ясувати настрій і емоційний стан кожної дитини і класу в цілому.

На ІІ етапі інтерактивного уроку зашифровую тему уроку за допомогою чисел та дій з ними, пропоную виконати обчислення та розшифрувати тему уроку за заданим ключем (вправа Загадкові будиночки). Можна поставити перед учнями проблему і шляхом вирішення її, діти намагаються відкрити нові знання. Головне - це самодіяльність, діяльність самих учнів. Потрапляючи в проблемну ситуацію, діти самі шукають з неї вихід. Функція вчителя носить лише направляючий і корегуючий характер. Дитина повинна довести право існування своєї гіпотези, відстояти свою точку зору.

На етапі надання необхідної інформації часто використовую вправу „Інтерв’ю за три кроки”: учні класу знайомляться з новим текстом, оповіданням; далі об’єднуються у групи по 4 особи, а в групі – в пари; кожен учасник проводить інтерв’ю із своїм партнером по парі; учні в парі міняються ролями; пари знову об’єднуються в групи по 4 чоловіки; кожен учень розповідає, що нового і цікавого він дізнався від свого партнера.

Готуючись провести з учнями інтерактивну вправу, пропоную їм спочатку виконати підготовчі завдання: прочитати, продумати, виконати самостійно завдання на повторення. Інтерактивні вправи, які використовуються на уроці (а їх зазвичай не більше двох), добираю таким чином, щоб їх виконання дало б учням „ключ” до засвоєння теми.

Вчу дітей вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє інтерактивний метод „Мікрофон”. Даний метод використовую  на етапі актуалізації знань учнів, так і під час узагальнення навчального матеріалу. Тримаючи в руках символічний „мікрофон” учень швидко і чітко відповідає на поставлене запитання. За допомогою цієї вправи на уроці читання з’ясовую думку учнів щодо прочитаного, перевіряю домашнє завдання, підводжу підсумки уроку. На уроці української мови даний метод застосовую з метою повторення вивченого матеріалу, виявлення ставлення дітей щодо доцільності вивчення поданого матеріалу.

Найчастіше на уроках математики для інтенсивної перевірки знань учнів використовую технологію „Карусель”. А також на ранкових зустрічах, перервах з метою виявлення вміння говорити один одному компліменти, слова ввічливості.

Інтерактивний метод „Обери позицію” використовую на уроках з курсу „Я досліджую світ”, уроках літературного читання, розвитку зв’язного мовлення, на виховних годинах під час обговорення певних ситуацій. На уроках читання, української мови, природознавства часто використовую „Сенкан”, „Кубування”, „Діаграму Вена”. Також використовую „Прес-конференцію”, „Мозковий штурм”, „Інтерв’ю”. Знайомі моїм учням і такі інтерактивні методи навчання, як „Обговорення проблеми в загальному колі”, „Незакінчені речення”, „Метод ПРЕС”, „Навчаючи – вчуся” , „Навчальні пари” „Два-чотири-усі разом, ”Ажурна пилка”, „Акваріум”, „Коло ідей”. В своїй роботі постійно поєдную парну та індивідуальну форми роботи з дітьми, що дає хороші результати. Роботу в парах застосовую під час виконання учнями вивчення вірша напам’ять, під час рольового читання, вивчення ними нового правила, або таблиці множення. Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, обмінятися думками і лише тоді висловлювати свої ідеї класу. Це сприяє розвитку мовлення учнів, вміння висловлювати і відстоювати свою думку. При проведення уроків використовую роботу в парах у вигляді гри. Так наприклад, під час роботи над удосконаленням навичок швидкого читання дуже подобається дітям гра „Котик і Мишка”. Першою починає читати „Мишка”, Коли вона прочитає декілька слів або 1 речення, починає читати „Котик”. Він намагається наздогнати „Мишку”. Гра припиняється, коли обидва учні читають одне і теж.

А ще будуть цікавими і такі вправи:

«Олімп Мудрості». «Для того, щоб відшукати відповідь на головне питання нашого уроку, ми піднімемося на Олімп Мудрості – найвищу вершину світу, на думку давніх греків. У процесі сходження на гору Мудрості кожен з вас побудує власний Олімп із камінчиків, які будуть отримані за правильні відповіді». В кінці уроку запропонуйте учням поглянути на свої власні Олімпи, підрахувати камінчики.

Колір уроку. Об’єднайте дітей у «кольорові» групи. «Дорогі друзі! Всі ви – учасники Всесвітнього конгресу «Кольори Життя». У нашому конгресі беруть участь наукові лабораторії: «Помаранчева», «Зелена», «Жовта», «Червона», «Блакитна» (можуть бути інші варіанти кольорів)». Кожна група отримує завдання і через певний час звітує про результати пошуково-дослідницької діяльності.

Конструктор LEGO є освітнім ресурсом ХХІ століття і однією зі складових STEM-технологій. Адже дитина, яка здатна конструктивно мислити, швидко вирішувати логічні завдання, вміє працювати у команді, може приймати нестандартні рішення, стане конкурентоспроможною особистістю та зможе реалізувати свій потенціал у реаліях сучасного життя. Заняття з LEGO можна включати в різні шкільні дисципліни, і таким чином організувати міжпредметний проект. Дитина чує нову інформацію і відразу за допомогою конструктора може засвоїти принцип дії. Доторкнутися руками, подивитися на зібрану модель. LEGO дозволяє дітям вчитися, граючись і навчатись у  грі. В ході навчальної діяльності діти стають будівельниками, архітекторами, лікарями, водіями, фермерами , граючись вони вигадують і втілюють в життя свої ідеї.

Змінилася сама філософія навчання. Сьогодні ми ставимо за мету не наповнювати учня великою кількістю знань, а вчимо застосовувати їх на практиці. Навчання приносить радість дитині від досліджень, творчості та рухової активності.

Серед основних нововведень Нової української школи – запровадження  інтегрованого курсу “Я досліджую світ» – це дослідницький тип навчання. Тобто діти самі мають відчути та отримати знання через діяльність. Наприклад; вони мають узяти цукор, кинути у воду й самі переконатися, що він таки розчиняється.

Не просто послухати, а побачити, зрозуміти! Це, власне, не просто знання, а компетенція, яку можна використовувати на практиці.

Особливу увагу приділяю ротаційним моделям «Щоденні 5» (читання і письмо) і «Щоденні 3» (математика) — це щоденні діяльності, виконуючи які діти навчаються бути самостійними під час читання, письма й математики, в той час, як учитель має можливість працювати з учнями індивідуально та у малих групах.

Як зробити так, щоб дитина навчалася із задоволенням? Один із таких – метод Lapbook. У сучасній українській школі лепбук тільки-но набуває поширеності. І не дарма! Адже у такий спосіб можна опановувати нові знання, у яскравих формах творчо структуруючи нову інформацію

Як і будь-яка технологія, лепбук реалізовує навчальні, розвивальні та виховні завдання.

Використання QR-кодів та використання різних інформаційних ресурсів дозволяє урізноманітнити навчальний процес, збільшити зацікавленість школярів до навчання, а для нас, вчителів, стає зручною формою організації навчального процесу.

Звернімо увагу на новий підручник української мови, а чи не цікаво щодня вивчати нову тему, застосовуючи новітні технології. Адже кожна дитина стає більш зацікавленою, коли є можливість вивчати матеріал, використовуючи свій мобільний телефон, за допомогою якого вона може зчитати QR — код.

Одним із ефективних шляхів оновленого змісту і методів навчання у сучасній початковій школі є тематична інтеграція — процес зближення і поєднання різних навчальних предметів. Унаслідок вивчення учнями різних предметів їхні знання набувають системності, уміння стають комплексними, посилюється світоглядне спрямування інтересів дітей, досягається більш високий рівень розвитку їхнього інтелекту.

Використання технології «перевернуте навчання» передбачає відмову від таких прийомів, як виступи учнів біля дошки, фронтальне опитування, перегляд тривалих навчальних фільмів. Натомість запроваджуються елементи педагогіки партнерства, учитель виступає у ролі колеги, консультанта. Учні опановують матеріал за допомогою самонавчання, це сприяє розвитку пізнавальної активності і самостійності

Тематична інтеграція посилює пізнавальні інтереси учнів, здійснює всебічний розвиток особистості, яка прагне нетрадиційно розв’язувати сучасні проблеми, виконує людинознавчу, екологічну, комунікативну функції.

Різноманітні види діяльності тематичного інтеграційного навчання дають змогу позбавити учнів стомлюваності, таке навчання ознайомлює їх зі світом у всьому його різноманітті та цілісності, формує творче мислення.

Отже, перевага тематичної інтеграції у навчанні полягає у створенні передумов для формування не вузько інформованого фахівця, а творчої особистості, яка цілісно сприймає світ і здатна активно діяти в соціальній та професійній сфері.

Наприкінці інтерактивного уроку проводиться рефлексія. Цей етап уроку надає можливість повернутися до очікуваних результатів навчання та перевірити, чи досягнуті вони. При підведенні підсумків:

  • використовую відкриті запитання: як? чому? що?;

  • прошу висловити власну думку;

  • прошу говорити про зроблене, а не про те, що могло бути зроблене;

  • розбираємось із причинами (чому? як? хто?), шукаємо альтернативні теорії (Чи є інша можливість?), підбираємо інші приклади (Де ще відбувалось щось подібне?).

Наприкінці інтерактивного уроку проводимо спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.

При підготовці до інтерактивного уроку:

  • глибоко вивчаю і продумую матеріал, у тому числі додатковий, приклади, ситуації, завдання проблемного характеру для груп тощо;

  • старанно планую і розробляю заняття, визначаю ролі учасників, готую питання та можливі відповіді, виробляю критерії оцінки ефективності уроку;

  • продумую мотивацію учнів до навчання, добираючи найцікавіші для них випадки, проблеми;

  • оголошую очікувані результати (цілі) заняття і критерії оцінки роботи учнів;

  • добираю різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи класу.

Для розвитку мислення школярів застосовую на уроках проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності.

Хочеться ще звернути увагу на метод “зеленої ручки”, який розробила психолог Тетяна Іванко, коли займалася зі своєю донькою по зошиту підготовки руки до письма.

Цей принцип “зеленої пасти” можна використовувати і в інших сферах навчання і виховання. Він вчить учня будь-якого віку, не концентруватися на невдачах, а звертати увагу на свої успіхи. Це важливий коучинговий підхід.

Отже, в чому суть:

Впроваджуючи принцип «зеленої пасти», ви побачите, що навіть, якщо ви не вказуєте дитині на помилки, вони поступово зникають самі собою, тому що дитина прагне зробити все відмінно сама, зі своєї доброї волі.

Я переконана, що використання інтерактивних методів, орієнтовно-діяльнісного підходу до навчання створює необхідні умови для розвитку вмінь учнів самостійно мислити, орієнтуватися в новій ситуації, знаходити свої підходи до вирішення проблем. В навчальному процесі підвищується емоційний відгук учнів на процес пізнання, мотивація навчальної діяльності, інтерес до оволодіння новими знаннями, вміннями їх практичного застосування. Все це сприяє розвитку творчих здібностей школярів, усної мови, вміння формулювати і висловлювати свою точку зору, активізує мислення.

ВИСНОВКИ

Своєю працею я переконала колег, батьків, що здобуття знань має бути не тільки корисним, а й комфортним, перш за все, у психологічну сенсі, що, звісно, не виключає вимогливого ставлення до учня. Базові знання дитина засвоює не тільки для того, щоб бути «підкованою» теоретично, а ще й для того, щоб критично осмислювати вивчене, тобто мати власну точку зору з будь-яких питань. Даючи об’єктивну, доброякісну інформацію показую як допомогти дитині в її творчому пошуку.

При використанні результатів, у практичному втіленні таких методик іншими вчителями, рекомендую гуманізацію шкільного середовища, тобто створення між учнями, учнями і вчителями клімату поваги, взаєморозуміння, довіри.

Для встановлення партнерських стосунків обираю комунікативні навички конструктивного спілкування, що засновані на повазі та довірі, увазі до потреб учнів

В основу їх поклала:

  • сприйняття дитини, її особистості такою, якою вона є;

  • усвідомлення різниці між роллю та особистістю, адресування критики тільки до ролі, а не до особистості;

  • використання підтримки, пошук позитивних якостей в учнів;

  • розуміння потреб, інтересів, мотивів учня.

Мої дослідження показали, що в молодому шкільному віці криється великий резерв розумового розвитку, який має здійснюватися разом із розвитком емоційної сфери духовного життя особистості та культурою здоров’я.

У процесі дослідження з’ясовано, що використання інтерактивних методів навчання в початковій школі має значний вплив на особистість молодшого школяра, допомагає формуванню активності, самостійності, творчості, здатності адаптуватися до змін в оточуючому середовищі. Різноманітність методів інтерактивного навчання дозволяє вчителю доцільно підібрати методи саме для конкретної теми, а також вибрати методи відповідно до рівня знань учнів класу.

Впровадження системи інтерактивного навчання приносить користь:

  • конкретному учню – усвідомлення включення в спільну роботу, комунікативи у готовність до роботи у групах на інших уроках, розвиток рефлексії, становлення суб’єктивної позиції в навчанні;

  • навчальній групі – розвиток навичок спілкування і взаємодії у малій групі, формування ціннісно орієнтованої єдності групи, прийняття моральних норм і правил спільної діяльності; класу: оцінювання процесу і результату спільної діяльності, підвищення пізнавальної активності класу, розвиток аналізу й самоаналізу у процесі групової роботи;

  • у траєкторії зв’язку “клас-учитель” – нестандартний підхід до організації навчального процесу, підвищення пізнавальної активності класу, багатомірне опанування навчального матеріалу, формування готовності до особистісної взаємодії.

Використовуючи інтерактивні методи, досягла таких результатів: учні швидше сприймають новий матеріал, кожне завдання виконують із задоволенням, вони стали доброзичливішими, уважнішими один до одного, допомагають одне одному у навчанні, проявляють почуття радості за успіхи інших. Працюючи в пошуку найбільш результативних методів роботи, я дійшла висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів. Саме таке навчання, з використанням інтерактивних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.

Отже, з’ясувавши суть компетентнісного підходу до навчання та особливості його впровадження в початковій школі; проаналізувавши методи, форми і засоби навчання, використання яких дозволить формувати в учнів основні ключові компетентності, було встановлена ефективність застосування інтерактивних педагогічних технологій щодо формування в учнів основних ключових компетентностей. Гіпотеза про те, що застосування в навчально-виховному процесі інтерактивних педагогічних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної початкової освіти – формувати в учнів молодших класів основних ключових компетентностей, підтвердилась. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. С.Біда «Створення ситуації успіху у навчально-виховному процесі».- П.шк.№2, 2007

  2. Біленко І. Початкова школа в контексті інноваційних освітніх змін. Використання сучасних технологій, форм та методів у початковій освіті / І. Біленко // Методист. – 2017. - № 2. – С. 3-7.

  3. Бондарчук Є. Інтерактивні технології - шлях до створення ситуації успіху у навчальній діяльності молодшого школяра [Текст]/Є.Бондарчук// Початкова школа.- 2017.-№11.- с.1

  4. Булахова Л. Особливості проведення «Ранкових зустрічей» //Початкова школа .-2018.-№5.-с.55

  5. Бученко І. В. Комп’ютеризація навчання – свідчення професійної майстерності педагога. Інститут післядипломної педагогічної освіти. – К., 2007. – Режим доступу: http://ippo.org.ua . – Назва з екрану.

  6. Гайдай Г. 3.Використання ІКТ на уроках у 1 класі./ Початкова освіта №37, 2012р.

  7. В. Громовий «Компетентнісний підхід до навчання».- Завуч №1, 2009.

  8. Державний стандарт початкової освіти //Завуч.-2018.-№8.-с.4

  9. Діяльнісний підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.- П.шк.№3, 2005.

  10. Дичківська І.М. Розвивати інтелектуальну обдарованість // Палітра педагога. -2004. -№2. –С. 7-10.

  11. Добровольський В.В., Костенко О.К. Використання мультимедійних і дистанційних технологій у професійній діяльності педагога-новатора /

  12. В.В. Добровольський, О.К. Костенко // Завуч. Усе для роботи. – 2017. - №3-4. – С. 2-15.

  13. Житник Б.О. Методичний порадник. – Харків: Основа, 2005.

  14. Занюк С.С. Психологія мотивації: навч. посіб. / С.С.Занюк. – К.: Либідь, 2008. – 304 с.

  15. Журнал «Початкова школа». -2000-2005 р.р. Спецкурс «Формування творчої особистості».

  16. М. Кітаєва. Використання мультимедійних технологій / Початкова освіта, №38, 2011, ст.7

  17. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід і українські перспективи / За заг. Ред.. О.В. Овчарук.- К.: К.І.С., 2004.- 112 с.

  18. Короденко М. Нова школа – нові підходи / М. Короденко // Освіта

України. – 2017. - № 43. – С. 6.

  1. Логачевська С. Особливості уроку математики. Нової української школи/С. Логачевська // Початкова школа. – 2018. - № 4. – С. 8-11.

  2. НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: ПОРАДНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2018/12/12/11/20-11-2018rekviz.pdf

  3. НУШ ОРІЄНТАЦІЯ НА ПОТРЕБИ УЧНЯ https://www.youtube.com/watch?v=HMtHgXIazyA

  4. Петерсон Л.Г. Деятельностный метод обучения: образовательная система «Школа 2000…» / Построение непрерывной сферы образования. М., 2007.

  5. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика / О.Пометун, Л.І.Пироженко. – К.: Вид-во А.С.К., 2011. – 136 с.

  6. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання: наук- метод. посібник / О.Пометун, Л. Пироженко. – К.: Вид-во А.С.К., 2008. – 192 с.

  7. Л. Пономаренко. Мультимедійна підтримка навчального процесу / Початкова освіта, №1-2, 2012, ст.16

  8. О.Савченко «Виховання розумної особистості, яка вміє самостійно вчитися».- П.шк.№8, 2007

  9. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти: К.: «Грамота» 2012

  10. Стебна О, Соценко А. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи.-Харків: Основа, 2005.- с. 19, 27

  11. Типова освітня програма розроблена під керівництвом О.Я. Савченко

https://nus.org.ua/news/opublikuvaly-typovi-osvitni-programy-dlya-1-2-klasiv-nush-dokumenty/

  1. Шаповалова І. Використання ІКТ у початковій школі./ Початкова школа №1, 2013р.

  2. Шиленко С. ІКТ та інтерактивне навчання./ Початкова освіта №39,2012.р.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
3
міс.
2
9
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!