Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Розвиток творчої особистості на уроках біології для формування соціальної компетентності учнів

Розвиток творчої особистості на уроках біології для формування соціальної компетентності учнів

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
249 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №HL586373
За публікацію цієї методичної розробки Безіна Ольга Володимирівна отримав(ла) свідоцтво №HL586373
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

«Розвиток творчої особистості на уроках біології для формування

соціальної компетентності учнів»

укладач Безіна О.В.,

учитель біології

Харківського ліцею № 149

ВСТУП

Біологія як базовий шкільний предмет належить до природничо – математичної дисципліни і є комплексною наукою, яка сприяє формуванню наукового світогляду, інтелектуальному розвиткові учнів, формуванню в них загальнолюдської валеологічної та екологічної культури. Аналіз шкільної практики свідчить, що більшість учнів не вміють у процесі навчання самостійно вирішити найважливіші структурні елементи знання, встановити причинно – наслідкові зв’язки між ними. Отже, після закінчення школи замість структурованої, усвідомленої системи знань, володіють розрізненими, механічно запам’ятованими відомостями. Тому одним із актуальних напрямків вдосконалення навчання в школі є пошук і впровадження інтелектуальних засобів, форм, та методів навчання, що забезпечують системність знань учнів, їх міцність.

В умовах модернізації освіти головним напрямком розвитку середньої школи є підвищення якості освіти, створення умов для розвитку особистості кожного учня за допомогою системи навчання. Неможливо досягти успіхів у розв’язанні завдань, поставлених учителем, без активізації пізнавальної діяльності, уваги учнів, формування і розвитку стійкого пізнавального інтересу до матеріалу уроку. Важливою умовою творчого мислення учнів є наявність в них загальної культури мислення, тому навчальна діяльність на уроках направлена перш за все на розвиток інтелектуальних умінь учнів: уміння аналізувати, синтезувати, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки, класифікувати, порівнювати. Формування пізнавальних інтересів і активізація особистості  процеси взаємозумовлені. Пізнавальний інтерес народжує активність, а активність, в свою чергу, укріплює та поглиблює пізнавальний інтерес.

Питання активізації навчання школярів відноситься до числа важливих проблем сучасної педагогічної науки і практики. Реалізація принципу активності у навчанні має певне значення, тому що навчання і розвиток носять діяльнісний характер, і від якості навчання як діяльності залежить результат навчання, розвитку і виховання учнів. Активізація навчання спрямована не тільки на сприйняття матеріалу, а й на формування відношення учня до самої пізнавальної діяльності.

Однією ланкою для розв’язання даної проблеми є робота щодо розвитку творчих здібностей учнів. Творчі здобутки спонукають дітей до творчого мислення. А це є активний процес, який дає учням можливість контролювати інформацію, ставити під сумнів нові ідеї, порівнювати протилежні точки зору, адаптувати та відкривати певні твердження. Отже, творче мислення має велике значення для розвитку дітей, і тільки творчу дитину можна навчити мислити. Слід зауважити – не обов’язково, щоб в учнів були здібності в тій чи іншій сфері для розвитку їхньої творчості. Хоча часто внаслідок такої діяльності учня та педагога можуть виявитися таланти дитини.

„Освіта  ХХІ століття – це освіта для людини „  - так сказано в Концепції 12 – річної середньої загальноосвітньої школи. Це оновлена освіта, коли працювати за старими методами неможливо. Пріоритет надано гуманістичним цінностям. Ось чому авторитарно – дисциплінарні моделі навчання змінюються на особистісно орієнтовані, суттєвими ознаками яких є навчання й виховання особистості на засадах індивідуалізації. Це створення умов для творчості, саморозвитку, самовиявлення; це вироблення бажання і вміння завжди бути необхідним, корисним своєму народові, Батьківщині. Кінцева мета – це навчання саме такого учня – випускника – творчої особистості. Заохочення творчості учнів і розвитку їхніх творчих здібностей – одна з найактуальніших тем не лише сучасної школи, а й усього суспільства.

І річ не лише в тім, що система середньої освіти перейшла на нові критерії оцінювання : такі перетворення є наслідком тих процесів, що відбуваються у всіх куточках земної кулі. Передусім необхідно виділити такі тенденції світового співтовариства, як комп’ютеризація і гуманізація.

Перший напрям пов’язаний із творчістю тим, що використання комп’ютерів звело до мінімуму шаблону діяльність людини, - коли логічні, громіздкі, не творчі завдання дуже легко і швидко виконуються машинами, але яким суто творчі завдання не під силу.

Другий напрям – гуманізація – пов’язаний з тим, що на сучасному етапі розвитку цивілізації на перший план висовується проблема Людини. Людини - як творця, як самоактуалізуючої особистості .

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.Можливості біології щодо формування соціальної компетентності учнів

Зміст та методика викладання будь-якого навчального предмета мають певні специфічні риси стосовно формування компетентностей учнів. Охарактеризуємо предметний арсенал щодо формування соціальної компетентності учителями біології:

1. Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до власного здоров’я.

2. Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до природи, її багатств та її захисту.

3. 3алучення учнів до природоохоронних заходів ( «Первоцвіт», «День птахів», «День Землі» тощо).

4. Використання групових форм навчання.

5. Проведення нестандартних уроків, які передбачають формування власної позиції, конкретні прояви особистісної активності учнів.

6. Надання учням можливості вибору форми тематичного оцінюваная, рівня завдань, групи для виконання лабораторних та практичних робіт.

2. Методичні прийоми формування творчих здібностей учнів

Як свідчать дослідження сучасної дидактики одне з найважливіших завдань стратегії активного навчання полягає у зміні форм спілкування в освітній діяльності. Ця зміна означає перехід від монологічного до багато опозиційного навчання, при якому відсутні концепція та позиція вчителя.

Організація такого процесу спілкування на уроках біології ефективно впливає на формування творчих здібностей учнів, але слід передбачити використання відповідних методів навчання, які переважно базуються на інтерактивних вправах. Під інтерактивністю розуміють не тільки процес взаємного впливу об’єктів, а й спеціально організована пізнавальна діяльність, котра має чітко окреслену соціальну спрямованість .

Наводжу деякі приклади інтерактивних вправ, які можна використати на уроках біології :

  • - робота в парах ( один із партнерів є носієм інформації, знає шляхи розв’язування завдань. Він передає інформацію іншому );

  • - діалог рівнина ( читання або вивчення тексту абзацами – знайдіть в тексті нові слова, поясніть їх значення, наведіть основні об’єкти про які йдеться в цьому абзаці);

  • - діалог Сократа ( учні самостійно формулюють проблеми та пропонують шляхи їх розв’язання ) ;

  • - навчальна пара ( усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом, який поданий на картці. у правому ряду сидять „учні „, у лівому – „ вчителі „. Завдання вчителя ставити питання, щодо опрацьованого матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття ) ;

  • - мозковий штурм ( метод колективного обговорення, що здійснюється через вільний вияв поглядів усіх учасників. Дає змогу швидко і ефективно розв’язувати завдання. Ідеї можна записувати на дошці ) ;

  • - кооперативне навчання ( ґрунтується на спільній роботі учнів і сприяє гуманізації відносин між учителями та учнями. Навчальна співпраця буде результативною, якщо вчитель підготує учнів до роботи в групі );

  • - техніка полікантних груп ( чітко формується завдання, самостійне продумування і записування ідей попереднє голосування, дискусія за попереднім голосуванням, остаточне голосування ) ;

  • - метод снігова куля ( використовується коли необхідно, щоб учасники спочатку обговорили питання в парах, потім в квартетах і т. д. ) ;

  • - метод карусель ( ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами і передбачає добір аргументів кожним учасником на задану тему, слухання одним учнем досить великої кількості однокласників. Учні розсаджуються у вигляді каруселі, що рухається ) ;

  • - метод броунівський рух ( цей метод дозволяє кожному учневі виступити в ролі вчителя ) ;

  • - уявний мікрофон (учні висловлюють свою думку тримаючи в руках уявний мікрофон ) ;

  • - ланцюжок ( учні ланцюжком задають один одному питання і відповідають на них ) ;

  • - методика тренінгу ( обговорення доповідей, проблем у колі тримаючи один одного за руки ) ;

  • - робота в малих групах ( розподіляються обов’язки між членами групи : секретар, доповідач, дослідник ,аналітик. Кожен виконує свою функцію ).

Для розвитку творчих здібностей учнів слід підбирати творчі завдання і причому завдання, які б зацікавили дитину, надихнули її на пошук . Це може бути написання вірша, казки , виготовлення аплікації моделі, малюнка. За допомогою таких завдань у дітей розвивається уява, образне мислення. Навіть самостійна робота може перетворитися на творчий процес, якщо перед учнями поставити проблему і вказати можливі шляхи її вирішення. При цьому слід враховувати вікові особливості дітей та їх індивідуальні здібності, щоб рівень складності був на рівні можливостей учнів. Не слід підбирати легких завдань, може швидко зникнути зацікавленість. проблемні завдання розвивають логічне мислення, здатність до пошуку .

Є різноманітні форми самостійної діяльності учнів. Це і робота з додатковою літературою. В даному випадку вчитель вказує автора, назву, місце знаходження літератури та завдання, яке треба виконати. Слід намагатися, щоб під час виконання завдання учні використовували кілька джерел, а також грамотно захищали свої проекти.

Виконання практичних та лабораторних робіт є також самостійним творчим процесом, який спонукає до творчого мислення. Задача вчителя полягає в тому, щоб чітко поставити мету і завдання, забезпечити необхідним обладнанням. Даний вид роботи навчає їх бути дослідниками, закріплює навики роботи з обладнанням.  Учням можна запропонувати алгоритм виконання експерименту або спостереження.

3.Творчі завдання на уроках біології

Використання творчих завдань на уроках біології значно підвищує ефективність навчання. Творче завдання - це завдання, при вирішенні якого необхідно знайти новий алгоритм розв'язання. Умови таких завдань безпосередньо не говорять про те, які знання знадобляться для їх вирішення, тому діяльність учнів спрямована на їх виявлення і підбір необхідних відомостей. При вирішенні таких завдань можуть знадобитися знання з різних розділів фізики, хімії, географії, екології і т.д. Основною ознакою творчого процесу служить відмова від традиційного підходу до інтерпретації існуючих даних.

Творчі завдання на уроках біології дозволяють:

- узагальнити, повторити і засвоїти навчальний матеріал;

- ознайомити учнів з досягненнями в галузі природничих наук;

- розвивати творчі здібності учнів, пізнавальний інтерес, абстрактне і логічне мислення;

- формувати навички спільної роботи;

- встановити міжпредметні зв'язки.

Проводити уроки, на яких використовуються творчі завдання набагато важче, зате ці уроки мають позитивний вплив на учнів, формуючи у них інтерес до біології, розвиваючи творче мислення. Завдання можуть бути розділені на кількісні (розрахункові), якісні та експериментальні.

3.1 Кількісні завдання

  Багато спостережень і дослідів з біології людини пов'язані з вимірами: визначення росту і маси тіла, підрахунок частоти пульсу і дихальних рухів, визначення життєвої ємності легень, часу максимальної затримки дихання. Вимірювання дозволяють перевірити навички самоконтролю і порівняти отримані дані із середньостатистичними.  Результати вимірювань в подальшому використовуються учнями для оцінки стану свого здоров'я, складання раціону харчування, антропометричних вимірів…(Додаток 2)

3.2 Якісні задачі

  До якісних відносяться, наприклад, завдання на порівняння органів людини з гомологічними органами тварин. Це дає можливість ознайомити учнів з методами порівняльної анатомії. При вирішенні задач такого типу визначаються лише якісні співвідношення між біологічними величинами, що дає можливість виявити причинно-наслідкові зв'язки між явищами. При цьому часто використовуються малюнки, графіки, таблиці, іноді експеримент. Завдання на розпізнавання органів за їх функціями сприяють кращому розумінню учнями взаємозв'язків в організмі.(Додаток 2)

  До якісних можна віднести також задачі наступних типів:

- завдання, що вимагають розпізнавання органів за їх словесним описом;

- завдання на визначення демонстрованих фізіологічних процесів (наприклад,

визначення умовних і безумовних рефлексів і їх гальмування);

- завдання на зв'язок будови і функції, наприклад, визначення потужності шийних м'язів по горбистості на потиличній кістці людини;

- завдання на зв'язок теоретичних знань основ анатомії і фізіології людини з особистою і загальною гігієною.

3.3 Експериментальні задачі

  До експериментальних завдань відносять формулювання висновків з результатів досвіду, доказ висунутих припущень. Завдання на складання гіпотези використовуються в тих випадках, коли в учнів були визначені теоретичні знання або матеріали спостережень, на підставі яких можна зробити які-небудь припущення. Такі експериментальні задачі проводяться за звичайним планом: складання гіпотези, обговорення способів її перевірки, конструювання досвіду і його проведення. Правильність висунутого припущення доводиться експериментально. Пропонується кілька однотипних завдань. Одні з них розбираються разом з учнями, інші використовуються для самостійного складання гіпотез.

Приклад 1. Дайте відповіді на наступні питання, самостійно виконавши необхідні рухові дії: нахили, присідання, вставання і т.п.

- Чому сидить на стільці людина не може встати, не нахилившись вперед?

- Чому при глибокому присіданні ми піднімаємося на носки?

- Чому, якщо притулитися до стінки правою стороною тіла, не можна відвести ліву ногу в сторону?

- Чому при нахилі вперед без згинання ніг в колінах гомілка відхиляється назад?

 Аналіз результатів дослідів підводить учнів до розуміння не тільки важливих біологічних законів, а й універсальності законів фізики: стійка рівновага зберігається в тому випадку, коли проекція центра ваги знаходиться над площею опори.

Приклад 2. Як довести, що кровоносні судини під шкірою руки - вени?

Учні вирішували завдання різними способами. Частина з них виходила з визначення вени. Інші шукали такі досліди, якими можна довести, що кров у венах рухається до серця: «Потрібно здавити руку в зап'ястку. Якщо ми бачимо, що судини набухають зі сторони кисті, значить це вени, тому кров по них рухається до серця».  Завдання можна вирішити, будуючи логічні  міркування: «Видимі на поверхні руки судини не можуть бути капілярами, бо вони великі, і не можуть бути артеріями, тому не пульсують. Значить, це вени ».

У творчих завданнях можуть використовуватися протиріччя в наукових фактах, протиріччя між життєвими уявленнями і науковими фактами, а також нові факти, яким важко знайти пояснення на основі наявних знань. Завдання інноваційного типу пов'язані з усвідомленням школярами нових для них фактів та ідей на основі загальних закономірностей і логічних умовиводів. В якості прикладу розглянемо наступну задачу: яйце зважили перед початком і в кінці інкубації, чи змінилася вага яйця? В кінці інкубації маса яйця повинна бути менше, тому що частина речовин витрачається в енергетичних процесах, необхідних для розвитку курчати, а продукти окислення видалені з яйця через пори в шкаралупі. Шляхом міркування школярі приходять до висновку, що містить нову інформацію, можливо, невідому їм.

Розвитку творчих здібностей учнів значною мірою сприяють задачі, що вимагають використання життєвого досвіду і повсякденних спостережень. Життєвий досвід часто вступає в протиріччя з отриманими на заняттях відомостями, породжуючи проблемні ситуації, дискусії, суперечки, що є передумовою для створення творчої атмосфери на уроці

3.4 Класифікація творчих завдань

- Завдання на встановлення причинних зв'язків; наприклад, чому людина може без їжі обійтися кілька тижнів, без води - декілька діб, а без повітря - кілька хвилин? Відповіді учнів можуть бути такими: 

- Для обміну речовин необхідний кисень, припинення обміну речовин означає загибель організму, тому киснем повинні безперервно забезпечуватися всі клітини організму;

- Без їжі і води людина може прожити кілька тижнів, тому в людському організмі є запас білків, жирів, вуглеводів, а запасів кисню в організмі немає;

- Без їжі людина може обійтися кілька тижнів, тому в організмі є накопичення жиру - ними людина і харчується; вода також знаходиться в організмі, а ось кисню в крові і органах мало, і якщо його немає в повітрі, то людина задихається.

- Завдання, що формують системне мислення; наприклад, у чому перевага правильної постави для нормальної життєдіяльності ростучого організму?

У своїх відповідях учні відзначали,  що правильна постава має не тільки естетичне значення; при неправильній поставі неминуче відбувається викривлення хребта, що ускладнює роботу серця, легень та інших внутрішніх органів; при правильній поставі краще протікає процес росту людини.

- семантичні задачі;  на пояснення термінів, визначень, відмінностей побутової та наукової номенклатури, наприклад, пояснити смислове значення і походження слова «печінка». В основному учні відповідають вірно:

- печінка походить від слова «піч», вона зігріває своїм теплом проходить через неї кров, обігріває наш організм, в печінці відбувається сильний обмін речовин; 

- Завдання на виявлення зв'язків між образною і словесною інформацією; наприклад, чому волосся, яке розміщене на шкірі, піднімається від холоду, страху, стресу, як говорять «стає дибки»?

Відповіді учнів досить прості і зрозумілі: скорочуючись, м'язи піднімають волосся; при переляку, перезбудженні нервовий імпульс надходить до м'язів, що піднімає волосся, вони скорочуються, і волосся підіймається.

Поясніть прислів'я: «Сите черево глухе до вчення».

Відповіді учнів можуть бути частково помилковими, так як спираються на досвід поколінь: під час їжі кров підливає до шлунку, в головний мозок в цей час крові надходить менше, і через це міркує погано; після прийняття їжі кров підливає до шлунку для травлення, і коли ми починаємо розумову роботу, то мозок працює не на повну силу (зосередитися буде важче); поки їжа не перетравиться, організм не стане перемикатися на роботу мозку; коли людина їсть, кров приливає до шлунку, щоб переварити їжу.

- Завдання на зв'язок цільових і причинних відносин; наприклад, чому ноги

замерзають на морозі швидше інших частин тіла? Відповіді учнів можуть бути досить  анатомічно цікавими і альтернативними: ноги замерзають на морозі швидше інших частин тіла, тому що тиск крові в них менше і циркуляція слабкіше, тому судини знаходяться далеко від серця; ноги швидше замерзають, тому кровообіг у ногах відбувається повільно; ноги розташовані далі від серця, і кров туди надходить довше, циркулює кров в ногах повільніше, ніж в інших органах.

Альтернативні відповіді:

- ноги знаходяться ближче до землі, а земля взимку холодна;

- процес кровообігу займає великий період часу, і кров у ногах за цей час остигає;

- на ногах шкіра тонша, ніж на інших частинах тіла;

- ноги довші, ніж інші кінцівки тіла, і кров поки туди доходить, холоне;

- на морозі кров стає більш густою і в'язкою, тому повільніше пересувається.

 На жаль, навіть у правильних відповідях учні не вказували, що в венах кров рухається проти сили тяжіння і тому застоюється.

- Завдання на розвиток системоутворюючої творчої активності; наприклад, печінку називають «хімічною лабораторією», «продовольчим складом», «диспетчером організму». Що лежить в основі таких образних виразів? До якої системи органів вона відноситься і чому?

Відповіді учнів бувають такими:

- у печінці відбуваються хімічні перетворення речовин, синтезуються білки, в ній міститься безліч різних вітамінів, надлишок вуглеводів відкладається в печінці у вигляді глікогену;

- печінка бере участь у підтриманні постійності крові; вона затримує отруйні речовини, в печінці синтезуються білки, вуглеводи, ферменти;

- Завдання на спостережливість; наприклад, на які кістки спираються руки, коли на фізкультурі поступає команда покласти їх на стегна. Учні відповідають по-різному: на тазові кістки або на стегнові кістки. Це просте питання дає можливість з'ясувати, чи правильно школярі розрізняють наукові терміни і життєві назви, чи вірно представляють топографію кістяка. Вони вчаться аналізувати факти повсякденного життя і, насамперед, навчаються помічати їх.

До завдань на спостережливість відносяться такі, для вирішення яких достатньо звернутися до відомих явищ і фактів. Систематична робота в цьому напрямку спонукає учнів інакше глянути на звичайні явища. Ось наприклад, 

- чому руки рухаються при ходьбі? чи є на долонях сальні залози? Обговорюючи відповіді учнів на перше питання, можна показати його зв'язок з проблемою філогенезу людини. Відомо, що предки людини ходили на чотирьох ногах і всі чотири кінцівки працювали. Отже, рефлекторні зв'язки могли зберегтися. Цей фізіологічний атавізм використовують спортсмени: коли треба зробити фінішний ривок, рекомендують посилити роботу рук - це рефлекторно викликає прискорення бігу.

3.5 Навчання рішенню творчих завдань

  Розвиток навичок вирішення творчих завдань включає в себе такі етапи:
1. Спочатку на уроці колективно обговорювалися і вирішувалися конкретні завдання за таким планом: постановка проблемного питання; знайомство зі змістом задачі; підбір способів вирішення задачі (алгоритм: формула, схема, інструкція, евристична бесіда); міркування за допомогою логічних прийомів (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування); висловлювання припущень; перевірка правильності умовиводів за допомогою перегляду натуральних об’єктів, таблиць, малюнків; корекція помилок; формулювання висновків.

2. Після засвоєння основних алгоритмів розв'язання задач, учням пропонувалися завдання, вирішення яких вимагало застосування відомого алгоритму в нових умовах, наприклад при вивченні іншої теми. Так, при вивченні властивостей крові учні розглядали способи приготування протидифтерійної сироватки, при вивченні дихання - питання про виготовлення антигрипозної сироватки. Консультацію вчителя учні використовували лише для актуалізації знань.

3. Учні виконували завдання самостійно. По мірі вирішення творчих завдань учні засвоювали колишні і знаходили нові алгоритми, не потребуючи підказок вчителя. В учнів з'являвся стійкий інтерес до навчальних дій і потреба в творчій активності.

  До вирішення творчих завдань учні підходять по-різному. У ході рішення вони часто задають вчителю або один одному питання, що вимагають нестандартних відповідей. Вислухавши гіпотезу вчителя, учні висловлюють свої міркування, які іноді не збігаються з думкою вчителя. Виникає дискусія - активний пошук правильного рішення, в ході якого школярі використовують не тільки накопичені теоретичні знання, але і свій життєвий досвід.(Додаток 2)

Нижче наведені приклади типових завдань, використовуваних мною для виявлення творчих можливостей учнів. Досвід показав, що такого роду задачі сприяють засвоєнню теоретичного матеріалу, мобілізують життєвий досвід учнів, розвивають вміння оперувати фактами, висловлювати припущення, доводити свої ідеї. У школярів розвивається пізнавальна активність, уява, спостережливість, а головне, зростає інтерес до предмету і самостійної роботи.

АПРОБАЦІЯ

Методисти виділяють 3 рівні пізнавального інтересу учнів. Перший елементарний рівень розвитку пізнавальних інтересів проявляється в наявності інтересу до зовнішнього змісту знань, цікавим фактам. Основу його формування складає репродуктивно-фактологічна діяльність, а творча активність починає проявлятися в прагненні до самостійного виконання задач. Другий рівень пізнавальних інтересів притаманний підліткам , у яких починається  формування  інтересу до встановлення причин, залежностей, пізнання суттєвих властивостей предметів і явищ. Рівень творчої активності проявляється в прагненні розкрити сутність процесів і явищ, тому  інтелектуальний компонент пізнавальних інтересів починає переважати над емоційним. Третій, найвищій рівень розвитку пізнавальних інтересів , пов’язаний з прагненням учнів до пізнання глибоких теоретичних питань, формуванням світогляду, вмінням виконувати  діяльність не за зразком, а оригінально, своїм шляхом. Основу цього рівня складає творча діяльність, в якій переважає воля, прагнення до самостійного добування знань. Цей рівень розвитку пізнавальних інтересів необхідно формувати шляхом організації систематичної пошукової діяльності. 

На уроках біології я вчу дітей розуміти цілі, а потім самостійно ставити задачі, які переростають у мотив. Внутрішня мотивація успішно розвивається під час виконання практичних робіт(дослідів). Дослідження проводжу не тільки під час уроку (вивчення нового матеріалу, закріплення), а і в позаурочній роботі в формі проектів. Наприклад, вивчення нового матеріалу під час уроку  «Насінина, плід, їх будова» учні виконували досліди з натуральними об’єктами(пророслим насінням квасолі і пшениці, плодами сливи, томатів, винограду та ін.) і, користуючись інструктивними картками ,робили висновки про особливості їх будови. Або проект «Абетка здоров’я», під час якого учні 11 класу опрацювали різні ситуації, коли існує загроза життю людини, навчились правильно надавати першу допомогу

  • На уроках  біології для розвитку пізнавального інтересу я використовую різноманітні задачі. Вірно кажуть, що як нема пізнавальної задачі, то нема роботи думки, а як є задача - є пошук її розв’язання. Використання задач підвищує активність учнів. Вони досліджують явище, шукають шляхи до його рішення, висувають гіпотези, знаходять докази, а це сприяє активізації розумової діяльності  школярів, розвитку логічного мислення, пізнавальної самостійності і в кінці кінців формуванню і розвитку пізнавального інтересу до біології.(Додаток 1)

Задача 1.Учень розказав про дослід, який він розпочав за 2  тижні до уроку. Він виростив проросток квасолі і, коли стебло досягло 15 см,  зрізав його верхівку приблизно настільки,  наскільки прищипував корінець. Як виглядали результати досліду через 2 тижні?

Задача 2.З метою підготувати насіння до посіву, учень помістив їх у дві пробірки з водою. В одній пробірці насіння проросло, а в другій –ні. Як це можна пояснити?

Задача 3. У яких рослин –болотних, лучкових чи пустельних –коренева система проникає найглибше? Чому?

Задача 4. Чому слимаки у спекотні дні ховаються під камінням, а в сиру погоду повзають по рослинах і на грунті ?

При проведенні уроків я використовую ситуаційні задачі, які також активізують процес мислення.

-Уявіть ситуацію, проаналізуйте, складіть діалоги, можливе інсценування.

1)Під час прання одягу сина батьки знаходять в кишенях таблетки з невідомою назвою. Як вирішити цю проблему?

2)Ви випадково потрапляєте в компанію, де вживають наркотики. Позначте проблеми. Визначте шляхи їх розв’язання.

Результати педагогічних спостережень показують, що формуванню позитивної мотивації навчання заважає відсутність уміння аналізувати власні мотиви і цілі навчання Цьому сприяють задачі-дилеми. Вони мають таку структуру:

1)змістовий компонент- знання учнів

2)операційний компонент-вміння знаходити причинно-наслідкові зв’язки

3)мотиваційний-використання знань для організації своєї життєдіяльності

Наприклад, така задача:

«Напередодні новорічних свят перед вами виникла проблема: купити живу чи штучну ялинку. Ви знаєте, що в лісі ялинка виростає  до 1 метру за 5-6 років, а штучна дуже багато коштує, але нею можна користуватись декілька років. Жива ялинка дешевше. Ви:

-купуєте ялинку на базарі

-зустрічаєте свято в лісі

-купуєте штучну ялинку

-складаєте композицію з живих гілок ялинки ?»

  • Для розвитку творчого потенціалу учнів у процесі вивчення біології часто складаю проблемні ситуації.  Спонукаючі до пізнавальної діяльності проблеми є не тільки способом активізації мислення, але нерідко визначають розвиток схильностей і здібностей людини. Проблемну ситуацію створює не будь-яке питання, а задача чи протиставлення. Якщо на те чи інше питання у учня є готова відповідь, це не потребує ніяких розумових зусиль, крім згадування і відтворення уже відомих знань. Пізнавальна проблема характеризується тим, що виводить учня за межі відомих йому знань. При цьому в ній є щось невідоме, що потребує пошуку, мислення. Важливо, щоб проблемна ситуація містила в собі психологічний елемент незвичайності, новизни, яскравості фактів, щоб збуджувати у школярів інтерес і прагнення до пошуку.(Додаток 1)

Так, при вивченні теми «Лишайники» із розповіді вчителя учні дізнаються , що тривалий час вчені вважали лишайники звичайними рослинами і відносили до мохів. Тільки в 1867 р. російським вченим А.С. Фамініцину і О.В.Баронецькому вдалось виділити зелені клітини з лишайника ксанорії і встановити , що вони не тільки можуть жити окремо від тіла лишайника, а і розмножуватись діленням і спорами. Таким чином, зелені клітини лишайника- самостійні рослини водорості. Формулюється проблемна задача: що таке лишайники? До якої групи рослин їх слід відносити ?

  • Висування проблемного питання.

  -Чому у зародку птахів закладаються зяберні щілини, якщо газообмін відбувається скрізь шкарлупу яєць, а не скрізь них ?

 - Чому під час прання, під час пиляння дров більш за все працюють руки, а стомлюється спина?

 - Чому лікарю важливо знати, якою є людина  праворука чи ліворука(шульга)

  • Повідомлення парадоксального факту, висування гіпотез, пропозицій.

    Факт перший. У минулому  столітті  на одному з островів Атлантичного  Океану спалахнула епідемія кору від  людини, яка заразилася У Європі. З 7 тисяч населення здоровими  залишилось 98 найстаріших людей , які хворіли кором 65 років тому.

   Факт другий. У 1967 році молодий хірург з Кейптауну Крістіан Барнард зробив першу пересадку серця від однієї людини іншій. Операція виконана стерильно, дуже майстерно. Але серце добре не прижилося, спасти життя хворому не вдалось. Як ні парадоксально, ці два факти пов’язані між собою. Як?

ВИСНОВОК

Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна, лише впроваджуючи у педагогічну практику стратегії розвитку критичного мислення, тобто пробудження свідомості, коли молода людина усвідомлює реалії, що оточують її, і шукає шляхи їх розв’язання. Тому вчитель біології використовує такі засоби навчання і виховання, які підвищують ефективність навчального процесу і готує учнів до самостійного життя.

Застосування методичної розробки.

Користування пропонованою розробкою дозволить учителю розвивати учня, як творчу особистість, формувати її соціальну компетентність за допомогою нестандартних уроків, уроків мислення серед природи, використання біологічних задач. Дасть можливість оптимізувати навчальний процес, зробити його цікавим. Творчі завдання сприяють інтенсифікації навчального процесу, більш осмисленому вивченню матеріалу, створенню системи знань учнів, атмосфери довіри, впевненості в свої сили та власний успіх. Такі завдання актуальні як для учнів 6-х так і 11-х класів. Обираючи завдання різного рівня складності, можна здійснювати диференціацію навчального процесу. Розробка допоможе вчителю розширити спілкування, краще орієнтуватися в інтересах і потребах учнів, вирішувати складні ситуації, що ждуть їх в майбутньому. Використання розглянутих прийомів на уроках сприяє розвитку пізнавального інтересу, поглибленню знань з біології і підготовкою учнів до реального дорослого життя.

Додаток 1

Задачі для диференційованих домашніх завдань.

Дивуй!

До теми «Водорості» (6 клас). «Життя у вологих тропіках стало серйозною проблемою для двох полярних ведмедів, які живуть у Сінгапурському зоопарку, - вони позеленіли. Звичайно, біло-жовті шуби ведмедиці Шеби та її сина Інукі позеленіли від того, що на шерсті почали активно цвісти водорості. «Нешкідливі водорості й зелений наліт – наслідок вологого і жаркого клімату Сінгапуру», - пояснює доглядач зоопарку містер Тан ». (Газета «Новачок»)

- А чи тільки у воді існують водорості? Які вони? Скільки їх?

До теми «Найпростіші» (6 клас). Амеб помістили у дві колби: в одну – з джерельною водою, а в іншу – з кип’яченою. В одній із колб через деякий час амеби загинули.

- У якій колбі, на вашу думку, загинули тваринки і поясніть, чому?

До теми «Харчування і травлення» (8 клас). У стародавній Індії застосовували «випробування рисом». На суді для розв’язання питання про те, винен чи не винен підсудний, пропонували з’їсти сухий рис. Якщо він його з’їсть, значить, не винен, а якщо не з’їсть – то винен.

- З якою метою так робили?

Відстрочена відгадка

До теми «Будова та життєдіяльність рослин» (6 клас). Один у землі копається, інший – у променях купається. І хоча вони друзі, помінятися їм не можна.

- Про що йдеться в загадці? Чому їх названо друзями? Чому їм не можна помінятися?

До теми «Опорно-рухова система» (8 клас)

- Чому при пранні білизни, рубанні дров найбільше працюють руки, а втомлюється спина?

До теми «Мислення і свідомість» (8 клас)

- Чому лікареві важливо знати, якою є людина – право рукою чи ліворукою?

До теми « Багатоклітинні. Губки. Кишковопорожнинні» (7 клас).

Влітку 1740р. молодий швейцарець Абра Трамбле проводив й описував біологічні досліди. Одного разу він влаштував справжній прісноводний зоопарк. В одній із банок жили гідри. Спочатку Трамбле сприйняв їх за нитчасті водорості. Однак вони ворушили своїми відростками, що рослинам начебто не властиво. Бажаючи розвіяти свої сумніви, Трамбле порізав ножицями розпластану в нього на долоні гідру впоперек і опустив половинки назад у банку. «Через десять днів на дні банки сиділи, наче нічого й не трапилося, дві гідри-близнючки. Довгими тонкими щупальцями вони ловили дрібних рачків і засовували собі в рот. Отже, гідра – все-таки тварина. Істота, яку можна без шкоди для неї розрізати надвоє! На чотири частини! Це неймовірно! Спочатку я насилу вірив своїм очам … Хто міг уявити, що у неї відросте голова!» - захоплено записав Трамбле у своєму щоденнику.

- Як ви думаєте, чому тварина отримала таку назву? Чому гідру віднесли до типу Кишковопорожнинні? Що таке регенерація? Які переваги має гідра перед тваринами, що належать до типу Губки?

Фантастична добавка

До теми «Будова і життєдіяльність рослин» (6 клас) Уявіть себе молекулою води. Чи зможете ви з допомогою рослини потрапити з ґрунту в атмосферу? Які процеси життєдіяльності рослини вам у цьому допоможуть? Через які органи рослини ви будете мандрувати? Через які тканини рослини проляже ваш шлях?

До теми «Розмноження і розвиток рослин» (6 клас). Уявіть себе медоносною бджолою, яка збирає нектар і пилок із квітів рослин. Квітки яких рослин вас будуть найбільше приваблювати? А якщо квітки дрібні, то як їм привернути вашу увагу?

До теми «Бактерії» (6 клас). У повітрі є 78% вільного азоту, але його рослини засвоювати не можуть. Як же ґрунти все таки збагачуються Нітрогеном і продуктивність рослин зростає?

До теми «Хордові тварини. Безчерепні. Риби» (7 клас). Чому для збільшення газообміну у разі швидкого руху риби плавають із відкритим ротом, а птахи не літають із відкритим ротом? Які особливості дихальних систем лежать в основі цієї відмінності?

До теми «Харчування і травлення» (9 клас). Як ви розумієте слова К. А.Тимірязєва, що перетворений промінь сонця «грає у нашому мозку»?

До теми «Нервова регуляція функцій організму людини». Як ви розумієте вислів «Таланти наших рук належать не їм (рукам)?

Легенда древніх римлян про волошки

Красивий юнак Ціапус так захопився ніжними польовими квітами, що весь час тільки те й робив, що плів з них вінки і гірлянди. Прикрашений квітами хлопець блукав ланами і ніяк не міг залишити їх, допоки його погляд перетинався з голубими оченятами квітів. Аж якось Флора, у яку був закоханий Ціапус, знайшла юнака мертвим. Лежав він неживий у полі, а довкола нього синіли квіточки, якими хлопець так милувався за життя. Тоді Флора перетворила його у красиву волошку і назвала ці квіти Ціапус.

Із айстрами у давнину були пов’язані всілякі повір’я. Сам батько ботаніки Теофраст писав: «Стверджують, що айстра допомагає в хорошій справі». Однак застерігав, що для цього викопувати рослину треба з коренем і обов’язково вночі, попередньо звівши над нею намет – так тільки зберігається її сила… А Олександр Олесь так писав у своєму вірші «Айстри»:

Опівночі айстри в саду розцвіли…

Умились росою, вінки одягли

І стали рожевого ранку чекать,

І в райдугу барвів життя убирать…

Шах та кішка

Розповідають, що одного разу шах вирішив подивитись, хто з його підданих зуміє за рік найкраще відгодувати кішку. Разом із кішкою піддані отримували корову, молоком якої і треба було годувати піддослідних тварин. Ходжа Насреддін вирішив спробувати щастя. Але він зробив так: нагрів молоко і тицьнув кішку в нього мордочкою. Звісно, відтоді при вигляді миски з молоком кішку як вітром здувало. А Насреддін увесь рік годував сім’ю молоком корови. Через рік шах побачив серед угодованих кішок одну худу й обдерту та обурився. А Ходжа заявив: «А що за тварину ти мені дав? Вона ж не п’є молока! Спробуй покажи їй молоко!»

Додаток 2

Кількісні завдання

Якісні задачі

Навчання рішенню творчих завдань

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Богоявленська Д. Б. Розвиток творчих здібностей: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Діана Борисівна Богоявленська. - К.: Видавничий центр «Академія», 2002.

2. Боровик Г. Плекаємо творчу особистість [ Відкритий урок ] / Генріх Боровик . -2006. -  12.

3. Клименко В. В. Механізм творчості, чи можна його розвивати / Віктор Васильович Клименко. - М. : Шкільний світ. - 2001. - №1.

4. Кушнір В. Шлях до освіти / В. Кушнір // Освіта 21 століття. - 2001. - № 1.

5. Лавріненко О. А. Історія педагогічної майстерності / О. А. Лавріненко. - К., 2009.

6. Мартиненко С. Як формувати творчу особистість учня / С. Мартиненко // Відкритий урок2017. - №12.

Електронні ресурси:

1.Використання творчих задач на уроках біології. - [Електрнний ресурс]. – Режим доступа: http://www.pedahohikam.net/nervs-13-1.html

2. Стефаненко Г. М. Розвиток творчих здібностей на уроках біології та в позаурочний час / Г.М. Стефаненко. - [Електрнний ресурс]. - Режим доступа: http://journal.osnova.com.ua/article/55556

3. Пугач І.М Творчі завдання на уроках біології як засіб формування ключових компетентностей учнів. - [Електрнний ресурс]. - Режим доступа: http://methodologicaldevelopments.blogspot.com/2016/11/blog-post.html- Пугач І.М

4. Товстига І. Інноваційні методи і прийоми формування ключових компетентностей учнів на уроках біології. [Електрнний ресурс]. - Режим доступа: http://tkmco.org/index.php?option=com_content&view=article&id=222&catid=104&Itemid=496

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Користування пропонованою розробкою дозволить учителю розвивати учня, як творчу особистість, формувати її соціальну компетентність за допомогою нестандартних уроків, уроків мислення серед природи, використання біологічних задач. Дасть можливість оптимізувати навчальний процес, зробити його цікавим.
  • Додано
    28.02.2018
  • Розділ
    Біологія
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    492
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    HL586373
  • Вподобань
    0
Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
2700 грн
390 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №HL586373
За публікацію цієї методичної розробки Безіна Ольга Володимирівна отримав(ла) свідоцтво №HL586373
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти