Розвиток комунікативної діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Опис документу:
Мета дослідження: формування комунікативної діяльності учнів шляхом використання найбільш ефективних методів та прийомів на уроках української мови та літератури. Основне завдання роботи: описати апробовані на власних уроках прийоми та методи розвитку творчих та комунікативних здібностей школярів середньої ланки

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Методична тема:

«Розвиток комунікативної діяльності учнів на уроках української мови та літератури»

Виконав: вчитель української мови та літератури багатопрофільного ліцею № 99 м. Запоріжжя

Кармін Оксана Вікторівна

Запоріжжя 2019

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ………………………………………………………...5

РОЗДІЛ 2. ПРИЙОМИ ТА МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ТА КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ ……………………………......8

2.1. Когнітивні методи на уроках української мови…………………………8

2.2. Креативні методи на уроках української мови та літератури………….11

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………...........16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………..................17

ДОДАТКИ ………………………………………………………………...…...19

ВСТУП

Комунікативна спрямованість під час викладання української мови та літератури допомагає реалізувати розвивальний, ціннісний та виховний аспект навчальних предметів. Різноманітні завдання, в основі яких лежить комунікативний характер, спонукають учнів до контролю власних висловлень. Комунікативні ситуації сприяють розвитку інтелектуальних, розумових здібностей учнів та кращому запам’ятовуванню опрацьованого матеріалу. У школярів поступово виробляються навички самоосвіти.

Недостатня сформованість комунікативних умінь та навичок учнів призводить до втрати зацікавленості на уроках української мови та літератури. Технології навчання потребують змін та втілення сучасного підходу в комунікативно-діяльнісному та особистісно зорієнтованому аспектах. У сучасному світі мова перестала були лише засобом спілкування, вона забезпечує повноцінне функціонування особистості в соціумі. Необхідність забезпечення вчителем оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку школяра підкреслює актуальність обраної для дослідження теми.

Мета дослідження: формування комунікативної діяльності учнів шляхом використання найбільш ефективних методів та прийомів на уроках української мови та літератури.

Завдання:

  1. Розглянути напрацювання українських дослідників з проблеми розвитку комунікативної діяльності на уроках української мови та літератури.

  2. Довести значимість мовленнєвих навичок для особистісного зростання школяра.

  3. Зясувати роль педагога у формуванні комунікативних ситуацій між учнями.

  4. Описати апробовані на власних уроках прийоми та методи розвитку творчих та комунікативних здібностей школярів середньої ланки.

  5. Розробити ситуативні, дискурсивні, редакторські та ораторські завдання з метою забезпечення зростання зацікавленості учнями читацькою культурою та розвитку полемічних навичок і самостійності учнів.

  6. Зробити об’єктивні висновки, спираючись на проведене дослідження.

Об’єкт дослідження: процес навчання учнів комунікативним навичкам.

Предмет дослідження: прийоми та методи навчання для сприяння розвитку комунікативного спілкування на уроках української мови та літератури.

У роботі були використані такі методи дослідження:

  • педагогічне спостереження (під час організованого систематичного навчального процесу в природних умовах);

  • педагогічний експеримент (під час постановки досліджуваного явища в контрольовані умови);

  • метод рейтингу (при оцінюванні креативності учнів, відсутності схильності до конформізму);

  • порівняння (під час аналізу результатів комунікативної діяльності школярів).

РОЗДІЛ 1. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

Мова допомагає особистості комунікувати в сучасному соціумі. Тому виникнення комунікативного напряму у шкільній лінгводидактиці цілком виправдане. Л. Мамчур стверджує, що основною метою навчання мови у школі є формування комунікативної компетентності учня. При цьому роль мовних знань не зменшується, оскільки їх головне покликання – бути засобом для комунікації, мовленнєвої взаємодії особистості в соціумі [3].

Є.Пассов зазначає, що комунікативний метод є найціннішим у процесі розвитку діалогічного мовлення. А повноцінні висловлення можливі у створених вчителем мовленнєвих ситуаціях, що забезпечують розвиток у школярів навички висловлювати свої думки послідовно [4].

Комунікативна спрямованість уроків української мови та літератури передбачає організацію системи знань, умінь і навичок. Це дає можливість школяреві сформувати такі компетенції: лінгвістична, соціокультурна, дискурсивна, соціальна, стратегічна. Комунікативний напрям лінгводидактики тісно пов’язаний із функційно-комунікативним підходом навчання мови та літератури. Цей підхід поєднує структурний взаємозв’язок комунікативного й мовного аспектів досвіду особистості. Він ґрунтується на ідеї вивчення мови з опорою на такі показники:

  • суспільнокомунікативна функція;

  • принцип діалогічності;

  • рольова організація змісту і процесу навчання;

  • етикетність навчання;

  • інтерактивність навчання [1].

Проблема формування й розвитку мовленнєвої діяльності на уроках української мови та літератури привертає увагу таких вчених: А.Богуш, М.Вашуленка, О.Глазову, С.Дубовик, Е.Палихату, О.Казарцеву, О.Хорошковську. Основні положення шкільного навчання з орієнтацією на комунікативну теорію викладені у працях Е. Палихати, Л. Шевцова, Г. Шелехова та ін. Дослідники пропонують її реалізовувати, застосовуючи комунікативні методи навчання:

  • діалогування;

  • рольову гру;

  • моделювання мовленнєвих ситуацій;

  • кейс-метод [5].

Комунікативний напрям пов’язується дидактиками-філологами з ідеєю комунікативної творчої моделі шкільного навчання. При цьому враховуються функційно-стилістичний та комунікативно-діяльнісний принципи. Виникає необхідність не лише у комунікативних, а й у креативних методах навчання. Тому доцільним вважається використання методу складання різноманітних історій, «сенкану» на вивчену тему чи окремого літературного персонажа, метод синектики. Перелічені методи дозволяють формувати навички творчого використання наявних знань, забезпечувати розвиток текстотворчості школярів, стимулювати дивергентне мовомислення, прагнути до самореалізації в мовленні, формувати творчий потенціал і вміння дотримуватися літературних та мовних норм [13].

Пропонуємо серед значної кількості методів навчання виділити класифікацію А.В.Хуторського. Він пропонує виокремити евристичні методи, методи продуктивного навчання та системи занять, що утворені шляхом трансформації методів навчання та його різних форм (рисунок 1).

Рисунок 1

Характерними ознаками груп таких методів та прийомів навчання є:

  • навчання в ситуаціях, максимально наближених до реальних;

  • навчання не як повідомлення знань, а як навчання практичного їх використання;

  • навчання в емоційно насиченому просторі.

За характером пізнавальної діяльності учнів та її метою А. В. Хуторський класифікує методи продуктивного навчання на три групи:

1. Когнітивні (мета навчальної діяльності – пізнання об’єкту).

2. Креативні (мета – створення усної чи письмової навчальної продукції).

3. Методи організації навчання (учень самостійно оцінює свій рівень знань чи відбувається взаємонавчання, взаємоконтроль) [9].

РОЗДІЛ 2. ПРИЙОМИ ТА МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ТА КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ

На уроках української мови та літератури необхідно створювати умови для активної мовленнєвої практики. Таким чином школярі мають можливість оволодіти різними видами, жанрами комунікативних висловлювань.

Вправи, пов’язані зі спостережливістю, спогляданням предметів, виділенням їх характерних ознак, допомагають учням працювати самостійно, розвивати дар слова.

2.1. Когнітивні методи на уроках української мови

Когнітивна методика передбачає роботу учнів з текстами. Вона формує комунікативну компетенцію учнів та сприяє засвоєнню мовних одиниць.

Провідними є такі типи вправ:

  • Аналітичні, пов’язані з аналізом текстового матеріалу.

Приклад завдання

Пізнавальна тема уроку: «Українці у світі»

Прочитати текст. Поділити його на абзаци. Виокремити мікротеми. Чи цей текст можна назвати зв’язним висловлюванням? Довести свою думку.

Усього у світі живе понад 46 мільйонів українців. Сучасні кордони України не збігаються з межами розселення українського народу. Упродовж недавньої історії Україна пережила кілька хвиль еміграції, тобто переселення українців у інші краї. Перша значна хвиля припадає на XVIII століття, на час знищення козацького устрою та Запорозької Січі. Українці переселялися на Кубань, у турецькі володіння. Згодом у кінці XIX століття із західних земель до Америки виїхало чимало українських родин у пошуках роботи. Під час громадянської війни 1918—1921 рр. — нова хвиля еміграції, а після Другої світової війни — ще одна.

Нині за межами України проживає понад 10 мільйонів українців. Значні українські поселення розташовані в країнах, що межують з Україною, а також у США, Канаді, Австралії та інших країнах світу… (За В. Іванишиним).

Підібрати заголовок. Розповісти, чому окремі речення не вважаються текстом. Виконати лексичну роботу.

  • Комунікативні вправи. Передбачають залучення учнів до активної комунікативної діяльності, спрямовані на формування інтелектуально-креативних здібностей учнів: мовного чуття, дару слова, мислення, мовлення, уяви, уваги, спостережливості тощо.

Приклади вправ

  1. Одним словом – гра, що розширює словниковий запас учнів.

Завдання: замінити речення одним словом.

Хлопчик, який товаришує з ким-небудь (друг). Людина, яка любить свою країну (патріот).

  1. Павутинка – гра, що розвиває комунікативні здібності учнів та формує творче сприйняття світу.

Завдання: зєднати розкидані слова у речення, скласти з реченнями діалог.

  • Буде, інша, не, батьківщина.

  • Земля, на, рідна, мир.

  • Настрій, свято, святковий, тільки, не, бувати, на.

  1. Ти – редактор. Вправа розвиває культуру мовлення, вчить редагуванню свого чи чужого мовлення.

Завдання: у готелі «Хортиці» - у готелі «Хортиця», йти коло двох годин – йти близько двох годин, адрес поштовий, адреса поштова.

  • Асоціативні вправи спонукають учнів до виявлення емоційно-почуттєвого ставлення до тексту й навчального матеріалу, що досліджується на його тлі.

Приклад завдання

  • Асоціативний кущ. Метод полягає в доборі якнайбільшої кількості слів, пов’язаних зі словом, яке пропонує вчитель. Слова можуть бути пов’язані між собою асоціативно. Учні змагаються за найдовший асоціативний ряд слів, пояснюють, яким чином ці слова пов’язані.

Приклади завдань:

  • Мова – релігія, вибір, народ, навчальний заклад, мовлення, комунікації, письмо, лист, культура, автор, малюк, держава, навчання.

  • Настрій – хмарки, сонце, усмішка, брови, день, пташки, морозиво, друзі, погода, кінофільм.

Використовуємо і зворотну вправу: вчитель надає перелік слів, а учні відгадують початкове слово.

Приклад завдання:

Вчитель, завучі, форма, кабінети, дошка, оголошення, домашні вправи, щоденник (школа).

  • Дослідницькі методи. Передбачають залучення учнів до творчості через пошук, шляхом створення й розв’язання проблемних ситуацій.

Під час вивчення фразеологізмів ми використовували такі завдання:

  • підібрати зі словника фразеологізми, у складі яких наявні слова гнути, язик, ліпити, везти, взяти, жаль;

  • скласти з фразеологізмами речення, ввести їх у діалог.

Як бачимо, вправи комунікативної спрямованості реалізують різні прийоми для розвитку рецептивної та продуктивної комунікативної діяльності.

2.2. Креативні методи на уроках української мови та літератури

Креативні методи навчання спрямовані на створення школярами власних освітніх продуктів.

Для розвитку уяви пропонуємо використовувати метод творчого розповідання. Під час висловлень діти комбінують свій досвід та знання з новими образами, діями та ситуаціями. Вчитель може запропонувати тему самостійно або ж скласти з учнями план розповіді. Для розвитку комунікативних здібностей використовують опорні слова, змінюють особу оповідача, складають казки-небилиці чи розповіді за ілюстраціями, малюнками, виставами і т.д.

Комунікативно-мовленнєву компетентність, образну силу слова розвивають такі завдання:

  • написання листа персонажу твору чи спілкування з автором твору;

  • опис майбутнього життя літературних героїв;

  • написання свого початку чи завершення твору, зміна окремих ситуацій та дій персонажів.

Активізація комунікативної діяльності досягається застосуванням таких методів:

  • Запитання до автора. З класу обирається учень, який перевтілюється в автора конкретного твору. Школярі по черзі ставлять питання автору щодо його життєвого шляху та творчості. Наприклад, під час вивчення творчості Івана Франка в учнів 5 класу виникли такі запитання:

  1. Які життєві обставини змусили звернутися до дитячої творчості?

  2. Який персонаж є улюбленим зі збірки «Коли ще звірі говорили»?

  3. Що впливало на вибір персонажів при написанні казки?

  4. Чи засуджуєте ви лиса Микиту за його вчинки?

  5. Як в українській казці зявилася мавпа Фрузя?

  • Снігова куля. Цей метод допоможе активізувати мовленнєву діяльність та повторити або узагальнити вивчений матеріал. Учні відповідають по черзі, використовуючи схему: слово, речення, питання, відповідь.

Наприклад

Слово: Аля

Речення: Аля потрапила у країну Недоладію

Питання: Чому Аля опинилася в Недоладії?

Відповідь: Дівчинка завжди залишала справи недоробленими.

  • Припущення. Метод використовується до того, як учні прочитали текст твору. Вчитель пропонує слова з тексту, а школярі складають свої розповіді. Наприклад, перед читанням казки І.Франка «Фарбований лис» пропонуємо слова: лис, собаки, діжка, ліс, цар, а діти складають свої варіанти казки. Інформацію можна унаочнити та запропонувати учням зображення цих слів. Після прочитання твору ми застосовували метод «Якби…». Учні по черзі робили припущення, а інші описували те, що відбудеться, якщо у творі щось зміниться. Наприклад:

  1. Якби замість лиса у казці І.Франка діяла сова…

  2. Якби фарба з лиса не змивалася протягом 10 років…

  3. Якби лис відразу зізнався звірям у тому, що він звичайний лис, який впав у діжку з фарбою…

  • Хвилинка роздумів. Учням пропонують заплющити очі та обдумати задане вчителем питання. Під час підготовки до написання твору-роздуму учням були запропоновані такі запитання:

  1. Що у вас асоціюється з добром?

  2. Які слова чи кольори першими спадають на думку?

  3. З якими подіями з життя це можна повязати?

  4. Складання казки-небилиці. Дітям пропонуємо об’єднати кілька казок чи іншого жанру творів, щоб отримати новий твір. Наприклад:

  • Стрибає Хуха-Моховинка по засніженим пагорбам лісу, розповідає вірші, а назустріч їй коза Лиска, перелякана, язик по землі тягне та й каже: «Моховинко! За мною женуться хижі пси, зараз зловлять мене й роздеруть на шматки, рятуй!» А Моховинка, не довго думаючи, вказує на розлоге дерево та й каже: «Біжи туди! За деревом стоїть діжка з дерева, сховайся в ній». Коза побігла до діжі та й плигнула в неї. Діжка була заповнена недомальованими малюнками та недоробленими справами.

Діти можуть об’єднувати частини різних казок, змінювати ситуації, придумувати новий початок чи кінець казки. Інші учні мають розплутали колаж із казок.

  1. Складання віршів за римою. Серед учнів обираються поети та критики. Головне, щоб всі учні класу були задіяні. До Дня української писемності були запропоновані такі рими:

А) З криниці

Чарівниця

Ожива

Чарівна.

Б) Мати

Є

Шанувати

Своє

В) Чарівніше

Миліше

Недолі

Сваволі.

Г) Рідне

Серденько

Забуває

Має

Д) Журбі

Знову

Тобі

Мову

Є) Прикрашав

Роду

Душа

Народу.

  1. Скарбниця слова. Це різновид творчої роботи, який спрямовано на розвиток комунікативних і креативних здібностей. Пропоную школярам попробувати себе у ролі авторів загадок, прислів’їв, приказок, афоризмів. Тему затверджуємо разом, обираємо опорні слова. Наприклад:

  • Природа (сніг, заметіль, хмарки)…

  • Емоції (посмішка, радість, обурення);

  • Шкільне життя чи предмети, які до нього відносяться (друзі, дружба, дошка, підручник).

  1. Сократівський метод. Складаємо діалог, розчленовуючи основну думку на більш дрібні судження. Використовуємо цей метод, працюючи в парах. Особливість методу Сократа полягає в неможливості виникнення суперечок. Кожна репліка тримає в напруженості співрозмовника та не дає йому відволікатися від теми розмови. Вчитель має ретельно підготуватися до такої діяльності, продумати ймовірні відповіді дітей. Учням пропонується проблемна тема та ролі. Вони мають підготувати для співрозмовника ряд запитань, що спонукатимуть до роздумів та вестимуть до істини.

Розглянемо приклад сократівського діалогу, складеного учнями на уроці розвитку мовлення.

  • Будь-яка брехня – це зло. Ми маємо її викорінити.

  • Як ти думаєш, новорічне свято з Дідом Морозом чарівне?

  • Так, звісно.

  • Чи батьки хочуть, щоб дитина вірила у чудо та в те, що її бажання збудуться?

  • Хочуть.

  • А дитина буде старатися гарно себе поводити, якщо чекатиме на подарунок до свят?

  • Звичайно, буде старатися.

  • А існування Діда Мороза – це обман?

  • Так, безумовно. Це батьки ховають під ялинкою подарунки.

  • То виходить, що такий обман дарує дитині радість?

  • Виходить, що так.

  • І ця брехня нікому не заподіє шкоди?

  • Звичайно, що ні.

  • В цьому випадку обман – це зло?

  • Ні.

  • Так будь-яка брехня – це зло?

  • Ні, виходить, що не всяку брехню можна вважати злом.

Такі вправи розвивають словниковий запас слів учнів, а також сприяють розвитку логічного та образного мислення.

Розвиваючи комунікативну діяльність учня, педагог має забезпечувати учням підтримку, тактовно ставитися до незвичних ідей та запитань, формувати в школярів належне ставлення до результатів власної роботи.

ВИСНОВКИ

Розглянувши напрацювання українських дослідників з проблеми розвитку комунікативної діяльності на уроках української мови та літератури, проаналізувавши методи та прийоми, які використовуємо під час навчальної діяльності, дійшли таких висновків:

  1. Виконуючи комунікативні вправи, необхідно залучати школярів до комунікативно орієнтованої діяльності спрямованої на спостереження над явищами, що вивчаються, на розкриття зв’язків між засобами висловлення інформації, на пошук елементів мовної системи для вираження власної думки.

  2. Комунікативні вправи мають будуватися на реальному життєвому матеріалі або зразковому тексті, які є зрозумілими та близькими певному шкільному віку учнів, мають виховний і соціокультурний потенціал

  3. Розвинені мовленнєві навички є головним знаряддям соціалізації учнів, сприяють особистісному зростанню школяра.

  1. Педагог формує комунікативні ситуації між учнями, тому саме на нього покладається відповідальність щодо створення розвивального комунікативного середовища.

  2. Представлені у роботі прийоми та методи навчання сприяють розвитку творчих та комунікативних здібностей школярів.

  3. Ситуативні, дискурсивні, редакторські та ораторські вправи забезпечують зростання зацікавленості учнями читацькою культурою, розвивають полемічні навички і самостійність учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Методика вивчення української мови в школі / Біляєв О.М., Мельничайко В.Я., Пентилюк М.І., Рожило Л.П.: Посібник для вчителів. – К.: Рад.школа, 1987. – 246 с.

  2. Варзацька Л.,  Ярчук О.  Особистісно зорієнтована модель мовленнєвого розвитку особистості // УМЛШ, 2007. – №2. – С. 13–19. 

  3. Мамчур Л. І. Перспективність і наступність у формуванні комунікативної компетентності учнів основної школи : монографія / Л.І. Мамчур. – Умань : Видавець «Сочінський», 2012. – 448 с.

  4. Пассов Е. И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному говорению. – М.: Рус.язык, 1989. – 276 с

  5. Нісімчук А. С. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник / А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак. – К. : Просвіта, 2000. –368 с.

  6. Пентилюк М. І. Сучасний урок української мови / М. І. Пентилюк, Т. Г. Окуневич. – Х. : Основа, 2007. – 176 с. – (Бка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип. 7 (44)).

  7. Пентилюк М. І.,  Горюшкіна О.,  Нікітіна А. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови //  УМЛШ. – 2006. – №1. – С. 15–20.

  8. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К., 2004. -  192 с.

  9. Хуторський, А. В. Методи евристичного навчання / А .  В.    Хуторський // Шкільні технології, № 1-2. - 1999. С.233-243.

  10. Омельчук С. Основні аспекти мовленнєво – методичної компетентності сучасного вчителя – словесника / С. Омельчук // Дивослово. – 2012. – №5. – С. 13 – 18.

  11. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації / Г. Почепцов. – К. : Видавничий центр «Київський університет», 1999. – 308 с.

  12. Шевцова Л. С.  Методика застосування мовленнєво-ситуативних завдань. – Житомир, 2004. Дороз В. Вивчення української мови // Дивослово.– 2008.– №8.– С.9.

  13. Щитова И. Ю. Коммуникативная компетентность как составляющая социальной компетентности личности / И. Ю. Щитова // Розвиток освіти в поліетнічних регіонах: матеріали міжнародної науково практичної конференції (20 23 квітня 2005 р., м. Ялта). – Зб. ст.   Вип. 1 [ред.: О. В. Глушман]. – Ялта: РВВ КГУ, 2005. – 276 с.   С. 263 267.

  14. http://psychologis.com.ua/metod_sokratazpt_sokratovskiy_dialog.htm

  15. http://kafedra.com.ua/sokrativskyj-dialog-ponyattya-osoblyvosti-zastosuvannya/

  16. https://pidruchniki.com/10680823/pedagogika/klasifikatsiya_metodiv_navchannya

  17. http://osvita.ua/school/method/780/

  18. https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Емоційна ефективність учителя: теорія і практика»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.