Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця
№ з/п | Дата | Кіль- кість годин | Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів | Зміст навчального матеріалу. Тема уроку | Теорія літератури |
10. | 1 | Наскрізні лінії літературного компонента (НЛ): НЛ-2,4 Ключові та предметні компетентності: -повідомляє короткі відомості про життя і творчість Й.К.Ф.Шиллера; -визначає роль митця в історії Просвітництва; тему та головну думку оди «До радості»; -виразно читає оду «До радості»; використо- вує різні види читання (вибіркове) під час ана- лізу оди; -виявляє ключові ідеї Просвітництва у вірші; -називає особливості оди; символи «Оди до радості» та ознаки жанру оди в ній; -уміє перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (складання схеми або таблиці «Художні засоби в оді Ф.Шиллера»); -висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в оді; -аргументує свою точку зору щодо проблема- тики оди прикладами і цитатами з тексту; -пояснює, чому ода «До радості» Ф.Шиллера стала гімном Євросоюзу; -знаходить епітети, метафори і порівняння у вірші та пояснює їх роль у творі; -порівнює оригінал і художні переклади (у фрагментах і цілісно за умови володіння учнями іноземною мовою); настрій поезії Ф.Шиллера та музичного твору Л.ван Бетхове- на; -проводить паралель між добою Просвітниц- тва, віршем Ф.Шіллера та Революцією Гідності в Україні. | Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). Ода «До радості». Просвітницька ідея об’єд- нання людства в оді. Па- фос твору, який став гім- ном Євросоюзу. | Жанри лірики, ода та її особливості, гімн. |
Українознавчий аспект | Культурологічний аспект | Елементи компаративістики | Міжпредметні зв’язки |
Популяризація Просвітництва на теренах Ук- раїни. Доля драм Ф.Шиллера в Україні. Пер- ша постановка драми Ф.Шиллера «Розбійни- ки» у 1918р. Перекладачі: П.Куліш, Б.Грінченко, М.Мар- кович, А.Могильницький, О.Навроцький, Й.Левицький, О.Кониський, Олена Пчілка, М.Лукаш, Б.Тен. | Живопис: Теобальд фон Оера «Вей- марське придворне товариство», 1860р.; портрети Ф.Шиллера (художники А.Граф та Г.Ф.фон Кюгельген); портрети Л.ван Бетховена (художники Ф.Шимон та Й.Гек- кель). Музика: Л.ван Бетховен – завершальна частина 9-ої симфонії («Ода до радості»); австрійський диригент Герберт фон Кара- ян ( його ж аранжування); Академічний Симфонічний Оркестр Національної фі- лармонії України. Національна заслужена академічна капела України «Думка» (дири- гент Микола Дядюра); Сергій Анастасьєв, соліст Донецької опери – українська версія гімну ЄС; Дж.Верді – опера «Розбійники», Й.Брамс «Тріумфальна пісня», В.Вебер – музика до драми «Турандот», Д.Россіні – опера «Вільшельм Телль», Дж.Верді – опера «Луїза Міллер» (за драмою «Під-ступність і кохання»), Ю.Шапорін – музи-ка до спектаклю «Розбійники». Скульптура: пам’ятник Й.Гете і Ф.Шил- леру перед Національним театром у Вей- марі (скульптор Ернст Рітшель), 1857р.; пам’ятник Й.Гете і Ф.Шиллеру в м.Ірак’-юс в США. Герма Шиллера перед Йєнсь- ким університетом; пам’ятник поету в Жандарменмаркті в Берліні (Р.Бегас). Театр: перша постановка драми Ф.Шилле- ра «Розбійники» в державному театрі при уряді Української Центральної Ради в Киє- ві; перші вистави п’єс Ф.Шиллера у Львові в театрі «Руська бесіда» («Розбійники», «Підступність і кохання»). Фото: дім в Марбаху, де народився Ф.Шил лер; сторінка рукопису оди «До радості»; «Німецький дім комедії» в Мангеймі, мід- на гравюра,1782р. (в ньому були постав- лені деякі п’єси драматурга); Європей- ський прапор. | Порівняння оригіналу і художніх перекладів (у фрагментах і цілісно за умови володіння учнями іноземною мовою). Горацій - ода «До Мель- помени»,О.Пушкін – ода «Вольність». | Географія, історія, німецька мова, укра- їнська література. |
Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»