Серед дошкільників особливу групу складають діти з мовленнєвими порушеннями у вигляді фонетико-фонематичного недорозвинення, кількість яких щороку збільшується. Мовлення не є природженою здатністю, а розвивається в процесі онтогенезу (індивідуального розвитку організму від моменту його зародження до кінця життя) паралельно із фізичним та розумовим розвитком дитини і служить показником його загального розвитку.
Повноцінний гармонійний розвиток дитини неможливий без виховання у неї правильного мовлення. Формування мовленнєвої діяльності дитини, зокрема фонетико-фонематичної компетентності, тривалий і досить складний процес розвитку, якісними показниками якого є правильна вимова звуків рідної мови, сформованість фонематичного слуху та фонематичнного сприймання, повноцінне розуміння та правильне вживання дошкільником звуко-складової структури слова.
Проблема формування фонематичних процесів у дошкільників із фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення є важливою, оскільки розвиток фонематичних процесів позитивно впливає на становлення всієї мовленнєвої системи, а раннє виявлення дітей із фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення та надання їм логопедичної допомоги в спеціально організованих умовах допомагає коригувати мовленнєву функцію у дошкільників, запобігаючи виникненню дисграфії та дислексії. Універсальною формою діяльності, завдяки якій відбуваються основні та прогресивні зміни в психіці та особистості дитини-дошкільника, є ігровий метод.
Мета застосування гри в логопедичної практиці полягає в підвищенні мотивації до логопедичних занять. Створюючи ігровий мотив на заняттях, вдається досягти високих результатів корекційної роботи.
