На уроці 92 доцільно повторити суть поняття К-задачі (або реальної/життєвої
задачі).
На початку уроку доцільно нагадати учням, що життєві задачі найчастіше
постають перед нами у вигляді запитань: «Який вихід із цієї ситуації? Як його
знайти? Що для цього треба знати?». У традиційних сюжетних задачах усі дані,
що описують ситуацію, є необхідними і достатніми для знаходження відповіді.
Тому пошук способу розв’язування здійснюється так само, як і в суто
математичних задачах – аналізуємо умову і вимогу задачі та застосовуємо
спосіб розв’язування «від умови до вимоги». Але в реальній життєвій ситуації
такого набору даних, які є необхідними і достатніми для знаходження відповіді,
фактично не буває. Наприклад, ми зайшли до молочного відділу супермаркету
за продуктами на вечерю і маємо лише 100 грн. Це і є вимога К-задачі. Увесь
асортимент товарів та їхні різноманітні комбінації – це набір даних до задачі.
Якщо ми почнемо розв’язувати цю задачу «від дано до знайти», то навряд чи
швидко дійдемо до відповіді. Очевидно, ми будемо рухатись шляхом пошуку
достатніх для нас даних, а решту відкидатимемо. У цьому і полягає суть
розв’язування К-задач – «від вимоги до добору даних».
