Бій під Крутами тривав понад 5 годин – до самої темряви. Проте під тиском ворога українським бійцям довелося відступити.
На шляху відступу вони підривали залізничні колії та мости. Це дозволило стримати наступ більшовиків на чотири дні.
На жаль, одна студентська чота з 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулася до Крут, де вони потрапили в полон. Їх катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Під Крутами, за різними оцінками істориків, загинули від 70 до 100 хлопців.
Нині вiдомi прiзвища 20 з них: студенти Народного унiверситету – Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира – Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї – Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.
Подвиг героїв Крут дозволив укласти мир між урядом УНР та державами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року було підписано Брестський мирний договір, який означав міжнародне визнання незалежності України.

























