Сформувати в учнів чітке уявлення про розселення семи східнослов’янських племінних союзів (праукраїнців), які мешкали в межах сучасної України: полян, деревлян, сіверян, волинян (дулібів/бужан), уличів, тиверців та білих хорватів. Ознайомити з особливостями їхнього господарського життя (перелогова та підсічно-вогнева системи землеробства, ремесла, промисли, бортництво) та суспільного устрою (військова демократія, роль племінної знаті — «нарочитих мужів», князів, дружини та народного зібрання — віче). Розкрити передумови трансформації цих союзів у протодержавні утворення (складні вождівства) та показати роль Києва як природного інтеграційного центру східнослов'янського світу. Розвивати навички роботи з історичною картою: вміння локалізувати території проживання літописних племен, визначати їхні межі та аналізувати вплив природно-географічних умов на спосіб життя слов’ян. Сприяти розвитку критичного та аналітичного мислення через зіставлення писемних джерел (свідчень «Повісті минулих літ», Костянтина Багрянородного, Аль-Масуді) з археологічними матеріалами (пам’ятками райковецької, роменської та волинцівської культур, а також дослідженнями давніх городищ). Удосконалювати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, зокрема між загрозою нападів кочівників та особливостями оборонного будівництва слов'янських городищ і спорудженням захисних ліній. Виховувати повагу та інтерес до історичного минулого своєї батьківщини, розуміння глибинних витоків української державності та безперервності процесу етногенезу українського народу на базі праслов’янських союзів. Формувати дбайливе ставлення до культурної спадщини, усвідомлення важливості археологічних досліджень (давніх градів, курганних некрополів) для збереження історичної пам'яті народу.


























