Розробка виховного заходу "Українські вечорниці""

Опис документу:
Мета: ознайомити учнів із традиціями українських вечорниць; розширювати світогляд учнів; розвивати мовлення, творчі здібності; виховувати повагу та інтерес до традицій українського народу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Українські вечорниці

Мета: ознайомити учнів із традиціями українських вечорниць; розширювати світогляд учнів; розвивати мовлення, творчі здібності; виховувати повагу та інтерес до традицій українського народу.

Хід заходу

На сцені — піч, стіл, лавки, горщики, рогачі, кочерга, рушники, ряднинки, стільці, відра, коромисло. На заднику сцени — місяць, зорі.

Дід

Щось добреньке з’їсти хочу,

Тільки що — не знаю й сам.

Баба

Голови б ти не морочив!

Що зварила — те й подам.

Дід

Варенички, борщ і каша,

В животі від них бурчить.

Баба

Вередливий став ти, діду,

Що тобі іще зварить?

Дід

Знаєш, бабо, ти не сердься,

Я, мабуть, би з’їв оце...

Коровай із борошенця,

А туди ще вбить яйце.

Баба

От же клятий!

Хоч бери й тікай із хати.

Будь по-твоєму, спечу.

(Виходить.)

Дід

Ти готуй, стара, швиденько.

Повечеряєм гарненько.

(Баба в мене молодець!)

Але гріх самому їсти

Цей рум’яненький хлібець.

(Входить баба.)

Дід

Пам’ятаєш, моя люба,

Як були ми молоді,

Напечеш, бувало, хліба —

Повна хата молоді...

Баба

О-о-о..! Танці, співи, сміх до ночі,

Вечорниці... А тепер..?

— Наталко, ти вже впоралась по господарству?

Наталка. Впоралась, впоралась. Вже й темно, зорі зійшли, а дівчат немає. (Стук у двері.)

Дівчатка. Господарю! Господарю! Чи впустите до хати?

Наталка. Піду відчиню! Заходьте! Заходьте!

Дівчатка (по черзі)

— Доброго Вам здоров’я, господарі!

— Добрий вечір, тітко Наталко!

— Добрий вечір у вашій хаті!

— Хай вам Бог допомагає!

Баба. Казали Боги, щоб і ви помогли! І ви будьте здорові. Заходьте!

Дівчатка. То ми оце перші прийшли?

Наталка. Атож. Роздягайтеся, готуйтеся. Будьте, як дома.

Дівчатка. Я в печі розпалю. А я попідмітаю долівку.

Наталка. Та що ви? Піч протоплена, хата підметена. Допоможіть лише вареників наробити.

Дівчатка. Та це ми швидко зробимо, та ще всі гуртом!

Наталка. Одарко, а ти візьми відра, коромисло та принеси води свіжої.

Одарка. Добре, принесу водички свіженької.

Наталка. Ну, дівчата, беремось за вареники! (Сідають за стіл, розмовляють, ліплять вареники.)

Баба. Щось вас сьогодні не густо. Парубки десь забарились.

Дівчатка (по черзі)

— Та й дівчата не всі прийшли.

— Катря заміж вийшла, то вже й не прийде.

— Оленка з Петром від людей ховаються.

— Мотря з Галиною до тітки Варки на вечорниці завжди бігають. Їм туди ближче.

— А Галину мати не пустила. Казала: «Як підеш, то як візьму батога, то битиму, ой битиму!»

— Мене теж мати раніше била.

Дівчатка співають пісню «Била мене мати» і водночас ліплять вареники.

Чути стукіт у двері — парубки прийшли.

Хлопці. Господарю! Чи впустите до хати? Вміємо співати, танцювати!

Баба. Заходьте, хлопці!

Хлопці (по черзі)

— Добрий вечір, господине!

— Добрий вечір, господарю!

— Мир у вашу хату!

— Будьте ласка нас прийняти! Бог вам дасть зарплату!

— Чули ми, що у вашій хаті сьогодні вечорниці.

— А ви нас зустрічайте, пригощайте вареничками смачними та масними.

Дід і баба (співають та пританцьовують)

Варенички непогані,

Варенички у сметані.

Хлопці. Вечорниці починаймо, славну пісню заспіваймо! (Виконують пісню «Ой, є в лісі калина».)

Катря. Мені сьогодні такий сон наснився! Ніби йду я полем, а назустріч, далеко-далеко, парубок! Та такий гарний! Чорнявий! Високий! Я задивилася на нього, спотикнулась і впала... А він підходить і руку подає...

Дівчинка. І що?

Катря (сердито). Та!.. Мати розбудила! Корову доїти! До чого це, тітко Наталко?

Наталка. А до того, що заміж ти хочеш. От що, Катре!

Катря. Та ви все жартуєте!

Дівчинка. А я знаю, як на хлопців ворожити!

Дівчата. Як?

Дівчинка. Треба напекти балабушок — кожна дівчина одну. Потім розкласти їх на долівці, випустити собаку, чию балабушку першу з’їсть, та дівчина й вийде перша заміж.

Дівчинка. Так балабушок у нас немає!

Дівчатка. От біда! А вареники підійдуть?

Наталка. Підійдуть! Дівчатка, беріть по варенику та позначте кожна свій. Розкладайте на рушнику!

Заходить Одарка з коромислом та відрами.

Дівчинка. Одарко, ти, мабуть, заснула біля криниці чи що?

Одарка. Та!.. Роман причепився, з відер воду виливав! Отам, у полі...

Дівчатка співають пісню «Ой у полі криниченька».

Одарка. А чого це ви вареники на долівці порозкладали?

Дівчинка. Ворожити будемо! Клади й свого! Слухай, треба випустити со­баку і чийого першого вареника з’їсть, та дівчина першою і вийде заміж.

Одарка (здивовано). У цьому році?

Дівчинка. Авжеж!

Одарка. Так впускайте ж Сірка!

Наталка. Та нема ж Сірка вдома. Ще на тому тижні світ за очі забіг — старий був. Останнім часом так і з будки не вилазив.

Дівчинка. Що ж його робити? Одарко, а Роман ще коло криниці?

Одарка. Мабуть, ще там. Я ж води так і не набрала. А навіщо він тобі?

Дівчинка. А ми його замість пса використаємо! Він же не знає, де чий ва­реник, от хай і з’їсть. Одарко, гукай Романа.

Одарка (гукає). Ром-а-а-а-н-е-е-е! Рома-а-а-а-н-е-е-е! (Заходить Роман.)

Роман. Чого тобі? Добрий вечір! Доброго здоров’я всім!

Дівчинка. От що, Романе! Бачиш вареники?

Роман. Ну, бачу!

Дівчинка. Ото ж бери одного та й з’їж, чи два, а то й всі з’їж.

Роман. Та я не голодний!

Дівчинка. Дівчата ворожать, просять, з’їж!

Усі дівчатка. З’їж, Романе!

Роман. От причепились! Ну, добре вже, з’їм. (Пробує руками.) Холодні вже. О, оцей найтепліший. З’їм цей.

Дівчатка сміються.

Роман. А чого це ви хихикаєте?

Дівчинка. Та з’їв ти вареника Мотриного, то в цьому році вона першою й вийде заміж.

Роман. Опа! То скоро й на весіллі погуляємо!

Дівчинка. Дівчатка, давайте затанцюємо. Нехай наша баба молодість згадає! (Виконують танок.)

Хлопець. Бабусю, а ваша онука ходила до школи?

Баба. Ходила.

Хлопець. Ото, мабуть, я її і не впізнав.

Нашу Нату не впізнати,—

Модна зачіска у Нати.

Дивна зачіска нова:

Розкуйовджене волосся,—

На всі боки піднялося,—

Мов копиця, голова!

Ната в класі йде до парти,

А навколо смішки-жарти.

— Звідки зачіски нові?

Посміхнувся Боря хитро:

— Це, мабуть, від того вітру,

Що у неї в голові!

Парубок

А мені було:

Пірнув аж на дно я

У море студене,

Аж раптом: акула

Прямує до мене.

Роззявила пащу,

Як тільки могла...

А я тут як свисну! —

Вона й утекла!

Молодь

А як же ти свиснуть

На дні умудрився?

Ти, часом, не в рака

Свистіти навчився?

Хлопець. А яке ж свято без снігу? (Подивіться за вікно.) Падає тихесенько сніг-сніжок.

Учасники виконують пісню «Перший сніг».

Дівчинка

Така завірюха надворі піднялася!

Закрий щільніш кватирку, Борю,

Бо дуже холодно надворі.

Боря

А як закрить її щільніше,

Хіба надворі потепліша?

Дід. А послухайте, що вам старий розкаже!

— Скажи, зозуле, скільки літ?

— Ку-ку! — зозуля у отвіт.

Панько сміється:

— Дуже мало! —

Всього два роки накувала!

Сестричка ж мовила Паньку:

— Я знаю, чому тут два ку-ку!

Від неї правду ти почув:

Два роки ти у другім був.

Дівчинка

Мне хустиночку в руці,

Гірко плаче Віра:

В мене п’ять було стільців,—

А тепер — чотири.

Взявся братик рахувать:

— 1, 2, 3, 4, 5!

— Віро! Плакати облиш:

Ти ж на п’ятому сидиш!

Хлопець. Хлопці, дівчатка, я вчора з поросятами балакав.

— Не впізнать вас, поросята,

Ви чистенькі, мов качата!

— Ми сьогодні покупались,

На хро-хроніку знімались.

Дівчинка. Гей, дівчатка, парубки, нумо грати у сніжки! (Грають у сніжки, потім виконують пісню «Свято зими».)

Дівчинка. А у баби Гапки так уже і квочка сидить.

Бабуся каже:

— Глянь в гніздечко!

Курчатко клюнуло з яєчка.

Пита здивовано внуча:

— А влізло як туди курча?

Парубок

— Ого! Де це ти порвав штани?

Лазив знов по кавуни?

— Кавуни не винні:

Лазив я по дині.

Молодь

Розплакалось хлопча:

— Я хочу калача!

— Та он же калачі,—

Візьми їх у печі!

— Не хочу! Їж сама!

Я думав, їх нема!

Молодь. Хлопці, дівчатка, хто відгадає загадку?

Я голочками вкрита.

Без листя деревинка.

Мій дім — лісок хороший.

Скажи, хто я?

Дівчина. Молодці, швидко відгадали. (Співають пісню «Ой ялинко, зелененька».)

Парубок

Щось ми, хлопці, засиділись.

Гей, музики, заграйте такої,

Щоб аж у хаті було тісно.

Виконують гопачок. У цей час Семен засинає на стільці.

Дівчинка. Хлопці, дівчатка, дивіться! Наш Семен заснув!

Семен. Га! Що? Я не спав!

Дівчинка. Ти спиш, Семене, при вікні?

Семен. Ні!

Дівчинка. То, може, плачеш в тишині?

Семен. Ні!

Дівчинка. Одержав вісті ти сумні?

Семен. Ні!

Дівчинка. А двійок не було в ці дні?

Семен. Ні!

Дівчинка. То просто думаєш, дивак!

Семен. Так.

Дівчинка. Про що ж ти думаєш, Семене?

Семен (відштовхує дівчинку, сердито). Щоб відчепилась ти від мене!

Дівчинка

Вже й вечірній морок висне.

Нічка зорі запалила.

Українська наша пісня

Серце й душу звеселила.

Учасники виконують пісню «Ой, чий то кінь стоїть».

Баба. Гарні вечорниці в нашій хаті! Добре, що прийшли до нас на вечор ниці. Бачу, вмієте веселитись, жартувати, танцювати.

Дід. І ми, старі, згадали свою молодість. Та на порожній шлунок не довго жартуватимеш. А що, бабо, вареники готові?

Баба. Готові. То ж сідайте до столу, будь ласка.

А глядачів скільки у залі? То це теж наші гості, і по очах бачу, теж вареничків хочуть. Зараз, зараз скуштуєте. Дівчатка, пригощайте гостей.

Дівчатка роздають вареники.

Дівчинка

Ой, мабуть, давайте, люди,

За гостину дякувати будем

І за те, що гарно приймали,

І за те, що смачно частували.

Хлопець

Нехай ваша добра хата

Буде радістю багата,

І ділами, й пирогами,

І гостями, і друзями.

Дівчинка

А ще бажаємо сили,

Щоб ніколи не хворіли,

Щоб люди поважали,

Щоб діти шанували.

Хлопець

Щастя, здоров’я не на один рік,

А на цілий вік!

Усі. З Новим роком! (Виконують пісню «Новий рік».)

Дівчинка

Отакі-то вечорниці!

Добраніч, господарі!

Усі. На все добре!

Хлопець. А на прощання заспіваємо ще одну пісню та й розійдемося по домівках. (Виконують пісню «Розпрягайте, хлопці, коней».)

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
3
міс.
2
8
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!