Розробка виховного заходу: Ой калинонько, калинко!

Опис документу:
Мета: збагачувати знання дітей про рослини рідного краю, познайомити з рослинами, які є рослинами-символами України, на прикладах розкрити образ калини в казках, легендах, віршах; розширювати знання дітей про лікувальні властивості лікарських рослин; розвивати мову, мовлення; виховувати любов до природи рідного краю, до Батьківщини, прагнення прикрашати свою землю.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Ой калинонько, калинко!

Мета: збагачувати знання дітей про рослини рідного краю, познайомити з рослинами, які є рослинами-символами України, на прикладах розкрити образ калини в казках, легендах, віршах; розширювати знання дітей про лікувальні властивості лікарських рослин; розвивати мову, мовлення; виховувати любов до природи рідного краю, до Батьківщини, прагнення прикрашати свою землю.

Вед: У сиву давнину, в часи античні лине наша думка. Бо з тих часів дійшли до нас чудові легенди, казки, бувальщини, оповідання про наших зелених друзів - рослин. У народі рослини живуть, як живі істоти, вони розмовляють, відчувають біль, радість, просять допомоги. Наша розповідь – про рослину, як про символ і оберіг в українському фольклорі, у творчості митців. Калина здавна вважалася екологічним осередком місцевості на якій зростала, вона постійно приваблює людське око, всі милувалися її красою і дякують їй за лікарські властивості. Біля калини зростає велика кількість рослин, які занесені до Червоної Книги України. (На галявині ростуть дерева і про себе розповідають).

Липка

Я, маленька липка, виросту велика

Не ламайте мене. Я медовим цвітом зацвіту над світом.

Бережи мене.

Тінь тобі я кину у гарячу днину

Ти шануй мене…

Від дощу сховаю вранці серед маю

Ти полий мене.

Будемо з тобою ми рости обоє

Ти люби мене.

Виростеш за роки, підеш в світ широкий

Не забудь мене.

Горобина

Хто в хустині червоненькій

Стала в лісі між дубів.

Може, дівчинка маленька

Назбирать прийшла грибів?!

Ні, не дівчинка там стала

Горобина виростала

Ту хустинку гаптувала щедра осінь золота.

Вербичка

Вербичка невеличка схилилась над водою

І цілий день милується і тішиться собою

Чому ж вона собою радіти не повинна

Коли її красою пишається долина.

Клен

Клени, клени – всі зелені

Як один – усі високі

Ми повз них щодня ідемо

Як закінчаться уроки

І коли ми поспішаєш,

Чи коли нема уроків

Ми у «жмурки граєм»

Поміж кленів тих високих.

Дуб

Немень - дуб не просто дуб,

А дубисько вічний,

Ходить сторож молодий

І дуби ці лічить

Полічив і записав і сказав по тому

Літ не менше, як 500 неменю оцьому.

Берізка

На узліссі берізка стояла

Вона ясне сонечко стрічала

У берізки платтячко біленьке,

А листочки в неї зелененькі.

Ти рости, берізко, виростай

Рідну нашу землю прикрашай.

Вед: А там за дубом сховався якийсь кущик.

Відгадайте загадку.

За хатиною в садочку

У зеленому віночку

На в червоних намистинах

Стала, наче молода

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти

За намисто кожен – смик!

Та й укине на язик

Зветься ж ця рослина –

Червона …. (калина).

Вірно діти.

Калина

Серед поля, край села калинонька зацвіла

Ніби дівчинка в віночку у вишиваній сорочці

Русу косу заплела.

Пісня «Ой є в лісі калина».

Вед: Наша розповідь про калину. Говорять, що без верби та калини – немає України. На нашій планеті росте понад 200 видів калини. В Україні поширено два види калини – калина звичайна і калина цілолиста. Калина любить рости у вологих місцях, дуже часто люди садять калину біля будинків. Існує багато легенд про калину.

1.Легенда про дівчинку Калинку.

Так уже повелося , що однією з найшановніших на Україні рослин з давніх-давен вважається червона калина.

Цвіте вона у червні-липні, ягоди дозрівають у серпні і можуть триматися на гілочках впродовж цілої зими. Кетяги калини довго зберігаються, а вистояні на морозі, чи в хаті чарують своєю красою. Калина росте майже біля кожного будинку.

2. Послухайте ще одну легенду про калину.

Вед: Із легенд ми дізналися, як калина отримала свою назву. Калина символізує мужність, незламність духу українського народу в боротьбі за незалежність.

Пісня «Ой у лузі калина стояла».

Існує ще така легенда.

Утік козак зі своєю милою, та ніде не міг знайти притулку. Після поневірянь і багатьох пригод обернувся він тереном у полі, а дівчина – калиною.

Вийшла синова мати того терену рвати

Дівчинина мати – калини ламати

Се ж не тереночок – се ж мій синочок!

Се ж не калина – се ж моя дитина!

Казка

Казка – один із найдавніших видів народного фольклору. В казках відображено життя народу, його мрії, сподівання, їх відношення до природи. У казках діють дві протилежності: добро і зло. Добро та правда завжди перемагають. Калина в казці – це образ добра, справедливості. Кущ калини виростав на могилі убитого козака, чи скривдженої дівчини.

Послухайте казку «Калинова сопілка»

Давно в оселі жила одна бідна родина: батько, мати і син. Коли син підріс, то пішов по світу щастя-долі шукати. Йшов він, йшов і бачить росте при дорозі на узліссі кущ калини. Сів він під ним відпочивати. А калини так ласкаво шепотить гілочками, наче хоче йому щось розповісти. Юнак вирізав з калини сопілочку і заграв. Як же він здивувався, коли заговорила людським голосом:

- Ой помало-малу, юначе грай,

Та не врази мого серденька вкрай

Мене сестрице зі світу згубила,

В моє серденько гострий ніж усадила.

Коли юнак дійшов до села, він розповів людям про дивну пригоду. Люди повідали йому про страшну трагедію, що трапилася тут, де виросла калина. Бабина дочка, заздрячи красі і працелюбності дідової дочки, убила її і закопала в лісі. На місці, де пролилася кров бідної дівчини, виріс кущ калини. Навесні подорожніх від спеки і дощу рятувала, а восени і взимку полонила червоними кетягами.

Пісня «Калинова сопілка».

Вед: Калина – спогад про рідну домівку, рідний край.

Посадіть калину біля тину

Щоби злагода цвіла

Буде щедрою, родина –

Буде честь їй і хвала.

Посадіть калину біля хати

Щоб на всеньке на життя

Стане кожен ранок святом

Дітям додому буде вороття.

Щоб вівся рід, калину садили біля хати. Кущ калини біля материнської хати – це не тільки окраса, а й наш духовний символ, наша спадщина. З давніх-давен вона відігравала неабияку роль у весіль обрядах, з неї плели гірлянди, прикрашали світлиці, весільні столи, коровай. Калинові букети ставили перед молодими, бачаючи їм вічної краси і міцного кохання. Коли народжувалися діти в сім'ї, колиску вішали на калині.

Баю, баю, баю дровець нарубаю

Чай з калини наварю і дитину напою.

Ой повішу колисочку та й на калиноньку.

Буде вітер колихати малу дитиночку.

Вед :Калинонька скільки прекрасних пісень присвячено їй, скільки визначних українських поетів оспівували її в своїх творах.

  1. Тече вода з під явора

Яром на долину

Пишається над водою

Червона калина

Пишається калинонька

Явір молодіє

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою

Хлюпочуться качаточки та поміж осокою

А качечка випливає з качуром за ними

Ловить ряску, розмовляє з дітками своїми.

  1. Зацвіла в долині червона калина

Ніби засміялась дівчина дитина

Любо, любо стало пташечка зраділа і защебетала

Почула дівчина.

І в білій свитині з біленької хати

Вийшла погуляти у гай на долину.

  1. В нашому садочку в червонім віночку

Над самим струмочком виросла калина

Листям з сонцем грає, в воду поглядає,

Гарну вроду має.

Молода князівна, вітер догоджає, коси розплітає.

У ночі туманом сизим укриває

А вона стрепенеться, вгору поглядає, сонечка чекає

  1. Ось калина над рікою

Віти стелить по воді

Хто це щедрою рукою

За намистечко надів

Червонясте, променисте,

Розцвітає, як вогні

Дай хоч трішечки намиста

Калинонька і мені.

  1. Соловій на калині

На ялині зозуля

Через горо й долини

Лине пісня з України

Мова в ній калинова

Древа сонячна гілка

Серця тиха розмова

Калинова сопілка.

  1. В моєму садочку калина росте

Мов гарна дівчина стоїть і цвіте

Зелені листочки і квіточки білі,

Як мамині руки ласкаві і милі.

Моя калинонька розквітне в червонім вогні.

І буде щоранку всміхатись мені.

Пташки прилетять до куща у садочку

Засне калинонька у зимовому сні,

А прийде весна – посміхнеться мені.

  1. Ой у лузі калина стояла

Червоним намистом себе прикрашала

Там дівчина квіти збирала

Та на неї все поглядала

Вбралася вона любо, мов дівчина до шлюбу.

І синиці і горобці прилітали вночі

Крадькома вони всідались і плодами пригощались.

  1. Стоїть собі калинонька у лузі зелененькім

Печалиться і журиться калинонька маленька.

Скінчилось любе літечко і осінь золота.

Прийшла холодна, лютая і сніжная зима.

  • Ти не журись, калинонька, скінчились холода.

І прийде тепле літечко і сонячна весна.

  1. Калинонька, калинонька.

Стоїть між двох дубків

І журиться калинонька за літечком своїм.

Втрача калина листячко

Спада її намистечко,

Вітри холодні дмуть.

Пташкам вже стало холодно,

А ще до того голодно,

Вони її клюють.

Ти не журись, калинонька,

Вже скоро прийде літечко

Квітучеє без меж, і знов ти оживеш.

Пісня «Калинонька».

Вед: Про калину складено багато загадок.

1. Взяв мороз в долоні кетяги червоні

Здивувався: - звідки, ягідки – блискітки?

Взимку я неначе отаких не бачив.

Чи вони на схилах, у снігах вродили?

Підліта синиця пташечка - хитриця.

Та й морозу каже : - То цукерки наші.

  1. У віночку темнолистім, у червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

  1. Навесні зацвіте білим цвітом,

А в жнива – червоними плодами.

4. У лісі пролісі висить червоне сукно.

5. Не дівка, а червоні стрічки носить.

6. Стоїть дід над водою з білою бородою

Тільки сонечко пригріє, борода почервоніє.

  1. Навесні білим цвітом, восени червоними плодами.

  2. Стоїть півень над водою з червоною бородою.

Вед: Діти, а які ви знаєте прислів’я про калину?

  1. Без верби і калини – немає України.

  2. Калина хвалилася, що з медом солодка.

  3. Пишна та красива, як червона калина.

  4. Убирається в біле плаття, як червона калина.

  5. Щоки червоні, як кетяги калини.

  6. Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

  7. Молода дівчина така гарна, як калина.

  8. Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.

Вед: Без верби і калини не можна уявити собі пісенної творчості, а пісень про калину не злічити. Образ ніжної рослини, як символ рідного краю, рідної домівки зберігав у своєму серці козак, що вмирав на чужині. Найчастіше калину порівнюють з дівчиною. У народі кажуть: «Пишна, як червона калина». Дівчина і калина нерозлучні. Одна половина – червона калина, друга половина – молода дівчина. Калина для дівчини – це і товаришка і порадник, і взірець краси. Калиною прикрашали весільні столи, світлиці.

Мовила, говорила, червона калина.

Не подоба моя у лузі стояти,

Але подоба у короваї стояти.

На святі обжинків, святі врожаю теж присутня калина. Кожний рушник – окрема розповідь. Тут можна побачити квіти, співучих пташок. Часто на рушниках вишивають калину. Скільки населених пунктів носять назву Калина, Калинівка, Калинова балка.

Вед: З калиною в народній творчості дуже часто пов’язується патріотичне почуття, любов до Батьківщини.

Що таке Батьківщина?

За віконцем калина.

Тиха казка бабусі

Ніжна пісня матусі.

Дужі руки у тата

Під тополями хата

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця

Серед лугу лелека і діброва далека

І веселка над лісом і стрімкий обеліск.

Наша свята земля, рідна оселя, солов’їна мова, невмируща пісня, червона калина і все про що ми говорили – є нашою Батьківщиною, що зветься Україна.

Тож любімо, хвалімо, шануймо, бережімо її, і будьмо гідними її синами й дочками.

Пісня «Це моя Україна».

Вед: А чи знаєте ви, які на смак ягоди калини? Так, вони кислі і трохи гіркуваті, але дуже корисні. Вони лікують багато хвороб: кашель, ангіну, запалення шлунка тощо. Свіжу зрізану кору кладуть на кровоточиві місця. А ще з калини приготовляють багато різних страв: пироги, кисіль, варення, компоти.

Ось така калина наша вічна супутниця, всебічно корисна і символічно пісенна, в кожній квітці і ягідці неосяжне диво. Упродовж віків вона супроводжувала історію розвитку нашого народу.

Калина й Україна неввідільні настільки, що не мислять себе одна без одної.

Живе калина в народі і житиме в віках…

Пісня «Одна калина».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток ключових компетентностей педагога Нової української школи в умовах безперервної освіти»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
30 годин
590 грн