Розробка виховного заходу "Мова - душа народу"

Опис документу:
Мова - один із скарбів, що є в українського народу. Рідна мова в кожного із нас єдина, як мати, як рідна земля. Розробка містить вірші про мову, пісні, загадки про українські предмети побуту, ігри ("Закінчи прислів'я", "Впізнай казку за уривком"). Усе це разом поповнює словниковий запас дітей, розвиває мислення, спостережливість, допомагає розширити кругозір.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

МОВА – ДУША НАРОДУ

1 учень. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік!

Вчитель. Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну

українську мову.

Ми живемо на мальовничій землі, яка зветься Україною. Тут жили наші

предки, живуть наші батьки, живемо і ми. Із задоволенням милуємося

красою рідної природи, вслухаємося в чарівні мелодії пісень, вбираємо в

себе ніжні звуки української мови.

2 учень. Без неї жити неможливо,

Для всіх людей вона важлива.

Без неї пісні не співати,

Без неї й слова не сказати!

(Учні виконують пісню «Наша мова»)

Учениця. Мова кожного народу

Неповторна і своя.

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші – трелі солов’я.

Учень. На своїй природній мові

І потоки гомонять.

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Учень. Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – на віки –

Українську рідну мову

В дар дають мені батьки.

Учениця. Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина – так, як мати –

Мова в кожного із нас.

Вчитель. Так, рідна мова в кожного із нас єдина, як мати, як рідна земля. І де б не

були ми, завжди хвилюємось, зачувши рідне слово, скрізь відчуваємо

поклик Батьківщини.

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій,

красивій землі, найкрасивішій і наймилішій у цілому світі!

Учениця. Люблю я в рідному краю

Веселі співанки пташині

І річки бистру течію,

І руту-мяту при долині,

Пропахлі вітром колоски,

І рідне це безмежне поле,

І мамин хліб.

Учень. І перші проліски в гаю,

І щедре сонечко в блакиті.

Люблю Вітчизну я свою.

Вона – найкраща в цілім світі!

(Учні виконують пісню «Край калини»)

Учениця. Я – україночка, хоч зовсім ще маленька,

Але ходжу до школи в перший клас!

Читати я навчилася легенько,

Бо дуже гарна мова в нас!

Вчитель. Любов до рідної мови починається з раннього дитинства. Мати,

заколисуючи дитину, співає їй колискові пісні, і де, як не у колисковій

пісні, відчувається краса рідного слова, яскравість і милозвучність мови.

Учениця. У світі дитині неможна без слова,

Без ласки, любові і без доброти,

Неможна прожити дитині без мови

І без спілкування неможна зрости.

Щоб в світі людиною справжньою стати,

Дитині потрібні турбота й тепло.

Учениця. І тихо мовляться слова,

І шепче зірка вечорова,

І чуть, як засина трава

У колисковій рідній мові.

(Учні виконують колискову «Котику сіренький»)

Вчитель. До краси української мови зверталося багато письменників і поетів.

Вірна дочка українського народу Леся Українка, будучи тяжко хворою,

єдину надію покладала на рідне слово.

Учениця. Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми на повинні загинуть обоє!

Може в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів…

Вчитель. А Тарас Григорович Шевченко писав:

Ну що б здавалося, слова…

Слова та й голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує…

Тарас Шевченко виступав як народний поет. Він писав свої твори

живою, розмовною народною мовою. Тому вони зрозумілі всім. І саме

тому на його вірші було написано багато народних пісень.

(Учні виконують пісню «Зацвіла в долині»)

Вчитель. В українській мові дуже багато загадок. Їх люблять відгадувати не

тільки діти, а й дорослі. Спостережлива людина завжди відгадає загадку.

Перевіримо, чи спостережливі ви. А допоможе нам у цьому український

народний символ – ромашка.

(На пелюстках ромашки написано загадки. Учні відривають пелюстку, читають загадку і відгадують її. За правильну відповідь отримують маленьку ромашку.)

1. Що за пані у білім жупані?

Дружить з рогачами,

Горщиками, казанами,

В роті в неї смакота.

Що ж за пані то така? (Піч)

2. Без рук, без ніг, кланяється в кожний бік. (Колиска)

3. Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови – дірка. (Горщик)

4. Рогатий, а не віл,Їсти – не їсть, а ситий.

Людям подає, а сам в куток іде.

Роги дужі має, ними у вогонь літає,

Горщики з печі витягає. (Рогач)

Вчитель. Молодці, впоралися із загадками. А хто любить казки? А чи знаєте ви

їх?

Назвіть, звідки уривки:

1. «Лисичка побігла додому, наварила молочної каші з манної крупи, розмазала її по тарілці й дожидає гостя.»

(«Лисичка та Журавель»)

2. « - Дивись, діду, яка гарна качечка.

А дід і каже:

- Візьмемо її додому, нехай вона у нас живе.»

(«Кривенька качечка»)

3. «От знов пішов зайчик, сів на дубок та й плаче. Коли це йде вовк та й питає: - А чого це ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

- Як же мені не плакати, коли у моїй хатці страшний звір сидить.»

(«Коза-Дереза»)

4. «Мій котику, мій братику,

Несе мене лиска за крутії гори, за темні ліси!»

(«Котик і Півник»)

5. «А мишенят і кликати не треба: вони вже сиділи за столом.»

(«Колосок»)

6. «Оленка показала Івасику, як на лопатку сісти.»

(«Івасик-Телесик»)

Вчитель. До перлин української мови належать прислів’я та приказки. Віками їх

складав народ, вони навчали людей мудрості. У них виражено повчальний

життєвий досвід.

Гра «Закінчи прислів’я» (Дітям роздаються аркуші паперу, на яких надруковано кінцівки прислів’їв)

Гостре словечко (коле сердечко).

Не кидай слова (на вітер).

Голова без розуму, (як ліхтар без світла).

Праця годує, (а лінь марнує).

Земля чорна, (а хліб білий родить).

Не все, що знаєш, (треба говорити).

Вчитель. Дійсно, мудро сказано. Якщо людина грамотна, розумна, вона завжди

знає, що можна говорити. І використовує для цього найкрасивіші слова

наймелодійнішої мови.

Любов до рідного слова, до рідної землі починається з родини, з сімї.

Учениця. О, рідна мово, серцю близька, -

Ти – щира пісня материнська!

Тебе ми любимо від роду:

Ти – мудрість нашого народу!

Учениця. Немало мов на білім світі,

Та серед них одна лиш – рідна!

Наш рід великий, славнозвісний,

Бо є в нас мова, є в нас пісня!

Вчитель. Безліч пісень вміщує скарбниця українського народу. Пісні про героїчне

минуле України, видатних людей, жартівливі, ліричні, дитячі народ співає

під час свят, відпочинку. І ллються слова солов’їної української мови,

переплітаючись з чарівною мелодією.

(Учні виконують українську народну пісню «Грицю, Грицю, до роботи»)

Вчитель. Любі діти! Сьогодні ви ще раз впевнились, яка гарна і багата наша мова,

довели, що ви її вивчаєте і дійсно любите, за що ми вам щиро вдячні.

(Звучить пісня «Смерекова хата»)

Учень. Спасибі, доле, що нам судила

У цьому краї пізнати світ.

Спасибі, нене, що нас навчила

Дзвінкої мови з дитячих літ.

Учень. У тій мові ми співаєм,

У ній казки ми кажем.

У тій мові ми історію

Нашу відкриваєм.

Учень. Ось тому плекаймо, діти,

Рідну свою мову.

Вчімся складно говорити

Своїм рідним словом.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
6
дн.
0
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!