Розробка уроку.Тема. Тарас Шевченко. Повторення життєпису поета. «Мені тринадцятий минало…»

Опис документу:
У поданій розробці уроку учитель ділиться різними формами і методами під час вивчення даної теми. Даний матеріал допоможе учням більше дізнатися про життя і творчість Т.Г.Шевченка, зокрема його поезію "Мені тринадцятий минало..."

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Розробка

уроку української літератури у 7 класі

на тему: «Тарас Шевченко. Повторення життєпису поета. «Мені тринадцятий минало…» Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі»

Тема. Тарас Шевченко. Повторення життєпису поета. «Мені тринадцятий минало…» Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі.

ТЛ: романтичний пейзаж, прийоми контрасту, ідея.

Мета:

  • розширити знання учнів про життєвий шлях Т. Шевченка, висвітлити значення його творчості для українського народу, ознайомити зі змістом вірша «Мені тринадцятий минало», проаналізувати роздуми поета про свою сирітську долю в ньому;

  • розкрити прийом контрасту у творі, удосконалювати вміння учнів визначати тему та ідею поезії, її художні особливості;

  • розвивати мовлення, пам’ять, увагу, уміння виразно читати поетичні твори;

  • виховувати інтерес до творчості Т. Шевченка, почуття милосердя.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, міні-бібліотечка його творів, аудіозапис твору «Мені тринадцятий минало», мультимедійна презентація до уроку, кросворд, картки, тестові завдання

Хід уроку

І. Організаційний момент. Психологічний настрій на урок.

Вступне слово вчителя.

Діти! Простягніть праву долоню. Щоб успішно працювати на уроці, подаруйте на ній класу промінь наполегливості, активності, творчості. Простягніть ліву долоню. На неї я вам подарую заряд бадьорості, тепла, любові. А тепер обміняймося дарунками: доторкнімося долонькою до долоньки й повторімо разом слова, які допоможуть налаштуватися на продуктивну працю.

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитись, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно та плідно працювати.

Пам’ятайте,

Що на цій планеті,

Відколи створив її сам Бог,

ще не було епохи для поетів,

але були поети для епох ( Л. Костенко).

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає й шанує людство. До них належить і ім’я того, хто був сином кріпака, а піднявся у своїй геніальності до найвищих вершин народного духу, того, хто не мав власної оселі, був безрідним сиротою, а став гордістю й неоціненним скарбом духовної культури українського народу й оселився в його серці як найрідніший і найдорожчий син. Це, як ви вже здогадалися, Тарас Григорович Шевченко.

«Великий Кобзар – явище унікальне. Його немає з ким порівняти в письменстві інших народів. Не тому, що він кращий за інших. Йдеться про особливий генотип культури нашої країни. Шевченко універсальний. Кажемо: Тарас – і чи є такий українець, який би не знав, про кого йдеться мова. Росіянин не назве Пушкіна Олександром, англієць Шекспіра – Вільямом, німець не нарече імені Гете чи Шіллера, француз - Гюго. Там інший вимір, там - відчуття дистанції. Шевченко ж рідний і близький кожному з нас. Нас просто не існує без нього: Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Не знайти такого анатомічного скальпеля, який міг би відділити одне від одного. Синонімічна пара на всі часи, доки і світу. Уявити себе без Шевченка – все одно, що без неба над головою. Він – вершинна парость родового дерева нашої нації, виразник і хранитель народного духу» ( За В. Базилевським).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Прийом «Доміно»

•  Хто такий Шевченко?

Шевченко → поет → прозаїк → драматург → художник → перекладач → громадський діяч  

2.«Вільний мікрофон»

  • Діти, скажіть, будь ласка, чи знають у ваших родинах вірші Т. Шевченка?    Які?

  • Чи є у ваших оселях портрет Шевченка?

  • Що вам відомо про цього  письменника?

  • Чому дитинство  Тараса було безрадісним?

  • Які творчі здібності мав Тарас Григорович?

  • Назвіть твори письменника, які вам відомі.      

3. Гра «Пінг – понг» ( учні виходять до дошки і дають питання один одному за біографією Т. Шевченка). 

Учні мали вдома випереджувальне завдання -  опрацювати матеріал підручника на стор. 54 – 55 та додаткову літературу про Т. Шевченка.

Орієнтовні запитання, які можна поставити за вивченим матеріалом.                         

1) Де й коли народився Т. Шевченко?

2) Ким був  батько Тараса?

3) Скільки дітей було в родині Шевченка? (Шестеро: Катерина, Микита, Тарас, Ярина, Марія, Йосип).

4) Імя улюбленого Тарасового діда. (Іван).

5) Що ти дізнався нового про дитинство майбутнього поета?

6) Хто такий Іван Сошенко? Яку роль він відіграв у житті Шевченка?

7) На які періоди поділяється творчість митця?

8) Що було написано поетом у ранній період творчості?

9) Чому поетичну творчість 1843 – 1847 років вважають  «золотою порою» Шевченка - поета?

10) Скільки років прожив письменник і де він похований?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Учитель

Багато відомостей з біографії Т. Шевченка ви вже знаєте. На цьому уроці ми розширимо свої знання про життя Великого Кобзаря, висвітлимо значення його творчості для українського народу, ознайомимося зі змістом вірша «Мені тринадцятий минало», проаналізуємо роздуми поета про свою сирітську долю в ньому; розкриємо прийом контрасту у творі, удосконалимо вміння визначати тему та ідею поезії, її художні особливості.

Повідомлення теми й епіграфа, запис в зошит.

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

Максим Рильський

ІV. Вивчення нового матеріалу

Випереджувальні завдання:

  • підібрати матеріал про дитинство Тараса Шевченка;

  • вивчипи поезії Шевченка про цей період;

  • намалювати ілюстрації до віршів.

1. Повідомлення учнів

1. Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...».

Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка. Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився. У 1822 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми. Після смерті батька мачуха вигнала пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка — п’яниці Петра Богорського.

У 1829 р. Тарас став служником-козачком у пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва (здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури.

Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської та української культури (К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Гребінкою). 1838 р.— Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом однимі з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюлова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях.

У 1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».

2. У 1843–1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату. У 1845 р. поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Україну» — серію картин, де відображено історичне минуле України, її побут і природу. Мріяв Т. Шевченко оселитися десь над Дніпром. Жити серед рідного народу. Та не пощастило йому цю мрію здійснити. Постійні переслідування, в’язниці, заслання підірвали здоров’я поета.

Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі поздоровляли Тараса Шевченка із 47-річчям з дня народження, а 10 березня вранці перестало битися палке серце великого поета. Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Через два місяці домовину з його тілом було перевезено в Україну і за поетовим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева. Цю гору народ назвав Тарасовою.

Народ свято шанує пам’ять свого великого поета. З 1918 р. щорічно відзначається День народження Т. Шевченка. По всій Україні встановлені пам’ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1964 р., щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Масовими тиражами друкуються його твори, перекладаються багатьма мовами. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї поета відзначалися майже в усіх державах світу.

2. Слово вчителя.  На далекому засланні в уяві  Шевченка постійно виникали картини рідного краю. Далеко були і широкий Дніпро, і біленькі українські хати, і вишневі садки. А навкруги виднівся тільки голий степ, брудні солдатські казарми. Про що ж писав поет на засланні? Серед творів різноманітної тематики виділяються автобіографічні вірші.

  У поезії Т. Шевченка спостерігаємо широкі картини тогочасного життя. Дитинство поета було типовим для кріпосницької дійсності. Тож недаремно   у  багатьох  творах  Шевченка висвітлено автобіографічні моменти. Це такі вірші, як «І виріс я на чужині», «Якби ви знали, паничі», «І золотої, й дорогої» та інші.

Поет згадує свою першу подорож в Україну з того часу, як покинув її підлітком. З трепетом у серці відвідав тоді рідну Кирилівку, побачив жахливу бідність кріпаків і непомірну розкіш панства. У поезіях Шевченко розповідає  про свої дитячі роки, згадує батьківську хату, в якій життя для сім'ї було справжнім пеклом.

А іноді така печаль

Оступить душу, аж заплачу.

А ще до того, як побачу

Малого хлопчика в селі.

 У вірші «І золотої, й дорогої» автор змальовує долю дітей – кріпаків, так схожу на його власну. Жаль йому було дивитися на дитину – сироту, бо сам зазнав цього горя.

У вірші «О. А. Козачковському» згадуються роки навчання малого Тараса, його любов до читання, важкі умови життя.

Ви, мабуть, здогадалися, чому ми  сьогодні повторюємо автобіографічну поезію. Так, у вірші  «Мені тринадцятий минало» теж присутні автобіографічні мотиви. Поезія написана Шевченком у 1847 році в Орській фортеці. Перебування в солдатах викликало у поета невимовний біль за безповоротно втраченими хвилинами радості волі, далеким дитинством. Спогади про нього іноді збуджували світлі почуття, які змінювалися смутком, тугою за рідним краєм. У такому стані, мабуть, він написав вірш «Мені тринадцятий минало».

3. Літературна міні-композиція.

1.У багатьох поезіях Т. Шевченка постають картини його нелегкого дитинства. Один із творів – «І виріс я на чужині…» написаний під впливом від побаченого під час першої поїздки на Україну. Молодий поет був вражений злиденним життям земляків. Учорашній кріпак, він з надзвичайним болем сприймав страждання безправного народу.

В лиху годину,

Якось недавно довелось

Мені заїхати в Україну,

У те найкращеє село…

У те, де мати повивала

Мене малого і вночі

На свічку богу заробляла;

Поклони тяжкії бючи,

Пречистій ставила, молила,

Щоб доля добрая любила

Її дитину…

2. Пекучим болем пронизана поезія Т. Шевченка «Якби ви знали, паничі», у якій він згадує батьку хату, життя в якій було справжнім пеклом.

Про нелегку долю малого Тараса свідчать рядки:

Я в хаті мучився колись,

Мої там сльози пролились,

Найперші сльози…

…У тім гаю,

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло… Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

Там матір добрую мою,

Ще молодою у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята. Я до школи –

Носити воду школярам.

Брати на панщину ходили,

Поки лоби їм поголили!

А сестри! сестри! Горе вам,

Мої голубки молодії!..

Ви в наймах виросли чужії…

3. У вірші «І золотої й дорогої» Т. Шевченко змальовує долю дітей-кріпаків, так схожу на його власну.

А іноді така печаль

Оступить душу, аж заплачу.

А ще до того, як побачу

Малого хлопчика в селі.

Мов одірвалось од гіллі,

Одно-однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині…

4. Слово вчителя.

Дійсно, гірким було дитинство малого Тараса. Про це мова йде в повісті Степана Васильченка «Широкий шлях». Коли йому виповнилося 9 років, то померла мати. Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині почалися постійні сварки.

5. Робота з підручником. (С.71, 1 абзац).

- Прочитайте, який випадок з дитинства малого Тараса свідчить про несправедливість і жорстокість мачухи?

6. Повідомлення учнів (продовження)

А після смерті батька мачуха зовсім вигнала пасинка з рідної оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка — п’яниці Петра Богорського. Почалося в хлопця не життя, а мука: дяк бив наймита, посилав жебракувати, красти огірки, яблука, а то й курей. Про хлопця по селу пройшла недобра слава, але він, зціплюючи зуби, усе терпів. У Тараса з раннього дитинства жило непереборне бажання навчитися малювати. Він побував у трьох церковних малярів, проте жоден з них не хотів навчати хлопця омріяній справі, а лише збиткувався над ним. Побувши три дні в Лисянці в диякона-маляра, який примушував його лише носити воду й розтирати фарби, хлопець пішов у село Тарасівку до відомого в околиці дячка-маляра. Але й тут на нього чекала невдача. Маляр, як розповідає Шевченко в автобіографії, «посмотрел внимательно на левую ладонь бродяги, отказал ему наотрез, не находя в нем таланта не только к малярству или к шевству, ниже к бондарству». Повернувся Тарас у Кирилівку й став пасти громадську череду, не залишивши, однак, своїх мрій про малювання. Коли йому було 14–15 років, він знайшов одного маляра в селі Хлипнівці, який погоджувався взяти його в науку, але зажадав на це дозволу від поміщика. А коли Шевченко звернувся до управителя панських маєтків, той, замість дозволу, послав його на панську кухню кухарчуком.

У 1829 р. Тарас став служником-козачком у пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга.

Учитель

1) Прочитаймо, які спогади залишив Т. Шевченко про своє життя в молодого Енгельгарда (Робота з підручником. С.71, 3 абзац.).

Одного разу пан з панею поїхали на бал. Хлопець засвітив свічку й став перемальовувати портрет козака Платова - учасника Вітчизняної війни 1812 року. Він так захопився улюбленою роботою, що не чув, як пани повернулися додому. «Пан,— розповідає Шевченко в автобіографії,— с остервенением выдрал его за уши, надавал пощечин, за то, дескать, что он мог не только дом — город сжечь».

У 1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва, від якого не раз діставалося хлопцеві, але він все терпів задля досягнення мети.

2) На які періоди літературознавці ділять творчість Тараса Шевченка?

 (відповіді учнів)                                

 Періоди  творчості Т. Шевченка

І.  (1837 – 1843) – рання творчість.

ІІ. (1843  - 1847) – «золота пора».

ІІІ.(1847  - 1857) – невольнича поезія.

ІV. (1857 – 1861) – творчість після заслання.

3) Учитель

Душу поета сповнював невимовний біль за безповоротно втраченою волею, далеким дитинством. Так, 1847 року в Орській фортеці зявляється поезія «Мені тринадцятий минало…».

4) Учениця

У Кобзарі знаходимо цю інформацію: 1847 рік, Орська кріпость.

--Третій період творчості поета (1847-1857 рр) відомий як «Невольнича муза».

Цар, підписавши вирок, дописавши власноруч на документі : «под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать», фактично до Шевченка застосував метод покарання, який у юридичній практиці іменується «пасивне вбивство». Це - систематичне, цілеспрямоване доведення в’язня до повного фізичного і морального виснаження і смерті чи самогубства. 30 травня 1847 року Шевченка під вартою фельд’єгеря відправлено до місця служби. Жандарм постарався довіз арештанта до Оренбурга за 8 днів, загонивши на

смерть одного коня і подолавши 2110 верст. Ще через тиждень каторжанина відвезли до місця безпосередньої служби - в Орську фортецю. Орське укріплення було обнесене земляними валом. Усередині розташовані казарми й зо два десятки приватних будиночків. Навкруги – безводний степ, покраяний барханами і вкритий подекуди кущиками колючок. Сильний вітер, задушлива курява, пекуче літо… Солдатчина стала для поета найстрашнішою карою. Ось за яких обставин з’явилася на світ ця поезія.

5) Учениця

Іван Франко про невольничий період творчості написав так: «Під впливом непривітних людей і ще більше непривітної природи степів Шевченко заглиблюється в своє нутро, аналізує себе самого і виливає на папір свою власну журбу і муку. Богдан Лепкий так оцінив особливість «невольничого періоду» « Поет, запроторений в чужі, далекі степи, відтятий від свого товариства, від літературного світу, не маючи певності, чи його поезії попадуться коли-небудь в руки ширшого читацького загалу, пише їх неначе з іншого світу…це розмова з власним своїм серцем із Богом, душевна сповідь, поезія і більше нічого».

Учитель

Цілком зрозуміло, які спогади зігрівають душу поета. Там, на чужині, йому згадується рідна земля, дитинство…

  • Скільки вам, діти, років зараз?

Майже стільки ж було Тарасові-підліткові колись.

7. Читання поезії «Мені тринадцятий минало…» учнем.

8. Словникова робота.

Пай – частина чого-небудь, здебільшого харчів, у вірші вживається в значенні «вечеря».

Плоскінь –чоловічі рослини конопель.

Тойді –тоді.

Юродивий – божевільний.

Приязно – щиро.

9. Відеопрезентація

10. Аналіз поезії
Тема: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.
Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.
Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.

Обговорення змісту поезії у формі бесіди за питаннями.
• Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?
• Що вам відомо про кріпацтво?
• Які роботи вимушені були виконувати діти-підлітки у панів?
• Як склалася доля малого Тарасика?
• Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався? Як хлопець сприйняв ласку, доброту героїні?
• Чому, на думку хлопця, йому Бог нічого не дав?

  • Проаналізуйте українське прислів’я «Як горох при дорозі, хто не йде, той і скубне»
    • Чому сльози хлопця у творі названі тяжкими? Яким настроєм проникнута поезія?

  • Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався?

  • Як Тарас сприйняв ласку, доброту героїні?

  • Як ви думаєте про яку дівчину говорить Шевченко? (Оксану Коваленко)

  • Хто ж така Оксана Коваленко?

Повідомлення учнів.

Оксанка Коваленко була на три роки молодшою від Тараса й мешкала по сусідству. Їхні матері, дивлячись на забави своїх дітей, гадали, що ті колись одружаться. Але дитяча симпатія та підліткова закоханість не переросли у справжнє й глибоке почуття. Забракло часу. 15-річний "козачок" Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна (тепер — Вільнюс). Розлука була несподівана й довга. Тож своє перше кохання Тарасові залишалося тільки згадувати та малювати

  • Якою ви уявляєте дівчину?

  • Чому сонце засіяло для Тарасика?

Важко маленькій дитині усвідомити своє сирітство, свою безталанність, коли немає рідних, друзів, рідної домівки. Тому й зраділо хлоп’я, коли заспокоїла його зовсім чужа дівчина, утерла сльози, наче рідна сестра. І на душі стало затишно та спокійно, і сонце знову посміхається до бідного сироти.

«Раз добром зігріте серце – вік не прохолоне», - який глибокий зміст вкладено в слова поета, який був сіячем духовних якостей українського народу.

  • А чи існує взагалі якийсь загальний принцип поведінки, який створює між людьми взаєморозуміння, злагоду?

(„Поводь себе так з іншими, як хотів би, щоб вони поводились з тобою”)

  • Чи зустрічали ви випадки безкорисливої допомоги один одному?

Учень

( Формування любові до ближнього починається з любові до рідних. Усі ми зобов’язані любити ближнього, бо живемо на одній Землі, на одній планеті. Тож повинні один одному допомагати, не чинити зла, робити добро людям)

Учитель

Про те, що треба жити в мирі і злагоді завжди сповідувалося в неписаному законі народної мудрості

  • Що ж утверджував кодекс народної моралі?

Моральний кодекс народної мудрості:

1. Хто людям добра бажає, той і собі має.

2. Чого собі не зичиш, і другому не жадай.

3. Все добре – пам’ятай, а зла – уникай.

4. Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла і сподівайся.

5. Посієш вчинок, виросте звичка.

6. Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя.


• На скільки частин можна поділити даний твір? Доберіть до них заголовок.

11. Робота в парах.

Поділити текст поезії на частини і дібрати до кожної із них заголовок.

Орієнтовний план.

1.     Малому Тарасику приязно і весело було.

2.     Гірка реальність.

3.     Зустріч із дівчиною.


Гра на сопілці

12. Визначення художніх особливостей поезії.

Епітети

«небо голубеє»; «тяжкі сльози».

Порівняння

«...любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «...поцілувала... наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».

Метафори

«сонце гріло, не пекло»; «сонце... не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».

Риторичні оклики

«Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «...лани, гаї, сади!».

Риторичні запитання

«...чи так мені чого було?»; «...чого так весело було?».

         

13. Проблемне запитання:

- Чи можемо ми стверджувати, що ліричний герой поезії є, власне, автопортретом поета? (Так, вірш побудований на самоспостереженні, самоаналізі, у формі внутрішнього монологу або діалогу з уявним співбесідником)

14. Теорія літератури

Ідея художнього твору.

( Узагальнена думка, що лежить в основі художнього твору і виражена в образній формі. Вона містить авторське ставлення до зображуваного, розкриває сутність ставлення письменника до життя)

Контраст (із французької –«протилежність»)- художній прийом, побудований на різко окресленій протилежності в чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ.
Контраст. Його роль у художньому творі.

( Стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів. Контраст посилює змістове та емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях, приказках, у назвах книг, творів. Ця фігура побудована на використання антонімічних пар)

         

15. Робота з репродукцією картини І. Їжакевича «Тарас-пастух».

Повідомлення про І.Їжакевича.

Учениця

І. Їжакевич — народний художник УРСР Народився в селі Вишнеполе Уманського повіту Київської губернії (тепер Чабанський район Черкаської області) в родині селянина. 1876 року приїхав до Києва, щоб "вибитись у люди" за допомогою свого дядька-дяка Києво-Печерської Лаври. Хлопчику пощастило потрапити в Лаврську іконописну школу. 1882 року він переходить у художню школу М. І. Мурашка, де починає працювати його помічником. Через 2 роки Івана зарахували в Академію мистецтв. Не маючи ні від кого матеріальної допомоги, Їжакевич  одночасно з навчанням змушений був заробляти собі на хліб, відсилаючи малюнки та ілюстрації до журналів.1888 року він залишає Академію, а 1895 року рада Академії видає йому посвідчення на право викладання малювання у середніх учбових закладах. Він ілюструє оповідання М. Гоголя, Лесі Українки, І. Франка, М. Коцюбинського, поеми Т. Шевченка та інших письменників

16. Розгляд репродукції картини І. Їжакевича «Тарас-пастух».

Розгляньте картину І. Їжакевича "Тарас - пастух" (1935р.) Ця картина значною мірою автобіографічна, бо художникові також, як і Шевченкові, довелося в дитинстві пасти овець . В основу сюжету картини покладено вірш "Мені тринадцятий минало...". 

Бесіда за картиною
- Де відбуваються події, зображені на картині?
-Хто зображений на передньому плані?
-У що одягнений хлопчик?
-У якій позі зобразив художник малого пастушка?
-Що робить хлопчик?
-Що ви можете сказати про нього?
-Чим подобається вам ця картина?
-Яке враження вона на вас справила?

Учениця

У центрі картини ми бачимо хлопчика, що сидить під парканом якоїсь, мабуть, панської садиби. Він нахилився, поклав на коліна клаптик паперу й малює. Хлопчик  так захопився улюбленим заняттям, що зовсім забув за овець. Поруч нього лежить  солом'яний бриль і хліб у торбинці - весь його обід, про який він, мабуть, теж забув. 

Одяг у хлопчика старий, весь у латках і дірках. На задньому плані картини видніється церква. У лівому кутку полотна, удалині, видно сільські хатки, а на пагорбку, за березами, - неодмінний елемент типового українського пейзажу — вітряк. 

Учениця

17.Літературознавець Є. Сверстюк переконаний, що «жоден з великих поетів не жив у повсякчасному діалозі з Богом як Шевченко». Слово Бог – головний образ його творчості (вжите в текстах 1281 раз).

«…Душа і Бог були для Шевченка найбільшими словами, а для коментаторів – найменшими» (Є.Сверстюк).

Написання слова Бог з малої літери у всіх виданнях «Кобзаря» перевернуло призму Шевченкового світосприйняття і здрібнило світила Шевченкового світу – Любов, Істину, Волю, Добро, Матір, Україну.

Особливість і цінність віршів Т. Шевченка в тому, що вони написані людиною з релігійною свідомістю, вкоріненою в духовну спадщину свого народу.

V. Закріплення знань, умінь та навичок.

Розгадування кросворда.

Відгадавши кросворд, у виділеному вертикальному рядку ви прочитаєте назву першої поетичної збірки Т.Г. Шевченка.

1.     Що вибирала дівчина при дорозі? (Плоскінь)

2.     Як спочатку молилося хлопчику-пастушку? (Приязно)

3.     До кого звертався у своїх молитвах сирота? (Бог)

4.     Що втерла дівчина, прийшовши втішити хлопчика? (Сльози)

5.     Як називає поет місце, де людині добре? (Рай)

6.     Який художній засіб ужитий у виразі «рай запалило»? (Метафора)

Відповідь: Кобзар

Звучить пісня на слова Т.Шевченка «Зоре моя вечірняя…»

2.Тестові завдання до теми «Т. Шевченко. Вірш «Мені тринадцятий минало»

І. Яку роботу виконував малий Т. Шевченко - кріпак?

а) випасав ягнят;

б) доглядав паненя;

в) малював картини для продажу.

2. Яка пора року відображена в поезії?

 а) Осінь;

 б) літо;

 в) весна.

3. Через що малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур'янах? Бо він:

а) заблукав;

б) не отримав нічого від бога;

в) боявся грози, дощу.

4. Що робила дівчина неподалік від Тарасика?

а) Копала картоплю;

б) плоскінь вибирала;

в) жито жала.

5. Після чого «неначе сонце засіяло...» для хлопчика-пастушка? Бо:

а) дівчина його поцілувала;

б) заспівав соловейко;

в) дядько дав йому цукерку.

6. У якого пана служив поет-кріпак?

а) Польського;

б) Новгородського;

в) Енгельгардта.

7.  Жорстока дійсність часів кріпацтва відображена в поезії у частині

а) першій;

б) другій;

в) третій.

8.  Чим закінчується твір Т. Шевченка?

а)  Тяжким стражданням хлопця-пастушка;

б)  пропозицією пана надати герою вільну;

в) радісні хлопець і дівчина погнали худобу до води.

9.  Поезія «Мені тринадцятий минало» була написана Т. Шевченком

а) 1847р.; б) 1874р.; в) 1784р.

10.  Герой твору молився Богу, сидячи:

а) на великому камені;

б) у бур'яні;

в) біля річки.

11.  Небо і село у творі названо:

а) щирим;

б) господнім;

в) веселим.

а) щирим;

б) господнім;

в) веселим.

12.   Сонце гріло, а потім запалило:

а) копицю сіна;

б) сухе бадилля;

в) рай.

Відповіді:

1) а; 2) б; 3) б; 4) б; 5) а; 6) в; 7) б; 8) в; 9) а; 10) б; 11) б; 12) в

3. Робота з картками

Картка № 1
1. Дослідіть, як за допомогою природи поет намагається відобразити внутрішній стан свого героя. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.
2. Як, на ваш погляд, з якою молитвою пастушок звертався до Бога? Свої думки обґрунтуйте.
3. Який художній засіб використав Т. Шевченко у фразі: «І хлинули сльози»?
а) Метафору; б) порівняння; в) алегорію.

Картка № 2

1. Охарактеризуйте дівчину, яка не виявила байдужості до сліз хлопця? Вмотивуйте її поведінку, прагнення стосовно цього.
2. Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко оптимістично закінчує дану поезію? Свої міркування обґрунтуйте.
3. Кульмінацією поезії є:
а) хвилювання хлопчика через непорозуміння з паном;
б) плач, а потім радість героя;
в) осмислення героєм того, що він став багатим.


Картка № 3
1. Чи можна вважати поезію «Мені тринадцятий минало» Т. Шевченка автобіографічною? Власну думку доведіть, посилаючись на факти з життя письменника та приклади з твору.
2. Дослідіть, як змінюється настрій і почуття головного героя протягом твору. Чим це зумовлено? Свою думку вмотивуйте.
3.Творча робота

Придумайте прислів’я, яке б характеризувало долю хлопчика-пастушка.

V. Підсумок уроку.

1. Відновити пропущені з тексту слова.

1.Мені тринадцятий минало.

Я пас … за селом.

2.Уже покликали до …

3.А я собі у …

Молюся Богу.

4.Тойді так … молилось…

5.Запекло, почервоніло

І …запалило.

6.Боже небо голубеє-

І те … .

7.І хлинули сльози,

сльози!..

8.Недалеко коло мене

… вибирала.

9.Утирала мої …

І поцілувала.

10.І ми. жартуючи, погнали

…ягнята до води.

2. Рефлексія

Продовжити речення:

На уроці я усвідомив…

На уроці я навчився…

Я запам’ятав, що…

Я зрозумів…

Найбільше мене вразили…

Найбільше мене схвилювало…

Мотивація оцінок.

Домашнє завдання.

1.Підготувати повідомлення на тему «Нелегка сирітська доля малого Тараса».

2.Намалювати ілюстрації до вірша Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало…»

12

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Цифрові практики Нової української школи: створення освітнього відеопроєкту»
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.