і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Розробка уроку з мистецтва «Інтер’єр української оселі»

Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
3600 грн
1080 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №VT928278
За публікацію цієї методичної розробки Іванова Віта Олексіївна отримав(ла) свідоцтво №VT928278
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Розробка уроку

вчителя мистецтва

вищої кваліфікаційної категорії

вчителя-методиста

Курахівської гімназії «Престиж»

Іванової В.О.

Розробка уроку з мистецтва для 7 класу.

Тема: «Інтер’єр української оселі»

Мета: Дати дітям поняття про інтер’єр . Розширити і поглибити знання дітей про особливості українського інтер’єру, значення оберегів.

Сприяти пізнанню самобутньої української культури та відродженню народних традицій. Навчити виконувати нескладні елементи та композиції петриківського розпису. Виховувати повагу до національних традицій українського народу

Тип уроку: комбінований

Обладнання: ТЗІ (комп’ютер, проектор), фортепіано, відео і аудіо матеріали, презентація, пензлики, гуаш, альбоми.

Хід уроку:

І. Організація уроку.

  • Вхід до класу під українську народну пісню «Зеленеє жито, зелене».

  • Привітання.

Привітаємось любесенько,

Усміхнімося радесенько.

І все в нас буде гаразд,

Урок принесе користь для нас.

  • По давньому українському звичаю ми вітаємо гостей хлібом та сіллю.

(До класу заходить учениця з рушником та хлібом і співає пісню «Зеленеє жито зелене, хорошії гості у мене»)

ІІ. Мотивація.

Ретроспективне відео-аудіо представлення Інтер’єру української оселі.

Перегляд фрагменту мультфільму «Козаки»

ІІІ. Оголошення теми, мети.

Гра «Народна мудрість»

Учні пригадають українські прислівя та приказки про українську хату, оселю, родину…

  • Моя хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена

  • Яке коріння, таке й насіння

  • Без хазяїна двір, а без хазяйки хата, плаче

  • Хату руки держать

  • Аби хата, буде досвітчана мати

  • Без стовпів хата не стоїть

  • В порожній хаті сумно й спати

  • В хаті наче гуси ночували

  • В хаті, як у віночку; хліб випечений, як сонце 

У народі говорять, що людина за життя повинна збудувати дім, посадити дерево, виростити дитину.

  • З чого будували наші предки свої хати? (Відповіді дітей)

Сьогодні ми поговоримо про українську хату, про особливості українського інтерєру, українські обереги.

Але по-перше ми пригадаємо поняття, що таке інтерєр (Відповіді дітей)

 Інтер'єр — це оформлення внутрішнього простору будинку або окремих приміщень. В інтер'єрі можуть бути виражені різноманітні відтінки почуттів і настрою людини: радість, смуток, роздуми; він може бути святковим або скромним, затишним або холодно-парадним. У ньому можливо показати зміни, які вносить до нашого життя дійсність. Вигляд нової квартири, лабораторії, офісу, театру, концертного залу буде відображати побут, смаки та захоплення нашого сучасника.

Вам необхідні певні знання і навички зображення інтер'єру, тому що дуже часто він є фоном для тематичних композицій.

Прийшов час визначити особливості інтерєру української хати.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  • Вступне слово вчителя

Послухайте опис. Спробуйте уявити картину.

Українське давнє село. Ростуть верби. Біля дерев збудована біленька хата. Вона така чудова. Вкрита соломою, з маленькими вікнами. Освітлена сонячними променями вона ніби запрошує «Заходь, будь ласка, до мене»

Хто з вас уявляв саме таку хатку?

  • А яку хату уявили ви собі?

  • Чим відрізняється стародавня хата від сучасних будинків?

  • До слова хата доберіть слова, близькі за значенням ( Будинок, оселя)

  • Зараз перегляньте фільм і скажіть: з чого будували українські будівлі?

Перегляд фільму «Українські хати»

  • Так, хата була дерев’яною чи глиняною.

В давнину на будівництво цієї оселі йшло багато часу, більше року. І була хата не цегляною, а дерев’яною чи глиняною. Спочатку треба було навозити з лісу дерева. Потім усі рідні, близькі, сусіди допомагали будувати житло. Для будівництва хати вибирали дерева однакової висоти, які росли повільно. Найкращою порою для рубання вважалися три місяці.

  • Як ви гадаєте, в які місяці рубали дерева для будівництва хати? (Грудень, січень, лютий, бо в цей час воно найтвердіше, найміцніше.)

  • А чому не рубали влітку? (Зовсім не рубали дерев на будову в літні місяці, оскільки в цей час по дереву кружляють соки, які роблять його крихким.)

  • Чим вона покрита?(Соломою) Покрівлю хати із соломи чи очерету називали стріхою. Така хата взимку зберігала тепло, а влітку рятувала від спеки.

  • Якого кольору глиняні хати? ( Вони білі.)

  • Біла хата. Це обов'язкова національна прикмета українців.

  • Що уособлює в собі біла барва?

В народі казали, що біла барва — це символ чистоти, морального здоров'я, душевної краси. Білі стіни добре гармоніювали з сірим солом’яним або дерев’яним дахом.

  • А як можна пояснити значення слова хата?

Хата сільський одноповерховий будинок.

  • Як ви гадаєте, скільки кімнат було в хаті? (Магічне число три використовувалося у плануванні. В хаті було три кімнати.)

Давня українська хата складалася з сіней, світлиці і комори.

Сіни – вхідна кімната.

Світлиця – парадна кімната.

  • Чому так називали цю кімнату? ( Бо вона була світла.)

Так, вона була світла, мала вікна. І знову наше магічне число – три. У світлиці було три вікна.

Третю кімнату називали коморою.

  • А що таке комора? Для чого її використовували?

Комора – кімната для продуктів.

  • Отже, ми заходимо в хату і потрапляємо в сіни.

  • Екскурсія до української хати (презентація)

  • Якщо з сіней увійти до світлиці, що ми бачимо на малюнку з лівого боку?(Піч)

  • Чи бачили ви колись справжню піч?

  • Як її використовували?

  • Піч служить українському селянинові тричі:

  • для опалення житла

  • як тепле спальне місце,

  • для приготування їжі і випікання хліба.

Піч – головна берегиня, бо хліб народжує. До неї ставилися як до священного предмета. В народі кажуть, яка піч така й господиня. Тому кожна жінка тримали її в чистоті: обмазувала глиною, білила, розмальовувала квітами.

  • Що ви бачите за піччю?( Це ліжко?)

За піччю – ліжко. Або як ще його називали дерев’яний поміст ( піл) для спання. Під ним зберігалися хатні речі.

  • А що висить над помостом? ( Колиска)

Над полом вішали колиску – невеличке ліжко для спання і колисання дитини.

Там ще були жердка, горизонтально підвішена чи прилаштована перекладина.

  • Як її використовували ? (На неї вішали одяг.)

  • А що вибачите з другого боку. ( Шафа з посудом.)

З другого боку входу до світлиці висять на стіни відкриті полиці для святкового посуду Це - мисник.

  • А що ми бачимо напроти полу?

Навпроти полу є лавка. А друга лавка напроти входу. В куті, де сходяться лавки, найпочесніше місце – покуть. Дерев’яні лави прикрашали килимами.

  • А що ще стоїть в покуті?

Там стояли стіл, ослін (переносна лавка) У покуті вішали ікони. Прикрашали рушниками.

Земляну підлога мазали глиною. Її називали долівкою. Зверху посипали різними травами.

Яскравою сторінкою війшов декоративний розпис до історії культури українського народу. Далеко поза межами України відомі імена народних майстрів села Петриківка Дніпропетровської області. Ажурний, графічно чіткий орнамент, що у минулому розвивався як настінний розпис і декор побутових предметів, сьогодні широко використовують у художньої промисловості, книжковій графіці, оформленні . Чарівна петриківська квітка розцвіла загадковим візерунком , засяяла яскравим самоцвітом.

Своєрідний орнамент Петриківки мав давні традиції, свою пластичну мову, техніку й свій арсенал художніх образів. З покоління до покоління передавалися традиції розпису, самобутнього, переважно рослинного орнаменту, що згодом дедалі більше вдосконалювався.

Сучасний петриківський орнамент характеризується, передусім, як рослиний, переважно квітковий. Він полягає в у важливому вивченні реальних форм місцевої флори та створення на цій основі фантастичних, неіснуючих у природі квітів.

Широке застосування мають мотиви садових квітів (жоржини, айстри, троянди) і лугових (ромени, волошки) кольорів та ягід калини, полуниці і винограду). Характерними є також зображення листя, яке називають "папороттю", бутонів і пір'ястого ажурного листя.

Крім пензля, петриківські майстри застосовують стебла, тріски, а деякі квіти малюють просто пальцем.

Майстри: до старшого покоління петриківських майстрів належать Тетяна Пата, Аріна Пилипенків, її ровесниця Надія Білокінь, Поліна Глущенка, Марія Приймаченко, молодші майстри Ганна Ісаєва і Надія Тимошенко.

  • Знайомство з творчістю Марії Примаченко.

V. Практична діяльність учнів.

  • Завдання для учнів: створити власний варіант інтерєру в українському стилі, використовуючи мотиви розпису Марії Примаченко (Запропонувати учням шаблони меблів та схеми оформлення)

При виконанні завдання треба правильно визначити розмір, динаміку, форми та напрямок всіх головних елементів декору, які повинні утворювати урівноважену як за формою, так і за кольором гармонійну цілісність.

У центрі композиції завжди найбільші елементи. Чим ближче до країв, тим елементи дрібніші, які проробляються імпровізаційним шляхом.

  • Алгоритм виконання фронтального зображення інтер'єру:

  1. Визначити лінію горизонту на картинній площині.

  2. Визначити головну точку сходження, яка розташована на фронтальній стіні посередині лінії горизонту.

  3. У центрі на лінії горизонту зображується у певних пропорціях фронтальна стіна.

  4. Паралельні між собою лінії підлоги, стелі (перпендикулярні до картинної площини) йдуть до точки сходження на лінію горизонту.

  5. Усі паралельні між собою лінії вікон, дверей (перпендикулярні до картинної площини) йдуть до точки сходження на лінії горизонту.

  6. Усі горизонтальні та вертикальні лінії, паралельні щодо картинної площини, свого напрямку не змінюють.

  7.  Меблі, що знаходяться в інтер'єрі, найкраще починати зображувати з нижньої основи, спочатку намічаючи усі ребра великої форми, щоб вони вписувались в інтер'єр і не «плавали» в просторі.

(Перегляд відеоролика побудова фронтального інтер'єру кімнати з поясненням вчителя)

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.

  • А вам що найбільше запам’яталося?

  • Які відкриття ви зробили для себе?

  • Які нові слова зацікавили й запам’ятали?

VIІ. Домашнє завдання.

Проаналізувати інтер’єр своєї кімнати. Чи є в ньому мотиви інтер’єру української оселі?

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Дати дітям поняття про інтер’єр . Розширити і поглибити знання дітей про особливості українського інтер’єру, значення оберегів. Сприяти пізнанню самобутньої української культури та відродженню народних традицій. Навчити виконувати нескладні елементи та композиції петриківського розпису. Виховувати повагу до національних традицій українського народу
  • Додано
    23.02.2018
  • Розділ
    Культура
  • Клас
    7 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    7342
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    VT928278
  • Вподобань
    0
Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
1800 грн
540 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №VT928278
За публікацію цієї методичної розробки Іванова Віта Олексіївна отримав(ла) свідоцтво №VT928278
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти