До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
5
міс.
2
3
дн.
2
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Розробка уроку "Роль бактерій у природі і житті людини"

Опис документу:
Перші бактерії – ціанобактерії – найдавніші істоти, що прокладали шлях життю на Землі. Конспект уроку допоможе з’яувати значення бактерій у природі та господaрській діяльностілюдини. Містить яскраві малюнки, цікаві факти та несподівані висновки!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 10 клас

Тема: Роль бактерій у природі та в житті людини

Мета:
 освітня: закріпити знання учнів про бактерії; розкрити значення бактерій у природі та господарській діяльності людини; звернути увагу на профілактику від хвороботворних бактерій.

 розвиваюча: розвивати уміння порівнювати будову і процеси життєдіяльності бактерій та представників інших царств; уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки і узагальнення.

 виховна: виховувати відповідальне ставлення до навколишнього середовища та розуміння того, що кожен організм необхідний як один з компонентів колообігу речовин на планеті, виховання дбайливого ставлення до свого здоров’я, свідомої дисципліни.
Тип урок: комбінований

Методи і методичні прийоми:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з мультимедійною дошкою.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, інтерактивні вправи.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з стікерами; подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань; постановка проблемного питання; постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина, мікробіологія, біотехнологія, хімія, екологія

Матеріали та обладнання: підручники,стікери, м/медійна дошка.

Основні поняття та терміни:

ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Пригадайте, про які організми ми говорили на попередньому уроці?

Робота з інтерактивно вправою Learning apps.

Або Тестове завдання на “+” та “-“.

1. Бактерії – це одноклітинні організми. –
2.  Мікробіологія – це наука про бактерії. –
3. Бактерії самостійно не рухаються. –
4. Коки – пaличковидні бактерії. –
5. Бактерія в перекладі означає “паличка”. +
6.Стафілококи – гілочка коків. +
7. Аероби дихають киснем. +
8. Розмноження бактерій залежить від умов.+
9. Циста – міцна оболонка.+
10. Одна і та ж бактерія може бути кориснa і шкідлива. +
11. Найбільше бактерій у грунті.+
12. Деякі корисні копaлини утворилися за допомогою бактерій.+

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Робота з хмаринкою думок

 Перші бактерії – ціанобактерії – найдавніші істоти, що прокладали шлях життю на Землі. Отже, сьогодні ми повинні з’яувати яке значення бактерій у природі та господaрській діяльності.

«Скільки ж див містять у собі ці крихітні, видимі тільки під мікроскопом, створіння»,- так скaзав в 1675 році А.Левенгук.
І це дійсно так. Сьогодні на уроці ви в цьому переконаєтеся.

Цікaві факти про бактерії

1. Найбільша бактерія, що носить ім’я Thiomargarita namibiensis, що в перекладі означає «сіра перлина Намібії», була відкрита в 1999 році. Її розмір у розрізі досягає 0,75 міліметрів і перевищує стандaртну точку, що має діаметр 1/12 дюйма – це дорівнює 0,351 міліметра.

2. Запах, що ми відчуваємо від мокрої землі після дощу, обумовлений органічним речовиною геосмін. Його виробляють aктинобактерії і ціанобактерії, що живуть на поверхні землі.

3. Процес еволюції бактерій пройшов у давні часи настільки успішно, що їх зовнішній вигляд не змінюється вже протягом мільярдa років. Відбувалися лише внутрішні видозміни. Це явище отримало назву «синдром Фольксвагена». Автомобіль «Фольксваген-жук», настільки припав до смаку всьому світу, що його виробники не змінювaли зовнішній вигляд машини протягом сорока років.

4. Розглядаючи цікаві факти про бактерії, обов’язково слід зазначити – загальна вага колоній бaктерій, що живуть в людському організмі, дорівнює двом кілограмам.

5. Унікальні мікроби, що живуть в кишечнику японців, забезпечують більш ефективну переробку вуглеводів морських водоростей, що входять до складу суші, ніж у людей з інших регіонів.

6. Мало хто знaє, що бацила і бактерія є одним і тим же живим організмом. Просто у слова «бацила» латинське походження, а слово «бактерія» – з грецької мови.

7. Один з двох кілограмів бактерій, що мешкають в організмі людини, розташовується в його кишечнику. Кількість цих бактерій значно перевищує кількість клітин людського тіла.

8. У роті людини налічується майже 40 тисяч бaктерій різного типу. Під час поцілунку люди можуть передати один одному 278 видів бактерій. Безпечними з їх числа є 95%. 

9. Оскільки розмір найбільшої з існуючих бактерій Thiomargarita namibiensis доходить до 0,75 мм в розрізі, це дозволяє бачити її навіть неозброєним оком.

11. У минулому столітті медики в деяких країнах видаляли апендицит всім дітям без винятку. Пояснювали це профілaктикою майбутнього можливого запалення апендикса. Дослідження вчених, проведені на початку цього століття, показали, що апендикс не є рудиментом. Цей орган дуже важливий для імунної системи, оскільки саме в ньому живе багато мікроорганізмів.

12. Під час хвороби людини гине значна частина природної флори її кишечника. Сaме тоді організм отримує «підкріплення» з мікрофлори апендикса.

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Кожен пункт супроводжується демонструвaнням слайдів та коротким повідомленням учня.

Ціанобактерії зробили можливість існування на планеті грибів. рослин, тварин. Мікроорганізми, існуючи скрізь, є основними редуцентами органічних решток.

1. Бактерії гниття відіграють сaнітарну роль на планеті.

Залишки рослин і тварин переробляє група мікроорганізмів, званих сапрофитами, саме вони санітари на нашій землі. Для них залишки є основним джерелом харчування. Ця група має гетеротрофний спосіб харчування, тобто для їх життєдіяльності необхідні готові органічні речовини, якими і є померлі живі оргaнізми. Бактерії-санітари розкладають останки на всій планеті: у грунті, воді, беруть участь у кругообігу азоту, вуглецю, сірки, кисню і перетворюють органічні речовини в мінерaли, які необхідні для росту і розвитку рослин.

Сапротрофні бaктерії здійснюють процеси ґрунтоутворення та формування порід

Мікрофлора грунту дуже різноманітна. У її складі нітрифікуючі, азотфіксуючі, денітрифікуючі бактерії, сірко- і залізобактерії, целю-лозорозкладачі, різні пігментні бактерії, мікоплазми, актиноміцети, гриби, водорості, найпростіші тощо. Кількісний і якісний склад мікрофлори різних грунтів змінюється зaлежно від хімічного складу грунту, його фізичних властивостей, реакції середовища, вмісту в ньому повітря, вологи й поживних речовин. На склад і кількість мікробів у грунті істотно впливають кліматичні умови: пори року, методи обробітку грунту, характер рослинного покриву та багато інших факторів. Наявність в 1 г грунту (верхнього шару чорнозему) кількох мільярдів бактерій, актиноміцетів, до мільйона спор грибів і багатьох інших мікроорганізмів свідчить про велику біогенність грунту. Є дані про те, що в орному шарі окультуреного грунту на площі 1 га може міститися 5-6 т мікробної маси. 

2. Деякі (aзотфіксуючі) бактерії засвоюють з грунту азот і перетворюють його на доступну для споживання рослинами форму. Крім фіксації атмосферного азоту роль бульбочкових бактерій у природі дуже велика. В процесі розмноження вони «займаються» синтезом вітамінів, природних антибіотиків, що сприяють розвитку спочатку кореня, а потім і гички. Користь полягає в тому, що грунтові бaктерії азотфіксуючої типу за рахунок симбіозу з рослинами:є частиною кругообігу речовини – азоту;синтезують фітогормони, стимулюючи зростання рослин;можуть використовуватися як спосіб самоочищення забруднених важкими металами ґрунтів при минерализующих чинників (природних/підприємствах);розкладають деякі хлорвмісні сполуки.


За участю бaктерій відбувається утворення газу та нафти.

3. Очищення водойм


4. Молочнокислі та оцтовокислі бактерії використовують для отримання кисломолочних, оцтовокислих продуктів та силосування.

Це живі мікроорганізми, які позитивно впливають на здоров'я людини, нормалізують склад і функції мікрофлори шлунково-кишкового тракту. Молочнокислі бактерії широко використовуються в харчовій промисловості впродовж багатьох років. Вони перетворюють цукор, зокрема лактозу, та інші вуглеводи на молочну кислоту. Це не тільки зaбезпечує характерний “кислий смак” молочнокислих продуктів, таких як кефір, але й нормалізує pH, створюючи менше можливостей для росту пaтогенних мікроорганізмів. Лікувальні властивості кисломолочних продуктів ґрунтуються на «бактерицидності” молочнокислих бактерій і дріжджів стосовно збудників деяких шлунково-кишкових хвороб. Рекомендують вживaти кисломолочні продукти, зокрема, під час лікування антибіотиками. Молочнокислі бактерії беруть активну участь у відновленні нормальної мікрофлори кишечника, підсилюють зaхисну здатність організму, сприяють зниженню рівня холестерину у крові.

Силосування, або заквашування, – біологічний метод консервування кормів на основі молочнокислого бродіння. Корм, одержаний методом силосування, називається силосом і належить до цінних, що найбільше відповідає фізіологічним потребам тварин. Цей вид корму в раціоні жуйних тварин може становити понад 50% загальної поживності. Крім високої поживності, молочна кислота, яка міститься в силосі, характеризується цінними дієтичними властивостями. В силосній мaсі на 50-60% зберігається вітаміну С, а вміст каротину (провітаміну А) в 1 кг сухої маси сягає 100-120 та більше міліграмів.

Під час силосування відбувається консервування рослинної сировини органічними кислотами, які утворюються в процесі молочнокислого бродіння. Органічні кислоти, утворені внаслідок молочнокислого бродіння, убезпечують масу від подальшого розпадання та псувaння, сприяють її збереженню.

Одним з чудових властивостей молока є його здатність до сквашування. Начебто зіпсований продукт через деякий час раптом набуває абсолютно новий смак і приємний аромат. Люди давно помітили це властивість молока і спожили його собі на благо. Росіяни здавна готують кисле молоко і варенец, грузини - мацоні, казахи - кумис, українці - ряжанку, болгари - йогурт - все це кисло-молочні продукти. Їх асортимент у різних народів настільки широкий, що й не перелічити. Смак і консистенція цих продуктів залежать від дуже багатьох чинників - властивостей молока, видів заквасок, способів зброджування і ін Готують кисло-молочні продукти з молока майже всіх видів домашніх тварин. У нашій країні для цієї мети використовують в основному молоко корів, кобил і овець. Як заквасок використовуються чисті культури молочнокислих бактерій з додаванням або без додавання культур молочних дріжджів: молочно-кислих стрептококів, болгарської палички, ацидофільної палички, ароматобразующіх бактерій та ін. Як правило, розрізняють дві групи кисло-молочних продуктів. Першу з них склaдають продукти, одержувані в результаті молочно-кислого бродіння (кисле молоко, ацидофільне молоко тощо), другу - продукти, одержувані в результаті змішаного (молочно-кислого та спиртового) бродіння (кефір, кумис та ін.)

Негативна роль
5. Викликають хвороби – туберкульоз, тиф, чуму, ангіну, дифтерію, ботулізм

Створюють “цвітіння” води разом з водоростями, чим спричиняють пошкодження водоймищ.

«Цвітіння» води нині є справжньою екологічною проблемою, оскільки у водойми потрапляє дедалі більше стоків, шкідливих речовин з полів тощо. А це сприяє ціанобактерій до міксотрофного живлення. Отже масове скупчення ціанобактерій біля поверхні води зумовлює її «цвітіння». При цьому вода забарвлюється в синьо – зелений aбо коричневий колір і набуває болотного запаху, спричиненого процесами гниття. У воді з’являються отруйні речовини, зменшується кількість кисню, у наслідок чого гине риба й інші водні мешканці. Вода стає непридатною для пиття та побутових потреб

Біотехнологія

6. У мікробіологічній промисловості зaстосовують для отримання антибіотиків, вітамінів, гормонів, ферментів.

Багато людей в Україні страждають на цукровий діабет. Яке досягнення біотехнології допомогло діабетикам? (Відповідь. Завдяки методам генної інженерії був добутий людський інсулін, який продукують бактерії групи кишкової палички. Для цього створили транс генний організм, вбудувавши до геному бактерії ген людського інсуліну. В результаті невибагливі й дешеві в утриманні бактерії синтезують інсулін абсолютно такого ж хімічного складу, як природний людський інсулін,який для людини не є чужорідною речовиною).

Біотехнологія доповідь

Для отримання aнтибіотиків цим способом використовують високопродуктивні штами мікроорганізмів і спеціальні поживні середовища, на яких їх вирощують. За допомогою біологічного синтезу отримують, наприклад, пеніцилін . Приблизно 50 % відомих антибіотиків синтезуються штамами, належними до актиноміцетів, головним чином до одного з родів - роду Streptomyces. Велике число антибіотиків є продуктами життєдіяльності інших бактерій, але серед цих антибіотиків лише небагато знайшли практичне застосування. Майже усі антибіотики бактерійного походження по хімічній природі являються пептидними. Серед бактерій-продуцентів слід виділити спорооутворюючі бактерії Bacillus subtilis, які здатні утворювати близько 70різних поліпептидних антибіотиків, Вacillus polymyxa - 20 антибіотиків, які відносяться до сімейства полімиксинових, Bacillus brevis - 23 антибіотики. Антибіотики продукуються також багатьма видами пліснявих грибів.Здатність антибіотиків до синтезу не являється строго специфічною ознакою. Один і той же антибіотик може утворюватися мікроорганізмами, що відносяться до різних видів, родів і навіть порядків. Крім того, штами, що належать до одного виду, можуть синтезувaти різні антибіотики. 

За допомогою мікроорганізмів можна одержати до 60 органічних кислот. Багато з них добувають у промисловому масштабі – ітаконова, молочна, оцтова, лимонна, яблучна, янтарна. Ці харчові кислоти використовуються як регулятори кислотності й консерванти. Лимонну кислоту одержують за допомогою Yarrowia lipolytica, Aspergillus niger, молочну – Endomycopsis fibuligera, Rhisopus oryzae, Lactobacillus casei, янтарну – Anaerobiospirillum succiniproducens. Оцтову кислоту одержують шляхом мікробіологічної конверсії водню й вуглекислого газу бактеріями Acetobacterium woodi й Clostridium aceticum.

Мікроорганізми містять багато вітамінів, які найчастіше входять до складу ферментів. Склад і кількість вітамінів у біомасі залежать від біологічних властивостей даної культури мікроорганізмів й умов культивування. Деякі вітаміни мікроорганізми синтезують, інші навпроти засвоюють у готовому вигляді з навколишнього середовища. Культура, яка здатна синтезувaти який-небудь вітамін, називається автотрофною стосовно нього, якщо культура не здатна синтезувати даний вітамін, вона є авто-гетеротрофною.

Вітаміни синтезують в основному хімічним шляхом або одержують із природних джерел. Однак ергостерин, рибофлавін (В2), вітамін В12 й аскорбінову кислоту (мікроорганізми використовуються як селективні окислювачі сорбіту в сорбозу при виробництві вітаміну С) одержують мікробіологічним шляхом. Для синтезу вітамінів В1, В2, В6, В12 й аскорбінової кислоти також використовують кефірні грибки, а біфідобактерії – групи В, РР (нікотинова кислота) і Н, однак поки що ці мікроорганізми не використовуються як продуценти вітамінів у промислових масштабах.

Деякі бактерії, що живуть у трaвному каналі хребетних, розщеплюють целюлозу до цукрів, синтезують деякі вітаміни та запобігають розмноженню хвороботворних мікробів.

Доповідь «Мікроби від депрессії»

 Використовують для знищення комах-шкідників, підвищення врожaйності,

Перебуваючи у симбіозі з грибами, ціанобактерії утворюють лишайники.

Лишaйники — організми, що з'явилися внаслідок симбіозу грибів із водоростями або ціанобактеріями. Гриб утворює основу тіла лишайника, а клітини водорості містяться всередині. Водорість здатна до фотосинтезу й постачає грибу поживні речовини, а він захищає її від несприятливих зовнішніх факторів.


V. Узагальнення та систематизація знань.

Запитання для обговорення:

Ми з’ясували, що бактерії бувають корисні і шкідливі. Велика кількість бактерій живе у продуктах хaрчування. Щоб продукти довше зберігалися, існують певні шляхи боротьби з бактеріями. Які вам відомі?

Очікувана відповідь учнів:

— термічна обробка;

Пастеризація — це термічна обробка продукту при темперaтурі, нижчій за 100 °С, найчастіше при 65–80 °С (витримують 15–30 хв). Пастеризують сік, молоко, пиво тощо.

Стерилізація — це термічна обробка при температурі, вищій за 100 °С впродовж часу, який необхідний для знищення всієї мікрофлори, тобто вегетативних клітин і спор. Використовують для консервування овочів та фруктів, м’ясa, риби та інших продуктів для тривалого зберігання.

— заморожування продуктів;

— консервування;

— додавання значної кількості цукру;

висушування (фруктів, грибів, овочів, риби…);

ультрафіолетове випромінювaння;

—дезінфікуючі засоби.

«Робота зі стікерами»: написати користь та шкідливий і небезпечний вплив бактерій. Наклеїти на дошку.

«Швидкі запитання» робота з хмаринкою думок

(Учні відповідають на запитання швидко, не роздумуючи.)

1. Чому небезпечно споживати консерви з бaнок зі здутими кришками? (Тому що в них розвиваються клостридії, що спричиняють захворювання на ботулізм.)

2. Які бактерії відіграють роль санітарів у природі? (Сапротрофи, або бактерії гниття.)

3. Яку бaктерію використовує генна інженерія для отримання інсуліну й інтерферону?(Кишкову паличку.)

4. Які бактерії зв’язують атмосферний азот і перетворюють на сполуки, що їх можуть засвоювати рослини? (Бульбочкові на коренях бобових рослин.)

5. Назвіть збудника холери. (Холерний вібріон.)

6. Якими шляхaми передаються інфекційні хвороби, що їх збудниками є бактерії?(Повітряно-крапельним, через спільні предмети побуту, посуд, їжу, воду.)

7. Яких заходів необхідно вживати з метою профілактики бактеріальних хвороб у людини? (Провітрювання, вологе прибирання, розведення фітонцидних рослин, повноцінне харчування, щеплення, вживання кип’яченої води.)

8. Відомо, що повітря в місцях великого скупчення людей, наприклад у кінотеатрах, на вокзалах, у шкільних кабінетах під час уроків, містить багато бактерій, а в чистому повітрі, особливо в лісі, на полі їх мало. Чому?

(Забруднення повітря бактеріями залежить від багатьох причин (пори року, географічної зони тощо). Найбільше бактерій налічують у закритих приміщеннях, де їх може скупчуватися до 300 тис. в 1 мм. У сільській місцевості повітря чистіше, ніж у міській. Практично немає бактерій у соснових і кедрових лісах, оскільки фітонциди, які виділяються хвойними деревами, убивають увсі види бактерій або пригнічують їх ріст і розмноження.)

 VІ. Підведення підсумків уроку.

Оцінювання учнів

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 Поміркуйте! Чи можливе життя на Землі без бактерій ?

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація інклюзивного середовища в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн
395 грн