Розробка уроку позакласного читання на тему «Письменники рідного краю»

Опис документу:
« Письменники рідного краю» ( Ніна Горик «На ниточці родоводу», Надія Гуменюк «Загадковий дирижаблик»). Мета уроку: ознайомити з життям і творчістю письменниць Н.Гуменюк та Н. Горик; вчити визначати жанри творів, розвивати читацькі навички, виховувати любов до читання творів волинських письменників.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Розробка уроку

позакласного читання на тему

«Письменники рідного краю»

« Письменники рідного краю» ( Ніна Горик «На ниточці родоводу», Надія Гуменюк «Загадковий дирижаблик»).

Мета уроку: ознайомити з життям і творчістю письменниць Н.Гуменюк та Н. Горик; вчити визначати жанри творів, розвивати читацькі навички, виховувати любов до читання творів волинських письменників.

Обладнання: збірки Н.Гуменюк та Н. Горик, портрет письменниць.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Виставка книг.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Ознайомлення з життям і творчістю Надії Гуменюк.

1. Біографічна довідка.

Надія Павлівна Гуменюк (Лис) – волинська поетеса. Вперше публікуватися почала у десятирічному віці. Дуже популярними серед дітей стали її книжки «Чапики-чалапики», «Веселка для Веселика», «Де гуляє крокотам?», «Святвечір», «Котилася писанка», «Казка про козака Ярка та Яринку-Живинку», «Силует на вежі». Книжка «Веселка для Веселика» була представлена в Києві на книжковій виставці у Національній спілці письменників України як одне з найкращих видань для дітей у 2001 році, а книжка «Де гуляє крокотам?» отримала диплом в номінації «Література для дітей» на Першому книжковому форумі, що проходив у Тернополі у 2003 році. Автор багатьох книжок для дітей.

2. Ознайомлення із творчістю Н. Гуменюк.

1) Ознайомлення зі збіркою «Загадковий дирижаблик».

2) Словникова робота.

Дирижаблик – засіб пересування в повітрі.

3) Ознайомлення з віршами-звукограйками.

Вірші у цій збірці називаються звукограйки. Чому? Дайте відповідь після конкурсу.

«Джміль до бджілки прилетів…»;

«Дві сороконіжки…»;

«Чапля і черепаха…»;

«Через ріки, через став…»;

«Кріт підкравсь під грядку кропу…»;

«Мишенятко: - Шу-шу-шу…»;

«Ніч навшпиньки йде росою…».

4) Конкурс на краще читання віршів-звукограйок.

V. Фізкультхвилинка.

V. Ознайомлення з життям і творчістю Ніни Горик.

1. Знайомство з поетесою

Ніна Петрівна Горик народилася в селi Забужжя Любомльського району 7 вересня 1957 року. У рiдному селi пiшла до школи. У шкiльнi роки почала писати вiршi, була членом лiтературної студiї «Хвилi Свiтязя». У 1974 роцi закiнчила Забузьку десятирiчку i вступила на фiлологiчний факультет Луцького державного педагогiчного iнституту iменi Лесi Українки. Працює вчителем української мови і літератури. Нiна Горик вiдчула велике бажання служити слову, робити все для того, щоб дiти полюбили свою рiдну українську мову, щоб викладання велося якiсно, цiкаво, незабутньо.

Будучи практикуючим вчителем-предметником, Нiна Горик не пориває з творчiстю. З 1980 року вона була активним членом лiтературної студiї «Лесин кадуб», де тiсно спiвпрацювала з Петром Махом, Михайлом Проньком, Василем Геєм, якi були суворими рецензентами i водночас добрими друзями i наставниками, вiрили в її талант, в її сили. Знає Нiну Петрiвну i наймолодший читач. У 1997 роцi видається книга вiршiв для дiтей «Погожою дниною над Україною».

Нiна Горик – лауреат обласної освiтянської премiї iменi Лесi Українки. Указом Президента України Вiктора Ющенка вiд 20 сiчня 2006 року отримує звання «Заслужений вчитель України». Сьогоднi Нiна Петрiвна поєднує вчительську працю з керiвництвом Волинською органiзацiєю Нацiональної Спiлки письменникiв України, яку очолила на початку 2006 року.

2. Знайомство зі збіркою «На ниточці родоводу» (додаток 2).

1). Розгляд обкладинки.

Кого ви бачите?

А що ще намальовано?

Сім’я, калина, соняшник, природа – все взаємопов’язане.

2). Робота над творами з домашнього завдання.

а) «Рідні слова»;

б) «Найласкавіші пісні»;

в) «Гойдалка».

Питання до творів:

Що оживає, коли чуєте рідні слова?

До чого закликає поетеса?

З чим порівнюється пісня бабусі?

Чому автор вірша просить переймати пісню бабусі?

Завдяки чому Тарасик бачить усе навкруги?

3). Опрацювання твору «На ниточці родоводу»:

а) читання вчителем;

б) бесіда за змістом:

Кого бачить хлопчик на портреті?

На кого він схожий?

А що перейняв від мами?

Чиї ще портрети бачить у альбомі?

Про що ж дізнався хлопчик?

Про що хоче ще дізнатись?

З чим порівнюється хлопчик на ниточці родоводу?

4) Вікторина за прочитаними творами.

1. А як осінь надходить багата, –

Яблучата на ній, циганчата,

Підростають і, наче живі,

По зів’ялій стрибають траві.

(«Циганка»)

2. І я весняночку пошлю

Аж до ясного сонця:

Неси тепло траві, гіллю,

Пташині, бджілці і джмелю,

Усій моїй сторінці!

(«Веснянка»)

3. Ішов Тарасик малий по стежині,

По лужку між дрімаючих трав,

Теж послухати співи пташині

Й … вушка щавликові одірвав.

(«Щавлеві клопоти»)

4. Обабіч стежини

З’явились на світ

В ясній одежині

Куль-баба й куль-дід.

(«Кульбабчині настрої»)

5. – Дядьку Соме, пливіть сюди!

Та вилазьте мерщій із води,

Та сідайте на моріжку,

Та з’їмо тут по пиріжку…

(«Рибалка»)

6. Хто у лісі був який грамотій –

Всі метнулися до поля мерщій,

Бо сорока сповіщала стара:

Білу грамоту писати пора!

(«Біла грамота»)

VІ. Підсумок уроку.

Бесіда.

- Що цікавого ви дізналися на уроці?

- З ким ми знайомились на уроці?

- Чи сподобалися вам вірші ?

- Чому навчають нас вірші зі збірки « На ниточці родоводу»?

Додатки.

Ніна Горик

НА НИТОЧЦІ РОДОВОДУ

На портреті – світлочубе

Радісне хлоп'я.

Рівний носик, пишні губи –

Це, звичайно ж, я.

Я на тата дуже схожий,

І не тре' знаття –

Хто б не глянув, скаже кожен:

Батькове дитя!

А у мами й на портреті

Усміх, як щодня.

Та тримаю ще в секреті

Мамине дання.

Ще живуть у нашім домі

Бабця і дідусь.

Без стареньких і в альбомі

Я не обійдусь.

А недавно я розвідав,

Розпитав як слід

Й відкриття зробив, що в діда

Теж колись був дід!

І тепер я хочу знати,

Як жили оці

Мої прадіди завзяті –

Стельмахи й шевці...

З далини мойого роду

Приніс мене буслик.

На ниточці родоводу

Я – маленький вузлик.

ГОЙДАЛКА

Прив'яжіте, діду, гойдалку на грушу,

Я у гості до зірок на ній рушу.

Як розгойдаюсь, як очі примружу, −

Та й... бувай здорова, дідова груше!

Вже лечу, пливу попід небесами,

Та поміж пташиними голосами...

А внизу зайці на лапки сп'ялися!

А внизу мурашки за руки взялися!

І здивована лисичка мудрує:

- Ой, як високо Тарасик мандрує!

Та тримають мене міцненько волоконця...

Якби ж мені тая гойдалка аж до сонця!

ПАРАСОЛЬКИ

Прилетів до нас на хмаринці

І спустився на брук без калош

По драбинці, як павутинці,

Босоногий веселий дощ.

Парасолька раділа кожна,

Приміряла своє вбрання:

- Скільки сонцю палити можна?

Хай цей дощик проллє з півдня!

І поважно виходили з дому

Парасольки то тут, то там,

І кивали своїм знайомим,

Й зацвітали від привітань.

- Мокрий день Вам!

Я Вас десь бачив!.. –

Придивлявся зустрічний плащ, -

Ах, пробачте, я необачно

Зачепив капелюшок ваш.

- Чи давно ви були на ринку?

Що там є і в якій ціні? -

Зупинялися на хвилинку

Парасольки прості й складні.

І люб'язні слова звучали,

Й, нагулявшися досхочу,

Парасольки бігцем прощались:

- До наступного дощу!

ЗАПРОСИНИ БОРОВИЧКА-ВОЛИНЯЧКА

Вибігла калина-чепуруха

На узлісся у ранковий час.

Боровик знімає капелюха:

- Милостиво просимо до нас!

Завітайте! Будьте як удома,

Утішайтесь щебетанням птиць!

Вам усім галявинка знайома

І грибів уділить, і чорниць!

З вами я у світ не помандрую –

Лісовий мене тримає дух.

Я вам на прощання подарую

Свій рудий гладенький капелюх.

А мені, як і отій калині,

Найлюбіше жити на Волині,

Між дубами в лісі чи в гаю,

В рідному батьківському краю.

ХМАРА СИНЯ – ГОСПОДИНЯ

Синя Хмара до городу

В решеті носила воду.

Що із річки набере

В решето своє старе –

Те й проллється в болота

З дірявого решета.

Вийшов вітер з-поміж трав,

Хмарі ківш подарував.

Хмара вдячна вітру-другу,

Понесла до поля й лугу

У новенькому ковші

Теплі й лагідні дощі.

Кожній квітці і травинці

Наливала по краплинці.

Віддавала все, що мала,

Ще й питала:

- Чи не мало?

Ах, ще житу та вівсу?

Зачекайте, принесу!

Усміхнувся в далечінь,

Вус погладивши, ячмінь:

- Бачу, – каже, – Хмара синя

Дуже добра господиня.

Стрепенулися льони:

- Дощик дуже був смачний!

Дякуємо тітці Хмарі

За небеснії нектари,

Від такої смакоти

Всім нам весело рости.

Надія Гуменюк.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
0
9
дн.
2
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!