Розробка уроку "Козацькі рухи 20-30-х рр. ХVІІ ст."

Опис документу:
Розробка відкритого уроку з історії України 8 клас

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: «Козацькі рухи 20-30-х рр. ХVІІ ст..»

Мета:

  • визначити причини козацько-польських збройних конфліктів і повстань

  • розповідати про перебіг козацьких виступів проти польської влади

  • пояснювати, у чому виявлявся національно-визвольний характер козацьких рухів

  • характеризувати результати та історичне значення козацько-польських збройних конфліктів і повстань

  • продовжувати вдосконалювати набуті вміння і навички

  • виховувати почуття поваги до історичного минулого України

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, карта, атлас, ілюстративний матеріал

Основні поняття й терміни: Куруківська угода, «Тарасова ніч», «Ординація Війська Запорізького»

Основні дати:

  • 1625 р. – виступ гетьмана Марка Жмайла проти польської влади

  • 1630 р. – повстання під проводом Тараса Трясила

  • 1635 р. – зруйнування Кодацької фортеці Іваном Сулимою

  • 1637-1638 рр. – козацьке повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина і Дмитра Гуні

  • 1638 р. - прийняття «Ординації Військ Запорізького реєстрового»

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

  • визначати причини та наслідки повстань 20–30-х років XVII ст.,

  • показувати на карті території, охоплені національно-визвольним рухом

  • визначати хронологічну послідовність основних подій;

  • називати імена визначних козацьких провідників

  • на основі історичних джерел аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть, причини й значення, давати характеристику історичним особистостям

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На початку уроку клас поділяється на 4 групи

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Сьогодні на уроці продовжимо дізнаватися про героїчні подвиги козаків, адже кожний «Козак»(слайд 2)

Кмітливий

Озброєний

Запальний

Азартний

Компанійський

Але перш ніж роздивимося нову тему треба, пригадати самих відомих козацьких ватажків.(слайд 3)

Кожна група отримує пазл, який необхідно зібрати, визначити що це за особа та скласти коротку характеристику цих осіб починаючи зі слів:

  • Здійснив….

  • Переміг….

  • Відстоював….

  • Уславився……

П.Сагайдачний Дм.Вишневецький……..Кр. Косинський С.Наливайко

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дуже добре, тепер ми можемо продовжити дізнатися про інших героїв того часу, та їх подвиги, у яких брали участь не тільки козаки, а і інші прошарки українського суспільства. План нашої роботи (слайд 4)

План роботи:

1.Причини повстань

2.Знайомство з історичними особами

3. Характеристика козацьких повстань

4. Значення козацьких повстань

Для вивчення нового матеріалу нам знадобиться таблиця-шаблон, яка є у кожного, та яку ми будимо заповнювати на протязі уроку. Крім цього нам потрібна контурна карта.:

Передумова повстання

Рік повстання

Організатор

Основний перебіг подій

1.Причини козацьких повстань

Отже, переходимо до визначення причин козацьких повстань. Козацькі повстання першої половини ХVІІ ст.. об’єднує декілька спільних причин, які ви зараз визначите за допомогою джерелознавців. (слайд 5) Вони вам зачитують уривки документів з історичних книг, а ви повинні визначити причини козацьких повстань та записати до таблиці шаблону:

1-ий джерелознавець.(слайд 6)

«На початку 20-х років XVII ст. загострюються відносини козацтва з польськими властями. Відігравши вирішальну роль у Хотинській війні, в якій Польща здобула перемогу, козацтво зазнало поразки. За умовами миру, укладеного 1621 р., йому заборонялося судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Крім того, польський уряд не виплатив зароблених козаками грошей та скоротив реєстр. Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями. У відповідь на утиски з боку Польщі козацтво, демонструючи свою незалежність, активізувало втручання в турецько-татарські справи.

...Вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!» Частина учасників Хотинської війни, яка змушена була повернутися в шляхетські маєтки, відмовилися від виконання феодальних повинностей. Особливого розмаху ці процеси набули на Київщині, де чимало місцевих жителів «покозачилися», тобто самовільно проголосили свою належність до козацького стану».

(Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140–141)

Тепер ми можемо визначити перші дві причини та записати їх, озвучте нам

2-ий джерелознавець (слайд 7)

«Домінуючі позиції в економіці посідали українські і польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Вони володіли десятками міст і містечок, тисячами сіл. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи і змушували виконувати кілька днів на тиждень панщину. ...Міщани також виконували різні повинності на користь своїх власників, старост, воєвод. Багато міст мали привілеї на магдебурзьке право, але ...водночас православні міщани... зазнавали тяжких національно-релігійних та економічних утисків».

(Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 58)

Записуємо третю причину

3-ий джерелознавець (слайд 8)

«Істотно змінилися політичні позиції запорозьких козаків. Вони вже не замикалися на своїх вузькостанових проблемах. ...Козаки почали енергійно відстоювати інтереси православної церкви. Збагатився їхній політичний досвід. Козаки навіть домагалися права брати участь в обранні польського короля».

(Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 59)

Дякую, тепер прошу записати вас останні причину. Давайте зачитаємо, що у вас вийшло. (слайд 9)

Причини:

  • не дотримання обіцянок Річчю Посполитою після Хотинської війни

  • зменшення реєстру до 3-5 тис. чол.

  • збільшення панщини

  • ущемлення прав православних

2.Знайомство з історичними особами

З причинами розібралися, тепер пропоную з’ясувати з якими діячами ми будемо мати справу. Для цього у вас на партах лежать історичні довідки про кожного ватажка. Ваша задача прочитати та записати до таблиці-шаблону коротку характеристику. Тільки увага для кожної групи будуть окремі ватажки. На виконання вам надаю 7 хвилин.

Марко Жмайло-Кульчицький (слайд 10)

За одним із джерел рід Жмайло походить з с.Кульчиці. Відомо, що до 1625 року як його обрали гетьманом Жмайло брав участь у Хотинській битві (1621 р.).Подальша доля Жмайла невідома.

Тарас Федорович (Трясило) (слайд 11)

Козацький отаман кримського походження. Вперше його у писемних джерелах згадують під ім’ям – Хасан. У 1618 році прийняв християнство та отримав січове ім’я - Тарас Трясило Приймав участь у Тридцятирічній війні. 1629 р. – кошовий отаман нереєстрових козаків . 1630 р. –організатор козацького повстання. У козацьких літописах говориться, що Тарас Федорович помер через дев'ять років після повстання – 1639 році.

Іван Михайлович Сулима (слайд 12)

Дрібний шляхтич. Гетьман нереєстрового козацтва. Народився у с. Рогощах (Чернігівська область). Приймав участь у морських походах із Самійлом Кішкою. У 1605 році взяли у турецький полон, де провів 15 років. Організував втечу з турецької галери. Прибувши на Січ, Іван Сулима організовує численні морські походи проти Туреччини. У 1635 році був по-зрадницькому схоплений поляками за сприяння старшини реєстрових козаків; за рішенням сейму Івана Сулиму та декількох його сподвижників було страчено на центральній площі у Варшаві.

Павло Бут (прізвисько Павлюк) (слайд 13)

Місце та рік народження невідомі. Згадується в серпні 1630 р. відколи Павло Бут брав участь у козацькій раді на Масловому ставі.

1635 року Бут перебував у складі запорожців Івана Сулими. Під час зруйнування фортеці Кодак був схоплений, але Павла Бута було помилувано. На початку 1637 року здійснював вдалий військовий похід проти Туреччини. У червні 1637 році Павла Бута обрано гетьманом. Тоді ж одразу очолює козацьке повстання, під час якого потрапив у полон та у лютому 1638 року – страчено.

Яків Стефан Іскра-Острянин (слайд 14)

Народився вОстрі на Чернігівщині в козацькій родині. Приймав участь як реєстровий полковник у Смоленській війні 1633 року. На Січ прибув після придушення повстання Павла Бута у 1637 році. На початку 1638 року був обраний гетьманом нереєстрового козацтва та отримав прізвисько Остряниця.

Навесні 1638 року очолив козацьке повстання. Після поразки оселився на Слобідській Україні, приймав участь уборотьбі проти татар. Убитий рядовими козаками під час заворушення зі старшиною.

Гуня Дмитро Тимошович (слайд 15)

Роки народження і смерті невідомі. Походив з козацької родини Київщини. Подробиці біографії Гуні маловідомі. На початку 30-х років XVII ст. очолював козацькі виправи протии Туреччини та Кримського ханства. У 1637 р. брав участь у повстанні під проводом Павла Павлюка. Навесні 1637 р. був обраний полковником війська повсталих козаків. Після полону Павлюка, Гуня, захопивши польську артилерію, на чолі козацького загону прорвався на Запоріжжя. В січні 1638 р. Гуню обрали кошовим отаманом. Приймав участь у козацькому повстанні з Яковом Острянином. Після невдалого бою під Жовнином, відійшов до гирла річки Сули та тривалий час намагався чинити опір польському війську. Сили були нерівні, тому вимушений був здатися. Подальша його доля невідома.

3. Характеристика козацьких повстань

Зараз кожна група (4 групи) отримає завдання. Ви повинні ознайомитись з перебігом кожного з них та заповнити порожні клітинки у ваших табличках. На підготовку вам відводиться 7 хвилин

Рік повстання

Організатор

Передумова повстання

Основний перебіг подій

1625

рік

(Слайд 16)

(Слайд 17)

Марк Жмайло

Дії 30-тис.польського карального війська під керівництвом Станіслава Конєцпольського

- козацькі загони об’єднуються з військом Січовим = 20 тис. козаків

-15 жовтня – битва під Каневом, козаки вдало відбивались

- козаки розташували свій табір біля Куруківського озера

- 25 жовтня відбулася битва біля озера = значні втрати з обох сторін

- 6 листопада 1625 року - Куруківська угода між Ст. Конєцпольським та М.Дорошенком:

  • реєстр 6 тис.

  • решта повстанців повертаються до панів

1630

Рік

(слайд 18,19)

Тарас Федорович (Трясило)

Невдоволення нереєстрових козаків своїм положенням

- скинули реєстрового гетьмана Григорія Чорного

- захопили Корсунь, Канів, Переяслав

- отримав підтримку Іова Борецького

- квітень – три тижня кровопролитні бої під Переяславом між Ст. Конєцпольським та Т.Трясилою

- 20 травня – «Тарасова ніч», знищення 150 польських шляхтичів, тобто «Золота рота»

- підписання Переяславської угоди між Ст. Конєцпольським та Антоном Бутом:

  • реєстр 8 тис.

  • решта повстанців повертаються до панів

1635

Рік

(слайд 20,21)

Іван Сулима

Липень 1635 року – польський уряд для того щоб припинити «…козацьке свавілля» будує на Дніпрі Кодацьку фортецю.

- серпень – козаки зруйнували Кодацьку фортецю

- реєстрові козаки зрадили Ів. Сулиму, тому його схопили і стратили у Варшаві.

1637 рік

(слайд 22,23)

Павло Бут

Квітень 1637 р. – «чистка» реєстрових козаків Миколою Потоцьким

- розпочав повстання Павло Бут, зібрав 10 тис. повстанців

- 16 грудня 1637 р.- битва під с. Кумейки – козаки програли, Павло Бута стратили.

1638 рік

(слайд 24, 25, 26)

Яків Острянин

Березень 1638 рік - «Ординація Війська Запорозького»:

- козаки позбавлялися права обирати старшин, заборонялося козацьке судочинство.

- реєстр – 6 тис.

- без дозволу урядового комісара ніхто на мав права йти на Січ.

- козакам можна жити тільки на території реєстрових полків.

- два полки реєстрових козаків повинні постійно стояти на Запорожжі

- березень – повстання очолює Яків Острянин

- 5 травня – козаки перемагають під Говтвою

- 6 травня - козаки зазнали поразки під Лубнами

- червень – козаки програли під Жовниною, тому частина повстанців переправилися на територію Слобідської України

1638 рік

(слайд 27,28)

Дмитро Гуня

- повстання продовжує Дмитро Гуня

- тримав оборону в урочищі Старці, але 7 серпня 1638 р. вимушений був скласти зброю.

4. Наслідки козацьких повстань 20-30-х рр..ХУІІ ст..

Метод «Мозковий штурм». Тепер давайте виділимо наслідки козацьких повстань, що дали ці повстання для українських земель?(слайд 29)

  • масове покозачення населення.

  • Поширення ідей національного визволення серед українського населення.

  • Набуття досвіду визвольної боротьби.

  • Повстання засвідчили, що козацтво є провідною верствою українського суспільства.

  • У ході повстання вперше звучать звернення до всього населення України із закликом підтримати козаків.

  • Чітко визначалася мета «Боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої»

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Вам будуть запропоновані уривки з українських творів. Ви повинні вгадати про кого йде мова та вказати на карті рік та місце проходження цього повстання:

1)....Обізвався пан …..

«А годі журиться!

А ходім лиш, пани-брати,

З поляками биться!»

...Лягло сонце за горою,

Зірки засіяли,

А козаки, як та хмара,

Ляхів обступали.

Як став місяць серед неба,

Ревнула гармата;

Прокинулись ляшки-панки —

Нікуди втікати!

Прокинулись ляшки-панки,

Та й не повставали:

Зійшло сонце — ляшки-панки

Покотом лежали.

Червоною гадюкою

Несе Альта вісти,

Щоб летіли крюки з поля

Ляшків-панків їсти.

Налетіли чорні крюки

Вельможних будити;

Зібралося козачество

Богу помолитись.

Закрякали чорні крюки,

Виймаючи очі;

Заспівали козаченьки

Пісню тії ночі, —

Тії ночі кривавої,

Що славною стала

Ляхів що приспала.

(«Тарасова ніч» 20 травня 1630 рік)

2). Не схотіли пани-ляхи

Попустити й трохи,

Щоб їздили в Січ бурлаки

Та й через пороги.

Спорудили над Кодаком

Город-кріпосницю

Ще й прислали …. військо,

Чужу-чужаницю.

Їде бурлак чи комашник

Порогом-водою,

Його лове чуже військо

Й оддає в неволю.

Зажурились запорожці,

Що нема їм волі

Ні на Дніпрі,

Ні на Росі,

Ні в чистому полі.

Обізвався серед Січі

Курінний отаман:

«Гей, давайте, хлопці, зварим

Вражим ляхам пива!»…..

Добре козаки

Ляхів частували –

Військо вибили дощенту,

Фортецю зруйнували.

(липень 1635 рік - побудована фортеця Кодак. Серпень 1635 рік – зруйнована Іваном Сулимою)

3). Знайшов ……. побратима

Орла Остряницю,

Що не раз пускав із ляхів

Шляхетську кровицю.

То не хмари з буйним вітром

З Дніпра налягають –

То ……. та ……….

Ляхів обступають.

Силу ж панів перебила

Голота бурлацька,

Та не хтіла в одно стати

Старшина козацька.

Ой, превражні пани-ляхи,

Що ж ви наробили?

Скільки ж бідних запорожців

Ви з світу згубили!

(повстання 1637-1638 рр. – Павла Бута та Якова Острянина)

V. РЕФЛЕКСІЯ УРОКУ

Тепер вам пропоную оцінити наш урок. Перед вами знаходиться козак, давайте за допомогою нього дамо оцінку уроку.

К реативний

О знайомчий

З адорний

А ктивний

К льовий

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

В основі козацьких повстань 20-30- х років ХVІІ ст..було незадоволення різних верств українського населення польською політикою.

Незважаючи на поразки, повстання мали важливе історичне значення.

VІ. ДОМАШНЕ ЗАВДАННЯ

Заповнити контурну карту( відповідну сторінку), вивчити таблицю у зошиті. Прочитати параграф 12 стр.91-95.

Розробка уроку

на тему:

«Козацькі повстання 20-30-х років ХVІІ ст..»

Підготувала:

Вчитель історії

Мелітопольської ЗОШ №24

ІІ категорія

Колісник Т.В.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.