Розробка театралізованого дійства "Чари Осені"

Опис документу:
Розробка виховного заходу "Чари Осені" для учнів 2 класу. Театралізоване дійство за участю дійових осіб: Дід, Баба, Осінь, листочки, мишки, овочі , Пирій, Будяк, онуки. Свято закінчується колективним чаюванням.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ЧАРИ ОСЕНІ

Ведуча:

Вже зібрані осінні врожаї,

З городів все привезено додому,

Комори всі наповнили свої,

Тепер приємну відчувають втому.

Втомилися , звичайно, від турбот,

Та радість від достатку серце гріє

Трудолюбивий , добрий наш народ

Він потрудився й відпочити вміє!

З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для тварин, спочиває примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, відтворити у пам’яті приємні спогади, що стосуються осінніх днів. Сьогодні ми зібралися з вами, щоб попрощатися із золотокосою чарівницею і промовити їй слова вдячності за щедрість і ласку.

Листя в прощальному вальсі кружляє

З легким зітханням під ноги лягає

Тихо нашіптує казку мені

Дивна картина- немов уві сні.

Баба:- Ох і розходилася негода! Вітер, мов скажений, останнє листячко з дерев зриває та по всьому подвір’ї вихрем його носить! Скільки жила – не бачила такого неспокою восени. До чого б це?

ДІД: - Недарма , бабо , в народі кажуть: «В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає та ще й поливає.» І справді: таке піднялося ,що хоч би снігу не нанесло!

Баба: Та вже й пора! Кінець осені як -не -як! «Листопад зимі ворота відчиняє! – говорять люди.

Дід: А холоду ж бо не хочеться! Як подумаю, що барвисті килими сніжно-біла пелена вкриє, а в повітрі морозом запахне , так Бр-р-р всього до кісток і пробирає! Не хочеться зими! Як би по мені , так і ще 3 місяці осені панувати…

Баба: - Ну ти , діду , таке й скажеш…Придумав! Де таке бачено , щоб у році 2 осені було , а зима так і не настала?

Дід: - То вже й помріяти не можна , чи що?

Баба: - Досить мріяти! Давай піч розпалюй, щоб зима в хаті не настала!

Дід: - Ну ти й буркотлива , бабо! Піч я розтоплю – самому не хочеться в холоді сидіти. А ти б краще подумала , що на вечерю мені будеш подавати.

Щось добреньке з’їсти хочу 
Тільки що - не знаю й сам. 

Баба: Голови б ти не морочив! 
Що зварила – те й подам. 

Дід: Вареники, борщ і каша, 
В животі від них бурчить. 

Баба: Вередливий став ти, діду, 
Що тобі іще зварить? 

Дід: Знаю, бабо, ти не сердься, 
Я, мабуть, би з’їв оце… 
Коровай із борошенця, 
А туди ще вбить яйце. 

Баба: От же клятий! 
Хоч бери й тікай із хати. 
Будь по-твоєму, спечу. 
(Виходить) 

Дід: Ти готуй, стара, швиденько. 
Повечеряєм гарненько. 
(Баба в мене молодець!) 
Але гріх самому їсти 
Цей рум’яненький хлібець. 
Як згадаю , як раніше,

Як були ми молоді, 
Танці, співи, сміх до ночі-
Повна хата молоді … 
А тепер…? 

(Стук у двері) 

Дід: - Кого це принесло на ніч дивлячись?

Мишка 1: - Це ми – маленькі сірі мишки.

Потурбуємо вас трішки.

Мишка 2: Надворі вітер не вщухає ні на мить.

Від холоду моя сестриченька дрижить.

У неї змерзли лапки, вушка й ніс,

І занедужав навіть хвіст!

Мишка 1 :

Пустіть ви нас погрітися до хати

Ми місця в вас не займемо багато….

Дід: Оце так дивина! Які несподівані гості! НЕ знаю , навіть , що й робити. З одного боку , знаю , як воно холод пробирає…. А з іншого, не ображайтеся , але ви славитеся як шкідники, то можете врожай нам зіпсувати , а ми його цілу осінь збирали…

Мишка 3 : То зробіть ви добре діло,

Далі йти нам вже не сила,

Ми шкоди вам не завдамо,

А у пригоді станемо!

Дід: Ну добре , заходьте. Тільки сховайтеся від моєї баби, а то всім разом прийдеться іти ночівлі шукати.(Миші ховаються)

Баба. Ой лишенько, а що ж то таке? Діду, а йди-но сюди мерщій, ти ще такого дива зроду-віку не бачив!Подивися : Невже це і справді Осінь справжня прийшла до нашого двору?

Дід. А що ж там за диво, якого я не бачив? Завжди ти щось вигадаєш! Яка ще осінь прийшла?

Баба. А глянь! Бачиш? Справжня Осінь завітала! Ось поглянь, вона ще в мареві такому стоїть...

Дід. А й справді, ти подумай... Дійсно, зроду-віку такого ще не було! То чого ж ти з порожніми руками стоїш? Де ж твій коровай?!

Баба. Та борошно закінчилося! Ти ж , ледашо , не схотів їхати до млина молоти зерно! Хотіла у сусідки позичити, аж тут таке побачила! Я аж розгубилася... Таке диво! Таке диво!

Дід. То що ж робити? Як гостей зустрічати?

Мишка: - Бабусю, дідусю! Не хвилюйтеся, ми вам допоможемо гостю дорогу почастувати. У наших сестер у нірці є трохи борошна про запас. Тільки часу потрібно більше нам, маленьким , сірим мишкам!

Баба: - А , матінко рідна, миші в хаті! Чого стоїш, як партизан?

Дід: Так допоможуть же!..

Баба: Ех і пощастило ж тобі, діду , що мені зараз не до мишей…. (Виходять)

(Танок листочків)

Осінь

Добридень! Добрий день вам, люди.
Ви — наші мудрі трударі
Нехай вам завжди добре буде
І мирне сонце угорі!

Я – Осінь! Пора урожаїв,

Пора вітрюганів, дощів і туманів…

До вашої хати прийшла не дарма

В моїм володінні нині земля.

Та прийшов час мені вже прощатися з рідною землею до наступного року, поступатися місцем сестроньці моїй сивочолій. Тож і вирішила я перевірити як урожай зібрано із ланів та садів, чи всі перелітні птахи встигли відлетіли в теплий край , чи готові лісові мешканці до зими , чи з усіх дерев листя опало?

1-й листочок. Осене-красуне!

Я – твоя дитинка!

Матінко – природа,

Я – твоя частника!

З вітерцем у танці легко я кружляла,

І рідненьку землю палко зігрівала.

Осінь:

Мов розгорнута долоня,

Ліг спочити на осоння

Між зелених їжаків

Найтемніший із листків.

2 листочок:

Я землі приніс вітання

Від старезного каштана.

  • А це хто гарно так вальсує та кружляє,

Барви осені збирає.

3 листочок:

Я і жовтий, і зелений,

І оранжево-вогненний,

Золотавий, пурпуровий,

Я, звичайно, лист кленовий.

4 листочок:

Я, немов крило за вітром,

В небо мріяв полетіти.

Тільки золотом налився

І в траву звалився.

Пораділи жолудята:

Я - листочок з дуба — тата.

5 листочок:

Я ховав від злого ока

Намистини круглобокі,

Та від цих гарячих барв

Я і сам червоним став.

«Буду гріти землю нині, —

Я шепочу горобині.

6-й листочок :

Дружно покружляли у таночку,

Усі доріжки вслали у лісочку,

Для звірят ми будували хату,

Щоб було їм тепло всім зимою спати.

Осінь: Молодці, мої помічники, що подбали про Землю та її жителів. Адже осінній листопад надзвичайно важливий у житті природи, бо опале листя є добривом та запобігає замерзанню коренів дерев.

Працювали ми ударно : все робили, хто що вмів: славно потрудилися мої сини на городі, у садочку і у полі, гарний урожай зібрали, щоб усі були узимку ситі та здорові , а листочки – помічниці прибрали навколо гарно і красиво, щоб цю зиму всі тварини і рослини змогли перебути на землі щасливо.А тепер спочиньте гарно до весняних теплих днів. Летіть відпочивайте. Дякую вам.

Баба

Ну, та й я не лінувалась, встигла все зібрати,
І на зиму огірочків наконсервувати.
Наварила я варення, повидла й компоту.
Не присіла й на хвилинку, бо мала роботу.

Дід

Я комору набив повну з ново́го врожа́ю,
І картоплі, й городини я доволі маю.
Для корівки, свиней, коней є корми і сіно.
Потрудились ми, як кажуть, гарно, на відмінно!

Осінь

Це мені приємно чути, значить все готово.
До зими підготувались ми усі чудово.
Тож нехай лунає пісня і летить крилато.
Потрудились всі на славу, зробим собі свято.

Діти виконують пісню про осінь на мотив «Галя по садочку ходила».

Осінь по довкіллю ходила.
Золоті листочки губила.
Ними все навкруг прикрашала,
Землю до зими готувала.


У довкіллі стало красиво,
Чарувало всіх дивне диво.

З неба тепле сонце світило
На осінню казку дивилось.
І красі земній дивувалось,
В казку цю й саме закохалось.

Осінь: - Які ви спостережливі. Нічого від вас не сховалося.А які іще зміни ви спостерігали з приходом осені?

Учень1 :

Пливе між листям кольоровий сум,
Осіннім сонцем ледве вже зігрітий.
В сухому листячку сховавсь од вітру шум,
І холодок проймає гордовитий.


Учень 2 :

Вранці паморозь травичку покрива,
І від морозу квіточки зів’яли.
Рослинний світ потроху завмира,

До сну дерева готуватись стали.


Учень3 :

Відлетіли пташки́, відлетіли
У далекі і теплі краї.
Нам порожні гніздечка лишили
Й пісеньки всі найкращі свої.

Учень4 :

Затужило за сонечком небо,
Потускніли усі кольори.
Ой, не треба дощити, не треба,
Хай ще сонце сміється згори.


Учень5 :

Хай тепло нам дарує і ласку,
Й диво-фарби усіх кольорів.
Прошепоче осінню нам казку
В пишних кронах могутніх дубів.

ОСІНЬ: Я дякую вам, мої маленькі, за ці приємні щирі слова.

Дід: Чуєш , бабо, діти казку хочуть! Та не просту , а осінню… Може розкажемо їм ту історію , яку ми на городі цього річ побачили!

Баба: А чого ж не розказати. Заодно і згадаємо , як ми урожай свій збирали.

Пісня

Завітала на город 
Осінь-господиня.
Там лежала жовтая,
Наче сонце, диня.

А зеленая капуста
Листя розпустила
І з квасолею разом.
Хоровод водила.

Розпашілися від танцю
Стиглі помідори
Ой, скоріше вже несіть
Всіх нас до комори!

Огірочки, як солдати,
Гарно маршували.
Усі овочі разом
Осінь привітали!

Гарбуз : А я жовтий пан гарбуз ,

Підкручу зелений вус

По городу походжаю

Собі пару вибираю!

Морква :

Морква коси розчесала,

Гарбузові проказала:

ОЙ гарбузе , гарбузоньку,

Візьми мене , дівчиноньку!.

Я струнка і кучерява

Буду тобі для забави.

Гарбуз:

Ні, Морквиця не годиться!

Ти –худа і жовтолиця!

Та ще хвалися собою ,

І пишаєшся красою!

Морква : Не худа я , а струнка!

А Гарбузові не така!

То піду до Часника!

Часник: Я часник біленький і такий пахучий,

І такий зубастий, і такий пекучий.

Кажуть люди : Я - гіркий!

Та полюбляю смак я солоденький твій!

Ти вітамінна і смачна,

Нам удвох жодна хвороба не страшна!

Цибуля: Я – цибулька золотиста!

Одягла нове намисто!

Ой , гарбузе , гарбузоньку,

Візьми мене , дівчиноньку!

Буду тебе лікувати,

Всю родину доглядати!

Гарбуз: Не візьму я цибулину!

Навіть на одну хвилину!

Зла вона і язиката,

Буде мені допікати!

Цибуля: Ну , якщо я не така ,то піду до Огірка!

ОГІРОК:

Огірочок я маленький!
Я стрункий і зелененький.
У мені всього доволі:
Цукор, мінеральні солі,
Вітаміни B (бе) і D (де),
Кращого жениха нема ніде!

Ти , цибулько , хоч гірка,

Та корисна ж бо яка.

Ти цілюща, кожен знає,

Від хвороби захищаєш.

Капуста : Ой гарбузе , гарбузоньку , візьми мене дівчиноньку!

На городі господиня , хусточок є повна скриня!

Гарбуз :Не візьму тебе до хати ,

Бо не любиш працювати

Лише одну роботу знаєш:

Лише хусточки міняєш.

Капуста : А капусточка сміється : «Ха-аха-ха»

Помідор круг мене в’ється!

ПОМІДОР:

Хоч я не стрункий і на зріст невисокий

Та маю червоні гладесенькі щоки.

Я гарний жених ! Згоджуся в господі,

Бо я незамінний у нас на городі!

Диня : Жовта диня на осонні

Потягнулася спросоння.

Ой гарбузе , гарбузоньку,

Візьми мене дівчиноньку!

Золотиста я і гожа

І на тебе трішки схожа!

Кожен знає :

Жовта диня – на городі господиня!

Я солодка , соковита ,

Покуштуй – не схочеш пити,

А як їстимеш саму –

Всі хвороби прожену!

ГАРБУЗ : Обійшов город не марно:

Подругу знайшов я гарну!

Буде в мене господиня-

Золотиста жовта диня!

ВИХОДИТЬ ПИРІЙ і БУДЯК

  • БУДЯК: - А нас, повелителів семи Непрополених полів ,

  • ПИРІЙ:- восьми Запущених садів,

  • БУДЯК: - володарів Неораної країни Бур'янів …

  • РАЗОМ: - ЗАБУЛИ?!

Будяк Хто не знає Будяка?

В мене шапка ось яка!

Хто захоче зірвать - зразу ж пошкодує.

Бо колючок моїх гострих покуштує.

Я і воїн, я і цар -

Бур'янів всіх володар!

Я найкрутіший , найсміливіший! Я буду змагатись за найкращих наречених Городньої держави !

Дуже всіх кохаю, зізнаюся Вам,

І своїм суперникам вас я не віддам!

Пирій А Я - Пирій! Пирій невмирущий!

Виростаю всюди, де захочу!

Я у полі, у городі, у саду!

І не дам зібрати вам врожай.

Я - Пирій, я - найголовніший, так і знай !

Ця дівиця круглолиця

В моїм царстві Непрополених полів теж знадобиться!

Гарбуз: Ви хочете змагатись?

Змагайтесь зі мною.

Дуель буде справжня

Готуйтесь до бою!

  • Ти , Гарбузе , хоч цілющий,

  • Але все ж не всемогучий!

  • Ти тікай мерщій щосили,

  • Бо забракне тобі сили!

ОВОЧІ – чоловіки : Ми товариша свого у біді не кинемо!

І сусідів захищати будемо!

Пирій :Та ми пожартували. Правда?

Будяк: Які ви серйозні , зовсім жартів не розумієте!

ОВОЧІ :Ану геть звідси! (Бур’яни тікають)

Ой, на городі, ой на городі, ой. на городі

В мене все вродить. - 2 рази.

1. На столі не буде пусто

В борщику смачна капуста,

З салом гострий часничок,

Мілко тертий бурячок. - 2рази

Приспів:

А без тебе мій городе, цього б не було,

Ні квасольки, барабольки знає все село. - 2 рази

БЕК - Ой, на городі, ой на городі, ой. на городі

В мене все вродить. - 2 рази.

Дід: То , може, досить , бабо, танцювати!

Пора вже гостю й внуків частувати!

Став на стіл усе , що маєш,

Бо ж не щодня таких гостей стрічаєш.

Баба: - Доки мишки -сіроманки закінчують свої останні приготування , давайте , діти, подякуємо Осені за візит, за гарний настрій .

1 онук

Всі шанують тебе, Осінь,
За твою ошатну вроду - 
Урожай з садів та поля
Здавна ти несеш народу.
Щедра і дорідна, пахнеш ти медами, 
Славиш край наш рідний
Зерном та плодами!

2 онук

Тож спасибі, осене, за дарі чудові.
Будемо ми з хлібом всі ситі та здорові.

3 онук

Уклін тобі, Осене, за радість і за ласку,
За твою цікаву неповторну казку.

4 онук

За ніжні барви й срібні павутини,
За шелест листя і звуки чарівні
За те , що даєш достаток людині,
І допомагаєш пережити зиму кожній тварині.

Осінь: Я рада, діти, що зустрілась з вами,
Ви славите мене і віршами, й піснями,

І полюбляєте осінні дні чудові

За щедрість лісу , саду й поля,

А ще - за гарний одяг для дерев й кущів,

І за незвичні ритми осінніх дощів.

Я щиро вам вдячна за ті теплі слова,

Що старанно промовляла сьогодні дітвора.

Баба: А ми як вдячні за диво , що ти подарувала. Давай разом дітей частувати та чай лікувальний подавати. Щоб дітей до зимових холодів підготувати, потрібно вітаміни та трав’яні чаї вживати!

(Подають ласощі і чай)

ОСІНЬ :

Спасибі, діти, вам за свято, за роботу,

А вам , батьки, за допомогу і турботу.

Я останні дні свої рахую нині на рідненькій Україні.

Бо пора відходити мені у інший край. Вам лишаю гарні спогади і обіцянку , що обов’язково повернуся до вас наступного року.

Вам бажаю приємного чаювання, а сама відходжу закінчити остання приготування до зустрічі із сестрою своєю Зимою…. До нових зустрічей…

10

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація інклюзивного середовища в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн