• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Географія
  • Розробка програми дослідження у 6 класі на тему "Географічні дослідження. Особливості організації власних географічних спостережень"

Розробка програми дослідження у 6 класі на тему "Географічні дослідження. Особливості організації власних географічних спостережень"

Опис документу:
Мета: формувати навички учнів керуватися методами пізнання природи в повсякденному житті та для отримання нових знань; вдосконалювати вміння вести власні географічні спостереження та оцінювати значення проведення власних спостережень у природі; формувати вміння оформляти результати спостережень, аналізувати дані спостережень за змінами у природі, користуватися метеорологічними приладами.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок-дослідження № 1

Краще один раз побачити,

ніж сто разів почути.

Прислівʼя

Тема: Географічні дослідження. Особливості організації власних географічних спостережень.

Дослідження: Спостереження на місцевості за змінами в природі

Мета: формувати навички учнів керуватися методами пізнання природи в повсякденному житті та для отримання нових знань; вдосконалювати вміння вести власні географічні спостереження та оцінювати значення проведення власних спостережень у природі; формувати вміння оформляти результати спостережень, аналізувати дані спостережень за змінами у природі, користуватися метеорологічними приладами;

розвивати спостережливість, увагу, комунікативність; формувати вміння і навички безпечного користування вимірювальними приладами

виховувати любов до довкілля, бажання його пізнавати.

Обладнання: настінний календар погоди, термометр, флюгер, барометр-анероїд, гігрометр, гномон, транспортир.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати основні прилади для географічних спостережень, наводити приклади методів географічних досліджень, оцінювати значення проведення власних спостережень у природі.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

  • Індивідуальні завдання

Учитель викликає трьох учнів до розкладної дошки і пропонує за 2 хв. записати відомі їм джерела географічної інформації.

  • Прийом «Бліцопитування»

  1. Що означає слово географія?

  2. Які завдання виконує сучасна географія?

  3. Назвіть відомі вам географічні науки та об’єкти їх вивчення.

  4. Які способи здобуття географічних знань вам відомі?

Як спостереження за живою та неживою природою ви проводили в початковій школі та 5 класі?

IIІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя.

Здобути певні знання географічного характеру можна і самостійно, але для цього потрібно володіти певними методами географічних досліджень.

Прийом «Практична теорія».

Минулого уроку ви дізналися про загальний зміст курсу географії в 6-му класі.

У кожній науці є свої способи досліджень. Деякі з них вам відомі — це, насамперед, спостереження за погодою, висотою Сонця над горизонтом, сезонними змінами в природі. Для чого, на вашу думку, вам потрібно вчитися проводити власні спостереження, адже зараз багато інформаційних джерел, де про все можна дізнатися у готовому вигляді?

Відповіді учнів.

Навчитися спостерігати за географічними об’єктами та явищами природи, пояснювати їхні особливості, виконувати вимірювальні роботи потрібно перш за все для того, щоб краще зрозуміти зміст курсу.

Результати власних спостережень ви використаєте під час виконання практичних завдань з теми «Атмосфера». Крім цього, регулярні спостереження за погодою сприяють розвитку спостережливості та уваги.

ІV. Вивченнння нового матеріалу

  1. Методи (способи) географічних досліджень

  • Географічні дослідження — це різновид наукових досліджень, у результаті яких збирається та поширюється географічна інформація.

  • Методи досліджень — це певні способи, за допомогою яких вивчають ті чи інші об’єкти, явища, процеси природи та суспільства.

У період накопичення географічних знань основним був метод географічних експедицій і спостережень, під час яких описували нові землі або яке-небудь природне явище.

Різні способи географічних досліджень об’єктів на відстані, до яких із тих чи інших причин дістатися неможливо, називають дистанційними методами. У звітах експедицій минулого описи та малюнки робили зі значної відстані. Істотно підвищилася якість дистанційних методів, коли мандрівники почали використовувати аерофотозйомку.

У наш час найціннішу інформацію вчені одержують за допомогою космічних знімків. Із їхньою допомогою створюють бази даних географічних інформаційних систем (ГІС), складають електронні карти й атласи. Комп’ютерні програми дозволяють моделювати та прогнозувати географічні процеси і явища, також їхні наслідки.

Сучасні географи під час вивчення природи використовують фізичні, хімічні, біологічні методи дослідження. Одним із найпоширеніших способів пізнання навколишнього світу є картографічний метод — зображення природних процесів і явищ за допомогою умовних знаків.

Отже, географічні знання здобувають різними способами (методами). Серед них є загальнонаукові та суто географічні. Значну кількість інформації містять географічні карти, тому важливо навчитися правильно її читати.

  1. Організація власних географічних спостережень.

Друга частина уроку проходить на шкільному географічному майданчику або на подвірʼї школи за його відсутності. Учитель знайомить учнів із метеорологічними приладами та правилами знімання показників погоди, порядком обліку спостережень та елементами погоди, формою календаря погоди.

Згодом вчитель знайомить учнів із гномоном, пояснює його призначення та зміст спостережень. Учням важко точно визначити висоту Сонця над горизонтом у градусах. Тому визначення цієї величини можна замінити вимірюванням довжини тіні від гномона.

Оскільки розклад занять не дозволяє вести спостереження за довжиною тіні о 12 годині (їх потрібно проводити один раз а місяць, найкраще 20 чи 22 числа) та метеорологічні спостереження (їх найкраще проводити щодня черговим учням) найдоцільніше здійснювати під час великої перерви.

  1. Виконання учнями практичних завдань.

а) Показники погоди та прилади, що визначають їх, одиниці вимірювання.

Заповнити таблицю

Показники погоди

Прилади для вимірювання

Одиниці вимірювання

б) Заповнення календаря погоди.

Проводьте спостереження за погодою. Результати спостережень записуйте у календарі погоди:

Зразок календаря погоди

Дата

Температура

повітря, оС

Напрямок вітру

Хмарність

Опади

Примітка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

Умовні позначення:

Види опадів

в) Визначення висоти Сонця над горизонтом

Визначити висоту Сонця над горизонтом за допомогою приладу гномона, установивши його на географічному майданчику або на рівній відкритій ділянці.

Накресліть у масштабі гномон і тінь від гномона (зменшіть, наприклад, у 10 разів).

Виміряйте транспортиром величину кута А, який і буде дорівнювати висоті Сонця над горизонтом.

Спостерігайте за висотою Сонця над горизонтом щомісяця (у 20-х числах) в полудень ( о 12 год. або під час другої великої перерви).

Результати спостережень записуйте в таблиці та відкладайте на схемі.

Місяць

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Висота Сонця над горизон

том

г) Проведення фенологічних спостережень

Проводьте спостереження за сезонними змінами в природі (фенологічні спостереження). Результати заповнюйте в таблиці:

Місяць

Зміни в рослинному світі

Зміни в тваринному світі

V. Пробне застосування знань

Завдання для учнів (робота в парах (групах))

Кожна пара (група) проводить вимірювання або спостереження одного з показників погоди. Якщо є можливість, учитель пропонує кожній парі у визначеному ним порядку зняти і записати показники термометра, барометра, гігрометра, флюгера, а також визначити хмарність. Час роботи учнів з кожним інструментом – 1 хв.

Представники пар (груп) оголошують результати вимірювань та пояснюють способи своїх спостережень.

Результати спостережень записують.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

      • Прийом «Пʼять речень»

Використовуючи дані власних спостережень, за допомогою п’яти речень описати породу сьогоднішнього дня.

VІІ. Підсумок уроку

Учитель аналізує записи пар (груп) із знятими ними показниками, висловлює свої зауваження, відзначає кращі роботи.

Заключне слово вчителя

Сьогодні ви дізналися про основні методи географічних досліджень. Багато вчених починають свої дослідження із спостережень. Перші кроки у світ географічної науки ви зможете зробити, проводячи власні спостереження за погодою та природними явищами. Це допоможе вам збагатити та поглибити ваші знання про природу, самостійно знайти пояснення явищам та процесам, що в ній відбуваються.

VIІI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний текст підручника.

2. Дібрати прислів’я, приказки, народні прикмети про сезонні зміни в природі, про погоду.

3. Написати твір-мініатюру «Осінь», у якому відобразити свої спостереження за погодою та сезонними змінами у природі.

4. Вивчити умовні знаки погодних явищ.

5. Розпочати проведення регулярних спостережень за погодою.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтегрований курс «Мистецтво»: теоретико-прикладний аспект»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.